Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Для тих, хто сумує за Харковом. Переселенці відкрили в Києві кафе «ХА» з легендарною квадратною піцою

Опубліковано

Російські снаряди відібрали у них бізнес, а згодом – і житло. Але вони не здалися й почали все з нуля у новому місті. Це історія Андрія та Катерини Гудімових, які покинули рідний Харків та перезапустили бізнес у Києві.

«ХА» став першим закладом столиці, в якому готують «студентську» квадратну піцу, що стала символом Харкова. А водночас – справжнім осередком для всіх харків’ян, які були змушені покинути домівку. Тут можна відшукати «пасхалки» про ринок Барабашово, «градусник» та «тремпель».

І, звісно, поїсти! При чому, доволі бюджетно, адже головна концепція закладу – створити місце, де можна ситно перекусити, витративши не більше 200 гривень. Про переїзд до столиці, запуск «ХА» та локальні фішки для своїх ШоТам розповіла Катерина Гудімова.

Напередодні війни ми готувалися до відкриття бару

Мій чоловік почав займатися бізнесом чотири роки тому. Тоді він відкрив в одеській Аркадії свій перший заклад – Shot Bar. Це було місце, де можна випити коктейлів та поспілкуватися з друзями. Так бар пропрацював два сезони. А наступного року Андрій захотів розширитися й відкрити більший заклад.

Згодом ми вирішили повернутися до Харкова. У нас народилася дитина й виникла ідея створити щось вже вдома, у рідному місті. Утім від барної тематики цього разу відійшли й обрали натомість їжу, а точніше – фаст-фуд. 

засновники харків фуд
Андрій та Катерина Гудімови.

У Харкові є чудовий парк – Саржин Яр. Там ми запустили переносну кафешку у вигляді апельсина. Готували хот-доги, картоплю фрі, кукурудзу та різні напої. Так тривало близько року, а потім заклад переїхав у приміщення й трохи розширився: у меню додали бургери й гонконгські вафлі. Orange працював у форматі на винос: люди брали їжу та йшли в парк. Це була сезонна робота, ми працювали лише влітку, а на зиму їздили до Туреччини.

15 січня ми повернулися й вирішили створити щось більше, ніж сезонне кафе. А тому відтоді й фактично до 24 лютого готувалися до відкриття нового закладу й активно робили ремонт. Назву залишили «одеську» – Shot Bar, а приміщення орендували в самому центрі міста – на вулиці Ярослава Мудрого. Напередодні повномасштабного вторгнення ми були практично повністю готові до відкриття.

Тиждень прожили у барі, який так і не встигли відкрити 

Деякі наші знайомі попереджали про можливе російське вторгнення, але ми в це не вірили. Ставились до цього доволі скептично і були впевнені що друзі перебільшують і дарма панікують. Так, деякі люди їхали з міста, але загалом у Харкові було доволі спокійно.

24 лютого, коли почалось повномасштабне вторгнення, у нас не було жодної «тривожної валізки». Не було абсолютно нічого. Ми зібрали якісь дивні речі, я навіщось поклала до валізи тонометр без батарейок. Ще захопили дитячі речі, воду і поїхали в наш заклад. Це було підвальне приміщення з дуже товстими стінами. Щоправда, після ремонту там пахло фарбою.

Читайте також: «Нам важливо говорити про рідне місто». Як маріупольці відкрили кав’ярню «0629» в центрі Львова

Насправді ми не розуміли, що робити й були доволі розгублені. Встигли хіба що збігати за продуктами. Довкола цілковитий хаос, як виїжджати – ніхто не розумів. Тому вирішили на певний час залишитися в барі: там було найбезпечніше. До нас також приїхали друзі, але це все одно було стресово. Особливо, коли вимикали електропостачання, адже разом зі зникненням світла у нас блокувалася каналізація. Крім того, у цьому підвалі ми були з дітьми та собаками, а частину часу – ще й при свічках.

Через снаряди окупантів у нас затопило і бар, і квартиру

Так минув тиждень, допоки не стався «прильот» на площу Свободи. А це приблизно 300 метрів від нашого закладу. Тієї миті ми остаточно вирішили, що час виїжджати. І це було правильним рішенням, оскільки через три дні після цього російський снаряд влучив у будівлю, де розташований бар. Внаслідок удару було пошкоджено всі батареї – наш заклад просто затопило до стелі. Усе, що вдалося звідти врятувати – стільці.

