“За цей час буде змінена нормативна база, щоб забезпечити реалізацію проєкту, проведені консультації та верифікований перелік суб’єктів господарювання, які виявлять бажання отримати ліцензію та проводити вакцинацію фармацевтичними працівниками”, – зазначає МОЗ України.
Нагадаємо, що Червоний Хрест запускає послуги реабілітації у віддалених громадах.
Також ми писали про перше мобільне укриття в Одесі.
З моменту старту урядової програми єОселя 9 986 родин отримали кредити на суму понад 15,6 млрд грн. За минулий тиждень видано 229 кредитів на загальну суму 396 млн грн.
Про це повідомляє Уряд України.
Серед отримувачів: ● 111 військовослужбовців та силовиків; ● 17 педагогів; ● 12 медиків; ● 6 науковців; ● 64 родини без власного житла; ● 4 ВПО; ● 15 ветеранів.
єОселя – це державна програма іпотечного кредитування, яка дає можливість українцям придбати житло, не маючи повної вартості квартири – з першим внеском від 20% і щомісячними виплатами (такий собі аналог розтермінування в новобудовах від забудовника). Тільки по єОселя можна придбати квартиру у вже збудованому будинку – тобто не обов’язково купувати житло та етапі будівництва і чекати здачі кілька років, поки він збудується. Плюс іпотеку можна взяти на термін до 20 років.
Офіційно програма стартувала ще в жовтні 2022, але в реальності саме в останні місяці вона набирає обертів, і зараз єОселя дає можливість отримати квартири по програмі на практиці, а не тільки в теорії. В цій статті підготували найважливішу інформацію, яку вам потрібно знати про іпотеку в Україні у 2024 році, та відповіли на популярні питання покупців про єОселю.
Нагадаємо, ветерани зможуть отримати високофункціональні протези швидше.
Агатангел Кримський, майстерно володіючи майже шістдесятьма мовами і знавши всі діалектні особливості української, вніс значний внесок у розвиток українського та російського сходознавства та україністики.
Він автор понад 1000 наукових публікацій, які включають монографії, підручники та статті. У його доробку важливе місце займають праці з арабістики, семітології, тюркології, іраністики. Крім того, він приділяв багато уваги проблемам розвитку української літературної мови, фольклористичним та етнографічним дослідженням, зокрема в галузі антропології. Учений також був науковим редактором численних словників та збірників.
Редакція ШоТам зробила добірку з яскравих та важливих фактів біографії науковця та письменника.
Українофіл з юності
Агатангел Кримський народився у російськомовній сім’ї. Його батько, татарин з білоруськими корінями, був вчителем історії й географії, а також автором популярних на той час посібників і краєзнавчих книжок. Мати мала польсько-литовське походження. У своїй юності Агатангел розвивав любов до України, не дивлячись на настрої рідних, під впливом творів Юрія Федьковича, Лесі Українки, а також уроків “руської мови” Павла Житецького.
“Кожнісіньку вільну від “офіційних занять часину я присвячував Україні”. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався, пильно читав усякі книжки, особливу вагу звертав на етнографічні матеріали, перечитав усякі філологічні праці”, – писав Агатангел про свої юні роки в автобіографії.
Потомок кримського хана
Рід Агатангела Кримського веде свій початок з Кримського півострова. Один із родичів був муллою, родичем кримського хана. У 1696 році, рятуючись від несправедливого гніву можновладця, втік із Бахчисарая та опинився у Литві. Там він охрестився і, як виходець із Криму, отримав прізвище Кримський.
Перші листівання з інтелегенцією та освіта
Видатність Кримського проявилася дуже рано. У віці 19 років він почав листування з Іваном Франком, що в 2022 році було опубліковано окремою книжкою. У 23 роки йому пропонували прийняти посаду на кафедрі русько-української філології у Львівському університеті, щоб повторити досягнення Михайла Грушевського, який очолив кафедру у Львові (проте це не відбулося).
У 24 роки, коли Кримський був студентом московського Лазаревського інституту східних мов, він опублікував свою власну збірку оповідань “Повістки і ескізи з українського життя” у Коломиї, де з’явилася перша частина його майбутнього magnum opus – відомого роману “Андрій Лаговський”.
Відрядження в східні країни та поезія
У 1896 році, у віці 25 років, після складення магістерських іспитів з арабістики та слов’янської філології, Кримського відрядили до Лівану та Сирії для вивчення сучасної арабської мови та роботи над рукописами. Ця поїздка на Схід дозволила Кримському творчо розкрити репресований ерос. Саме тут він написав свою єдину збірку поезій “Пальмове гілля” та “Бейрутські оповідання”.
Доводив, що українська мова існувала з XI століття
Агатангел Кримський, як вчений у галузі мовознавства, виступав за підтвердження, що українська мова існувала вже в XI столітті як самостійна, чітко виражена та індивідуальна мовна одиниця. Цю позицію він сформував на підставі унікальних наукових досліджень, результати яких виклав у своїх працях, зокрема, в “Українській граматиці” та “Нарисах з історії української мови”.
Наукові дослідження Агатангела Кримського відзначили офіційну позицію, встановлену в СРСР, а також головну тезу в сучасній Росії про “Київську Русь як кількість трьох братніх народів і трьох братніх мов: російської, української і білоруської”.
Знав понад 60 мов
Дослідники спадку Агатангела Кримського вказують на різні цифри, коли йдеться про кількість мов, якими володів цей учений. Деякі стверджують, що він володів 56 мовами, інші зазначають число 60. Однак, беручи до уваги, що Кримський досліджував різноманітні діалекти та мовні групи, кількість мов, які він розумів, міг читати та писати, наближається до сотні.
Наукова спадщина сходознавства
Агатангел Кримський – автор першої в світі історії арабської літератури в п’яти томах, чотирьохтомної “Історії Туреччини та її письменства”, а також “Історії Персії та її письменства”, наукових досліджень. Творча спадщина Кримського-сходознавця налічує 26 томів. Агатангел Кримський вважається одним із найвидатніших лінгвістів у світі, який спеціалізувався на санскриті, східних і західних мовах.
Повернення в Україну
У 1918 році Агатангел Кримський переїхав до Києва за запрошенням Володимира Івановича Вернадського для заснування Української академії наук. Його залучили до відповідності комісії для вироблення законопроєкту про УАН і обрали у перший склад академіків. Вчений отримав ключові посади в Академії – став її Неодмінним секретарем і одночасно головою 1-го історико-філологічного відділу Академії (1918–1929). З його ініціативи у 1925 році було засноване Київське відділення наукової асоціації сходознавства. З 1926 року він очолив Комісію для вивчення візантійського письменства та впливу його на Україну, до роботи в Комісії залучив багатьох експертів зі східних та класичних мов, зокрема колишніх викладачів Київської духовної академії. Паралельно він викладав мову та літературу в Київському університеті.
Перший словник української мови
За ініціативою Агатангела Кримського в 1918 році Українською академією наук було створено Комісію живої української мови з метою розробки українсько-російського словника. Під керівництвом і за його участю були складені “Найголовніші правила українського правопису” у 1921 році. Він вважав, що джерелами для вивчення історії мови є оригінальні пам’ятки, і видав низку пам’яток як додаток до “Української граматики”, а також у книзі “Нариси з історії української мови та хрестоматія з пам’ятників пис”.
Сталінські репресії та увʼязнення
Початок тривожних подій для Агатангела Кримського настав у 1928 році з вибору у ВУАН. Хоча вченого знову обрали на пост неодмінного секретаря Академії, уряд не затвердив їх рішення.
Справжні репресії почалися під час слідства у сфабрикованій справі “Спілки визволення України”. Агатангела Кримського не заарештували, залишившись не змогли домогтися від його особистого помічника й секретаря, а також прибраного сина М.З. Левченка лжесвідчень проти Кримського. Проте спроби Кримського врятувати учня не малий успіх.
Він також був закріплений за всіма академічними посадами і правами на продовження викладацької діяльності. Лише в 1937 році над хворим, напівсліпим академіком почувалися милосердя і дозволили йому працювати в Інституті мовознавства імені О.О. Потебні. Проте ярлик “українського буржуазного націоналіста” залишився з ним, і навіть загострився: у липні 1941 року він був заарештований, викликаний в антирадянській націоналістичній діяльності та засланий у в’язницю НКВС у Кустанаї (Казахстан). 25 січня 1942 року вчений і поет помер у лазареті цієї в’язниці. Його місце поховання досі не встановлене.
День вишиванки – свято, присвячене збереженню традицій українського національного одягу. Вперше свято відзначили у 2006 році, коли студентка Чернівецького національного університету запропонувала своїм одногрупникам прийти на заняття у вишитих сорочках. Ініціативу підтримали і викладачі, і студенти всього навчального закладу.
Кілька років свято відзначалося тільки в стінах університету, а потім ця традиція поширилася і по інших містах України. Редакція ШоТам підготувала дайджест програм заходів в шести містах України.
Київ
11.00 – офіційне відкриття свята
Локація: центр психологічного відновлення «Цінності» (вул. Володимирська, 69)
Презентація вишиванки «Бойова дронівка» за участі:
– Олександра Ткачука, співзасновника Всесвітнього дня вишиванки, капітана Сил територіальної оборони ЗСУ;
– Сергія Костинського амбасадора вишиванки «Бойова дронівка», командира роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 104 бригади ТРО ЗСУ;
– Наталії Федорчук – керівниці громадської організації “За сімейні цінності”.
Презентація проєкту “Територіальна оборона неба” за участі:
17.30 – презентація артінсталяції “Трон переможця” у рамках проєкту “Територіальна оборона неба” Локація: Хрещатик, 36 (праворуч від входу в КМДА).
