Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Для тих, хто сумує за Харковом. Переселенці відкрили в Києві кафе «ХА» з легендарною квадратною піцою

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Російські снаряди відібрали у них бізнес, а згодом – і житло. Але вони не здалися й почали все з нуля у новому місті. Це історія Андрія та Катерини Гудімових, які покинули рідний Харків та перезапустили бізнес у Києві.

«ХА» став першим закладом столиці, в якому готують «студентську» квадратну піцу, що стала символом Харкова. А водночас – справжнім осередком для всіх харків’ян, які були змушені покинути домівку. Тут можна відшукати «пасхалки» про ринок Барабашово, «градусник» та «тремпель».

І, звісно, поїсти! При чому, доволі бюджетно, адже головна концепція закладу – створити місце, де можна ситно перекусити, витративши не більше 200 гривень. Про переїзд до столиці, запуск «ХА» та локальні фішки для своїх ШоТам розповіла Катерина Гудімова.

Напередодні війни ми готувалися до відкриття бару

Мій чоловік почав займатися бізнесом чотири роки тому. Тоді він відкрив в одеській Аркадії свій перший заклад – Shot Bar. Це було місце, де можна випити коктейлів та поспілкуватися з друзями. Так бар пропрацював два сезони. А наступного року Андрій захотів розширитися й відкрити більший заклад.

Згодом ми вирішили повернутися до Харкова. У нас народилася дитина й виникла ідея створити щось вже вдома, у рідному місті. Утім від барної тематики цього разу відійшли й обрали натомість їжу, а точніше – фаст-фуд. 

засновники харків фуд
Андрій та Катерина Гудімови.

У Харкові є чудовий парк – Саржин Яр. Там ми запустили переносну кафешку у вигляді апельсина. Готували хот-доги, картоплю фрі, кукурудзу та різні напої. Так тривало близько року, а потім заклад переїхав у приміщення й трохи розширився: у меню додали бургери й гонконгські вафлі. Orange працював у форматі на винос: люди брали їжу та йшли в парк. Це була сезонна робота, ми працювали лише влітку, а на зиму їздили до Туреччини.

15 січня ми повернулися й вирішили створити щось більше, ніж сезонне кафе. А тому відтоді й фактично до 24 лютого готувалися до відкриття нового закладу й активно робили ремонт. Назву залишили «одеську» – Shot Bar, а приміщення орендували в самому центрі міста – на вулиці Ярослава Мудрого. Напередодні повномасштабного вторгнення ми були практично повністю готові до відкриття.

Тиждень прожили у барі, який так і не встигли відкрити 

Деякі наші знайомі попереджали про можливе російське вторгнення, але ми в це не вірили. Ставились до цього доволі скептично і були впевнені що друзі перебільшують і дарма панікують. Так, деякі люди їхали з міста, але загалом у Харкові було доволі спокійно.

24 лютого, коли почалось повномасштабне вторгнення, у нас не було жодної «тривожної валізки». Не було абсолютно нічого. Ми зібрали якісь дивні речі, я навіщось поклала до валізи тонометр без батарейок. Ще захопили дитячі речі, воду і поїхали в наш заклад. Це було підвальне приміщення з дуже товстими стінами. Щоправда, після ремонту там пахло фарбою.

Читайте також: «Нам важливо говорити про рідне місто». Як маріупольці відкрили кав’ярню «0629» в центрі Львова

Насправді ми не розуміли, що робити й були доволі розгублені. Встигли хіба що збігати за продуктами. Довкола цілковитий хаос, як виїжджати – ніхто не розумів. Тому вирішили на певний час залишитися в барі: там було найбезпечніше. До нас також приїхали друзі, але це все одно було стресово. Особливо, коли вимикали електропостачання, адже разом зі зникненням світла у нас блокувалася каналізація. Крім того, у цьому підвалі ми були з дітьми та собаками, а частину часу – ще й при свічках.

Через снаряди окупантів у нас затопило і бар, і квартиру

Так минув тиждень, допоки не стався «прильот» на площу Свободи. А це приблизно 300 метрів від нашого закладу. Тієї миті ми остаточно вирішили, що час виїжджати. І це було правильним рішенням, оскільки через три дні після цього російський снаряд влучив у будівлю, де розташований бар. Внаслідок удару було пошкоджено всі батареї – наш заклад просто затопило до стелі. Усе, що вдалося звідти врятувати – стільці.

