Суспільство
Як Естонія позбулася російської мови після розпаду Радянського Союзу (ВІДЕО)
Росія знищувала мову та народ Естонії так само агресивно, як і в Україні. Проте сьогодні естонська молодь вже не спілкується російською.
Як їм це вдалося розповідає ШоТам.
Після розпаду російської імперії Естонія 20 років будувала державу, доки знову не прийшла Росія. Через окупацію СРСР 1940 року Естонія з незалежної країни перетворилась на радянську республіку.
Радянська влада хотіла викоренити естонців як окрему націю. Естонія пережила совєтизацію, репресії та депортацію інтелігенції, політиків і активістів. На їхні місця совєти завозили росіян – робітників і колгоспників.
У 1970-х роках російську мову запровадили у школах, а дорослі естонці вчили її, щоб не втратити роботу. Але у 80-х роках вплив радянської влади слабшав, а рух опору набирав обертів.
У час Перебудови 1989 року було ухвалено закон, який проголошував естонську мову державною. А з розпадом Союзу Естонія почала активно відроджувати рідну мову.
У держустановах, навчальних закладах, магазинах та сфері обслуговування мали спілкуватися естонською. За тим, як виконують закон, стежив спеціальний орган – мовна інспекція.
На вивчення мови давали рік, а потім – штраф, якщо не вивчив. А ще без знання естонської мови не можна було отримати громадянство.
«Тим, хто прибув до країни в радянський період, потрібно було скласти іспит. Зокрема й на знання державної мови. Адже до окупації в країні проживало лише 23 000 росіян, натомість у 1991 році їх стало аж 475 000. Майже 30% населення. Тож, жорсткі міри були питанням безпеки», – розповідає Альона Данилюк, авторка ютуб-каналу «НеАполітичні».
Тим, хто не хотів вчити мову, видавали «сірий паспорт» без громадянства та основних виборчих прав. Звісно, такі рішення зачепили почуття Росії.
Та ви ж не подумали, що Кремль міг просто проковтнути цей буржуазний націоналізм? Реакція була настільки класичною, що аж банально. Карати вирішили відключенням газу. Альона Данилюк, авторка ютуб-каналу «НеАполітичні».
«Та ви ж не подумали, що Кремль міг просто проковтнути цей буржуазний націоналізм? Реакція була настільки класичною, що аж банально. Карати вирішили відключенням газу», – Альона Данилюк, авторка ютуб-каналу «НеАполітичні».
Хотіли зробити прикордонне з Росією місто Нарва автономною республікою. Але ідея провалилася, адже естонці проводили комунікаційну кампанію з населенням.
«Місцевим пояснювали, що народна республіка Приноров’є – це шлях до ізоляції. І за таких сценаріїв їх в майбутньому чекає лише торгівля пиріжками з сусіднім Іван-городом, не більше», – розповідає Альона Данилюк.
Читайте також: Українська мова у селах Донеччини, або Чим живуть прифронтові бджоли
Такі заходи дали ефект. Естонська більше не мова меншин, як було при СРСР, а рідна для 77% населення. Мовна інспекція, до речі, працює в Естонії й досі.
«Ми даємо людині час на вивчення мови – один рік. Через рік ми знову перевіряємо, якщо людина все ще не знає мови, тоді ми будемо штрафувати, не одразу», – Ільмар Томуск, представник мовної інспекції.
А повномасштабний напад Росії на Україну дав поштовх до ще активнішої естонізації. Російські навчальні заклади, які досі існують в Естонії, тепер переводять на естонську мову. І ще призначили штаф у 10 000 євро за невиконання мовного закону.
А в Нарві, яка раніше була проросійською, навіть прибрали монументи з радянською символікою. Естонці, як ніхто, розуміють українців і тому потужно підтримують. Ця держава віддала нам більш ніж 1% ВВП, це найвищий показник серед країн-союзниць.
Естонський політик Трівімі Веллісте порівнюючи історію України та Естонії, каже, що головна різниця в тому, що Естонія була незалежною між Першою та Другою світовими війнами.
«Якби ми були частиною Радянського Союзу вже у 20-х чи 30-х роках, я б тут зараз не стояв і моя б країна не говорила естонською», – Трівімі Веллісте, естонський політик.
Естонці вірять: якщо у них вийшло викоренити «русскій мір», то у нас теж обов’язково вийде.
Нагадаємо, у застосунку «Давай займемось текстом» з’явилась гра на знання українських діалектів.
До того ж створили мобільний застосунок, що розповідає історію русифікації України. Як завантажити.
- на дітей до 6 років – 6 407,5 грн (2,5 прожиткових мінімуми для дітей цього віку);
- на дітей до 6 років з інвалідністю – 8 970,5 грн (3,5 прожиткових мінімуми для дітей цього віку);
- на дітей від 6 до 18 років – 7 990 грн (2,5 прожиткових мінімуми для дітей цього віку);
- дитина з інвалідністю від 6 до 18 років – 11 186 грн (3,5 прожиткових мінімуми для дітей цього віку).
- копія рішення органу опіки та піклування або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною;
- копія свідоцтва про народження дитини;
- довідка про реєстрацію місця проживання опікуна (піклувальника) та дитини;
- довідки про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує на дитину опікун чи піклувальник;
- медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років.
- надавати паліативну допомогу вдома у пацієнта,
- здійснювати патронажні огляди новонароджених,
- виїжджати до малорухливих пацієнтів,
- організовувати роботу мобільних пунктів вакцинації,
- виїжджати до пацієнтів у містечках, селах та віддалених громадах.
Історія світлини
«Я співаю руками»: як перекладачка жестової мови Уляна Шумило розвиває музичний інклюзив
Вона однією з перших почала перекладати українські пісні жестовою мовою. Найпершими її «ручними каверами» стали...
Школа — це не тільки уроки! Це вчителі, які разом зі своїми учнями розвивають малі громади
Їхні учні отримують високі оцінки за сортування сміття, знімають документальні ролики про рідне село та...
«Хліб був як делікатес»: ця пекарня з Чернігова однією з перших запрацювала після деокупації області. Відновитися допоміг грант
Пекарня «Flavor bakery» майже «однолітка» маленької Соні. Їм обом 2,5 роки. Дівчинка ледь не щодня...
Вчити англійську навіть під час війни. Мовна школа у Чернігові відновила роботу після ракетного удару завдяки гранту
Стільці перекинуті й вкриті уламками скла. Стеля впала, а двері вирвані. Це наслідки у школі...