Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Їжа, що згуртовує. Як міське городництво допомагає переселенцям та бізнесу

Опубліковано

Поява міського саду-городу впливає на адаптацію внутрішньо-переміщених осіб та допомагає сформувати мережу локальних партнерств. У цьому переконані учасники події «Їжа, що згуртовує», організована ПРООН та шеф-кухарем Євгеном Клопотенком.

ШоТам відвідав захід та на прикладі простору міського садівництва та городництва у Львові «Розсадник» розповідає, чому сьогодні – саме час створювати сади-городи у вашому місті.

Локальні рішення для системних викликів

За словами дослідника рішень із продовольчої безпеки Лабораторії інноваційного розвитку ПРООН Іллі Єременка, вирішення питань харчової безпеки потребують саме локальних рішень, які здатні забезпечити швидкий зворотний зв’язок та адаптацію до постійних викликів. 

«Завдяки підтримці цьогорічних ініціатив: від інклюзивних грядок для людей з інвалідністю до співпраці міського саду-городу з локальним бістро, – ми не просто досліджували взаємодію різних категорій населення, а й показали приклади майданчиків для соціальної згуртованості та партнерства заради розвитку», – зазначив Ілля Єременко.

«Розсадник» – альтернатива традиційним паркам

Одним з таких локальних рішень є кейс саду-городу «Розсадник» – проєкту, який пропонує реальну альтернативу класичному парку. Як зазначила начальниця управління екології та природних ресурсів Львівської міськради Олександра Сладкова, влада вже готова підтримувати подібні ініціативи

«Завдання міської влади – допомогти знайти хорошу ділянку, бо це довготривала ініціатива, і від того, як допоможе міська влада, залежатиме подальша робота. Потрібно популяризувати такі ідеї, щоби влада міста без остраху могла долучитися до допомоги і її реалізації.

«Розсадник» – це чи не найкращий приклад того, де замість звичного нам парку, де люди просто відпочивають, вони ще й згуртовуються заради спільної справи. Міста будуть підтримувати такі ініціативи, коли зрозуміють практичну цінність для своїх жителів та навколишнього середовища загалом», – додала Сладкова.

Кейси, які вже працюють 

У межах співпраці «Розсадника» та «Інших» з вирощених в міському саду-городі овочів приготували 120 порцій соціального «Меню №2», яким безкоштовно пригощають переселенців. Шеф-кухар та засновник бістро «Інші» Євген Клопотенко переконаний: українські заклади потребують продуктів вітчизняного виробництва.

«Якщо ти знаєш, що за продуктом стоїть людина, то в якості можеш не сумніватися. Не варто ускладнювати чи довго думати: з чого почати? Менше фантазувати про ризики, більше – просто робити! Мрію, щоб українські ресторатори могли весь рік готувати з українських продуктів. Найголовніше – напрацювати ефективну комунікацію між ресторанами, виробниками продукції та міськими соціальними ініціативами», – зазначив Клопотенко.

До створення «Розсадника» долучилися сотні переселенців

За словами співзасновниці проєкту «Розсадник» та координаторки проєктів ГО «Плато» Анжеліки Зозулі, до організації та реалізації проєкту вже долучилися щонайменше 600 переселенців. 

«Ми провели більше 45 подій, до яких долучилося понад 1000 учасників. У середньому, більше 60% з них – переселенці. У контексті продовольчої проблематики ми робимо свій просвітницький внесок, паралельно наголошуючи на потребі раціонального використання природних ресурсів, підтримки місцевого біорізноманіття, зменшення вуглецевого сліду від виробництва та транспортування продукції тощо. Наразі важливим є масштабувати досвід та залучати до цього процесу більше стейкхолдерів», – підкреслила Анжеліка Зозуля.

Город – колективна психотерапія для переселенців

Крім того, робота на городі може стати своєрідною колективною психотерапією для внутрішніх переселенців, які адаптуються на новому місці. У цьому переконана очільниця ГО «Жіночі перспективи» Любов Максимович.

За її словами, город для ВПО в місті Моршин, який в межах проєкту підтримала ПРООН, допоміг переселенцям відчути власну важливість. До того ж, організаторам проєкту вдалося створити нові робочі місця.

«Цей експеримент дав змогу людям знову жити, можливість відчувати себе потрібними. На базі притулку для внутрішньо-переміщених осіб ми також запустили їдальню. Таким чином ще й створили нові робочі місця», – додала Максимович.

Переглянути онлайн-трансляцію події можна за посиланням.

Зустріч «Їжа, що згуртовує» організовано ПРООН у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру спільно з Лабораторією інноваційного розвитку ПРООН за фінансової підтримки Європейського Союзу. Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН в Україні активно долучається до розробки ініціатив із посилення харчової безпеки. Завдання Лабораторії – знайти і перевірити такі інноваційні та проривні рішення, які б не шкодили довкіллю та сприяли сталому розвитку.

Фото: facebook.com/rozsadnyk.

Суспільство

Укрпошта випускає нову марку, присвячену очищенню Чорного моря від російських кораблів

Опубліковано

АТ «Укрпошта» випускає нову марку «русскій воєнний флот – до дна!» із зображенням уражених ворожих кораблів. Сьогодні на сайті оператора відкрито передзамовлення.

Про це у Facebook повідомив генеральний директор Укрпошти Ігор Смілянський.

«Друзі, ми довго готували цю марку Укрпошти і довго вагались вночі, чи випускати її сьогодні, враховуючи події в Одесі. Але вирішили, що саме сьогодні важливо оголосити про її вихід. Марки, яка оголошується в «чистий четвер» і присвячена очищенню нашого Чорного моря від окупантів – «русскій воєнний флот – до дна!». Звучить, як тост, і це правда», – написав Сміляський.

На марці зображені кораблі, що були знищенні або пошкоджені ЗСУ, ВМС, ГУР та СБУ.

Читайте також: Частка поета хіта Артема Пивоварова та Klavdia Petrivna: набуває нових сенсів — Ґео Шкурупій

Відсьогодні відкривається передзамовлення поштового набору, до складу якого входять аркуш «русскій воєнний флот – до дна!», конверт «Перший день», художній конверт формату С6 та 2 картки.

«До марки ми ще випускаємо конверт «Морський бій» та листівки, в тому числі, присвячені нашому зерновому коридору, який був відкритий, завдяки перемозі на морі і який дуже важливий для Одеси та чорноморських портів», – додав Смілянський.

В обіг марка буде запущена 8 травня, в день пам’яті та перемоги над нацизмом. Де саме і з ким – очільник Укрпошти не уточнив з міркувань безпеки, але пообіцяв, що це буде «феєрично».

Нагадаємо, в Україні була створена колекція прикрас з уламків літака “Мрія”.

Фото: Укрпошта

Читати далі

Суспільство

На станції метро «Звіринецька» встановили два з чотирьох комплектів літер нової назви

Опубліковано

На станції метро «Звіринецька» з колійних стін демонтували стару назву «Дружби народів» та встановили два з чотирьох комплектів літер нової. Перші написи на колійній стіні облаштували у ніч на 2 травня.

Про це повідомляє Київська міська рада.

Один комплект назви станції «Звіринецька» має 13 символів, а вага однієї літери становить від п’ятьох до шести кілограмів. Загалом для цієї станції виготовили 52 символи.

Проводити роботи можна лише вночі, оскільки відсутній рух поїздів та напруга на контактній рейці.

Читайте також: До Пущі-Водиці ходитиме екскурсійний трамвай-кафе

Нагадаємо, на Запоріжжі збудують п’ять підземних шкіл.

Фото: КМР

Читати далі

Суспільство

З підземелля до аптеки: аудит безпеки в Луцьку (ВІДЕО)

Опубліковано

Людмила Висоцька все життя досліджує рідний Луцьк і для цього навіть стала історикинею та гідесою. А коли в місті почали проводити гендерний аудит безпеки, вирішила подивитися ще й з цього боку. Про те, як у Луцьку Український Жіночий Фонд за підтримки Уряду Канади реалізовує програму Коаліції 1325, що треба зробити, щоб власники аптеки прибрали небезпечну арматуру та до чого тут підземелля, дивіться в новому випуску ШоТам!

Вчителька історії з Луцька досліджувала підземелля із смолоскипом. А тепер збирає фото старого міста та досліджує бруківку та пандуси. Аби молоді мами безперешкодно могли користуватися аптеками та бібліотеками. Дитинство Людмили минуло на відомій вулиці у Луцьку Братковського.

Читайте також: Джонсонюк, шампанське з чорнобривців, хата з Pinterest та TikTok. Українські блогерки показують чим можна займатися переїхавши у село

Разом з друзями вони часто пробиралися у підземелля замку Любарта. Де знайомилися із старим містом та його історією. Уже дорослою Людмила зрозуміла, що досліджувати Луцьк може не лише із старих світлин. Тож без вагань стала однією із 36 осіб Коаліції 1325.

“Коаліція для мене – це вир жінок, які є дуже активними. Які піклуються про оточуючих та про своє місто. І тому я розуміла, що йду в те середовище, яке не залишається байдужими”, – розповідає Людмила.

Революцію 1325 Рада ООН ухвалила у 2000 році. А з 2022 року Український Фонд Жінок підтримав її реалізацію у Волинській області. Одним із інструментів роботи став гендерний аудит безпеки.

Людмила разом із однодумцями пройшлися знайомими із дитинства вулицями. Під час таких “рейдів” зрозуміла, що часто таких речей не помічала.

“Коли ми побачили на дорозі коріння дерев, які вросли в асфальт і відповідно, проривали його. Здавалося б нічого, але я зараз дуже часто їду автомобілем, і часто не помічаю таких речей, бо вони мене не торкаються. А коли спілкуєшся і проходиш тими вулицями з людьми, то які щодня долають ту чи іншу вилучку, то розумієш, наскільки актуальна кожна деталь”, – ділиться Людмила.

Зараз аудит провели лише в одному районі міста. Але міські депутатки розширили аудит програми. Такі аудити можливі завдяки Коаліції “Волинь 1325”. Людмила переконана – щоб вирішити проблему про неї варто говорити!

Нагадаємо, анонсували створення навчальної програми по розмінуванню для жінок.

Фото: ШоТам

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство2 дні тому

«Усе життя я жила з дискомфортом від того, що зі мною щось не так. Тепер мені стало легше»: історія Тоні, яка в 41 дізналася, що в неї аутизм

«Сьогодні день мого камінг-ауту. У мене аутизм», — написала одного дня Тоня на своїй сторінці...

Суспільство3 тижні тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство4 тижні тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство4 тижні тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

РЕКЛАМА: