Працівники Головного управління розвідки Міноборони України за підтримки Сил спеціальних операцій ЗСУ реалізували успішну операцію під назвою «Бариня» — кадровий офіцер армії держави-агресора, російський лейтенант Данило Алфьоров перейшов на бік України.
Зазначається, що із червня 2023 року військовий росії активно співпрацював із Силами безпеки й оборони України, Головним управлінням розвідки. Данило Алфьоров переконав і добровільно перевів 11 військовослужбовців рф у полон декількома партіями.
Як зазначили в ГУР, нещодавно Алфьорова евакуювали Сили спеціальних операцій ЗСУ.
«Коли була загроза життю Алфьорова, Україна здійснила спецоперацію з його контрольованого виводу на українську територію», ― розповів Андрій Юсов.
Під час співпраці з українською розвідкою Алфьоров не лише допоміг здатись у полон понад десятьом військовим рф, але й надав цінну для Сил безпеки і оборони України інформацію.
Алфьоров пройшов усі необхідні процедури, передбачені для військових, які здались у полон. Він заявив, що є противником злочинної війни росії проти України та оголосив про намір боротись проти путінського режиму.
Доповнення
Лейтенант Алфьоров ― випускник московського вищого загальновійськового командного училища. Під час війни проти України командував взводом окупаційних військ на правому березі Дніпра у Херсонській області.
Нагадаємо, ВМС і ГУР провели спецоперацію, повернувши додому двох українських десантників.
Раніше ми повідомляли, що диверсанти підірвали два літаки та гелікоптер у Підмосковʼї.
Майже два роки тому в Тернополі з’явилася кав’ярня здорового харчування, до якої тепер спеціально приїжджають тернополяни та гості міста.
«Коли я приїхала до Тернополя, то мені не вистачало такого місця, куди б я могла прийти до знайомих чи друзів. Тому я хотіла створити в Тернополі місце, куди зранку приходитиму, і мене будуть раді бачити. І щоб так само себе почували й інші наші відвідувачі», — каже співзасновниця «Друга» Саша Родіна.
Для ШоТам Саша розповіла про важливість здорової їжі, дружніх офіціантів у закладі та про те, чому іноді варто собі дозволяти тортики та чипси.
Робота в ІТ, організація весіль і мрія про власний заклад з їжею
Саша Родіна з Сум за освітою програмістка. Ще студенткою та після завершення навчання жінка працювала у сфері ІТ, але каже, що їздила на роботу й страждала, поки чоловік не порадив спробувати щось інше.
З дитинства Саша любила писати сценарії та організовувати заходи для рідних, тому вирішила спробувати займатися цим. Так вона створила власну весільну агенцію та п’ять років організовувала весілля для жителів Сум. З часом разом з подругою почала займатися організацією також великих заходів.
Саша Родіна організовувала весілля від власної агенції. Фото надала Саша
Перед початком повномасштабної війни Саша вирішила робити щось кардинально інше. І хоч вона не любить готувати, але захотіла з подругою запустити власний заклад харчування. 23 лютого 2022 року вони віддали аванс технологу.
Перші тижні після початку повномасштабного вторгнення Саша з чоловіком залишалися в Сумах, але коли в сусідні будинки влучили російські ракети й там загинули люди, вирішили виїжджати. Чоловіку підприємиці запропонували роботу в Тернополі, тому поїхали туди.
До власного закладу привела йога
Перші пів року Саша просто допомагала своєму чоловіку, адже зовсім не мала сил на створення чогось власного, хоча мріяла про це. Допомогли заняття з йоги, які позитивно вплинули на жінку.
Вона захотіла, аби інші теж зрозуміли, що завдяки заняттям з йоги можна вийти зі стану апатії, тому вирішила організувати про це івент на даху одного з бізнес-центрів Тернополя. Так вона познайомилася з директором центру Віктором, який запропонував Саші вакансію івент-менеджерки. Проте жінка вирішила не повертатися до організації заходів, а розвивати ідею з кав’ярнею, яку мала ще в Сумах.
Виявилося, що в бізнес-центрі є приміщення коворкінгу, де працював бариста, який безкоштовно готував каву для резидентів. Так Саша та Віктор спільно почали працювати над кав’ярнею в Тернополі.
Здорова їжа — це не лише капуста, гречка та варене філе
Саша ділиться, що і їй, і співзасновнику закладу Віктору близький здоровий спосіб життя. Але це не означає, що вони вважають якусь їжу поганою та забороняють її собі.
