![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/05/1-9-1.jpg)
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/05/1-9-1-560x600.jpg)
Суспільство
Історія Данила, який під час війни почав шити білизну для жінок
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/05/photo_2024-05-30-11.51.33-2-48x48.jpeg)
Опубліковано
2 місяці тому
Данило Кашпур шиє жіночу білизну. Він уже має улюблені стринги та говорить з покупцями їхньою мовою — про менструацію та зручні трусики, про великі груди й незручні кісточки.
Коли він зрозумів усі секрети жіночого тіла та чому вважає, що чоловік може краще пошити комфортну білизну для жінки, читайте у відвертій розмові з ШоТам.
Моя перша «бавовна»
Ще в студентські роки я працював продавцем у магазині одягу для спортивного танцю. На третій рік роботи захотів мати свій бренд і започаткував «Enjoy dance». А ще за кілька років вирішив, що хочу шити жіночу білизну, і ми з дружиною створили бренд «Enjoy.comfort».
Від початку ідея шити жіночу білизну була моя, а не дружини. Чому саме білизна, а не спідниці чи штани? Бо вона треба всім і завжди. Жінка може вийти у світ без спідниці, але не без трусів. Я мріяв про формат сексуальної білизни, але почалася війна. Ми змінили спрямування — вирішили, що зараз людям потрібен комфорт, та обрали бавовняний сегмент.
Тоді моя дружина Марина розробляла лінійку, а я шив. Згодом почав приміряти все на жінках, бачив недоліки — де що не так сидить — і зрозумів, чому білизна може бути комфортною або ні.
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/05/IMAGE-2024-05-30-113924.jpg)
Улюблені труси — без «канатика в попі»
Когось дивує, що чоловік шиє жіночі труси, але я «шарю». Моє ставлення до жінок було завжди з розумінням. Дружину я почав розуміти, коли вона була вагітна — почав розбиратися в усьому: чому такий ліфчик, а не такий, де має застібатися, чому краще бралет, а не на кісточках. Остання ситуація — на Арт-заводі був пікнік, і ми були представлені на маркеті. Підійшли дві дівчини, і між ними відбувся діалог:
— Візьму собі труси на «ці дні».
— Що за «ці дні»?
А я стою поруч і кажу: «Місячні». Дівчині стало ніяково. Але я ж розумію, які труси треба на місячні — широкі ластовиці, щоб прокладка не виглядала та не протікала.
До речі, моя улюблена модель — це стринги, бо ними задоволені всі. Я завжди, коли їх продаю, то кажу дівчатам, що не буде «канатика в попі», і вони одразу розуміють, про що я.
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/05/IMAGE-2024-05-30-113938.jpg)
Білизна війни – комфорт у бомбосховищі
Рости як бренд складно. Марина моя займається контентом, і тяжко під час війни подавати людям дівчачість і ніжність, бо ця лінійка довоєнна, коли дівчина має поряд чоловіка, немає тривог, бомб і всього цього. Потім усе змінилося. Був один коментар до товару — дівчина купила ліфчик і написала: «О, в ньому буде класно в бомбосховищі — нічого давити не буде».
Нам треба подавати й продавати жіночність, а не сексуальність, тому ми про жінок і для жінок. Треба, щоб їм було комфортно. Від того й назва наша — «Насолоджуйся комфортом».
До речі, про мій комфорт — я люблю шити наодинці. Як правило, це після восьмої вечора. Я працюю на своїй хвилі з максимально гучною музикою, щоб стіни тряслися — тоді класно зосереджуюся на роботі.
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/05/IMAGE-2024-05-30-113953.jpg)
Соціальна орієнтація
Звісно, що ми допомагаємо країні: ми віддаємо нашу білизну волонтерам, надаємо для розіграшів, проводимо розіграші на своїй сторінці в Instagram. На ярмарках ми продаємо білизну за донат: трусики — від 50 грн, ліфчики — від 150 грн.
На початку війни наше виробництво не працювало, і я ходив до знайомої в ательє шити білизну для хлопців у госпіталях. Там волонтерили сім дівчат і я один хлопець.