Ще один снаряд прилетів у дах нашої багатоповерхівки. Оскільки там були розташовані всі системи опалення, наша квартира повторила долю закладу – її також затопило. Це ніби якийсь злий жарт: і квартиру, і бар було знищено водою. Так ми втратили і житло, і бізнес. 

Єдине, що вціліло, – це наш Orange. Ми вирішили віддати його знайомому, адже з роботою у Харкові зараз складно. А так він може бодай каву робити й щось заробляти.

ХА харків фуд

Крута ідея переважила страх – ми вирішили знову відкрити заклад

На захід країни ми приїхали з кредитами, тому чоловіку довелося одразу знайти собі роботу. Протягом наступних чотирьох місяців він працював офіціантом. Та з часом ми зрозуміли, що так не може продовжуватися. Ми не звикли до життя в маленькому селищі. Відтак вирішили, що варто їхати до Києва та намагатися щось робити вже там.

Чому саме столиця? Ми з Андрієм любимо великі міста, зокрема, Київ. Крім того, у нас була можливість тимчасово пожити у квартирі батьків, оскільки мама з сестрою виїхали за кордон. Я займаюся медициною, і для власного розвитку Київ мені повністю підходить. Як, власне, і чоловіку для бізнесу.

На відкриття ресторану наважився саме Андрій. Хоча насправді у нас просто не було виходу. Він звик працювати на себе, тож логічно, що прагнув запустити власну справу. Звісно, було дещо страшно, але водночас було бажання і класна ідея. Проте, думаю, страшно було саме мені. Чоловік – дуже смілива людина.

піца ХА

Квадратна піца – гастрономічний символ Харкова

Ми щойно зробили ремонт у Харкові, а тому миттєво переключитися на інший заклад було вкрай складно. А якщо зважати на те, що ми не отримали жодного прибутку від харківського бару, – й поготів. 

Аби зрозуміти, як ми знову на це все наважилися, потрібно просто знати мого чоловіка. Він усе робить самостійно, зокрема, й ремонт. А ще Андрій не бачить іншого виходу, ніж працювати, рухати економіку й щось робити. Ми сплачуємо податки, допомагаємо армії. Це те, що необхідно робити кожному. Бо хто, якщо не ми?

У нас була ідея створити такий собі харківський куточок. Багато наших знайомих також переїхали до Києва, і всі казали, що дуже бракує чогось харківського, рідного. Люди дуже сумували за цим.

піца квадратна

У нашому рідному місті є кілька мереж, які готують квадратну піцу. Також її роблять на деках в університетах і продають шматочками. Тому дехто називає цю піцу «студентською». І якщо на заході України є певні страви, які асоціюють саме з цією місцевістю, то, напевно, квадратну піцу асоціюють з Харковом. 

Часом нам пишуть, що ми нібито «вкрали» ідею квадратної піци в найбільшої харківської мережі й видаємо за свою. Але така піца готується в кількох мережах, а головне – вона всюди різна та має власну рецептуру. А ось у Києві «студентська» піца з’явилася вперше.

Де ви ще з’їсте піцу за 70 гривень?

Андрій звик працювати швидко, тож пів року відкривати заклад – це не про нього. Потрібно було встигнути з усім протягом одного-двох місяців. І ремонт, і меню. Головне – це запал, адже з ним працювати значно легше. Однак у Києві все тривало довше, ніж зазвичай. По-перше, тому що ми не могли знайти приміщення. Так, сьогодні здають багато різних офісів, а ось знайти щось красиве під заклад – дуже складно.

Тому ми ходили, вивчали ринок. І якоїсь миті зрозуміли, що в Києві неможливо поїсти дешевше, ніж на 200 гривень. А у нас – цілком реально, адже половина піци коштує всього 70 грн, а якщо додати окрошку – 140 грн. Тобто одна з цілей закладу – створити можливість ситно поїсти на суму до 200 грн. Чогось подібного, особливо в центрі столиці, ми ще не бачили.

піца та окрошка

Частину обладнання довелося орендувати, зокрема, кавову машину та холодильники. А ті самі стільці, які «вижили» після затоплення харківського приміщення, нам вдалося врятувати та вантажівкою передати до Києва. Тепер вони служать у «ХА». Також ми придбали барну стіку та столи.

Відкрилися 23 серпня – на День Харкова

Ми відкривалися сім’єю. Нам дуже допомагали батьки, які виїхали з Краматорська й усіляко нас підтримували. У них також все залишилося там: у мами була власна школа англійської, все було добре, але заради безпеки довелося переїхати. А ось близьких друзів у Києві в нас немає.

Насправді найважче – це, напевно, сам процес перезапуску. Іноді здається, що ти завершив із ремонтом. Аж тут тобі привозять холодильник, а він не працює. Або, скажімо, проблеми із новим замком. Це дрібниці, але їх багато і вони виснажують. 

співвласниця ХА

А ще ми почали вести сторінку в інстаграмі й не очікували, що профіль так швидко стане активним. За десять днів на нас підписалися 800 людей. Вони дивляться сторіз, коментують. Напередодні відкриття почали запитувати, чи буде вегетаріанська піца, або, наприклад, фірмова. І ми розуміли: потрібно трохи змінювати меню, адже маємо запити від людей. А отже, потрібно під них підлаштовуватись.

Спочатку ми хотіли в тестовому режимі відкритися 20-го серпня, але не змогли: постачальники не привезли холодильники. Та й взагалі починати бізнес у новому місті, ще й під час війни, доволі складно. Але наші люди дуже лояльні, вони все розуміють і підтримують. Так відкриття перенеслося на 23 серпня – День Харкова. Нам важливо, аби про наше місто пам’ятали.

На стінах закладу – «пасхалки» для своїх

Інтер’єр закладу – це повністю ідея чоловіка. А вже сам дизайн та написи з «харківськими» виразами та словами вигадували разом із нашою знайомою. Дівчина також із Харкова, працює татуювальницею, навіть робила кілька тату мені й Андрію. Тож вони вдвох сиділи й вигадували, які «фразочки» додати на стіни, аби харків’яни потім пояснювали їх київським знайомим. 

Наприклад, на одній зі стін у нас зображено барабан з підписом «місце, де ти міряєш джинси на картонці». А це означає харківський ринок Барабашова – найбільший в усій Європі. Це була гігантська площа, яку окупанти повністю знищили.

ХА піца

Або, скажімо, «градусник». Це відсилка до великого десятиметрового термометра на станції метро «Історичний музей». І це стандартне місце зустрічі для харків’ян. Ще з цікавого: «057» – код нашого міста, «тремпель» – плечики для одягу.

«ХА» – для всіх, а особливо – для харків’ян

Насправді мені дещо складно й сумно дивитися на цю стіну. Там безліч різних слів, які без пояснень зрозумілі лише нам. І коли ти звертаєш на них увагу – всередині щось «йохкає», хочеться заплакати. Адже усвідомлюєш: Харків вже ніколи не буде таким, як до війни. І всі ці вирази й слова – вони існували до 24 лютого. 

Звісно, ми раді абсолютно всім відвідувачам з усіх куточків України, але, напевно, для харків’ян «ХА» стане по-особливому затишним куточком. Місцем, куди завжди можна прийти й згадати кращі часи.

заклад Ха в києві

І, думаю, в цій ідеї й криється певна наша перевага. Адже це заклад з акцентом на конкретне місто. Наприклад, особисто я обов’язково пішла б до закладу, присвяченому Маріуполю чи будь-якому іншому українському місту. Аби дізнатися внутрішні особливості, символи. Ще одна перевага – це можливість швидко й бюджетно перекусити нестандартною піцою. Знову ж, це суто харківська тема.

Сьогодні наш заклад – це місце, з якого не хочеться йти. Тобто це місце для душі. Ми ніколи не хотіли їхати з Харква. Так, подорожували, могли зимувати в інших країнах, але завжди поверталися додому. До нашого Харкова.

Суспільство

В Україні створили унікальний комікс на кейсі від NLAW, аби зібрати кошти на ЗСУ

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Команда проєкту UA Comix створила унікальний комікс на кейсі від протитанкового комплексу NLAW та оголосила благодійний аукціон на підтримку ЗСУ.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Ukrainian Assembly Comix.

«Перед вами – напевне, один з найбільш незвичайних українських мальописів останніх років. Незвичайний, перед усім, матеріальним носієм, на якому його намальовано. Це кейс від протитанкового ракетного комплексу NLAW. У цьому кейсі зберігався ПТРК, з якого було підбито російський танк. Сам відстріляний ПТРК залишився десь у східних степах», – розповіли творці проєкту.

Сценарій коміксу написав письменник з Луганщини Володимир Кузнєцов, авторкою короткої мальованої історії стала львівська художниця Люда Самусь. Як зазначили в UA Comix, комікс заснований на старовинній українській казці «Кобиляча голова».

Готовий NLAW-комікс виставили на аукціон. Усі зароблені кошти організатори спрямують на купівлю супутникових інтернет-терміналів Starlink для бійців 93 ОМБр «Холодний Яр».

Стартова ціна складає 20 000 грн, мінімальний крок аукціону – 1000 грн. Аукціон триватиме з 23 до 27 вересня на офіційних сторінках Ukrainian Assembly Comix.

Нагадаємо, журнал соціальних мальописів Inker презентував серію коміксів про Маріуполь та людей, яким вдалося врятуватися з епіцентру бойових дій. У першому номері зібрано чотири історії про місто, що стало символом незламності, мужності й віри.

Також ми писали, що в Україні презентували серію коміксів про українських військових, які захищали «Азовсталь», та цивільних маріупольців, котрі знайшли прихисток у підземеллях заводу.

Колаж: shotam.info.

Читати далі

Суспільство

ЗСУ завдали влучних ударів по командних пунктах росіян на Херсонщині

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Українські військові завдали влучних ударів по двох командних пунктах окупантів у Генічеському та Каховському районах Херсонської області.

Про це повідомив спікер Оперативного командування «Південь» Владислав Назаров.

За його словами, підрозділи ракетно-артилерійських військ за добу виконали 99 вогневих завдань. Серед них – ураження командних пунктів ворога.

«Підрозділи ракетно-артилерійських військ виконали 99 вогневих завдань. В тому числі по ураженню двох командних пунктів противника в Генічеському і Каховському районах. Продовжується наполегливий вогневий контроль із припинення ворожої активності на Каховському мосту», – розповів Назаров.

Крім того, нашою авіацією завдано 7 ударів по засобах протиповітряної оборони та районах зосередження сил та засобів ворога.

«Підтверджені втрати ворога станом на ранок склали 9 окупантів та 2 буксировані міномети 120 калібру. Решта втрат – встановлюються та дорозвідуються», – додав спікер.

Нагадаємо, українські військовослужбовці захопили десятки російських снарядів до реактивної системи залпового вогню «Град».

Також ми писали, що українські спецпризначенці 73-го морського центру з дрона Perun знищили бойову машину десанту окупантів.

Фото: facebook.com/okPivden.

Читати далі

Суспільство

Воїни ЗСУ звільнили село Яцьківка на Донеччині

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Українські військові звільнили від окупантів село Яцьківка, що в Донецькій області, та відновили контроль над позиціями поблизу Бахмута.

Про це під час брифінгу повідомив заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ Олексій Громов.

За його словами, підрозділи Сил оборони встановили повний контроль над населеним пунктом Яцьківка.

«У ході проведення штурмових дій підрозділами Сил оборони встановлено контроль над населеним пунктом Яцьківка», – зазначив Громов.

Він також прокоментував ситуацію на Бахмутському напрямку, зазначивши, що росіяни планують оточити Бахмут, проте ЗСУ продовжують тримати оборону. Крім того, нашим воїнам вдалось відновити раніше втрачені позиції південніше Бахмута.

Раніше ми повідомляли, що воїни Збройних сил України менш ніж за два тижні деокупували практично всю Харківську область.

Крім того, ЗСУ продовжили наступ на Херсонському напрямку. Населені пункти Високопілля, Нововознесенське, Білогірка, Миролюбівка і Сухий Ставок офіційно звільнені від російських загарбників.

Фото: facebook.com/EastOC.

Читати далі