Ще один снаряд прилетів у дах нашої багатоповерхівки. Оскільки там були розташовані всі системи опалення, наша квартира повторила долю закладу – її також затопило. Це ніби якийсь злий жарт: і квартиру, і бар було знищено водою. Так ми втратили і житло, і бізнес. 

Єдине, що вціліло, – це наш Orange. Ми вирішили віддати його знайомому, адже з роботою у Харкові зараз складно. А так він може бодай каву робити й щось заробляти.

ХА харків фуд

Крута ідея переважила страх – ми вирішили знову відкрити заклад

На захід країни ми приїхали з кредитами, тому чоловіку довелося одразу знайти собі роботу. Протягом наступних чотирьох місяців він працював офіціантом. Та з часом ми зрозуміли, що так не може продовжуватися. Ми не звикли до життя в маленькому селищі. Відтак вирішили, що варто їхати до Києва та намагатися щось робити вже там.

Чому саме столиця? Ми з Андрієм любимо великі міста, зокрема, Київ. Крім того, у нас була можливість тимчасово пожити у квартирі батьків, оскільки мама з сестрою виїхали за кордон. Я займаюся медициною, і для власного розвитку Київ мені повністю підходить. Як, власне, і чоловіку для бізнесу.

На відкриття ресторану наважився саме Андрій. Хоча насправді у нас просто не було виходу. Він звик працювати на себе, тож логічно, що прагнув запустити власну справу. Звісно, було дещо страшно, але водночас було бажання і класна ідея. Проте, думаю, страшно було саме мені. Чоловік – дуже смілива людина.

піца ХА

Квадратна піца – гастрономічний символ Харкова

Ми щойно зробили ремонт у Харкові, а тому миттєво переключитися на інший заклад було вкрай складно. А якщо зважати на те, що ми не отримали жодного прибутку від харківського бару, – й поготів. 

Аби зрозуміти, як ми знову на це все наважилися, потрібно просто знати мого чоловіка. Він усе робить самостійно, зокрема, й ремонт. А ще Андрій не бачить іншого виходу, ніж працювати, рухати економіку й щось робити. Ми сплачуємо податки, допомагаємо армії. Це те, що необхідно робити кожному. Бо хто, якщо не ми?

У нас була ідея створити такий собі харківський куточок. Багато наших знайомих також переїхали до Києва, і всі казали, що дуже бракує чогось харківського, рідного. Люди дуже сумували за цим.

піца квадратна

У нашому рідному місті є кілька мереж, які готують квадратну піцу. Також її роблять на деках в університетах і продають шматочками. Тому дехто називає цю піцу «студентською». І якщо на заході України є певні страви, які асоціюють саме з цією місцевістю, то, напевно, квадратну піцу асоціюють з Харковом. 

Часом нам пишуть, що ми нібито «вкрали» ідею квадратної піци в найбільшої харківської мережі й видаємо за свою. Але така піца готується в кількох мережах, а головне – вона всюди різна та має власну рецептуру. А ось у Києві «студентська» піца з’явилася вперше.

Де ви ще з’їсте піцу за 70 гривень?

Андрій звик працювати швидко, тож пів року відкривати заклад – це не про нього. Потрібно було встигнути з усім протягом одного-двох місяців. І ремонт, і меню. Головне – це запал, адже з ним працювати значно легше. Однак у Києві все тривало довше, ніж зазвичай. По-перше, тому що ми не могли знайти приміщення. Так, сьогодні здають багато різних офісів, а ось знайти щось красиве під заклад – дуже складно.

Тому ми ходили, вивчали ринок. І якоїсь миті зрозуміли, що в Києві неможливо поїсти дешевше, ніж на 200 гривень. А у нас – цілком реально, адже половина піци коштує всього 70 грн, а якщо додати окрошку – 140 грн. Тобто одна з цілей закладу – створити можливість ситно поїсти на суму до 200 грн. Чогось подібного, особливо в центрі столиці, ми ще не бачили.

піца та окрошка

Частину обладнання довелося орендувати, зокрема, кавову машину та холодильники. А ті самі стільці, які «вижили» після затоплення харківського приміщення, нам вдалося врятувати та вантажівкою передати до Києва. Тепер вони служать у «ХА». Також ми придбали барну стіку та столи.

Відкрилися 23 серпня – на День Харкова

Ми відкривалися сім’єю. Нам дуже допомагали батьки, які виїхали з Краматорська й усіляко нас підтримували. У них також все залишилося там: у мами була власна школа англійської, все було добре, але заради безпеки довелося переїхати. А ось близьких друзів у Києві в нас немає.

Насправді найважче – це, напевно, сам процес перезапуску. Іноді здається, що ти завершив із ремонтом. Аж тут тобі привозять холодильник, а він не працює. Або, скажімо, проблеми із новим замком. Це дрібниці, але їх багато і вони виснажують. 

співвласниця ХА

А ще ми почали вести сторінку в інстаграмі й не очікували, що профіль так швидко стане активним. За десять днів на нас підписалися 800 людей. Вони дивляться сторіз, коментують. Напередодні відкриття почали запитувати, чи буде вегетаріанська піца, або, наприклад, фірмова. І ми розуміли: потрібно трохи змінювати меню, адже маємо запити від людей. А отже, потрібно під них підлаштовуватись.

Спочатку ми хотіли в тестовому режимі відкритися 20-го серпня, але не змогли: постачальники не привезли холодильники. Та й взагалі починати бізнес у новому місті, ще й під час війни, доволі складно. Але наші люди дуже лояльні, вони все розуміють і підтримують. Так відкриття перенеслося на 23 серпня – День Харкова. Нам важливо, аби про наше місто пам’ятали.

На стінах закладу – «пасхалки» для своїх

Інтер’єр закладу – це повністю ідея чоловіка. А вже сам дизайн та написи з «харківськими» виразами та словами вигадували разом із нашою знайомою. Дівчина також із Харкова, працює татуювальницею, навіть робила кілька тату мені й Андрію. Тож вони вдвох сиділи й вигадували, які «фразочки» додати на стіни, аби харків’яни потім пояснювали їх київським знайомим. 

Наприклад, на одній зі стін у нас зображено барабан з підписом «місце, де ти міряєш джинси на картонці». А це означає харківський ринок Барабашова – найбільший в усій Європі. Це була гігантська площа, яку окупанти повністю знищили.

ХА піца

Або, скажімо, «градусник». Це відсилка до великого десятиметрового термометра на станції метро «Історичний музей». І це стандартне місце зустрічі для харків’ян. Ще з цікавого: «057» – код нашого міста, «тремпель» – плечики для одягу.

«ХА» – для всіх, а особливо – для харків’ян

Насправді мені дещо складно й сумно дивитися на цю стіну. Там безліч різних слів, які без пояснень зрозумілі лише нам. І коли ти звертаєш на них увагу – всередині щось «йохкає», хочеться заплакати. Адже усвідомлюєш: Харків вже ніколи не буде таким, як до війни. І всі ці вирази й слова – вони існували до 24 лютого. 

Звісно, ми раді абсолютно всім відвідувачам з усіх куточків України, але, напевно, для харків’ян «ХА» стане по-особливому затишним куточком. Місцем, куди завжди можна прийти й згадати кращі часи.

заклад Ха в києві

І, думаю, в цій ідеї й криється певна наша перевага. Адже це заклад з акцентом на конкретне місто. Наприклад, особисто я обов’язково пішла б до закладу, присвяченому Маріуполю чи будь-якому іншому українському місту. Аби дізнатися внутрішні особливості, символи. Ще одна перевага – це можливість швидко й бюджетно перекусити нестандартною піцою. Знову ж, це суто харківська тема.

Сьогодні наш заклад – це місце, з якого не хочеться йти. Тобто це місце для душі. Ми ніколи не хотіли їхати з Харква. Так, подорожували, могли зимувати в інших країнах, але завжди поверталися додому. До нашого Харкова.

Суспільство

Нацбанк випустив пам’ятну монету з немовлям «Батьківське щастя»

Опубліковано

Національний банк України в перший день весни випустив пам’ятну монету «Батьківське щастя» з немовлям номіналом 5 гривень.

Про це НБУ повідомив у соціальних мережах.

На аверсі монети розміщено композицію: батьківські руки, які ніжно тримають ніжки немовляти як символ довіри, захисту та любові, що єднає родину.

