Як змінить власну школу наймолодший директор в Україні?

Не терпить панібратства, використовує інноваційні сервіси на уроках і планує дати учням можливість самостійно визначати, що за предмети вони хочуть вивчати.

Читайте також: В українських школах запровадять нову систему харчування

Микола Чайкін – наймолодший директор школи в Україні. Трохи більше місяця він працює у маріупольській школі № 26, але уже встиг провести переговори з кількома підприємствами міста щодо профорієнтації його учнів. У Миколи попереду два роки на посаді директора – не такий вже і значний термін для великих змін, як каже він сам. Чоловік розповів, якими додатками користуються зараз “просунуті” вчителі і навіщо вчительське крісло проміняв на директорське.

Обійшов досвідчених конкурентів

До того, як 24-річний Микола Чайкін очолив маріупольську школу, наймолодшим директором країни вважався 25-річний (на початку директорства – авт.) Дмитро Ламза, очільник київської школи № 210.

Аби зайняти посаду директора, Миколі довелось позмагатись із двома досвідченими претендентами. Зазначимо, що рішення про проведення конкурсу ухвалює орган управління освітою (або засновник закладу, якщо школа приватна). Він же затверджує і склад конкурсної комісії, яка обиратиме нового директора.

Читайте також: Кабінет астрономії і кінотеатр: Топ-5 шкільних проектів зі сходу, які отримали гроші на платформі GoF

“Сам від себе не очікував, що спробую свої сили на конкурсі директорів. Але все-таки моя друга вища освіта – менеджмент освітніх установ. Тому вирішив попрацювати за фахом. Перший місяць пройшов плідно. Раніше я не займав адміністративних посад, і отже кілька тижнів, в основному, ознайомлювався з діяльністю школи”.

Знайомством він залишився задоволений – і колектив, і діти гарно прийняли нового керівника. Щоправда, на попередній посаді платили більше. Але Микола каже – не у грошах щастя.

“Завжди хотів очолювати приватну школу або державну. Подав документи на конкурс директорів, бо знав – якщо щось хочеться змінити, то у директора можливостей більше, ніж у простого вчителя. Зараз йду на тренінг від USAID з написання проектів – для того, аби далі шукати для школи цікаві можливості”.

Як привести учнів до майбутніх роботодавців

Поки Микола Чайкін ще освоюється на робочому місці. Але деякі підходи приніс із собою зі школи № 29 – там працював учителем німецької мови і був класним керівником п’ятикласників. Зокрема, спокійно ставиться до смартфонів на уроках – виключно у освітніх цілях. Каже, дітям так легше засвоювати нову інформацію.

Читайте також: В 10 школах Донецкой области будут дистанционно обучать детей с “ДНР”

Проте смартфони на уроках – тільки верхівка плану змін. Головний напрям, у якому збирається працювати новий директор – це дистанційна освіта і практична підготовка учнів до майбутньої професії.

“Ми уже провели перемовини із деякими підприємствами нашого міста.  Хочеться показати дітям особливості усіх професій: від перукаря до голови великого підприємства. У перспективі хотілось би співпрацювати з найбільшими підприємствами міста: Маріупольським морським торговим портом, Судно-ремонтним заводом і “Метінвестом”, – ділиться планами Микола.

Це для того, каже, аби учні знали усе про спеціальність, за якою збираються працювати: посадові інструкції, навички, заробітну плату.

Як школяру коригувати освітню програму?

Микола Чайкін говорить, що ситуація, коли школяр сам пропонує, які зміни внести в його навчальний план – буде цілком реальна у його школі. Зробити це можна буде через створення власної освітньої онлайн платформи, яка буде наповнюватись освітнім контентом від усіх членів спільноти. Якщо ввести в школу елементи дистанційної освіти, то учень зможе разом з учителем формувати додаткові курси і їх наповнення.

“Із допомогою елементів дистанційної освіти учні самостійно зможуть визначати, що хочуть вивчати та у якій формі можна презентувати нові знання. Це можуть бути фото-есе, відеоролики, блоги – будь-що. Перелік предметів, які учень повинен буде засвоїти, у рамках шкільної програми, ні в якому разі не постраждає.”

Інновації на уроках. Поради від Чайкіна

Зараз Микола Чайкін поки не викладає німецьку – прийшов до школи посеред навчального року, а погодинні плани прописуються на початку першого семестру. Але у 29-ій школі використовував на уроках інтерактивні інструменти:

“Насправді, їх дуже багато, я використовував кілька, з якими мені було зручно працювати. Кожен вибирає для себе ті програми, які цікаві для дітей і підходять йому”.

Читайте також: Як працює українська онлайн-школа для вчителів

Найбільш часто він як учитель німецької використовував на уроках такі безкоштовні інструменти:

Moogle – ціла навчальна платформа, що орієнтована на організацію взаємодії між викладачем та учнями, хоча підходить і для організації традиційних дистанційних курсів, а також підтримки очного навчання. . Може поєднувати у собі усі нижче перераховані онлайн-інструменти.

Learning Apps. Онлайновий сервіс, який дозволяє створювати інтерактивні вправи. Це конструктор для розробки різноманітних завдань з різних предметів, за допомогою яких учні можуть перевірити і закріпити свої знання в ігровій формі.

Qwizlet – це спосіб засвоювати потрібний навчальний матеріал через картки і навчальні модулі. Його використовують для вивчення іноземних мов, історії, лексики і природничих наук у простій і ефективної формі.

Padlet – веб-сайт, який дозволяє спілкуватися з іншими користувачами за допомогою текстових повідомлень, фотографій, посилань тощо. Кожне місце для спілкування називається “стіна”.

Генератори QR-кодів. Із допомогою них можна закодувати текст, фото чи відео і поділитися закодованою інформацією з ким завгодно із допомогою додатків-зчитувачів.

“Далі буде цікавіше”

Микола каже, що два роки – термін його директорства – це дуже маленький проміжок часу для великих змін. Тому обережно каже про плани, аби не бути голослівним.

“Далі буде цікавіше. Але все ж планую впроваджувати нові – поки секрет, які – проекти, продовжуватиму традиції школи, думаю, буду згуртовувати учителів і батьків. У моєму баченні, школа – це місце, куди дітям хочеться йти за новими знаннями, а вчителі, батьки, і учні – це повноцінні учасники і творці освітнього процесу”.