Історія Данила, який під час війни почав шити білизну для жінок

Данило Кашпур шиє жіночу білизну. Він уже має улюблені стринги та говорить з покупцями їхньою мовою — про менструацію та зручні трусики, про великі груди й незручні кісточки. 

Коли він зрозумів усі секрети жіночого тіла та чому вважає, що чоловік може краще пошити комфортну білизну для жінки, читайте у відвертій розмові з ШоТам. 

Моя перша «бавовна»

Ще в студентські роки я працював продавцем у магазині одягу для спортивного танцю. На третій рік роботи захотів мати свій бренд і започаткував «Enjoy dance». А ще за кілька років вирішив, що хочу шити жіночу білизну, і ми з дружиною створили бренд «Enjoy.comfort». 

Від початку ідея шити жіночу білизну була моя, а не дружини. Чому саме білизна, а не спідниці чи штани? Бо вона треба всім і завжди. Жінка може вийти у світ без спідниці, але не без трусів. Я мріяв про формат сексуальної білизни, але почалася війна. Ми змінили спрямування — вирішили, що зараз людям потрібен комфорт, та обрали бавовняний сегмент. 

Тоді моя дружина Марина розробляла лінійку, а я шив. Згодом почав приміряти все на жінках, бачив недоліки — де що не так сидить — і зрозумів, чому білизна може бути комфортною або ні. 

Улюблені труси — без «канатика в попі»

Когось дивує, що чоловік шиє жіночі труси, але я «шарю». Моє ставлення до жінок було завжди з розумінням. Дружину я почав розуміти, коли вона була вагітна — почав розбиратися в усьому: чому такий ліфчик, а не такий, де має застібатися, чому краще бралет, а не на кісточках. Остання ситуація — на Арт-заводі був пікнік, і ми були представлені на маркеті. Підійшли дві дівчини, і між ними відбувся діалог: 

— Візьму собі труси на «ці дні».

— Що за «ці дні»? 

А я стою поруч і кажу: «Місячні». Дівчині стало ніяково. Але я ж розумію, які труси треба на місячні — широкі ластовиці, щоб прокладка не виглядала та не протікала. 

До речі, моя улюблена модель — це стринги, бо ними задоволені всі. Я завжди, коли їх продаю, то кажу дівчатам, що не буде «канатика в попі», і вони одразу розуміють, про що я. 

Білизна війни – комфорт у бомбосховищі

Рости як бренд складно. Марина моя займається контентом, і тяжко під час війни подавати людям дівчачість і ніжність, бо ця лінійка довоєнна, коли дівчина має поряд чоловіка, немає тривог, бомб і всього цього. Потім усе змінилося. Був один коментар до товару — дівчина купила ліфчик і написала: «О, в ньому буде класно в бомбосховищі — нічого давити не буде». 

Нам треба подавати й продавати жіночність, а не сексуальність, тому ми про жінок і для жінок. Треба, щоб їм було комфортно. Від того й назва наша — «Насолоджуйся комфортом». 

До речі, про мій комфорт — я люблю шити наодинці. Як правило, це після восьмої вечора. Я працюю на своїй хвилі з максимально гучною музикою, щоб стіни тряслися — тоді класно зосереджуюся на роботі. 

Соціальна орієнтація 

Звісно, що ми допомагаємо країні: ми віддаємо нашу білизну волонтерам, надаємо для розіграшів, проводимо розіграші на своїй сторінці в Instagram. На ярмарках ми продаємо білизну за донат: трусики — від 50 грн, ліфчики — від 150 грн. 

На початку війни наше виробництво не працювало, і я ходив до знайомої в ательє шити білизну для хлопців у госпіталях. Там волонтерили сім дівчат і я один хлопець.

Але я не можу сказати, що достатньо роблю для держави, на жаль. Чомусь завжди почуваю себе винним, що я не на фронті. З іншого боку, це дискусія — а хто тоді цим буде займатися? Ну хтось скаже, що є купа жінок, які можуть шити жіночі труси. Так, хтось може, але жінка не зробить це так, як зробить чоловік.