На реверсі зображено дитя, яке мирно спить на м’яких хмаринках серед іграшок (виконане кольоровим друком). Над немовлям – брязкальце, що сяє на тлі нічного неба й дарує безтурботні сни, відчуття спокою та затишку.

Пам’ятна монета «Батьківське щастя» виготовлена з нейзильберу та має номінал 5 гривень.

Тираж монети – до 100 000 штук (у сувенірній упаковці).

Читайте також«Викуплені верстати, богуславські килими і авто для сина-військового». Як майстриня тче і підтримує армію

Цінителям нумізматики та всім, хто бажає зберегти цю памʼятну монету як символ батьківської любові та щастя, стане доступна для придбання з 7 березня 2024 року.

Як придбати

Монету можна буде знайти в інтернет-магазині Національного банку України та у визначених банках-дистриб’юторах. Планується, що через інтернет-магазин буде реалізовано 25 тисяч штук, з яких 15 тисяч стануть доступними вже у перший день продажу.

Нагадаємо, Нацбанк випустив нову пам’ятну медаль, присвячену сержантам ЗСУ.

Окрім того, НБУ ввів у вільний обіг монету номіналом 10 грн, на якій зображений Антонівській міст.

Також Нацбанк випустив нову монету номіналом 10 грн із ЗРК Patriot.

Фото: НБУ.

Читати далі

Суспільство

Україна підписала двосторонню безпекову угоду з Нідерландами

Опубліковано

Україна та Нідерланди у п’ятницю, 1 березня, підписали двосторонню безпекову угоду

Як повідомив президент Зеленський, угода передбачає два мільярди євро військової допомоги від Нідерландів у 2024 році, а також подальшу оборонну допомогу протягом наступних десяти років.

Угода також визначає пріоритети надання допомоги у сфері протиповітряної оборони, артилерії, морських та далекобійних засобів, з особливим акцентом на зміцненні Повітряних сил Збройних Сил України.

Угода також формалізує принципову позицію Нідерландів щодо посилення санкцій проти Росії, примушення її до відшкодування збитків та притягнення агресора до відповідальності.

«Згідно з документом, Нідерланди також підтримують майбутнє членство України в ЄС і НАТО. Я вдячний Прем’єр-міністру Рютте за цю угоду, яка посилить захист України, зокрема міста Харкова, де ми сьогодні зустрілися», — йдеться у повідомленні.

Читайте такожУ підвалі мріяла про бокс: історія юної чемпіонки з Маріуполя, що вміє тримати удар

23 лютого Україна та Данія підписали угоду про гарантії безпеки.

Також угоди у сфері безпеки Україна підписала з Великою Британією, Німеччиною та Францією.

24 лютого Україна підписала безпекові угоди з Канадою та Італією.

Фото: cкриншот із відео.

Читати далі

Суспільство

Повітряні Сили ЗСУ за лютий збили 13 російських літаків – Міноборони

Опубліковано

Повітряні сили Збройних сил України у лютому збили 13 російських літаків: 10 винищувачів-бомбардувальників Су-34, два винищувачі Су-35 і один літак дальнього радіолокаційного виявлення та управління А-50.

Про це повідомили у Міністерстві оборони України.

«Це найкращий результат із жовтня 2022 року», — наголосили у Міноборони.

У відомстві подякували воїнам за ефективну роботу, а також відзначили українських партнерів за посилення можливостей протиповітряної оборони України.

Допис проілюстрували графіком збиття російських літаків у лютому.

Дивіться відеоЯк Протиповітряні сили оборони ЗСУ героїчно прикривають бійців і бережуть наш спокій

Про Повітряні Сили

Повітряні сили ЗСУ — вид збройних сил, який має на озброєнні винищувальну, бомбардувальну і транспортну авіацію, а також зенітні ракетні війська і радіотехнічні війська. Повітряні сили у цьому вигляді були створені у 2004 році шляхом об’єднання двох видів: Військово-повітряних сил та Військ протиповітряної оборони України.

Нагадаємо, з’явилося відео тренувань українських пілотів на F-16.

Раніше ми повідомляли, що Міноборони України створило спеціальну структуру для інтеграції F-16.

Фото: Командування Повітряних Сил ЗСУ/фейсбук.

Читати далі