Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

На Київщині ветеран розвиває охоронний бізнес та працевлаштовує побратимів, які повертаються з фронту

Опубліковано

Василь Сірант двічі ставав на захист України у російсько-українській війні, у 2014, коли її ще називали АТО, і у 2022, і двічі повертався додому після тяжких поранень. Нині чоловік мешкає у Боярці, на Київщині, очолює охоронну фірму “Комбат-Секьюріті”, а на роботу запрошує таких самих ветеранів, як сам — бо знає, як непросто тим, хто повертається з фронту, знову знайти своє місце у цивільному житті. 

ШоТам спільно з Український ветеранський фонд розповідає історію Василя Сіранта.

Пройшов Іловайськ та звільняв Херсонщину

До війська Василь Сірант пішов добровольцем. З 15 травня 2014 року служив у підрозділі спеціального призначення, а з листопада 2016 — у 24-му окремому штурмовому батальйоні «Айдар». 

За час свого перебування в АТО встиг побувати у найгарячіших точках. Чотири заходи в Іловайськ, Волноваха, Мар’їнка, пізніше були Щастя, Трьохізбенка, Станиця Луганська, Золоте…

У 17-му році я отримав тяжке поранення. Після того — операція у лікарні імені Мечникова в Дніпрі, понад пів року лікування і довічна інвалідність 2-ї групи, — розповідає Василь Сірант.

Однак коли розпочалося повномасштабне вторгнення, попри проблеми зі здоровʼям, уже 25-го лютого 2022 року ветеран був у Одесі, де долучився до 28-ї окремої механізованої бригади ім. Лицарів Зимового Походу. У складі цього формування брав участь у захисті Очакова та Миколаєва. 

«3-го березня ми вже були на Миколаївському напрямку, у Очакові. Зупиняли росіян у Олександрівці та Сухій Балці. Пізніше брали участь у звільненні Херсонщини. Наш 3-й батальйон 28-ї ОМБР був серед перших підрозділів, що заходили у Херсон з південного боку. Разом із побратимами я займався там відпрацюванням запобіжних заходів, утриманням додаткових доріг сполучення. Якраз тоді потрапив під обстріл — і знову отримав тяжке поранення», — згадує ветеран.

Після чотирьох місяців лікування військовому повідомили, що воювати він більше не зможе, з такими травмами — лише додому. Василя Сіранта звільнили з лав ЗСУ та зняли з військового обліку. 

Вже вдруге ветерану довелося проходити шлях відновлення після поранення та адаптовуватися до цивільного життя.

Очолив охоронну фірму, у якій працевлаштовує побратимів

Повернувшись додому після другого поранення, Василь Сірант очолив охоронну фірму «Комбат-Секьюріті». Хоч бізнес і заснований ще 2015 року, та з різних причин не працював у останні роки. Ветеран активно взявся відновлювати роботу компанії. 

Чи не перше, про що подумав, коли став працювати в охоронному бізнесі, що його побратими теж потребують роботи. І навички, які вони здобули в боях, особливо цінні для його фірми. Тож почав запрошувати на роботу таких самих ветеранів, як сам — людей, які захищали Україну ціною власного життя й здоровʼя, отримали поранення, інвалідність.

Намагаюся забезпечити роботою таких самих ветеранів, як я. Хочу, щоб хлопці, які звикли до військового життя, знайшли себе у мирному. Значно легше адаптуватися, коли ти перебуваєш серед людей зі схожим досвідом, — пояснює ветеран.

Щоб масштабувати бізнес і мати змогу працевлаштовувати більше побратимів, у 2023 році Василь Сірант взяв участь у конкурсі «Варто: підтримка ветеранського бізнесу» від Українського ветеранського фонду. А отримавши фінансову підтримку, працює над розвитком фірми. 

Уже замовив нове обладнання, закупив автомобіль, найближчим часом очікує на ще один. От-от «Комбат-Секьюріті» переїде у новий офіс, який наразі облаштовують безперебійними системами, щоб можна було виконувати свою роботу незалежно від зовнішніх обставин, незабаром там запрацює серверна, яка забезпечуватиме надання таких послуг, як відеонагляд та пультова охорона.

Однак вкладають не лише в приміщення та техніку: щоб стати впізнаваними на ринку, займаються також брендуванням, розробляють банери, листівки.

«Фірма має повний пакет ліцензійних і дозвільних документів на надання охоронних послуг. Наша основна діяльність — це охорона периметра територій та охорона об’єктів. Зараз займаємось охороною об’єктів у місті Бучі. Крім того, підписали договори з низкою державних установ на Київщині. У планах — запустити більше обʼєктів, розширити територію обслуговування та взяти на роботу більше людей», — говорить Василь Сірант.

На теперішній час увесь штат фірми — це колишні військові, ветерани Афганістану, АТО та повномасштабної російсько-української війни — загалом шість чоловік. 

Робота, яка допомагає ветеранам адаптуватися в цивільному житті

При працевлаштуванні ветеранів треба враховувати їхні фізичні можливості і використовувати навички, здобуті ними на війні, наголошує Василь Сірант. 

«Наприклад, у людини перебитий нерв лівої руки, а на правій руці немає кількох пальців. Зрозуміло, що такому ветерану підійде не кожна робота. Але наглядати, що відбувається на обʼєкті, за допомогою камер відеоспостереження йому цілком під силу. Для цієї роботи важлива витримка, спостережливість, уважність, відповідальність, при цьому не потрібно докладати фізичних зусиль», — пояснює ветеран і підприємець. 

Із власного досвіду Василь Сірант знає, що якщо створити ветерану умови, коли він почуватиметься комфортно, то наслідком стане і стабілізація фізичного та психічного стану, і швидка адаптація до цивільного життя.

Ще одна перевага роботи в «Комбат-Секьюріті» — це перебування серед своїх людей. 

«Деяких хлопців, які у мене працюють, я добре знаю, бо був їхнім командиром. Знаю про їхні травми, знаю про проблеми, які вони мусять вирішувати після повернення з фронту – наприклад, з оформленням документів, на які треба чекати іноді по пів року, через що виникають затримки з виплатами, а як наслідок — сварки у родині. Запрошуючи до себе на роботу військових, я розумію, що їм важлива і фінансова підтримка, яку вони тут отримають», — говорить ветеран.

У фірмі Василя Сіранта ветерани можуть працювати вахтовим методом — два тижні на роботі, два вдома. За словами керівника, це зручно хлопцям, які мешкають в інших регіонах. 

«Ветерани з інвалідністю часто не лише фізично, але й психологічно не готові повноцінно піти на роботу. Їм потрібен час на лікування, реабілітацію, а також підтримка та розуміння. А тут, серед своїх, вони знову інтегруються у життя, яке було для них звичним до служби. До того ж мають час, щоб побути вдома з рідними чи пройти реабілітацію», — пояснює підприємець.

Уже двоє ветеранів завдяки такому підходу змогли пройти адаптацію, а потім працевлаштуватися у своїх населених пунктах. І це для Василя Сіранта — справжній успіх, яким пишається. І який прагне повторювати для інших побратимів — бо це одне із завдань його бізнесу. 

Суспільство

Гуманітарний поїзд-кухня на Харківщині працює вже 100 днів

Опубліковано

Сьогодні виповнюється 100 днів, як унікальний Food Train Укрзалізниці та її команди почав роботу в Харківській області, допомагаючи місцевим мешканцям і владі подолати наслідки російської атаки на критичні інфраструктури.

Про це повідомляє Укрзалізниця.

За ці 100 днів залізничники зробили значний вплив:

  • Вони використали 800 кубічних метрів води, що еквівалентно кількості, необхідної для заповнення приблизно 3200 ванн.
  • Вони переробили 160 тонн продукції, що приблизно дорівнює вазі 32 африканських слонів.
  • Вони підготували 380 тонн їжі, що дорівнює вазі 76 танків M1 Abrams.
  • Вони виробили понад 50 000 кВт-год електроенергії, чого достатньо для живлення стандартного ноутбука протягом 570 років або забезпечення електроенергією приблизно 17 будинків середнього розміру протягом року.
  • Вони приготували 570 тисяч порцій їжі, яких достатньо, щоб двічі одночасно нагодувати населення таких міст, як Вінниця чи Кривий Ріг.

