Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Центр шаурми», «Незалежність» та «Характерники». 7 закладів від переселенців, які варто відвідати в Києві

Опубліковано

Шукаєте, де поїсти чи посидіти з друзями в Києві? Маємо кілька дійсно крутих варіантів. Це добірка столичних закладів, які відкрили переселенці. Кав’ярні, шаурма та бар із бердянським характером – підтримуючи цей бізнес, ви точно підтримаєте своїх. Усі ці місця перевірені командою ШоТам, тож не вагайтесь – там точно буде смачно і затишно.

Кав’ярня «Незалежність» 

вулиця Будівельників, 32/2

«Незалежність» – заклад від херсонців, які два місяці прожили під окупацією. До повномасштабної війни Тетяна з Нікітою протягом п’яти років розвивали кавовий бізнес у рідному місті й мріяли відкритися в нових містах.

Однак 24-го лютого їхнє життя змінилося. Херсон опинився під окупацією, пішли чутки, що окупанти відправлятимуть чоловіків на війну проти України. Тієї миті пара остаточно вирішила, що час виїжджати. Через 62 блокпости та чотири дні за кермом їм вдалося вирватися з окупованої території. А вже за кілька тижнів на Дарниці відкрився новий заклад – кав’ярня від херсонців, яка нагадує про рідне місто та підтримує своїх.

«Усе, що зараз є в нашому закладі, зроблено нашими руками. Кожен цвях, кожна поличка – тільки ми знали, що і як варто робити. Як і колись в Херсоні, ми знову працюємо разом. Згадуємо, як це, і насолоджуємось нашою свободою тут. Але й не забуваємо, звідки приїхали. Саме тому назвали кав’ярню «Незалежність». Це те, за що нам усім доводиться боротися», – розповіли ШоТам засновники закладу.

Бар ThePuzoPub

вул. Регенераторна 4, корпус 14

Культовий паб із Сєвєродонецька релокувався до столиці та майже рік тому заново відкрився у ЖК «Комфорт Таун» на Лівому березі.

«Чесно легше було б не відкриватися, але коли ж ми обирали легкі шляхи… Відсутність вільного столику не означає, що ми вас не чекаємо! Пузо любить тебе любим, тому сподіваємось, що і ви любите пузо таким “любим, таким як є” наразі маленьким з обмеженим меню та посудом», – з такими словами заклад анонсував своє відкриття у Києві.

Сьогодні тут можна смачно поснідати, заскочити на бургери чи піцу, а також переглянути футбол у компанії друзів. І, звісно ж, випити пива. Адже який паб без пива? «Релоковані, але не скорені», – кажуть про свій бізнес засновники ThePuzoPub. І ми їм віримо!

Харківська їжа «ХА»

Сагайдачного, 41; Шота Руставелі, 12; Русанівська набережна, 4; Ревуцького,6

Це бізнес Андрія та Катерини Гудімових, які покинули рідний Харків та перезапустили бізнес у Києві. «ХА» став першим закладом столиці, в якому готують «студентську» квадратну піцу, що стала символом Харкова. А водночас – справжнім осередком для всіх харків’ян, які були змушені покинути домівку. 

Тут можна відшукати «пасхалки» про ринок Барабашово, «градусник» та «тремпель». І, звісно, поїсти! При чому, доволі бюджетно, адже головна концепція закладу – створити місце, де можна ситно перекусити, витративши не більше 200 гривень. 

«Аби зрозуміти, як ми знову на це все наважилися, потрібно просто знати мого чоловіка. Він усе робить самостійно, зокрема, й ремонт. А ще Андрій не бачить іншого виходу, ніж працювати, рухати економіку й щось робити. Ми сплачуємо податки, допомагаємо армії. Це те, що необхідно робити кожному. Бо хто, якщо не ми? У нас була ідея створити такий собі харківський куточок. Багато наших знайомих також переїхали до Києва, і всі казали, що дуже бракує чогось харківського, рідного. Люди дуже сумували за цим», – поділилася з ШоТам співвласниця закладу Катерина Гудімова.

Kiit

вул. Еспланадна, 30

Усе почалося з кота, що загубився в страшні дні окупації Київщини. Його власник – кулінарний блогер Сергій Стоян – одразу ж розпочав пошуки свого чотирилапого друга. Аби шукати одразу у кількох містах, а потім і за кордоном, потрібні були чималі кошти. І тоді Сергій взявся за те, що вміє і любить найбільше – пекти пироги.

Кав’ярню у вікні «КІІТ» заснували разом троє друзів – Сергій з Ірпеня, Іван з Бородянки та Дарина з Ніжина. Рятуючись від війни, вони приїхали до Львова. Склали всі свої заощадження і на 10 000 грн відкрили перше «вікно». А вже незабаром відкрилися у Києві – на Еспланадній, 30.

«Постійна робота без відпочинку – це важко. Але ми допомагаємо, як можемо. Перш за все, самі собі, бо одна з причин, чому все це почалося, – щоб не висіти на шиї у держави. Ми ніколи не брали жодної допомоги. Усе робимо самі, донатимо на ЗСУ і пригощаємо безкоштовно усіх військових. Так, це не якісь серйозні масштаби, але з таких маленьких підтримок і будується надійний тил держави», – поділився з ШоТам співзасновник кав’ярні «КІІТ» Сергій Стоян.

«Центр шаурми» («Шаурма на вугіллі»)

Теодора Драйзера, 4; Нижній Вал, 23; Велика Васильківська, 66.

Минулого літа в Києві з’явився новий кіоск із шаурмою, що одразу виділився серед десятків інших. По-перше, там виготовляють шаурму на вугіллі – в Україні рідко хто вдається до цієї технології. По-друге, гриль, на якому запікається м’ясо, є авторською розробкою, створеною спеціально для цього закладу. А по-третє, це шаурма «з Маріуполем в серці» – з таким гаслом власники-маріупольці взялися відновлювати свій бізнес у столиці після того, як їм вдалося виїхати з окупованого рідного міста.

За рік у столиці маріупольцям вдалося не лише витримати конкуренцію, а й відкрити ще дві точки. А згодом – провести великий ребрендинг та перетворитися з «Шаурми на вугіллі» на цілком заслужений «Центр шаурми».

«Це справа нашого життя, яке у нас було до війни. Але й після вторгнення я хотів її продовжити. У рішенні відкритися в Києві мене підтримала насамперед моя сім’я. Якби родина сказала, що відновлювати бізнес поки що небезпечно та не на часі, то, можливо, я б не запускав заклад у Києві. Однак у моїх рідних не було сумнівів у тому, що треба продовжувати працювати», – розповів ШоТам власник «Центру шаурми» Максим Пустаков.

Бар «Характерники» в центрі столиці

вул. Городецького, 4

Двоповерховий бар «Характерники» у самому центрі Києва відкрився у вересні 2022-го в історичній будівлі на вулиці Городецького, 4. Його засновники – переселенці з тимчасово окупованого Бердянська, які втратили бізнес у рідному місті, але знайшли сили, аби відновити роботу в столиці. У меню – авторські коктейлі, настоянки, основні страви, салати і вегетаріанське меню.

«Характерники – це відсилка до відомих козаків та Запорізького краю, звідки ми родом. Характерники завжди були на крок попереду, займались чаклунством та магією, і ми проводимо алегорію з цим на барі та у наших стравах. Але це також і від слова «характер», бо ми не здалися і рухаємось далі», – поділився із ШоТам директор «Характерників» Віктор Бахарєв.

Веганська кав’ярня «Середа»

вул. Нижній Вал, 39

Кав’ярню відкрили переселенці зі сходу України, які переїхали до Києва ще у 2014 році, – сімейна пара з Донецька й шеф-кондитер з Маріуполя. Торти готують зі стовідсотково рослинних компонентів. Утім смаколики «Середи» підходять не тільки для веганів, а й для людей, що мають харчову алергію, адже усі десерти без лактози та яєць. Також в асортименті позиції без цукру й борошна. А всю готову продукцію можна замовляти на вивіз, обираючи рецептури на сайті.

Приємний бонус для відвідувачів: «Середа» називає себе pet-friendly та bike-friendly закладом (має велопарковку, а в разі потреби можуть навіть надати насос для велосипеда).

«Якщо ми створили бізнес, то маємо відповідати за його наслідки. Тому ми сортуємо відходи і намагаємось використовувати якомога менше пакування. Використання рослинного молока це полегшує: ми виготовляємо його самі, сировина у твердому вигляді – це горіхи, насіння. Тож ми можемо використовувати скляну тару повторно: стерилізуємо її і знову наповнюємо молоком власного виробництва. Звичайне коров’яче молоко зберігається в тетрапаках, і це створює за день гори сміття. Тут нам простіше», – ділиться співзасновниця кав’ярні Анастасія Балабанова.

Більше про бізнеси переселенців та релоковані підприємства, які варто підтримати, читайте у спецпроєкті ШоТам.

Суспільство

Українським медикам подарували електрокари: у які області надійде допомога

Опубліковано

75 сучасних електромобілів уже найближчим часом поїдуть у заклади первинної медико-санітарної допомоги у 20 областях. Авто закуплені в межах спільного проєкту зі Світовим Банком «Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя» (Heal Ukraine).

Про це повідомляє МОЗ України.

Саме медичні працівники первинної ланки потребують додаткової мобільності під час супроводу пацієнтів в регіоні. Завдяки новим авто сімейні лікарі, вузькоспеціалізовані медики та медсестри зможуть:

  • надавати паліативну допомогу вдома у пацієнта,
  • здійснювати патронажні огляди новонароджених,
  • виїжджати до малорухливих пацієнтів,
  • організовувати роботу мобільних пунктів вакцинації,
  • виїжджати до пацієнтів у містечках, селах та віддалених громадах.

Читайте також: В Київській області відкрилась перша мобільна аптека

До того ж це – альтернативний і дешевший вид транспорту на випадок перебоїв з паливом.

❝В умовах війни цивільна медична система зіштовхується з безліччю викликів. Попри все, забезпечити українців доступом до необхідної медичної допомоги — наш незмінний пріоритет. Вдячний нашим медикам, які за будь-яких умов і загроз для себе, продовжують робити свою роботу — лікувати людей. Вдячний всім нашим партнерам — і міжнародним, і українським. Урядам, людям, громадським організаціям, які підтримують Україну та українців у цей надскладний час❞, – сказав міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Нагадаємо, “Укрзалізниця” переобладнала ще два вагони для евакуації поранених.

Фото: МОЗ

Читати далі

Суспільство

Як отримати виплати на усиновлених дітей: покрокова інструкція

Опубліковано

Близько чотирьох тисяч дітей в Україні  щороку залишаються без батьківського піклування. З війною ця проблема набула особливого значення. Діти, на жаль, втрачають батьків, але жоден заклад не здатен замінити дитині сім’ю, забезпечити тепло і родинний затишок, подарувати дитинство. В Україні передбачені виплати на усиновлених дітей.

Про це повідомляє Уряд України.

Розмір  допомоги на дітей, над якими встановлено опіку, становить:

  • на дітей до 6 років  – 6 407,5 грн (2,5 прожиткових мінімуми для дітей цього віку);
  • на дітей до 6 років з інвалідністю – 8 970,5 грн (3,5 прожиткових мінімуми для дітей цього віку);
  • на дітей від 6 до 18 років – 7 990 грн (2,5 прожиткових мінімуми для дітей цього віку);
  • дитина з інвалідністю від 6 до 18 років – 11 186 грн (3,5 прожиткових мінімуми для дітей цього віку).

Ця виплата адресується опікуну, але кошти є власністю дитини. Ці гроші можна як відкладати на рахунок дитини, поки вона зможе сама ними розпоряджатися, так і використовувати на її потреби (при цьому опікуном що три місяці подається звіт про витрачені суми).

Читайте також: “Освіторія.Медіа” запустили премію для освітніх проєктів під час війни

Щоб отримати допомогу, опікун чи піклувальник має подати відповідну заяву до органу соціального захисту населення за місцем проживання.

Також подаються наступні документи:

  • копія рішення органу опіки та піклування або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною;
  • копія свідоцтва про народження дитини;
  • довідка про реєстрацію місця проживання опікуна (піклувальника) та дитини;
  • довідки про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує на дитину опікун чи піклувальник;
  • медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років.

Нагадаємо, українські діти можуть отримати статус “дитина війни”.

Фото:

Читати далі

Суспільство

Усміхнена старенька пара на Галичині: історік показав світлину 1937 року

Опубліковано

Український історик Микола Бандрівський показав архівну фотографію старенької пари з Галичини, яку зробити в 1937 році. Він поділився історією світлини зі своєю авдиторією. Фото було виставлене на сторінці Oleksandr Romazan.

Про світлину історик розповів на своїй Facebook-сторінці.

фото: Микола Бандрівський

Історія світлини

На цій майже столітньої давності світлині, ви бачите ну, вже дуже стареньких, але – усміхнених і щасливих діда і бабу. Це фото підписане, що це “Галичина. 1937 рік” і виставлене девʼятого травня на сторінці Oleksandr Romazan у Facebook.

Читати також: Проєкт USAID замовив в українського заводу 300 вагонів-зерновозів

Невідомо, в якому саме селі було зроблено цю світлину.

“Але, точно знаю, що таких щасливих пар, які в любові і злагоді дожили до дуже поважних літ, в Галичині – незліченна кількість”, – відзначає Микола Бандрівський.

За плечима у таких пар – війни, різні пошесті, голод і розкуркулення, але ніщо з того всього не здатне було стерти з їхніх лиць отой щасливий усміх наприкінці їхніх днів.

“Отож, дай Боже кожному з нас дожити до їхнього віку і відходити з цього земного життя без якогось особливого, за ним, жалю, але з твердою надією на загальне Воскресіння”, – відзначає історик.

Нагадаємо, що фільм Алана Бадоєва став доступним на британській платформі OD365.

Також ми повідомляли, що влітку вийде український шутер про ковбоїв A Twisted Path to Renown: коли саме (ВІДЕО).

Фото: Микола Бандрівський

Читати далі