«Колись у мене був розлад харчової поведінки — я ділила їжу на “хорошу” і “погану”, а потім зривалася. Тому добре розумію, як це складно морально. Тому ми хотіли робити здорову їжу без зашквару — щоб було багато овочів, зелені, і щоб вона була смачна. Ми хотіли розвінчувати міф, що здорова їжа несмачна. Це не лише гречка, капуста та варене філе», — каже Саша Родіна.
Страви, якими пригощають у закладі. Фото надала Саша Родіна
У приготуванні їжі «Друг» дотримується трьох основних правил. Перше — це використання великої кількості овочів, адже вони корисні для мікрофлори кишечника.
«Я за те, аби їсти, що подобається. Можливо, люди навіть не знають, що деякі продукти настільки смачні, наприклад, гарбуз чи броколі. Якщо їх правильно приготувати, то вони мають неймовірний смак», — стверджує Саша.
Також у кав’ярні «Друг» усю їжу тестують за «правилом живота» — аналізують самопочуття після кожної страви: чи нема важкості, чи хочеться спати.
«А третє важливе наше правило полягає в тому, що аби колись не їсти ліки як їжу, варто зараз їсти їжу як ліки. Я завжди харчуюся тільки свіжою їжею, і ми мріємо, аби так робили всі люди. Для мене здорове харчування — це хороша менталочка. Водночас я за те, щоб іноді їсти все, що хочеться — чипси, торт чи десерти, — і не вважати це поганою їжею, адже від цього може розвинутися розлад харчової поведінки», — каже Саша Родіна.
Напої, які пропонують гостям закладу. Фото надала Саша Родіна
Офіціанти дружньо сідають за стіл до відвідувачів, аби прийняти замовлення
Зараз у кав’ярні постійно організовують якісь заходи, додали в меню рамен, бо відвідувачі дуже просили про це, а ще відкриватимуть терасу. Саша каже, що «Друг» слухає своїх відвідувачів, тому враховує їхні прохання.
Найбільше гості закладу зараз люблять замовляти рамен, який тут готують за всіма правилами азійської кухні, зокрема, варять бульйон 25 годин. А ще всі обожнюють пюре з котлетою, бо це смак дитинства, та морквяні панкейки, бо ця легка страва руйнує стереотипи про моркву як продукт.
Морквяні панкейки, які стали однією з улюблених страв відвідувачів закладу. Фото надала Саша Родіна
Спеціально до відкриття тераси професійний кухар з Києва розробив для закладу серію корисних бургерів. «Бургери для мене є емоційною їжею, яку варто їсти, коли хочеться себе порадувати», — ділиться Саша.
За майже два роки своєї роботи заклад уже знайшов постійних друзів. Багато з них приїжджають сюди спеціально.
Власниця розповідає, що команда дбає про естетику й атмосферу закладу. «В нас офіціанти сідають до гостей і по-дружньому запитують, що ті сьогодні їстимуть. Мені завжди не подобалося класичне обслуговування в ресторанах, коли офіціанти відразу забирають тарілку, щойно людина доїсть. Так нема відчуття, що можна собі спокійно посидіти й розслабитися», — вважає Саша Родіна.
У закладі можна залишити «бойові» замість чайових
Співзасновниця закладу каже, що відвідувачі дуже відчувають настрій кав’ярні. А ще вважає, що якби працювала тут офіціанткою, то точно б хотіла мати ту свободу, яку зараз мають працівники «Друга». Цю свободу передають і відвідувачам закладу.
«Ми прибрали барну стійку в залі, тому тепер людина може просто підійти до баристи та спілкуватися, поки їй готують каву. Або навіть приготувати її самостійно з допомогою нашого баристи. Ми хочемо дати людям відчуття, ніби вони приходять до себе додому, тому можуть почуватися комфортно», — стверджує Саша.
Саша Родіна з командою закладу. Фото надала Саша
Також для відвідувачів «Друга» зробили кран з питною водою в залі, з якого за потреби можна набрати собі додатково води під час їжі.
На початку існування закладу перший бариста запропонував проводити благодійні кінопокази, а виручені кошти передавати на потреби армії. Тепер відвідувачі можуть залишити в закладі «бойові» на монобанку, які потім передають знайомим військовим. Також «Друг» часто долучається до соціальних ініціатив місцевих благодійних фондів. Наприклад, до Великодня тут готували пасочки для самотніх бабусь і дідусів у Тернополі.
Місце, де можна бути собою та різним
Саша каже, що найскладніше за час існування «Друга» — берегти баланс між роботою та особистим життям. «Коли я приїхала до Тернополя, то мені не вистачало такого місця, куди я б могла прийти до знайомих чи друзів. У Сумах я відвідувала багато різних закладів, тому здавалося, що там мене знали вже всі баристи. Тому я хотіла створити в Тернополі місце, куди приходитиму зранку, і мене будуть раді бачити. І щоб так само себе почували й інші наші відвідувачі», — розповідає Саша Родіна.
Зараз «Друг» є для Саші місцем самореалізації, в яке хочеться завжди повернутися. Жінка приходить сюди й працювати, і поспілкуватися з колегами та друзями. «Це таке місце моєї боротьби з собою, адже бізнес — це постійний челендж. З одного боку “Друг” є місцем моєї сили, а з іншого — він висмоктує всю мою енергію», — каже Саша.
Тераса в закладі. Фото надала Саша Родіна
Завдяки закладу за майже два роки Саша отримала професійний ріст і стала більш собою. Жінка мріє, щоб це місце було таким і для інших. «Я хочу, щоб люди тут завжди почувалися вільно. В один день можуть прийти з ноутбуком попрацювати, в інший — забігти після тренування в спортивних штанах або нарядитися в красиву сукню та посидіти з вином на терасі. Це місце, де можна бути собою та дозволяти собі бути різним. Я теж навчилася цього саме тут», — підсумовує співзасновниця «Друга» Саша Родіна.
Monobank запускає конкурс малюнків “Намалюй мрію” до Дня захисту дітей.
Про це повідомляє співзасновник банку Олег Гороховський.
Участь можуть взяти люди будь-якого віку. Для цього потрібно намалювати «свою мрію», описати малюнок текстом поруч, підписати ім’я й вік, а тоді надіслати у телеграм-бот за посиланням.
Переможців оберуть серед п’яти найкумедніших малюнків, а нагородою стане “здійснення намальованого бажання”.
Василь Сірант двічі ставав на захист України у російсько-українській війні, у 2014, коли її ще називали АТО, і у 2022, і двічі повертався додому після тяжких поранень. Нині чоловік мешкає у Боярці, на Київщині, очолює охоронну фірму “Комбат-Секьюріті”, а на роботу запрошує таких самих ветеранів, як сам — бо знає, як непросто тим, хто повертається з фронту, знову знайти своє місце у цивільному житті.
До війська Василь Сірант пішов добровольцем. З 15 травня 2014 року служив у підрозділі спеціального призначення, а з листопада 2016 — у 24-му окремому штурмовому батальйоні «Айдар».
За час свого перебування в АТО встиг побувати у найгарячіших точках. Чотири заходи в Іловайськ, Волноваха, Мар’їнка, пізніше були Щастя, Трьохізбенка, Станиця Луганська, Золоте…
У 17-му році я отримав тяжке поранення. Після того — операція у лікарні імені Мечникова в Дніпрі, понад пів року лікування і довічна інвалідність 2-ї групи, — розповідає Василь Сірант.
Однак коли розпочалося повномасштабне вторгнення, попри проблеми зі здоровʼям, уже 25-го лютого 2022 року ветеран був у Одесі, де долучився до 28-ї окремої механізованої бригади ім. Лицарів Зимового Походу. У складі цього формування брав участь у захисті Очакова та Миколаєва.
«3-го березня ми вже були на Миколаївському напрямку, у Очакові. Зупиняли росіян у Олександрівці та Сухій Балці. Пізніше брали участь у звільненні Херсонщини. Наш 3-й батальйон 28-ї ОМБР був серед перших підрозділів, що заходили у Херсон з південного боку. Разом із побратимами я займався там відпрацюванням запобіжних заходів, утриманням додаткових доріг сполучення. Якраз тоді потрапив під обстріл — і знову отримав тяжке поранення», — згадує ветеран.
Після чотирьох місяців лікування військовому повідомили, що воювати він більше не зможе, з такими травмами — лише додому. Василя Сіранта звільнили з лав ЗСУ та зняли з військового обліку.
Вже вдруге ветерану довелося проходити шлях відновлення після поранення та адаптовуватися до цивільного життя.
Очолив охоронну фірму, у якій працевлаштовує побратимів
Повернувшись додому після другого поранення, Василь Сірант очолив охоронну фірму «Комбат-Секьюріті». Хоч бізнес і заснований ще 2015 року, та з різних причин не працював у останні роки. Ветеран активно взявся відновлювати роботу компанії.
Чи не перше, про що подумав, коли став працювати в охоронному бізнесі, що його побратими теж потребують роботи. І навички, які вони здобули в боях, особливо цінні для його фірми. Тож почав запрошувати на роботу таких самих ветеранів, як сам — людей, які захищали Україну ціною власного життя й здоровʼя, отримали поранення, інвалідність.
Намагаюся забезпечити роботою таких самих ветеранів, як я. Хочу, щоб хлопці, які звикли до військового життя, знайшли себе у мирному. Значно легше адаптуватися, коли ти перебуваєш серед людей зі схожим досвідом, — пояснює ветеран.
Щоб масштабувати бізнес і мати змогу працевлаштовувати більше побратимів, у 2023 році Василь Сірант взяв участь у конкурсі «Варто: підтримка ветеранського бізнесу» від Українського ветеранського фонду. А отримавши фінансову підтримку, працює над розвитком фірми.
Уже замовив нове обладнання, закупив автомобіль, найближчим часом очікує на ще один. От-от «Комбат-Секьюріті» переїде у новий офіс, який наразі облаштовують безперебійними системами, щоб можна було виконувати свою роботу незалежно від зовнішніх обставин, незабаром там запрацює серверна, яка забезпечуватиме надання таких послуг, як відеонагляд та пультова охорона.
Однак вкладають не лише в приміщення та техніку: щоб стати впізнаваними на ринку, займаються також брендуванням, розробляють банери, листівки.
«Фірма має повний пакет ліцензійних і дозвільних документів на надання охоронних послуг. Наша основна діяльність — це охорона периметра територій та охорона об’єктів. Зараз займаємось охороною об’єктів у місті Бучі. Крім того, підписали договори з низкою державних установ на Київщині. У планах — запустити більше обʼєктів, розширити територію обслуговування та взяти на роботу більше людей», — говорить Василь Сірант.
На теперішній час увесь штат фірми — це колишні військові, ветерани Афганістану, АТО та повномасштабної російсько-української війни — загалом шість чоловік.
Робота, яка допомагає ветеранам адаптуватися в цивільному житті
При працевлаштуванні ветеранів треба враховувати їхні фізичні можливості і використовувати навички, здобуті ними на війні, наголошує Василь Сірант.
«Наприклад, у людини перебитий нерв лівої руки, а на правій руці немає кількох пальців. Зрозуміло, що такому ветерану підійде не кожна робота. Але наглядати, що відбувається на обʼєкті, за допомогою камер відеоспостереження йому цілком під силу. Для цієї роботи важлива витримка, спостережливість, уважність, відповідальність, при цьому не потрібно докладати фізичних зусиль», — пояснює ветеран і підприємець.
Із власного досвіду Василь Сірант знає, що якщо створити ветерану умови, коли він почуватиметься комфортно, то наслідком стане і стабілізація фізичного та психічного стану, і швидка адаптація до цивільного життя.
Ще одна перевага роботи в «Комбат-Секьюріті» — це перебування серед своїх людей.
«Деяких хлопців, які у мене працюють, я добре знаю, бо був їхнім командиром. Знаю про їхні травми, знаю про проблеми, які вони мусять вирішувати після повернення з фронту – наприклад, з оформленням документів, на які треба чекати іноді по пів року, через що виникають затримки з виплатами, а як наслідок — сварки у родині. Запрошуючи до себе на роботу військових, я розумію, що їм важлива і фінансова підтримка, яку вони тут отримають», — говорить ветеран.
У фірмі Василя Сіранта ветерани можуть працювати вахтовим методом — два тижні на роботі, два вдома. За словами керівника, це зручно хлопцям, які мешкають в інших регіонах.
«Ветерани з інвалідністю часто не лише фізично, але й психологічно не готові повноцінно піти на роботу. Їм потрібен час на лікування, реабілітацію, а також підтримка та розуміння. А тут, серед своїх, вони знову інтегруються у життя, яке було для них звичним до служби. До того ж мають час, щоб побути вдома з рідними чи пройти реабілітацію», — пояснює підприємець.
Уже двоє ветеранів завдяки такому підходу змогли пройти адаптацію, а потім працевлаштуватися у своїх населених пунктах. І це для Василя Сіранта — справжній успіх, яким пишається. І який прагне повторювати для інших побратимів — бо це одне із завдань його бізнесу.
