“Памʼять про них має жити не тільки в гранітних плитах”: як пластуни продовжують справи своїх друзів, загиблих Героїв

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.

Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.

Чому ми його робимо?

Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Інші матеріали спецпроєкту

Навіть опівночі після сигнала в додатку вони виїжджають на місце, де трапилось якесь лихо. Адже в селах Рожищенської громади на Волині часто виникають пожежі через торфові родовища поряд, а також громадою проходить траса, і на ній часто стаються аварії. 

Аби надавати місцевим допомогу до приїзду спеціалістів, 12 чоловіків з різних сіл Рожищенської громади зібралися в добровільну пожежну команду. ШоТам розповідає, як та чому добровольці допомагають професійній ДСНС.

«Відчуваю відповідальність перед місцевими, тому з хлопцями ми взяли на себе таку роль»

Віктор Лук’янчук є старостою 14 сіл Рожищенської громади, що на Волині. Чоловік каже, що ідея створити пожежну команду з місцевих в нього виникла кілька років тому, коли він ще був сільським головою рідного села Переспа. 

Понад два роки Віктор разом з колегами бере участь у добровільній пожежній команді, адже хоче, щоб люди з його села та громади почували себе в безпеці і знали, що звернутися по допомогу можна відразу до своїх.

«Коли стається якесь лихо, то часто люди панікують і не роблять необхідного. Та якщо серед них буде кілька людей, які згуртуються та скажуть іншим, що робити, то буде менше біди від пожежі чи негоди. Як староста я відчуваю відповідальність перед місцевими, тому з хлопцями ми взяли на себе таку роль», — ділиться Віктор.

35-річний Олег Макарук є начальником добровільної пожежної команди. Високий кремезний чоловік, фермер і батько 3 дітей добровільно їхав з працівниками ДСНС гасити пожежі на місцевому торфовищі, адже розумів, що це потрібно для самих місцевих. 

«Працівникам ДСНС складно було б робити всю роботу, особливо довозити самостійно воду. А ми, місцеві фермери, маємо власну сільськогосподарську техніку, якою цю воду доправляти легше», — каже Олег про мотивацію долучитися до пожежної охорони.

У Польщі 16 тисяч команд добровольців, в Україні — тисяча

Спочатку виїжджали на виклики разом з місцевими пожежниками та самостійно вивчали інформацію про домедичну допомогу в інтернеті, а згодом почали відвідувати навчання від фахівців служб — вчились, як користуватися гідрантами, розмотувати пожежний кран і використовувати пожежну драбину.

Віктор Лук’янчук розповідає: великий внесок у навчання команди зробили польські партнери, які співпрацюють з обласною владою. Вони приїжджали до Луцька, де проводили для місцевої ДСНС навчання з домедичної допомоги та діях при хімічному ураженні. Також добровольці Рожищенської громади відвідали п’ятиденне навчання в Польщі. 

У цій країні добровільні пожежні команди були створені ще на початку минулого століття. Зараз у Польщі працюють понад 16 тисяч таких команд, а це понад 200 тисяч людей. В Україні ж наразі є понад тисяча добровільних підрозділів пожежної охорони.

Отримали форму та професійне обладнання безплатно

Завдяки співпраці з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА» пожежники-добровольці тепер мають великий домкрат, яким можуть підняти авто до 40 тонн, та спеціальні ножиці, якими можна розрізати двері автівки та врятувати людей після аварії. З допомогою розтискача пожежна команда може відчинити залізні двері під час пожежі, а мотопомпа, яка плаває, допомагає перевезти воду чи викачати її з приміщення. 

Навіть відсутність мобільного зв’язку чи інтернету не завадить команді працювати, адже тепер у них є 4 потужні рації вартістю по 1000 євро кожна, завдяки яким чоловіки завжди безперебійно можуть зв’язатися один з одним.

Деякі речі команда закупила власним коштом, наприклад, ще одну мотопомпу та 2 потужні генератори.

«Наша робота не оплачується, більше того — ми вкладаємо власні кошти»

Брат одного з працівників місцевої ДСНС розробив спеціальний застосунок, який повідомляє про надзвичайні ситуації — пожежі чи аварії — на території громади. Сповіщення з локацією приходить кожному з учасників команди, і хто має можливість, той повідомляє в застосунку, що виїжджає на допомогу.

«Кожен з нас має власну автівку, тому ми виїжджаємо на них. Наша робота не оплачується, більше того — ми вкладаємо власні кошти, адже заправляємо наші автівки. Проте люди оцінюють нашу роботу позитивно, адже ми можемо бути корисними та вберегти від небезпеки», — каже Віктор Лук’янчук. 

«Під час гасіння пожеж завжди треба робочі руки, які гаситимуть вогонь, розбиратимуть завали, подаватимуть приладдя. Час іде на секунди, тому оперативність місцевих пожежників-добровольців допомагає врятувати життя та речі людей», — каже очільник Луцького районного управління ГУ ДСНС України у Волинській області Руслан Базека.

За кілька років роботи не зневірилися

Крім гасіння пожежі, команда допомагає жителям громади вирішувати побутові проблеми — прибрати дерево, яке впало через грозу та ускладнило рух на дорозі, обрізати дріт після грози тощо. «Нещодавно хлопці виїжджали опівночі після грози, аби прибрати обірваний кабель до того, як приїдуть ДСНС», — пригадує Віктор Лук’янчук.

2 місяці тому добровільна пожежна команда створила власну громадську організацію та підписала меморандум з місцевою владою та ДСНС. Служба має надати їм автомобіль, а влада — забезпечити запчастинами та пальним до нього.

 Команда планує збудувати власне приміщення та проводити на власній території заняття з дітьми, аби ділитися з ними досвідом. Також Віктор планує оформити страхування для хлопців, аби у випадку поранення була гарантія від держави. А ще члени добровільної пожежної команди часто чергують біля важливих об’єктів, аби у випадку обстрілів вчасно зреагувати на ситуацію.

«Пишаюся, що за кілька років ми не зневірилися та продовжуємо свою роботу. Ми б дуже хотіли, аби до нас ще долучилися добровольці, і щоб цей напрямок далі розвивався в нашій громаді. Нам важливо зберегти цю ініціативу та підбадьорювати людей, адже робимо потрібну справу.

Ця робота не може буквально подобатися, бо ми працюємо з проблемами людей і намагаємося вирішити їх, але мені дуже до вподоби, що ця діяльність об’єднала небайдужих людей, які готові допомагати іншим», — підсумовує Віктор Лук’янчук. 

Вперше в Україні з’явився стратегічний документ на міністерському рівні, який кардинально змінює підхід держави до людини в Силах оборони. Новий документ націлений на виконання вимог взаємосумісності з НАТО у цій сфері. Таким чином Міноборони затвердило курс на залучення і утримання людського капіталу в Силах оборони.

Про це повідомляє Міністерство оборони України.

Заступниця міністра оборони України Наталія Калмикова повідомила, що робота над формуванням політики розпочалася восени минулого року. Під час розробки нового курсу використовували найкращий досвід західних партнерів, адаптуючи його під українські реалії.

Читайте також: Працевлаштування ветеранів, людей з інвалідністю та ВПО: у Бучі пройшов форум “Підприємництво без бар’єрів” від Дія.Бізнес

Над політикою працювали спеціалісти з комітету з питань кадрового менеджменту Міністерства оборони, стратегічні радники НАТО та представники громадського сектору. Щиро вдячна всім залученим до цієї важливої роботи. Реалізація цієї політики змінить українське військо, зробить його ефективнішим та сучасним – сказала Наталія Калмикова.

У Міноборони розповіли, що новою політикою закладаються основи людиноцентричної системи управління персоналом та розвитку управлінської культури у Силах оборони.

Нова парадигма має забезпечити трансформацію існуючого механізму і сприяти створенню новітньої глобальної системи, починаючи від формування оборонної свідомості, реформи соціальної сфери та ветеранської політики, закінчуючи якісними змінами грошового забезпечення та оновленою системою охорони здоров’я. 

Ознайомитися з документом можна за посиланням.

Нагадаємо, в Україні запускають проєкт психологічної допомоги жінкам, чиї чоловіки перебувають у полоні.

Фото: Генштаб

Стрес тепер є частим супутником життя українця. Кожен по-своєму вчиться справлятися з ним. ШоТам зібрали кілька порад від психологині Марини Сергієнко, що допоможуть легше прожити стресову ситуацію.

1. Усвідомити себе та реальність навкруги.

Перше, що важливо зробити, якщо відчуваєте тривогу — зупинитися. Психологиня каже, що може допомогти техніка 5-4-3-2-1. Треба назвати:

• п’ять речей, які можна побачити;
• чотири речі, до яких можна доторкнутися; 
• три речі, які можна почути;
• дві речі, які можна відчути на запах;
• одну річ, яку можна скуштувати.

«Також допоможе дихання. Усвідомлені 3-5 вдихів і видихів. Дихання по квадрату декого заспокоює, але мене, наприклад, навпаки дратує, тому тут варто тільки пробувати», — розповідає Марина.

2. Відчути своє тіло

Тут є кілька вправ, які допоможуть. Наприклад:

• поплескування себе по тілу. Протрушування — треба трусити всім тілом.

«Це допомагає тілу ожити, відчути себе та повернути чутливість до кожної клітинки», — каже Марина Сергієнко. 

• техніка метелика: схрестити руки на грудях так, щоб ліва долоня торкалася правого плеча, і навпаки. Пальці стають, наче крила метелика — ними треба постукувати себе;
• вправа «Сіднички» — треба сісти так, щоб ноги торкалися підлоги:

«Концентруєтеся на тому, що відчуваєте: де ви перебуваєте, на чому ви сидите, чи відчуваєте сіднички та ноги на підлозі. Ця вправа додає опорності та заземленості», — ділиться психологиня.

3. Фізична активність

Якщо маєте забагато адреналіну, скинути його можна за допомогою фізичної активності. Марина Сергієнко каже, що це можуть бути танці, швидка ходьба, фізичні вправи чи навіть усвідомлене постукування ногою в підлогу (підтупцьовування):

«Так ми активуємо завершення стрес-реакції через “біжи”, і наш мозок розуміє, що ми втекли, все ок, можна видихати».

4. Задіяти голос

Говорити, співати, шипіти, гарчати, робити «омммм» — подібні техніки дозволяють вивільнити стрес:

«Для вас може спрацювати “бейбі, ван мо тайм” на повну гучність чи один з ритуальних співів Маорі. Експериментуйте, шукайте свій звук:)».

5. Гумор

Гумор — це потужна захисна реакція, і ми можемо до неї вдатися, якщо треба швидко заспокоїтися, як розповідає Марина Сергієнко. Це не значить, що стрес розвіється від одного жарту:

«Але висміяти “кляту русню” абощо — завжди ок. Власне, українці це постійно роблять».

6. Окситоцин

Обіймати дітей, котів, коханих і всіх, до кого дотягуєтеся.

«Усе це виробляє гормон любові окситоцин, який є антагоністом адреналіну», — розповідає психологиня.

А у 2021 році лондонські вчені довели, що довші обійми — від 5 до 10 секунд — краще впливають на людей ніж ті, що тривали секунду. Тож обіймайтеся довше!

7. Знайти заняття до душі

Малюйте, пишіть вірші, складайте мозаїки, плетіть макраме — підійде різна активність, яка справді подобається. 

«Це дозволить вам виразити й прожити емоції. Ви можете створити щось прекрасне та звільнити тіло від стресу», — каже психологиня.

8. Базові потреби

Марина радить більше уваги звертати на базові потреби: добре спати, смачно їсти й пам’ятати про правило «кисневої маски»: спочатку дбаємо про себе, а вже потім про тих, хто поруч. 

9. Психотерапія

Психотерапія — це те, що може дати довготривалий ефект. Марина Сергієнко пояснює, чому це допоможе: 

• безоціночне активне слухання;
• безпечний простір, де можна вихлюпнути всі емоції без цензури;
• ті самі техніки та вправи, тільки під керівництвом психолога.

Дуже важливо дбати про себе, тому щойно відчуваєте, що вам гіршає — просіть про допомогу. Не тягніть до критичного стану. Фахові заняття з психологом чи психотерапевтом допомагають відчути себе краще надовше, знайти опори й надалі могти підтримувати себе більш стабільно.