На Київщині відбудували амбулаторію Дмитрівської сільської ради Бучанського району, повідомили на фейсбук-сторінці Міністерства охорони здоров’я України.
Зазначається, що у березні 2022 амбулаторія була повністю знищена внаслідок обстрілів ворога.
За даними МОЗ, медзаклад обслуговує понад 6 000 місцевих пацієнтів і має критичне значення, адже мешканці сільської місцевості з будь-яким нездужанням звертаються саме до сімейного лікаря.
За допомогою благодійників амбулаторія наразі повністю відновлена, забезпечена необхідним сучасним обладнанням та знову відчинила свої двері для пацієнтів.
Опалення амбулаторії забезпечує твердопаливний котел – як альтернативне джерело тепла на теперішній час, а подачу електроенергії для безперервної роботи закладу – два генератори, які використовуються у разі потреби.
У Дарницькому районі Києва придбали тимчасове житло для переселенців. Його отримали 22 родини переселенців (81 людина), які знаходяться на квартирному обліку. Загалом у Дарницькому районі близько 800 людей перебувають в черзі на житло.
Про це повідомив очільник Дарницької РДА Микола Калашник.
Оселі для ВПО надають за чергою, що формується за сумою балів, які нараховуються за єдиною методикою. Квартири надають у новобудовах, але вони не обладнані меблями й технікою.
Повністю укомплектовані квартири можуть отримати лише родини, які не мають змоги самостійно облаштувати житло.
Переселенці можуть безкоштовно жити впродовж року в отриманих квартирах, сплачуючи лише за комунальні послуги, та мають право продовжити проживання, якщо не знайдуть власне житло.
Нагадаємо,у ПАР для спецпризначенців зібрали унікальний пікап.
Очільник Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло отримав європейську нагороду імені Кеннета Гадсона за інституційну відвагу та професійну чесність.
Про це повідомили у Національному музеї історії України у Другій світовій (Музей війни).
Ця відзнака, названа на честь засновника нагороди “Європейський музей року”, стала визнанням внеску очільника музею до ініціатив зі збереження музеїв та об’єктів культурної спадщини на теренах України в умовах російської збройної агресії.
Цього року серед 24 номінантів у шортлісті конкурсу були представлені два київських музеї — Музей війни та Музей Ханенків.
“Нове досягнення нашої команди стало результатом роботи з документування й висвітлення подій нинішньої війни від перших днів широкомасштабного російського вторгнення.
У фіналі Музей заклад опинився, подолавши довгий шлях: конкурсантами цьогоріч були 50 музейних установ із 24 країн — членів Ради Європи, — розповіли у Музеї війни.
Щоб оцінити роботу претендентів, представники Європейського музейного форуму особисто відвідали експозиції кожного з закладів.
А переможцем цьогорічного конкурсу “Європейський музей року” став Саамський музей Siida — Saamelaismuseo ja Luontokeskus у місті Інарі (Фінляндія).
Нагадаємо, у Києві запрацював сучасний спортзал для ветеранів та військових.
Фото: Національний музей історії України у Другій світовій (Музей війни)
Від керованих авіабомб і постійних обстрілів Харкова Олена вивезла стареньку маму і малолітнього сина до Мамаївської громади. Там жінці не лише запропонували житло, але й нову цікаву роботу. Мотиваційну історію про те, як переселенці дбають одне про одного у Мамаївській громаді, дивіться у новому ролику ШоТам.
Олена Пухіна понад 20 років працювала вихователькою у Харкові. З початком вторгнення окупанти щодоби обстрілювали її місто. Із маленькою дитиною та старенькою мамою жінка місяць трималася без світла, газу та води. А коли на Харків почали кидати авіабомби, сім’я вимушена була евакуюватися.
“Спочатку, десь зо два дні ми ще чогось очікували, але потім стало наскільки страшно, що дитина почала кричати по ночах. Я зрозуміла, що маю рятувати ментальне та фізичне здоров’я свого сина”, – розповідає вимушена переселенка Олена.
Родина переїхала до Мамаївської громади. Спочатку поселилися у місцевій школі, а згодом їм надали кімнату в шелтері.
“Ми очікували, що ми скоро повернемося додому. Але звичайно, того не сталося, війна затягнулася, назад повертатися під обстріли ми не можемо, – ділиться жінка.
Тому Олена почала шукати роботу на новому місці.
“Я шукала у Чернівцях, об’їхала дуже багато всього, стала у центр зайнятості, але там нічого конкретного пропонувати не могли, щоби могло мене влаштувати”, – згадує Олена.
Майже втративши будь-яку надію, Олена отримала пропозицію роботи у шелтері.
“Була така потреба у соціальних працівниках і була потреба у наданні таких послуг з комунікацією”, – каже голова Мамаївської ТГ Наталія Катрюк.
Тож місцева влада почала консультуватися з Оленою, аби дізнатися про потреби ВПО.
“Комунікація соціального працівника, який уповноважений на роботу з ВПО – це перше завдання, знайти контакти з усіма людьми, які не забажали зареєструватися, але мешкають у громаді”, – каже Н. Катрюк.
Тож нині Олена проводить заняття для дітей з арттерапії й емоційної грамотності. А з дорослими працює на тренінгах і в групах емоційної підтримки. Жінка опікується переселенцями не лише у своєму селі, а й у сусідніх. Тому три рази на місяць їде Мамаївською громадою, щоби дізнатися проблеми переселенців.
Відтак, допомагаючи іншим переселенцям, Олена підтримує і себе.
“Спочатку було дуже важко, але зараз легше, тому що ми трішки адаптувалися, знайшли своє місце у суспільстві допомагаючи таким самим ВПО, як і ми. Тому ми бачимо у цьому розразу, допомагаючи людям”, – підсумовує Олена.
Нагадаємо, рух «Єдині» запускає новий курс з переходу на українську мову.