Найкращі українські книги 2022 року – рейтинг від ПЕН-клубу

Українці за сім днів у застосунку “Дія” купили облігацій на 144 мільйони гривень. Облігації у застосунку “Дія” з’явилися тиждень тому під назвою “Бахчисарай” та “Макіївка”.

Про це повідомляє “Дія”.

“Підтримуйте країну, Сили оборони, задавайте тренди, а ще — обирайте назву для наступної військової облігації в Дії. Перейдіть у Твіттер Дії і напишіть назву міста, яким назвати наступну військову облігацію у Дії”, – повідомили у Дії.

Військові облігації в Дії названі на честь окупованих рідних міст. Загалом зараз доступні цінні папери:

• Бахчисарай;
• Керч;
• Джанкой;
• Євпаторія;
• Макіївка;
• Сімферополь;
• Асканія Нова;
• Ялта;
• Залізний Порт;
• Нова Каховка.

Читайте також: 10 благодійних ініціатив, які будуть корисними для жителів Харкова та області

Що таке облігації

Облігації — це цінні папери, які випускає держава. Як працює система:

1. Ви купуєте облігації;
2. Держава користується грошима;
3. Повертає вам їх у визначений день із гарантованим прибутком.

Так українці вже придбали 4+ мільйона облігацій, а з уже виплачених заробили 94+ млн гривень. Гроші, які ви вкладаєте, працюють – вони перетворюються на амуніцію, техніку, медикаменти, зарплати медикам та військовим. Потреби фронту зростають – наша підтримка теж має рости.

Нагадаємо, Михайло Федоров повідомив, що військові облігації — це цінні папери й дієвий спосіб підтримати українську економіку та армію.

Фото: Дія

Литовці планують побудувати нові школи-бомбосховища в 6 областях України — на Херсонщині, Одещині, Донеччині, Запоріжжі, Миколаївщині, Сумщині та Чернігівщині. Саме завдяки цій ініціативі відбудеться побудова нових шкіл-укриттів. За його словами, окрім 6 областей ще один такий об’єкт можуть спорудити на Харківщині.

Про це заявив голова литовської програми з відбудови України Co-create Future of Ukraine Артурас Жарновскіс в інтерв’ю «Укрінформу».

«У чому ідея? У деяких українських регіонах діти через повномасштабну війну не можуть ходити до шкіл. Це величезна проблема. А якщо пригадати ще й попередні ковідні обмеження, то виходить, що це вже четвертий шкільний рік, коли діти не ходять до шкіл», — каже Жарновскіс.

Читайте також: У столиці реставрують памʼятка архітектури «Літаюча тарілка»: вона збереже свою автентичність

За його словами, будівництво таких шкіл відбуватиметься «з нуля» — тобто в тих місцях, де раніше не було укриттів. У нових закладах передбачать і антирадіаційний захист.

«Вкотре повторюся: наша мета, аби діти могли повернутися до освітнього процесу з безпосереднім спілкуванням одне з одним і з учителями. А в інших умовах такі приміщення-бомбосховища можна буде використовувати по-різному: для спортивних, культурних занять, будь-якого дозвілля в позаурочний час», — запевняє литовський посадовець.

Жарновскіс також запевнив, що будівництво шкіл-бомбосховищ в Україні зможуть закінчити до кінця 2024 року.

Нагадаємо, раніше ми пояснювали, як стати оператором БПЛА.

Фото: Укрінформ

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.

Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.

Чому ми його робимо?

Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Інші матеріали спецпроєкту

У колишній котельні Білозірського ліцею замість вугілля тепер дерев’яні лавки, стосики теплих ковдр та намальований Капітошка на стіні. Тут облаштували укриття для учнів, аби попри повітряні тривоги діти все ж могли навчатися у безпеці.

Все почалося із бажання батьків та вчителів, які взялися за прибирання закинутих кімнат. Директорка ліцею та заступниця голови громади поділилися з ШоТам, як їм вдалося облаштовувати укриття з нуля.

Першу штукатурку в укритті робили батьки 

Білозірська громада на Черкащині з початком повномасштабного вторгнення включилася у допомогу і жителям, і переселенцям, і війську. Заступниця голови громади Ірина Грищенко каже, що у них організували мобілізаційний пункт для новобранців зі всієї України. Тому треба було годувати, одягати і лікувати військових. Загалом встигли прийняти понад 5 тисяч мобілізованих, працівники виконавчого комітету працювали з шостої ранку до десятої вечора. 

«Ще ми доєдналися до всеукраїнської акції “Сади перемоги”. Засаджували овочами городи, які пустували. А вирощене передавали військовим, у дитячий садок, школи, лікарні та громади Запорізького напрямку», — ділиться Ірина Грищенко.

До початку повномасштабного вторгнення в громаді не було жодного укриття. Тож довелося облаштовувати їх з нуля. Одним з них стало укриття у Білозерському ліцеї.

Директорка Світлана Петренко розповіла, що всі учні, а їх зараз 615, вимушені були вчитися дистанційно, поки укриття у ліцеї не було. Ідея його відновити виникла рік тому і почалася з ініціативи вчителів та батьків учнів. Адже всі хотіли, щоб діти знову повернулися до приміщення школи. 

У ліцеї було підвальне приміщення старої котельні, де раніше зберігали вугілля, опалення давно замінили на автономне, тож кілька кімнат лишалися порожніми. Аж до повномасштабного вторгнення. Так вирішили використати саме цей простір: 

«Першу штукатурку робили батьки, долучалися педагогічні працівники й разом ми це приміщення приводили до порядку. А потім уже завершили роботу завдяки коштам Білозірської сільської ради», — каже директорка.

Зробили ремонт на літніх канікулах 

Коли у сільській раді дізналися про ініціативу батьків та вчителів, то вирішили її підтримати. 

«Ми всі розуміли, що війна надовго, тим більше такі почалися обстріли. Тож треба було створювати безпекове середовище в освіті, щоб батьки були спокійні за своїх дітей», — каже Ірина Грищенко.

Зробили проєкт, щоб він відповідав усім потрібним нормам, запросили підрядників і за літо справилися з роботою — на це витратили близько мільйона гривень. Вже 1 вересня 2023 року ліцей був готовий приймати учнів з новим укриттям на два входи, три приміщення і санітарну кімнату. А оскільки повітряні тривоги тривають і по 2-3 години, школярі можуть продовжувати навчання у безпеці. Тепер у ліцеї змішана форма навчання, діти навчаються позмінно: один тиждень дистанційно, один — офлайн. В укритті одночасно може перебувати 150 учнів.

Світлана Петренко каже, в укритті облаштували вентиляцію та електричне опалення, встановили умивальники та біотуалети. А завдяки програмі UNICEF отримали ще й ковдри та каримати, раптом доведеться затриматися надовше і буде потреба зігрітися.

Дев’ятикласник Лаврик Микола каже, що навчатися дистанційно неймовірно важко: «Ми весь час вдома, не бачимо однокласників, друзів, вчителів. Не можемо отримувати стільки інформації, як у школі». Тож радіє, що тепер може приходити на заняття, хоч навіть не кожного тижня. 

Ініціатива місцевих знижує недовіру до влади

Заступниця голови громади Ірина Грищенко теж радіє, що батьки та вчителі проявили ініціативу:

«Потрібно, щоб жителі зверталися до місцевої влади. Консультації з громадськістю і громадська ініціатива — це на першому місці зараз. Бо це знімає певну напругу в громаді, недовіру до влади, а це важливо. Нам вистачає проблем із війною, то не хотілося, щоб проблеми виникали ще з таких питань».

Тож влада прислухалася не лише до вчителів ліцею, а й до жителів з інших населених пунктів громади і облаштували всі укриття, які могли, у школах, садочках, сільській раді. Зараз їх сім — і в селищі Ірдинь, і в Білозір’ї.

Наступний крок — зробити протирадіаційне укриття на території Білозерського ліцею. Ірина Грищенко каже, уже розробили проєкт на 450 тисяч гривень і пробують знайти хоча б співфінансування, щоб створити ще один більший безпековий простір, де зможуть поміститися всі діти. Держава виділяє кошти на такі укриття, тож будуть брати участь у конкурсі.