Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
Введенська сільрада Введенська сільрада

Суспільство

Громада проти реформаторки. Введенська сільрада.

Опубліковано

Це Ганна Геращенко – українка з української діаспори Нідерландів, яка покинула життя у Європі та повернулась, аби вдихнути нові сили у свою маленьку занедбану Батьківщину – Введенська сільрада на Харківщині.  

Її довгий час називали “чужою”, виступали проти неї і закликали повертатись назад. А вона попри все боролась з людським невіглаством та запроваджувала європейські стандарти в своєму рідному селі, де всі звикли жити за принципом моя хата скраю.

Що змусило небайдужу українку повернутись відроджувати село? Та як боролась з плювками у спину та доводила, що вона – не чужа? Про це нам розповіла Ганна Геращенко.

Покинула Європу, щоб відродити село

Село Тернова – центр Введенської селищної ради. Введенська сільрада об’єднує 5 маленьких тамтешніх сіл: Заруддя, Світанок, Зелений колодязь, Введенка та Тернова. Населення – більше 6000 осіб.

Саме цим сільським п’ятикутником з  2015 року керує Ганна Геращенко. Невисока на зріст, але пробивна за характером. Мужності та сили цієї жінки потрібно ще повчитись. На виборах вона обійшла свого найближчого суперника на 31 голос. Допомогло і те, що суперники, які буквально дихали у спину, порушили закон і балотувались як самовисуванці і від партії. Тому зійшли з дистанції.

До того, як ступити на політичну стежку, Ганна жила з чоловіком і трьома дітьми у містечку поблизу Амстердама. І залишалась би жити і досі, якби не боліло серце за рідну країну.

Тоді була така ситуація, що потрібно брати відповідальність у свої руки за долю країни. Мені стало зрозуміло, що Україна потребує людей, які є свідомі у своїй участі у процесах державотворення .

Однак таку завзятість і впертість місцеві жителі сприйняли вороже. Чутки, ворожі косі погляди ще й досі переслідують жінку. Ще до від’їзду Ганни у Голландію, вона впроваджувала ініціативи у своєму селі. Тому Тернова й проголосувала за амбітну політикиню, чого не скажеш за інші села громади.

“У сусідньому селі, де мене ще не знали поставились вороже. Казали, хто я така, я чужа, чому сюди приїхала. Тривалий час я намагалась довести, що я така ж сама як ви і прийшла сюди, щоб щось змінити”.

Сміттєзвалище замість лісу

Проблеми почались вже з перших ініціатив при владі. Ганна одразу взялась за оздоровлення своєї землі – сортування та прибирання сміття. Лінія вздовж села – це ліс. Принаймні, так виглядає. А насправді – це сміттєзвалище, куди люди зносили все більше і більше сміття та розказували, яка погана влада.

Читайте також: На Поділлі заробляють на ягодах і відроджують село

Щоб вивезти сміття, потрібно всього 60 гривень на місяць з людини. Але люди продовжують вирощувати звалище, замість лісу.

Люди вважають, що для них є виняток і можна залишити мішок на узбіччі з дитячими памперсами чи іншим сміттям. Для них це нормально.

Аби боротись зі сміттям Ганна створила перше в історії Введенської сільради комунальне підприємство. Але і тут зіштовхнулась з проблемою – штат маленький до трьох людей, а зарплати мінімальні. За словами Ганни, у селі дуже важко знайти людину, яка б працювала зі сміттям. Для них це соромно.

“У нас навіть був випадок, коли людина вийшла з місця позбавлення волі без копійки і відмовилась працювати на КП. Це дуже дивно, адже за кордоном для людей це абсолютно нормальна професія, яка потребує поваги”.

Введенська сільрада

Ганна встановила контейнери для роздільного збору сміття і працює над тим, аби виловлювати тих, хто тишком нишком намагається викинути мішки зі сміттям десь у лісі. За таке почали штрафувати. Але це не головна мета. Спочатку для порушника є усне попередження, якщо людина з’явилась на комісію, щиро розкаялась та уклала договір з комунальним підприємством.

“Ми штрафуємо тих, хто вважає, що для нього немає законів і навіть коли його спіймали, він все одно продовжує нахабно забруднювати навколишнє середовище”.

За виручені кошти від переробки сміття Ганні вдалось облаштувати дитячий майданчик та облагородити територію.

Читайте також: Як змінить власну школу наймолодший директор в Україні?

Введенська сільрада

“Екологічна проблема дуже гостро стоїть перед нами. І моя мета – зробити систему збору та вивозу сміття усталеною, яка буде працювати незалежно від того, хто буде при владі”.

Як це, ставити на ноги 5 селищ за 5 мільйонів?

Завдяки Ганні у селі провели світло на головній вулиці, встановили зупинки громадського транспорту, побудували дитячі майданчики, відкрили гурток робототехніки, зробили спортивний зал для занять боротьбою і заснували хор.

Введенська сільрада
Тепер дітки у селі ходять у різні гуртки та займаються спортом

Тепер молоді є куди діти свою енергію, та й старше покоління не сидить вже на лавках, а задіяне в культурному житті.

Таке поступове відродження села здавалось для Ганни непосильною ношею, адже бюджет громади у 2015 році сягав 1,5 мільйони гривень, а нині – 5 мільйонів. Це дуже мало для бюджету п’яти сіл, у порівнянні з сусідньою громадою з бюджетом 130 мільйонів гривень.

Ганні вдалось хоч трохи підняти бюджет громади Введенської сільради з різних причин – пішла рента за рахунок газодобувних компаній і податків.

“Ми попрацювали з інформацією про платників податків і з’ясувалось, що є багато мертвих душ. Коли ознайомились з платникам зеленого податку, то виявили 500 господарств, які 15 років нічого не сплачували. Також знайшли підприємців, які брали під оренду певні ділянки, але податки не сплачували і мовчки сиділи”.

Ганна запевняє, що робить все, що є у її можливостях, всі свої справи веде прозоро і може відповісти за кожну копійку.

“Скільки люди платили податків, стільки ми можемо їм повернути, щоб зробити якесь суспільне благо”.

Ганна пишається тим, що їй вдалось зробити за рахунок мізерного бюджету. Працює комунальне підприємство, у старих приміщеннях селищної ради за власні ресурси зробили ремонт, устаткували сучасним обладнанням. Потроху у громаді розвивається інфраструктура дозвілля.

Введенська сільрада
А щоб і старше покоління не нудьгувало, то для них зробили хор

“Також ми освітили більшість вулиць і намагаємось латати дороги. Хоча це смішно, бо за такий бюджет, ми не можемо зробити достатньо”.

Введенська сільрада: “Повертайся в Нідерланди!”

Втім, людям, які раніше не мали нічого в селі, лише занедбану інфраструктуру, такі зміни не до вподоби.

“У нас з’явились активісти, які розказували населенню, яка я погана і що тут все вкрала. У мене було два вибори: ув’язатись у політичну боротьбу, витратити власні ресурси та час, аби комунікувати з людьми, чи робити добрі справи для них же”.

Ганна вирішила, що її місія не в тому, щоб подобатись людям, а щоб щось змінити у своєму рідному селищі.

“Я зрозуміла, що в цьому була моя помилка, адже комунікація з людьми також важлива. Бо для людей представник влади – злочинець і корупціонер. А люди мене не сприймають і думають, що їм хтось щось винен”

Ганну Геращенко Введенська сільрада

Ганну Геращенко звинувачують у численних крадіжках, корупції, змові з газовидобувними компаніями та незаконному заробітку на переробці сміття.  А робота Введенської сільради регулярно блокується та зриваються сесії невдоволеними активістами.

Проти Ганни навіть відкривали кримінальні провадження, щодо її діяльності. І все це для того, аби змусити цю вольову жінку скласти повноваження. Залякування та тиск привів до того, що одного дня вона все ж таки хотіла піти з посади, але передумала.

“Кожний мій день – це боротьба. Мені здавалось, що справи і результати, яких я досягла – очевидні. Але ні, кожен крок ти повинна розжовувати і пояснювати простими словами для людей”.

Місцеві жителі не розуміють, що активні демократичні процеси потребують захисту і підтримки. Такого зв’язку Ганна зі своєю громадою, на жаль, не має.

Я вже не кажу про те, що у мене зарплата нижча, ніж у моїх колег. За 5 тисяч гривень просто неможливо вижити, а рівень відповідальності за такі гроші як фінансовий так і правовий – величезний. Не може голова п’яти селищ мати таку зарплату, не отримувати відшкодування за витрачання власних ресурсів та премій від депутатів, бо, кажуть, не заслужила.

Але, звичайно, є і ті, хто підтримує Ганну на посаді голови Введенської сільради і дякують їй за добрі справи. Але, за словами жінки, вони роблять це тихо, не кричать на сесіях, як опоненти, які голосно висловлюють своє незадоволення.

“У нас, насправді, є потужні люди і ми можемо впроваджувати реформи разом. Я планую зробити зону для відпочинку та центр допомоги жінкам. Планів багато, тому маленькими кроками ми досягаємо цілей”.

Суспільство

Коргі Лакі з України став моделлю для пам’ятника королеві Єлизаветі II в Англії

Опубліковано

Українець по імені Коргі Лакі відзначився як одна з моделей для пам’ятника королеві Єлизаветі II, який недавно було відкрито у британському графстві Ратленд.

Про це повідомляє BBC Україна.

Фото: Getty Images

Про памʼятник

Бронзовий пам’ятник, який встановили поруч з бібліотекою в Окемі, став центром уваги під час офіційного святкування дня народження королеви, на яке зібралося чимало людей. Художник Хайвел Претлі зобразив королеву, оточену трьома коргі – її улюбленцями.

За інформацією ВВС Україна, однією з моделей для королівських собак став пес українки Антоніни Кириленко.

Читати також: Резиденти “Дія.City” анонсували спілку Diia.City.Union для розвитку IT: що це означає

Коргі Лакі

Одного дня чоловік Антоніни вирішив взяти собаку по кличці Лакі із собою на роботу, прогулятися через парк. Там їх зустрів скульптор Хайвел Претлі. Лакі став моделлю для постаменту пам’ятника, ставши прототипом для коргі, який стоїть на задніх лапах.

Фото: Антоніна Кириленко

Скульптор уважно вивчив поведінку та особливості песика, грався з ним і зробив багато фото, щоб якомога точніше відтворити його у скульптурі. Родина Лакі була постійно на зв’язку з митцем та бачила весь процес створення монумента: від маленької глиняної скульптури – до відлиття бронзової статуї. Результат, за словами Антоніни, перевершив усі їхні очікування.

Нагадаємо, що в Києві покажуть фотовиставку про знищену росією українську культурну спадщину.

Фото: Getty Images

Читати далі

Суспільство

В Київ Цифровому запустили опитування щодо перейменування вулиць

Опубліковано

Голосування щодо перейменування 19 топонімів у застосунку “Київ Цифровий” триватиме до 12 травня.

Про це повідомляє Київська міська рада.

Як зазначив заступник міського голови – секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко, важливо почути думку мешканців столиці перед тим, як депутатський корпус Київської міської ради прийме рішення про перейменування цих міських об’єктів.

Варіанти змін

Пропозиція змінити назву площі між вулицями Січеславською та Кирпи на честь Північноатлантичного альянсу внесена. Крім того, киянам запропоновано обрати нові назви для вулиць Тургенєва, Пушкіна, Брюсова, Боткіна, Крилова, Нахімова, Достоєвського, Єсеніна, Ковалевської, Чаадаєва та Заслонова.

Читати також: Резиденти “Дія.City” анонсували спілку Diia.City.Union для розвитку IT: що це означає

Також, пропонується перейменувати вулицю Станіславського на вулицю Богдана Ступки. Представники театру імені Івана Франка зауважують, що саме на цій вулиці проживав Ступка і працював у театрі протягом понад 30 років. Вони вважають, що це буде відповідним і символічним кроком для всього театрального мистецтва, якщо ця вулиця отримає ім’я великого українського актора.

Користувачі застосунку “Київ Цифровий” можуть обрати варіант, який, на їхню думку, є найбільш доцільним для перейменування конкретного топоніма. Для участі в голосуванні потрібно перейти до розділу “Електронна демократія”, обрати “Опитування”, переглянути перелік назв та проголосувати.

Як проголосувати

Для того, щоб проголосувати в додатку “Київ Цифровий”:

  • обирайте “Електронна демократія” ⟶ “Опитування”;
  • переглядайте перелік назв і натискайте “Проголосувати”.

Нагадаємо, що виробники дронів можуть отримати гранти на 80% від вартості проєкту.

Також ми повідомляли, що демо гри Threads of War про звільнення України від окупантів вже доступне на платформі Steam.

Фото: Київ Цифровий

Читати далі

Суспільство

В Києві покажуть фотовиставку про знищену росією українську культурну спадщину

Опубліковано

Четвертого травня в столиці буде представлена фотовиставка, на якій буде представлено фотографії, зроблені 65 журналістами, які зафіксували воєнні злочини РФ щодо культурної спадщини України.

Про це повідомляє Інститут масової інформацію.

Про акцію

Інститут масової інформації (ІМІ) та UNESCO звернулися до українських журналістів, репортерів і фотографів з проханням задокументувати наслідки шкоди, яку російська агресія завдала церквам, театрам, бібліотекам та культурним діячам.

Виставка об’єднала роботи 65 фотожурналістів. Через об’єктиви їхніх камер ми бачимо пошкоджені фасади церков, розбите скло культурних центрів, обвалені стелі театрів та попелом засипані бібліотеки. Саме вони зафіксували роботу художників, перформерів, культурних діячів і волонтерів, які продовжують працювати в умовах війни.

Читати також: В Україні покращився політичний та безпековий показники в Індексі свободи слова: дослідження

Як потрапити на виставку?

Виставка працюватиме в Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків з 4 травня до 19 травня включно.

Адреса: вулиця Терещенківська, 15. 

Час роботи: з 10:30 до 17:00, четвер з 12:00 до 19:30 (понеділок, вівторок – вихідні).

Вхід вільний.

Проєкт реалізує Інститут масової інформації за фінансової підтримки UNESCO Heritage Emergency Fund та народу Японії.

Нагадаємо, що в Харкові стартував кінофестиваль, присвячений музиці та культурі.

Також ми повідомляли, що в Україні покращився політичний та безпековий показники в Індексі свободи слова: дослідження.

Фото: Валентин Кузан

Читати далі