Але я не можу сказати, що достатньо роблю для держави, на жаль. Чомусь завжди почуваю себе винним, що я не на фронті. З іншого боку, це дискусія — а хто тоді цим буде займатися? Ну хтось скаже, що є купа жінок, які можуть шити жіночі труси. Так, хтось може, але жінка не зробить це так, як зробить чоловік.
Вам може сподобатися
-
Президент підписав закон про створення «клубу білого бізнесу»
-
Підприємці отримали 13 394 кредити на 50,8 млрд. грн. у межах державної програми: на що саме
-
«Генеалогія доступна кожному». Як дослідити історію свого роду?
-
Сама пережила насилля, а тепер допомагає ставати на ноги іншим жінкам (ВІДЕО)
-
«Більше не залежимо від центральної системи електропостачання». Як одесити зробили свої багатоповерхівки автономними
-
В «Дії» скоро зʼявиться пʼять нових сервісів: які саме
Суспільство
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/03/photo_5465665769485489355_x.jpeg)
Опубліковано
8 години тому26.07.2024
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/452814674_879120014239295_8203558141619662140_n.jpg)
Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.
Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/452676036_879120060905957_3261875963164764234_n.jpg)
Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.
У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.
Читати також: Захисник отримав біонічний протез у Львові: фото
Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.
У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.
Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.
Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.
Фото: Львівський історичний музей.
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/imgbig-5.jpg)
Комунальники продовжують облаштовувати Оболонський острів, де наразі встановлюють лавочки та прокладають дерев’яні трапи.
Про це повідомляє пресслужба КМДА.
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/imgbig-1-3.jpg)
Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/imgbig-2-2.jpg)
Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.
Читати також: У Києві облаштували новий безбар’єрний наземний пішохідний перехід: фото
У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/imgbig-3-1.jpg)
Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.
Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.
Фото: КМДА.
Суспільство
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/03/photo_5465665769485489355_x.jpeg)
Опубліковано
9 години тому26.07.2024
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/Znimok-ekrana-2024-07-26-o-5.59.45-pp-Velykyy.jpeg)
В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.
Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/Znimok-ekrana-2024-07-26-o-5.59.57-pp-Velykyy.jpeg)
Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ.
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/Znimok-ekrana-2024-07-26-o-6.00.10-pp-Velykyy.jpeg)
«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.
Читати також: Вступна кампанія 2024: майже 400 тисяч заяв подано майбутніми бакалаврами
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/Znimok-ekrana-2024-07-26-o-6.00.18-pp-Velykyy.jpeg)
Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті.
Хто працював над кліпом
- Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
- Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
- Текст пісні: Олег Прозоров;
- Виконавець: Олег Прозоров;
- Оператор: Олександр Левченко;
- Помічник оператора: Артем Дулько;
- Режисер: Олег Прозоров;
- Актор: Євген Лисак;
- Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
- Звукорежисер: Максим Кушнір.
Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.
Фото: НАУ.
РЕКЛАМА:
Шопочитати
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/3-1-2-400x240.jpg)
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/3-1-2-80x80.jpg)
«Генеалогія доступна кожному». Як дослідити історію свого роду?
Понад 13 років тому в сільській хатині своєї прабабусі Світлана переглядала старі світлини в родинному...
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/1-47.jpg)
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/1-47.jpg)
«Більше не залежимо від центральної системи електропостачання». Як одесити зробили свої багатоповерхівки автономними
День мешканців багатоквартирного будинку на вулиці Капітана Кузнєцова в Одесі починається зі сходу сонця, яке...
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/3-22-400x240.jpg)
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/3-22-80x80.jpg)
Як юнак з ДЦП вступив до університету і здійснює свої мрії
Максимові 19 років. Він щойно закінчив перший курс університету — вивчає політологію, бо любить аналізувати...
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/1-41-400x240.jpg)
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/1-41-80x80.jpg)
Як почати бізнес у місці, яке сховане від світу? Досвід засновниці «Твого райка»
Альона Лагно родом з Канева, за освітою програмістка, живе та працює за фахом у Києві....
РЕКЛАМА: