Як священник з Галичини готував Україну до незалежності? Маловідомі факти про Андрія Шептицького (а ще цікаве ВІДЕО)

Він не побоявся радянської влади та заявляв на весь світ про насильницький Голодомор в Україні. Митрополит Андрій Шептицький – один із найбагатших меценатів Галичини 19 століття. Він понад 40 років очолював Українську греко-католицьку церкву, розвивав українську економіку та навчав селян заробляти гроші. Така діяльність коштувала йому життя рідного брата, якого без суду та слідства розстріляли більшовики.

Редакція ШоТам підготувала підбірку фактів про цього релегійного діяча.

Від аристократії до монастиря

Роман Марія Олександер Шептицький, третій син польського графа Івана Шептицького і Софії Фредро, народився 29 липня 1865 року в селі Прилбичі. Він отримав освіту вдома та в гімназіях Львова та Кракова, володівши декількома мовами.

У дев’ятирічному віці відчув власне покликання до священицького служіння, чого спочатку не розуміла мати. Згодом, на шок родини, вирішив прийняти монаші обети та перейти на греко-католицьку віру. Це рішення вражало польську аристократію, але батьки підтримали його вибір.

“Я українець з діда-прадіда“

Він знав, що його предки походили з одного з найдавніших і найзаможніших українських боярських родів Галичини, що отримав грамоту на право земельного володіння ще в 1284 році з рук галицько-волинського князя Лева Даниловича. 

Андрей присвятив своє життя служінню українському народу та Греко-католицькій церкві. Ставши митрополитом, Шептицького спочатку сприймали з підозрою як зрадника серед поляків та польського агента серед українців. Проте, через свою довгу та плідну роботу, він здобув авторитет і став визнаним духовним лідером.

Меценатська діяльність Андрія Шептицького в Україні

Андрей Шептицький вплинув на багато сфер життя українського народу. Він ввів у церковні обряди живу українську мову та реформував богословську освіту, включаючи переорганізацію духовної семінарії у Львові. Шептицький підтримував українське приватне шкільництво, спонсорував культурно-просвітницькі товариства та направляв багатьох учнів на навчання до відомих університетів Європи.

Поза церковною сферою, він виступав за інтереси українського населення Галичини як депутат Галицького сойму та член австрійського парламенту у Відні. З його ініціативи був створений Львівський національний музей, університет у Львові та інші освітні та наукові установи. Шептицький також підтримував українські молодіжні організації та організував українську скаутську організацію “Пласт”.

Його патріотичні погляди були спрямовані на виховання самостійності та індивідуальності серед української молоді. Шептицький активно підтримував цінності незалежності та ініціативності у культурному та освітньому просторі.

Кооперація та економічний розвиток Галичини

Митрополит Андрей Шептицький виявився винятковим лідером не лише у духовній сфері, але й в справах бізнесу та соціальних реформах. Він активно вкладав кошти у розвиток освіти, медицини та інфраструктури, створюючи школи, лікарні та музеї.

Його підтримка бізнес-ініціатив сприяла розвитку фабрик, кооперативів та банків, що відігравало важливу роль у економічному зростанні регіону. Шептицький вважав кооперацію ключовим фактором для піднесення сільського господарства та покращення життя галицьких селян. Його зусилля сприяли створенню кооперативних спілок та ініціатив, які допомагали селянам вирішувати економічні та соціальні проблеми.

Підтримка Української Ідеї

Андрей Шептицький вплинув на державні процеси, підтримуючи Українську Народну Республіку та інші українські ініціативи. Він активно дипломатував та сприяв визнанню УНР Ватиканом і боровся за створення Карпатської України. Шептицький також відвідав українську діаспору за океаном, збираючи пожертви для голодуючих та підтримуючи гуманітарні ініціативи.

Він виступав проти насильства і репресій у Галичині, звертаючись до світових лідерів та засуджуючи антирелігійну політику. Митрополит також намагався захистити євреїв від нацистських репресій та засуджував терористичні методи ОУН, залишаючись вірним принципу “Не убий”.

Доля та спадок Митрополита Андрея Шептицького

Після смерті Шептицького у 1944 році радянська влада почала кампанію дискредитації його та УГКЦ. Заарештовували владик, монахів та вірних. У 1947 році ліквідували УГКЦ, а Шептицького та УГКЦ дискредитували пропагандистськими матеріалами. Так, досі стоїть питання про оголошення Андрея Шептицького Праведником народів світу за порятунок євреїв.

1 листопада 2013 року Антидефамаційна ліга в Нью-Йорку – американська правозахисна організація, що запобігає антисемітизму та іншим формам нетерпимості щодо євреїв, – нагородила посмертно митрополита за “мужність і героїзм” у порятунку євреїв під час Другої світової війни. Також Андрей Шептицький удостоєний нагороди імені Яна Карського, а 2013 року Єврейська громада України спільно з УГКЦ заснувала медаль митрополита Андрея Шептицького, якою нагороджують осіб, які найбільше прислужилися справі українсько-єврейського примирення.

Також ви можете ознайомитися з нашим відео на цю тему: