Українські жінки-медики Аліна Михайлова, Анна Архіпова та Катерина Галушка стали прообразами нових фігурок LEGO versions від компанії The Brothers Brick.
Про це повідомила волонтерка і медикиня Аліна Михайлова на своїй фейсбук-сторінці.
Компанія The Brothers Brick відома тим, що розробляє історично достовірні конструктори на військову тематику.
Свої нещодавно випущені фігурки компанія присвятили дівчатам медикам в Україні. Світлини фігурок розмістив у своєму твіттері засновник Ендрю Бікрафт. Він відмітив у публікації українок, які стали прототипами іграшок.
«LEGO-версія деяких із багатьох дивовижних жінок, які захищають Україну️ після того, як Росія вторглася в Україну. Мій дідусь був американським медиком у Другій світовій війні, і я глибоко поважаю бойових медиків та інших, хто бореться з 🇷🇺 фашизмом у сьогодні. Слава Україні!», — написав засновник компанії Лего Ендрю Бікрафт.
Очільник Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло отримав європейську нагороду імені Кеннета Гадсона за інституційну відвагу та професійну чесність.
Про це повідомили у Національному музеї історії України у Другій світовій (Музей війни).
Ця відзнака, названа на честь засновника нагороди “Європейський музей року”, стала визнанням внеску очільника музею до ініціатив зі збереження музеїв та об’єктів культурної спадщини на теренах України в умовах російської збройної агресії.
Цього року серед 24 номінантів у шортлісті конкурсу були представлені два київських музеї — Музей війни та Музей Ханенків.
“Нове досягнення нашої команди стало результатом роботи з документування й висвітлення подій нинішньої війни від перших днів широкомасштабного російського вторгнення.
У фіналі Музей заклад опинився, подолавши довгий шлях: конкурсантами цьогоріч були 50 музейних установ із 24 країн — членів Ради Європи, — розповіли у Музеї війни.
Щоб оцінити роботу претендентів, представники Європейського музейного форуму особисто відвідали експозиції кожного з закладів.
А переможцем цьогорічного конкурсу “Європейський музей року” став Саамський музей Siida — Saamelaismuseo ja Luontokeskus у місті Інарі (Фінляндія).
Нагадаємо, у Києві запрацював сучасний спортзал для ветеранів та військових.
Фото: Національний музей історії України у Другій світовій (Музей війни)
Від керованих авіабомб і постійних обстрілів Харкова Олена вивезла стареньку маму і малолітнього сина до Мамаївської громади. Там жінці не лише запропонували житло, але й нову цікаву роботу. Мотиваційну історію про те, як переселенці дбають одне про одного у Мамаївській громаді, дивіться у новому ролику ШоТам.
Олена Пухіна понад 20 років працювала вихователькою у Харкові. З початком вторгнення окупанти щодоби обстрілювали її місто. Із маленькою дитиною та старенькою мамою жінка місяць трималася без світла, газу та води. А коли на Харків почали кидати авіабомби, сім’я вимушена була евакуюватися.
“Спочатку, десь зо два дні ми ще чогось очікували, але потім стало наскільки страшно, що дитина почала кричати по ночах. Я зрозуміла, що маю рятувати ментальне та фізичне здоров’я свого сина”, – розповідає вимушена переселенка Олена.
Родина переїхала до Мамаївської громади. Спочатку поселилися у місцевій школі, а згодом їм надали кімнату в шелтері.
“Ми очікували, що ми скоро повернемося додому. Але звичайно, того не сталося, війна затягнулася, назад повертатися під обстріли ми не можемо, – ділиться жінка.
Тому Олена почала шукати роботу на новому місці.
“Я шукала у Чернівцях, об’їхала дуже багато всього, стала у центр зайнятості, але там нічого конкретного пропонувати не могли, щоби могло мене влаштувати”, – згадує Олена.
Майже втративши будь-яку надію, Олена отримала пропозицію роботи у шелтері.
“Була така потреба у соціальних працівниках і була потреба у наданні таких послуг з комунікацією”, – каже голова Мамаївської ТГ Наталія Катрюк.
Тож місцева влада почала консультуватися з Оленою, аби дізнатися про потреби ВПО.
“Комунікація соціального працівника, який уповноважений на роботу з ВПО – це перше завдання, знайти контакти з усіма людьми, які не забажали зареєструватися, але мешкають у громаді”, – каже Н. Катрюк.
Тож нині Олена проводить заняття для дітей з арттерапії й емоційної грамотності. А з дорослими працює на тренінгах і в групах емоційної підтримки. Жінка опікується переселенцями не лише у своєму селі, а й у сусідніх. Тому три рази на місяць їде Мамаївською громадою, щоби дізнатися проблеми переселенців.
Відтак, допомагаючи іншим переселенцям, Олена підтримує і себе.
“Спочатку було дуже важко, але зараз легше, тому що ми трішки адаптувалися, знайшли своє місце у суспільстві допомагаючи таким самим ВПО, як і ми. Тому ми бачимо у цьому розразу, допомагаючи людям”, – підсумовує Олена.
Нагадаємо, рух «Єдині» запускає новий курс з переходу на українську мову.
«Сьогодні, 6 травня, стартують базовий курс підтримки для новачків у переході на українську та складніший, поглиблений граматичний курс від всеукраїнського руху «Єдині». Амбасадором 25-го курсу став Євген Кот, зірковий хореограф і режисер-постановник», – йдеться в повідомленні.
Тривалість кожного курсу – 28 днів. Долучитися можна з будь-якої точки світу.
Навчання повністю безоплатне. Реєстрація – на сайті.
Як зазначають у КМДА, 20 квітня «Єдині» відсвяткували другу річницю з дня заснування. За цей час відбулось понад 7 800 зустрічей розмовних клубів української мови, до проєкту долучились 500 волонтерів.