Читати також: В Україні запустили проєкт для безоплатного забезпечення військовослужбовець формою

Food Train та його команда продовжують свою життєво важливу роботу на Харківщині. Висловлюємо вдячність своїм друзям і партнерам у Фонді Говарда Г. Баффета за фінансування операційної діяльності поїзда.

Нагадаємо про вступ на бакалавра 2024: все, що треба знати абітурієнтам.

Фото: Укрзалізниця

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили проєкт для безоплатного забезпечення військовослужбовець формою

Опубліковано

Рух Veteranka запустив благодійну ініціативу під назвою «Гідна», яка спрямована на пошиття якісної жіночої військової форми для українських захисниць. Військовослужбовиці зможуть отримувати цю форму безкоштовно.

Про це повідомляють на сайті руху.

Автори проєкту зазначають, що з початку повномасштабного вторгнення вони отримали сотні звернень від військовослужбовиць з проханням перешити чоловічу форму, видану їм, під їхній розмір. Тому головним фокусом роботи цеху Veteranka стало пошиття якісної жіночої військової форми, яку вони надають захисницям безоплатно за запитом.

Читати також: Вклали в бізнес по 2 тисячі гривень. Як друзі заснували власну СММ-агенцію у 20 років

Форма розроблена за оригінальними лекалами, враховуючи анатомічні особливості тіла жінки та досвід носіння форми в різних умовах фронту. Вона представлена у широкому діапазоні розмірів – від 42 до 60 і розрахована на зріст від 153 до 180 см.

З початку проєкту «Гідна» вже відшито 403 одиниці жіночого тактичного одягу на загальну суму 806 000 гривень. Кожен охочий може підтримати проєкт, задонативши будь-яку суму на сайті.

Заступниця міністра оборони України Наталія Калмикова повідомила, що кількість жінок у Збройних силах України становить понад 67 тисяч. З них 19 тисяч – це працівниці, а усі інші – військовослужбовиці.

Нагадаємо, що Укрзалізниця змінює графік електричок на Львівщині.

Також ми повідомляли, що українка Валерія Єгошина отримала журналістську премію ICFJ Knight Awards.

Фото: Veteranka.

Читати далі

Суспільство

Учень Грушевського та полковник армії УНР. 10 фактів про Євгена Коновальця до 133-ї річниці народження

Опубліковано

Перший лідер Організації українських націоналістів, очільник куреню січових стрільців, полковник армії УНР, учень Грушевського та «бездомний бурлака». Усе це про Євгена Коновальця, день народження якого припадає на 14 червня.

«У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у Націю», — одна з цитат Євгена Коновальця, яка стала крилатою. До 133-ї річниці від дня народження Євгена Коновальця ШоТам зібрав 10 фактів про цього відомого діяча українського визвольного руху.

Дитинство та юність

Євген Коновалець народився 14 червня 1891 року у селі Зашків поблизу Львова. Був найстаршою дитиною у батьків, які працювали у місцевій школі. Батько був директором, а мама навчала дівчат шиття, плетіння та надавати першу медичну допомогу. 

У 18 років Євген Коновалець вступив на факультет права та політичних знань Львівського університету. Як студент постійно відстоював ідею відкриття окремого українського університету у Львові.

Учень Михайла Грушевського

Одним з викладачів Євгена Коновальця в Львівському університеті був Михайло Грушевський, який читав лекції з курсу історії Східної Європи. Коновалець знав Грушевського особисто, тому був натхненний, коли той очолив Українську Центральну Раду на початку революції. Згодом курінь Коновальця захищатиме Київ від нападу більшовиків.

Полковник армії УНР та лідер УВО

З початком Першої Світової війни Євгена Коновальця мобілізували до австрійської армії. Під час боїв на Маківці потрапив у московський полон, а після звільнення у 1917 році став співзасновником Галицько-Буковинського куреня січових стрільців.

У липні 1921 Коновалець очолює Українську військову організацію, яку створили для боротьби за українську державність рік перед тим. 

Кохання та сім’я

У 1922 році у Львові Євген Коновалець одружився з донькою заможного підприємця, адвоката Степана Федака Ольгою. Подружжя мешкало у кам’яниці батька на вулиці Дорошенка 48 у Львові.

Менш ніж за рік спільного життя у Львові Євген та Ольга виїхала з міста назавжди через переслідування польської влади. Згодом у них народився син Юрій.

Перший голова ОУН

Організація українських націоналістів була створена у Відні 1929 року. На конгресі націоналістів одноголосно обирають Євгена Коновальця головою Проводу. Ідеологією ОУН став «інтегральний націоналізм» громадського діяча Дмитра Донцова, за яким нація вважалася найбільшою цінністю, побудова України — найвищою метою і для досягнення мети могли використовувати будь-які засоби.

«Бездомний бурлака»

Через підпільну діяльність та свою громадську позицію Євген Коновалець мусив часто змінювати міста та навіть країни проживання. Разом з дружиною Ольгою та сином Юрієм Коновалець жив у Чехословаччині, Німеччині, Швейцарії та Італії та багатьох інших країнах. Про себе він часто казав, що живе як «бездомний бурлака». 

Загинув від коробки шоколадних цукерок

Євген Коновалець загинув 23 травня 1938 року у Роттердамі. Його вбив радянський агент Павло Судоплатов, який роками втирався у довіру Коновальця, а потім при зустрічі вручив йому коробку шоколадних цукерок. 

Роздивляючись афішу вистав місцевого театру «Люм’єр» у центрі міста, Євген Коновалець відкрив коробку і вибухівка здетонувала. Поховали Євгена Коновальця на місцевому цвинтарі «Кросвейк» у Роттердамі.

Вишколи для молоді імені Євгена Коновальця

На честь Євгена Коновальця у його рідному села Зашків щороку влаштовують національно-патріотичний фестиваль та вишкіл для молоді. А в будинку, де Коновалець народився і виріс, відкрили музей, де крім інших речей зберігають рушник, який власноруч вишивала його мати. Також у селі встановили пам’ятник на честь Коновальця.

Монети на честь Коновальця

З 9 червня 2021 року Національний банк України ввів в обіг пам’ятну монету «Євген Коновалець» номіналом 2 гривні. Ця монета продовжує серію «Видатні особистості України» та присвячена військовому і політичному діячеві, особистості, що символізує спадковість української національно-визвольної боротьби.

Автор знакових фраз

Євген Коновалець сказав багато змістовних речей, які тепер стали крилатими та особливо актуальними в наш час. Ось деякі з них:

«У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у Націю».

«Волю українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців».

«Як довго не буде самостійної Української Держави, так довго не буде порядку в Європі, всі союзи будуть нереальними».

«Якщо розходимося, то працюймо так, щоб при зустрічі ми могли один одному глянути в очі й подати один одному руки…».

«Навіть серед найбільше несприятливих обставин нам не треба закладати рук чи то попадати в зневіру».

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство2 години тому

Вклали в бізнес по 2 тисячі гривень. Як друзі заснували власну СММ-агенцію у 20 років

Друг-однодумець, жага до авантюризму та добре бойківське вино — так чотири роки тому почалася історія...

Суспільство5 днів тому

Щоденні обійми, заробіток і козяче щастя: як невістка зі свекрухою вдвох розвивають маленьку ферму на Черкащині

«У нас є сир, налітайте», — з цього повідомлення в соцмережах минулого року почалася історія...

Суспільство7 днів тому

Той, хто створив дизайн ЗСУ. Тарас Іщик про творчу карʼєру в армії

Сотні чоловіків ішли добровольцями, не знаючи, яку роботу будуть виконувати в ЗСУ. Сотні бояться потрапити...

Суспільство2 тижні тому

Квітучий папір: як бізнес із Київщини змінює правила та вчить інші компанії екологічності

Питаннями екології Артем та Ганна почали цікавитися кілька років тому, поступово дійшли до сортування сміття....

РЕКЛАМА: