Колонки
Як подолати дискримінацію ЛГБТІК-спільноти у законодавстві: зміни, яких потребує наше суспільство
Завершився Місяць Гордості (Pride Month). Протягом червня ЛГБТІК-спільнота всього світу збиралася разом на різноманітні зустрічі і заходи, святкуючи свободу та гордість бути самими собою.
До цього глобального заходу активно долучилася й Україна. Справжнім феноменом цього року стала масштабна підтримка українського бізнесу в боротьбі ЛГБТІК-людей за свої права та свободи. Низка вітчизняних компаній і корпорацій розмалювали свої логотипи у шестикольорову веселку, заявивши про чітку позицію.
Та навіть попри прогрес у ставленні суспільства до ЛГБТІК-людей та спроби протистояти дискримінації, в Україні все ще існує чимало нормативно-правових актів, що прямо закріплюють обмеження та порушення прав спільноти.
Насамперед ідеться про неможливість створення ЛГБТІК-сім’ї, шлюбу та спільного виховання дітей. Світова ЛГБТІК-спільнота боролася за визнання цих прав не одне десятиліття, і доволі результативно: нам добре відомі країни, які зробили реєстрацію одностатевих шлюбів юридично можливою. За таким самим принципом варто піти й Україні, розглянувши ідею створення інституту реєстрованих партнерств.
Читайте також: Жити за стандартами вільного світу. Як змінилося ставлення українців до ЛГБТК-спільноти
Один простий приклад. У лютому в «Дії» запустили можливість подати заяву на шлюб онлайн. Через це я – як координатор проєкту Human Rights Clinic – завітав нещодавно до Кропивницького. Саме там 20 червня у Фортечному відділі ДРАЦС очікували на реєстрацію шлюбу двох чоловіків. Уявіть, «Дія» прийняла їхню заяву.
Та виявилося, що це був звичайний людський фактор: співробітниця органу реєстрації просто натиснула не ту кнопку, запросивши наречених на церемонію замість відмови. Звісно, на місці чоловіки вкотре почули про обмеження, встановлені законодавством.
Протягом чотирьох місяців до цієї лотереї помилок долучилися сотні інших одностатевих пар, однак шлюбу ніхто з них так і не уклав. Адже згідно зі ст. 51 Конституції України та ст. 21 Сімейного кодексу, шлюб визнається союзом чоловіка та жінки.
Сім’я та шлюб – не єдиний приклад дискримінації й обмеження прав ЛГБТІК-спільноти.
Заради справедливості зауважу, що ці норми не стосуються шлюбу між чоловіком і трансжінкою, трансчоловіком і жінкою, подружжям трансжінок чи трансчоловіків за умови, що трансособа пройшла повний процес зміни статі та має відповідний статевий маркер.
Наразі законопроєкт №9103 про створення інституту цивільних партнерств вже кілька місяців перебуває на розгляді парламентарів та блукає між кабінетами комітетів Ради. Однак, за словами голови правління ГО «Прожектор» Віталія Матвєєва, майбутній закон навантажує партнерів додатковою бюрократією. Крім того, документ не враховує прав дитини, якщо вона вже є у одного з партнерів, та низку інших важливих чинників, необхідних для юридичного закріплення стосунків між одностатевими парами.
Сім’я та шлюб – не єдиний приклад дискримінації й обмеження прав ЛГБТІК-спільноти. Так само пропоную звернути увагу на інститут права спільної власності подружжя чи осіб, які спільно проживають без реєстрації стосунків. ЛГБТІК-пари позбавлені й цього права.
Наприклад, ст. 74 Сімейного кодексу України регламентує наступне: «Право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі». Тобто стаття прямо заперечує можливість свого застосування до одностатевих пар.
Можливо, одностатеві партнери мають шанс скористатися правом на спадкування за законом? Однак і тут відповідь та сама – ні. Відсилки до цього знаходимо у ст. 1261 та 1264 Цивільного кодексу України про першу та четверту черги спадкоємців за законом.
Так першочергове право на спадкування має той із подружжя, хто пережив спадкодавця, а у четвертій черзі – особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до моменту відкриття спадщини. Здавалося б, існує певна надія. Проте при детальному аналізі ст. 3 Сімейного кодексу з’ясовуємо, що сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства.
Ще одне обмеження містить ст. 63 Конституції України, що стосується права відмовитися свідчити одне проти одного. Особа не несе відповідальності за відмову давати свідчення або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Знову ж – сім’ї.
Україна вже чітко обрала шлях до демократичних країн світу, в яких суспільство керується передусім повагою до індивідуальності, людської свободи та принципу ненасилля
Додатково до вищезгаданих обмежень слід додати право на соціальну допомогу та пільги для малозабезпечених сімей та інші аналогічні випадки. І хоча деякі аспекти життя в парі можуть регулюватися приватними договірними угодами, такі документи мають обмежений обсяг і не охоплюють чимало важливих прав, що регулюються виключно законом. Крім того, важливо пам’ятати, що подібні договори не можуть бути підставою для визнання стосунків між одностатевою парою партнерськими.
