Суспільство
Як змінить власну школу наймолодший директор в Україні?
Не терпить панібратства, використовує інноваційні сервіси на уроках і планує дати учням можливість самостійно визначати, що за предмети вони хочуть вивчати.
Читайте також: В українських школах запровадять нову систему харчування
Микола Чайкін – наймолодший директор школи в Україні. Трохи більше місяця він працює у маріупольській школі № 26, але уже встиг провести переговори з кількома підприємствами міста щодо профорієнтації його учнів. У Миколи попереду два роки на посаді директора – не такий вже і значний термін для великих змін, як каже він сам. Чоловік розповів, якими додатками користуються зараз “просунуті” вчителі і навіщо вчительське крісло проміняв на директорське.
Обійшов досвідчених конкурентів
До того, як 24-річний Микола Чайкін очолив маріупольську школу, наймолодшим директором країни вважався 25-річний (на початку директорства – авт.) Дмитро Ламза, очільник київської школи № 210.
Аби зайняти посаду директора, Миколі довелось позмагатись із двома досвідченими претендентами. Зазначимо, що рішення про проведення конкурсу ухвалює орган управління освітою (або засновник закладу, якщо школа приватна). Він же затверджує і склад конкурсної комісії, яка обиратиме нового директора.
Читайте також: Кабінет астрономії і кінотеатр: Топ-5 шкільних проектів зі сходу, які отримали гроші на платформі GoF
“Сам від себе не очікував, що спробую свої сили на конкурсі директорів. Але все-таки моя друга вища освіта – менеджмент освітніх установ. Тому вирішив попрацювати за фахом. Перший місяць пройшов плідно. Раніше я не займав адміністративних посад, і отже кілька тижнів, в основному, ознайомлювався з діяльністю школи”.
Знайомством він залишився задоволений – і колектив, і діти гарно прийняли нового керівника. Щоправда, на попередній посаді платили більше. Але Микола каже – не у грошах щастя.
“Завжди хотів очолювати приватну школу або державну. Подав документи на конкурс директорів, бо знав – якщо щось хочеться змінити, то у директора можливостей більше, ніж у простого вчителя. Зараз йду на тренінг від USAID з написання проектів – для того, аби далі шукати для школи цікаві можливості”.
Як привести учнів до майбутніх роботодавців
Поки Микола Чайкін ще освоюється на робочому місці. Але деякі підходи приніс із собою зі школи № 29 – там працював учителем німецької мови і був класним керівником п’ятикласників. Зокрема, спокійно ставиться до смартфонів на уроках – виключно у освітніх цілях. Каже, дітям так легше засвоювати нову інформацію.
Читайте також: В 10 школах Донецкой области будут дистанционно обучать детей с “ДНР”
Проте смартфони на уроках – тільки верхівка плану змін. Головний напрям, у якому збирається працювати новий директор – це дистанційна освіта і практична підготовка учнів до майбутньої професії.
“Ми уже провели перемовини із деякими підприємствами нашого міста. Хочеться показати дітям особливості усіх професій: від перукаря до голови великого підприємства. У перспективі хотілось би співпрацювати з найбільшими підприємствами міста: Маріупольським морським торговим портом, Судно-ремонтним заводом і “Метінвестом”, – ділиться планами Микола.
Це для того, каже, аби учні знали усе про спеціальність, за якою збираються працювати: посадові інструкції, навички, заробітну плату.
Як школяру коригувати освітню програму?
Микола Чайкін говорить, що ситуація, коли школяр сам пропонує, які зміни внести в його навчальний план – буде цілком реальна у його школі. Зробити це можна буде через створення власної освітньої онлайн платформи, яка буде наповнюватись освітнім контентом від усіх членів спільноти. Якщо ввести в школу елементи дистанційної освіти, то учень зможе разом з учителем формувати додаткові курси і їх наповнення.
“Із допомогою елементів дистанційної освіти учні самостійно зможуть визначати, що хочуть вивчати та у якій формі можна презентувати нові знання. Це можуть бути фото-есе, відеоролики, блоги – будь-що. Перелік предметів, які учень повинен буде засвоїти, у рамках шкільної програми, ні в якому разі не постраждає.”
Інновації на уроках. Поради від Чайкіна
Зараз Микола Чайкін поки не викладає німецьку – прийшов до школи посеред навчального року, а погодинні плани прописуються на початку першого семестру. Але у 29-ій школі використовував на уроках інтерактивні інструменти:
“Насправді, їх дуже багато, я використовував кілька, з якими мені було зручно працювати. Кожен вибирає для себе ті програми, які цікаві для дітей і підходять йому”.
Читайте також: Як працює українська онлайн-школа для вчителів
Найбільш часто він як учитель німецької використовував на уроках такі безкоштовні інструменти:
Moogle – ціла навчальна платформа, що орієнтована на організацію взаємодії між викладачем та учнями, хоча підходить і для організації традиційних дистанційних курсів, а також підтримки очного навчання. . Може поєднувати у собі усі нижче перераховані онлайн-інструменти.
Learning Apps. Онлайновий сервіс, який дозволяє створювати інтерактивні вправи. Це конструктор для розробки різноманітних завдань з різних предметів, за допомогою яких учні можуть перевірити і закріпити свої знання в ігровій формі.
Qwizlet – це спосіб засвоювати потрібний навчальний матеріал через картки і навчальні модулі. Його використовують для вивчення іноземних мов, історії, лексики і природничих наук у простій і ефективної формі.
Padlet – веб-сайт, який дозволяє спілкуватися з іншими користувачами за допомогою текстових повідомлень, фотографій, посилань тощо. Кожне місце для спілкування називається “стіна”.
Генератори QR-кодів. Із допомогою них можна закодувати текст, фото чи відео і поділитися закодованою інформацією з ким завгодно із допомогою додатків-зчитувачів.
“Далі буде цікавіше”
Микола каже, що два роки – термін його директорства – це дуже маленький проміжок часу для великих змін. Тому обережно каже про плани, аби не бути голослівним.
“Далі буде цікавіше. Але все ж планую впроваджувати нові – поки секрет, які – проекти, продовжуватиму традиції школи, думаю, буду згуртовувати учителів і батьків. У моєму баченні, школа – це місце, куди дітям хочеться йти за новими знаннями, а вчителі, батьки, і учні – це повноцінні учасники і творці освітнього процесу”.
Суспільство
Міжнародний Благодійний фонд «Карітас України» оголосив аукціон зустрічей «Прихистки добра», щоб зібрати 2 мільйони гривень на шість прихистків для переселенців старшого віку. В аукціоні розігрують зустріч з письменниками, підприємцями та музикантами.
Про це повідомила пресслужба фонду.
Мета збору
У шести прихистках мережі Карітас — в Бориславі, Івано-Франківську, Коломиї, Тернополі, Чорткові та Одесі — зараз мешкають 154 людини старшого віку. Через скорочення міжнародного фінансування «Карітас України» просять про допомогу, аби ці люди й надалі могли отримувати безпечне житло, медичну допомогу, харчування, гігієнічні засоби, психосоціальні послуги та догляд.
Читайте також: Фестиваль добра: 700 дитячих мрій чекають на здійснення
Мешканці шістьох прихистків — це переважно вимушені переселенці старшого віку, одна з найуразливіших категорій населення під час війни. Більшість з них самотні, з інвалідністю або хронічними захворюваннями. Раніше ці бабусі й дідусі мешкали у Лимані і в Курахово, на сході і на півдні, але через постійні загрози з боку рф евакуювалися.
З ким можна зустрітися
Для участі у зборі треба зробити доброчинну ставку. Так можна виграти зустріч з лідерами думок за кавою, на прогулянці чи онлайн Розіграш проводять на інстаграм-сторінці аукціону. Аукціон триватиме до 29 травня до 23:00. Переможцем стає той, чия ставка підіймається найвище Початок — 2 тисячі гривень, один крок — 200 грн.
В аукціоні вже беруть участь: Оксана Забужко, Ірена Карпа, Артем Бородатюк, Костянтин Розенштраус-Макаров, Антоніо Лукіч, Тетяна Трощинська, Євгенія Клепа, Антон Птушкін, Лілія Пустовіт, Євгенія Кузнєцова, Роман Бахарєв, Олександра Матвійчук, Марина Саприкіна, Елизавета Фещенко, Володимир Луцик, Тарас Панасенко, Саша Ганапольська, Софія Андрухович.
Також на збір можна зробити довільну пожертву
Нагадуємо, що в Києві з’явиться новий безбар’єрний маршрут: деталі.
Фото: фейсбук-сторінки «Карітас Україна» та проєкту «Прихистки добра»
Суспільство
Двоє ветеранів ГУР з ампутаціями зійшли на Гімалаї. Іван Тарн та Олександр Дашко з позивними «Артан» і «Кракен» привертали увагу, аби зібрати 3 мільйони гривень на боротьбу з фантомними болями у проєкті Limitless.
Про це повідомили в ГУР Міноборони України.
«Життя після ампутації є!»
Двоє ветеранів спецпідрозділів ГУР МО України Іван Тарн та Олександр Дашко, які мають ампутації, піднімалися на Гімалаї для благодійного проєкту Limitless. Бійців у горах супроводжували професійні альпіністи Тетяна Яловчак і Тарас Поздній.
Розвідники піднялися на висоту 5280 метрів, тобто до базового табору «Еверест». Олександр Дашко, який має велику ампутацію ноги, поділився, що його знайомі до останнього не вірили у реальність такого задуму: «Мені казали, мовляв, туди люди навіть з двома ногами не піднімаються, а в тебе й так ноги нема, ти ще більше своє здоров’я угробиш — не лізь. Тож мені було важко, але це сходження мають побачити інші хлопці з ампутаціями. Вони повинні побачити, що життя після ампутації є!»
Читайте також: Готові досягати вершин навіть після поранень: це українські військові, які зійшли на Кіліманджаро
Місія проєкту
Під час сходження прагнули привернути увагу до проблем бійців, які мають ампутації, та зібрати 3 мільйони гривень на боротьбу з фантомними болями.
«Фантомний біль ― це коли в тебе нема кінцівки, але так болить, ніби вона в тебе є. Вона може боліти, може свербіти — і мозку треба якось прийняти. Деякі хлопці мучаться з цим роками», ― розповіли ветерани ГУР.
Нагадуємо, що в Криму активісти вшанували жертв геноциду кримськотатарського народу (ФОТО).
Фото: ГУР Міноборони України
У Чернівцях проведуть вісімнадцятий благодійний фестиваль «Буковинська мрія». Для дітей, які переживать складні періоди життя, підготують подарунки. До ініціативи можуть долучитися всі охочі, ставши для маленьких мрійників чарівниками.
Про це редакції повідомили в БФ «Місто Добра».
Мрії, які можуть стати реальністю
Захід готують для дітей, які вже зіштовхнулися з жорстокістю і серйозними проблемами дорослих. На свято завітають вихованці «Міста Добра» та пацієнти медичного центру «Дім метеликів». Серед них є діти з важкими, часто невиліковними діагнозами. Організатори хочуть подарувати свято й тим, хто через війну втратив батьків, дім — це підопічні проєкту «Наші діти», який фонд втілює спільно з Datagroup. Також на захід запрошують дітей, які живуть в родинах, де щодня борються з бідністю та відчаєм.
Читайте також: Три роки не бачив тата: 15-річного хлопця повернули в Україну з ТОТ
«Мрії цих дітей — реальні, щирі й дуже земні. Вони не просять зірку з неба. Вони пишуть листи з мріями про нове взуття, рожеві сукні, мультяшні” ляльки, цікаві книжки, перші в їхньому житті велосипеди, фарби для малювання, Лего або планшет, бо в їхньому світі це – щось велике і недосяжне», — розповідають у фонді.
Організатори пропонують відчути себе чарівниками та здійснити мрію когось із дітей. Таких людей у «Місті Добра» називають добродіями. Долучитися може кожен охочий. Для цього потрібно прочитати листи та надіслати подарунок. Крім того, «мрію» можна вручити й особисто. Усього у фонді потребують 700 пакунків з подарунками.
Деталі можна дізнатись за поштою: [email protected].
Мрії дітей щодня публікує засновниця фестивалю Марта Левченко на своїй фейсбук-сторінці.
Про фестиваль
«Буковинська мрія» — найбільший благодійний фестиваль Східної Європи, на якому вже понад 10 років втілюють дитячі мрії.
Вихованці дитячих притулків, малюки з інвалідністю та діти з бідних сімей пишуть листи-мрії, а дорослі можуть стати добрими чарівниками та допомогти реалізувати ці листи в життя.
За час існування фестивалю-табору більше 10000 мрій дітей стали реальністю. За словами організаторів, учасники перших фестивалів вже виросли і самі стали благодійниками.
Нагадуємо, що Артем Пивоваров подарував перуку з власного волосся пацієнтці Охматдиту (ФОТО).
Фото: БФ «Місто Добра»