18.00 – показ документального фільму про вишиті сорочки “Спадок нації” за участю режисера та співзасновника Всесвітнього дня вишиванки Олександра Ткачука Вхід на подію – вільний. Локація: Хрещатик, 34 (книгарня “Сенс”, 2 поверх).
21.00 – «Поезія перемоги»: відеопроекція на фасаді Київської міської державної адміністрації Локація для глядачів та ЗМІ: вул. Хрещатик, 21 (навпроти КМДА).
Одеса
Цього дня на центральній площі Одеського зоопарку відкриється виставка картин, вишитих хрестиком. Виставка триватиме увесь день, і всі охочі зможуть ознайомитися з творчістю талановитих майстринь.
За традицією у цей день усім, хто одягне вишиванку, вхід до зоопарку буде безкоштовний.
Львів
13:00 – зустріч із майстринею-вишивальницею «Код української вишиванки», Філія львівської муніципальної бібліотека у с. Підбірці (вул. Митр. Юхимовича, 149-А, приміщення Народного дому).
14:00 – етновикладка «Модний бренд з віковою традицією», фотоконкурс та флешмоб, Львівська муніципальна бібліотека, філія №4 (вул. Б. Антоненка-Давидовича, 10).
16:00 – «Виший листівку для воїна» – майстер-клас від студентів Львівського державного коледжу декоративного та ужиткового мистецтва ім. І.Труша для учнів художнього відділу ЛШМ № 5, Львівська школа мистецтв № 5 (вул. Хуторівка, 28).
16:30 – презентація мистецького альбому «Вишивка Жидачівщини»: за зразками одягу з колекції Львівського Скансену. Під час заходу відбудеться розмова з авторкою проєкту Іриною Вачковою на тему: «Як працювати з автентикою». Музей народної архітектури та побуту у Львові ім. Климентія Шептицького, стодола із с. Либохора (вул. Чернеча Гора, 1).
Житомир
З 12:00 до 18:00 на Новому бульварі триватимуть такі активності:
фотолокація «Код нації»;
виставка вишитих робіт регіонів України від Школи поліської автентичної вишивки під керівництвом заслуженої майстрині народної творчості України Оксани Дедюль;
виставка художніх робіт учнів мистецьких закладів міста;
ART-HUB «Бібліотека просто неба»;
лекторій «Український головний убір» від Марії Масловської – народознавиці, відмінника освіти України;
години художньої творчості для дітей (розмальовки);
локація дитячої творчості від мережі магазинів Cubi.com.ua «Намалюю Україну»;
художній майстерклас акрилом «Екоавтентика».
Для дітей проводитимуть майстеркласи:
з 12:00 до 13:00 – розпис шоперів від команди благодійного фонду «СпівДія»;
з 13:00 до 14:00 – розпис чашок «Мої візерунки» від команди благодійного фонду «СпівДія»;
з 14:00 до 15:00 – виготовлення українського оберега із фетру від заслуженої майстрині народної творчості України Оксани Дедюль;
з 15:00 до 16:00 – виготовлення закладок для книжок з елементами української вишивки;
з 16:00 до 17:00 – майстерклас із оригамі «Ми — українці»;
з 17:00 до 18:00 – розпис акрилом на полотні «Житомир вишиваний».
Тернопіль
З нагоди Міжнародного дня вишиванки 16 травня о 13:00 у Тернополі розпочнеться міський мініфестиваль «Вишиванка – код нації», який пройде на відкритому сценічному майданчику біля пам’ятника Іванові Франку.
В рамках святкування відбудеться:
театралізований перформанс;
дефіле тернополян у вишиванках;
особисті історії у вишиванках (вільний мікрофон);
мистецька програма від артистів ПК «Березіль» ім. Леся Курбаса.
Чернівці
10.00 – акція “Народжені у вишиванках”. У пологовому відділенні Чернівецької міської клінічної лікарні на вулиці Рівненській, 8 немовлятам вручатимуть вишиванки;
12.00 – офіційне відкриття свята у сквері Дня Вишиванки. Там презентують вишиванку “Бойова дронівка”;
14.00 – 16.00 містом їздитиме ретро-тролейбус, який тематично оформлять до Всесвітнього дня вишиванки. Тролейбус курсуватиме від за напрямком тролейбусного маршруту №1 від Чернівецького національного університету до вулиці Ясської;
17.00 – розмовний клуб англійською мовою на тему “How Well Do You Know Ukraine?” у сквері Дня Вишиванки;
19:00 – показ фільму “Соловей співає” у Гончаренко центрі на вулиці Івана Франка, 2;
21.00 – відеопроєкція “Поезія перемоги” на фасаді Палацу урочистих подій.
Нагадаємо, в Музеї Ханенків вперше з початку повномасштабного вторгнення відбудеться виставка старовинного мистецтва.