Ми зачепили лише верхівку айсберга, оскільки подолання дискримінації ЛГБТІК-спільноти тісно пов’язане не лише зі змінами у законодавстві. Наприклад, суспільне ставлення до ЛГБТІК поступово змінює розвиток медицини. Зокрема з 2022 року донорами крові і її компонентів в Україні дозволили бути людям, які перебувають в одностатевих стосунках.
До речі, команда ГО «Прожектор» вивчала це питання із залученням експертів і через суд вимагала виключення дискримінаційної норми з відповідного Наказу МОЗ. Очікується, що впровадження нової редакції Міжнародного класифікатора хвороб в Україні змінить ставлення і до трансґендерних людей, а подальша адвокація питань інтерсекс-людей розширить правові аспекти «третьої» статі.
Читайте також: ЛГБТІК+ військові: як досягти рівних прав і можливостей у Збройних силах України
Звісно, у нашому суспільстві й досі існують негативні приклади, які ще більше стигматизують – а відповідно, дискримінують – людей за ознакою сексуальної орієнтації чи ґендерної ідентичності. Це, зокрема, і поширення консервативних поглядів, і релігійне невизнання інакшості людини.
Та попри все це Україна вже чітко обрала шлях до демократичних країн світу, в яких суспільство керується передусім повагою до індивідуальності, людської свободи та принципу ненасилля. Зрештою, саме тому сьогодні ми можемо говорити про зміни в законодавстві, що в майбутньому допоможуть остаточно подолати дискримінацію ЛГБТІК-людей.
Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Це авторська колонка. Публікація відображає особисті думки автора, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам.
Колонки
Колонки
«Доброчесність — це чинити правильно, навіть коли ніхто не бачить». Це не єдине та не вичерпне визначення, але найбільш універсальне. Саме ним послуговується команда Національного агентства із запобігання корупції.
Вітаю, я Ірина Чаговець, керівниця Офісу доброчесності НАЗК. Це окремий підрозділ, який навчає доброчесній поведінці не тільки публічних службовців і антикорупційних уповноважених. В зоні нашої уваги ще й школярі, студенти, освітяни. І не тільки. Ким би ми не були – вчиняти доброчесно можемо і маємо. Тому разом вчимо і вчимося чинити правильно. Бо певні: доброчесність — не просто красиве слово, а нова норма поведінки.
Чи складно це впровадити в свою буденність? Думаю, ні. Усього 10 простих правил на щодень — і країна почне змінюватись з кожного з нас.
- Не беріть та не давайте хабарів
Якщо є побутова корупція, то має бути і побутова доброчесність. Віддячити грошима лікарю чи презентувати щось коштовне вчительці — давно не ОК у сучасному світі. Кожен, хто робить свою роботу і отримує за це оплату від держави, не має вимагати за це додаткової винагороди. Не купуйте особливого ставлення до себе хабарями чи дарунками. Натомість, справжньою подякою вихователькам буде поважати їхню працю та активно брати участь у житті дитини.
Велика корупція подекуди починається з маленьких неочевидних вчинків. Не підживлюйте її.
- Навчайтесь без шпаргалок, списування чи плагіату
В школі, а потім і в університеті, часом, від дітей вимагають гарних оцінок та успішності. Врешті, дитина починає шукати обхідні шляхи. Списувати, купувати реферати, дипломні роботи тощо. Але ж ми вчимося для себе. Всотуйте знання, перевіряйте, як запам’ятали інформацію, оцінюйте засвоєне — так ваше навчання буде максимально корисним. А от купувати дипломи в інтернеті, видавати чужі реферати за свої чи присвоювати собі чужі заслуги — однозначні “червоні прапорці” в доброчесній освіті. Туди ж — підтасовування результатів тестів чи просто списування у когось. Не треба так.
Доброчесність вимагає більше зусиль. Але і повага до себе, і справжні, а не куплені, знання — безцінні.
- Будьте доброчесними не тільки в реалі, а й у віртуалі
Здається, що та одна картинка з гуглу важить? Візьму її до презентації. Проте у кожного зображення чи тексту є автор (навіть якщо це ШІ). І використовувати чужі фото або копіювати дописи без зазначення авторства – не можна. Доброчесно — пошукати оригінал, запитати у автора дозвіл, врешті, підписати при публікації.
Подекуди анонімність та вільний доступ до контенту у мережі вабить вдаваною безкарністю, але ж пам’ятаємо: доброчесність понад усе!
- Залиште піратство в минулому
Слухати музику на офіційних стрімінгах, купувати фільми в онлайн-кінотеатрах, не шерити електронні книжки та навчальні курси поміж друзями – нескладно, правда? Споживати контент доброчесно — це про підтримку контентотворців та повагу до себе. Тож, беремо за правило насолоджуватися улюбленою творчістю свідомо!
- Будьте доброчесними в роботі та кар`єрі
Чи може бути доброчесними в дрібних вчинках? Однозначно! Поміняти воду в кулері, якщо вона скінчилась на вас, не засмічувати місця чи предмети загального користування, допомогти колезі чи колежанці подужати Excel-табличку. Ми проводимо на роботі більшу частину дня, тож доброчесна поведінка в колективі допоможе зробити його комфортнішим для всіх. Додаємо нетоксичну робочу комунікацію та дотримання особистих кордонів колег — готово, ви неперевершені!
Команда НАЗК обрала для себе доброчесність, як одну з цінностей організації і це допомагає щодня обирати світлу сторону 😉
- Виконуйте обіцянки
Це одне з найочевидніших правил: якщо даєте комусь слово — дотримайте його. Якщо порушили обіцянку — перепросіть та намагайтесь уникати таких ситуацій надалі. Досвід показує, що доброчесна поведінка часто стає фундаментом для взаємовигідних партнерств. Всі хочуть мати справу з людиною слова. Тож, будьте нею! В першу чергу, стосовно самого себе. Обіцянки собі – це теж важливо. Дати собі відпочинок після важкої справи, зайнятися нарешті спортом – зробіть для себе те, що обіцяли.
- Уникайте людей, яким бракує доброчесності
Оточення завжди формує наші погляди та враження про нас. Маєте справи з корупціонерами? Будьте готові пожертвувати власною репутацією. Толерування корупції неприпустиме у будь-якому вигляді, це аксіома. Не виправдовуйте тих, хто вчиняє недоброчесно та уникайте асоціацій з ними. Воно вам не треба.
Не толерувати корупцію можна в різних сферах. Навіть, у побутових дрібницях. Подумайте, що зробите, якщо ваш родич придбає за гроші водійське посвідчення? Або за хабарі отримає диплом лікаря. Чи довірите йому себе оперувати?
- Постійно розвивайте свої навички доброчесності
Навчання антикорупції та доброчесності може бути простим та неочевидним способом розвинути ці навички. Але це працює. І, найперше, звісно радимо проходити онлайн-курси на навчальній платформі Study.nazk. Наша команда робить їх простими, доступними та інтерактивними. На платформі зареєстровані вже понад 145 тисяч користувачів. Приєднуйтесь і ви!
Дізнайтесь про історичні передумови корупції та яка вона взагалі буває на безкоштовному курсі “Основи антикорупції для всіх і кожного”. А також спробуйте себе в ролі новачка на публічній службі — в режимі інтерактивного симулятора здогадайтесь в якому випадку можна приймати подарунки чи “винагороди”, чи можна бути керівником невістки і що можна розповідати друзям про державні таємниці. Буде захопливо.
Також знаходьте надихаючі історії доброчесності на сторінках книжок. Наприклад, раджу до прочитання:
- “Справедливість. Як вчиняти правильно?” Майкла Сендера
- “Людина в пошуках справжнього сенсу” Віктора Франкла
- “Кобзар” Тараса Шевченка
- “Сад Гетсиманський” Івана Багряного
- Підтримуйте справедливість і рівність у повсякденному житті
Активно сприяйте рівним можливостям і справедливості у вашому оточенні. Переконайтесь, що всі мають однаковий доступ до ресурсів і можливостей. Ваші дії та рішення повинні сприяти відсутності дискримінації за будь-якими ознаками (стать, раса, віросповідання або соціальний стан). Створюйте умови, за яких кожен та кожна відчуватиме себе цінною та поважною частиною спільноти. Виховуйте в собі та інших повагу до різноманіття та відкритість до нових перспектив. Зробіть так, щоб ваші повсякденні вчинки відображали принципи рівності і справедливості Це теж буде внеском у розвиток більш доброчесного суспільства.
- Не піддавайтеся настроям «все пропало»
У медіа та соціальних мережах частіше переважають повідомлення про жахливий рівень корупції, що нищить країну. І, значно менше, про її подолання чи запобігання. Команда Офісу доброчесності НАЗК працює на зміну цієї тенденції. Про хороші новини та вдалі практики антикорупції розповідаємо у своєму телеграм-каналі . А відтепер – і в експертних блогах на «Шо там?». Ми знаємо безліч прикладів, коли доброчесність перемагає. І розкажемо про них вам. Давайте гуртуватися в доброчесні спільноти! Ну, і починати зміни з себе, куди ж без цього.
Це авторська колонка. Публікація відображає особисті думки авторки, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам.