Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Підтримка інших надихнула на власну справу. На Львівщині жінки створили потужний психологічний хаб

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Чому ми його робимо?

Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Коли Маргарита Тютюнник переїхала в Самбір на початку повномасштабного вторгнення, то як і багато інших переселенців почувалася розбитою й не знала, що робити далі. Минуло два роки життя в громаді, й тепер Маргарита робить «смачні квіти» з зефіру та допомагає іншим жінкам зняти стрес на заняттях з танців. 

«Війна навчила мене жити тут і зараз. Я вдячна людям у громаді за те, що мені тут комфортно, і я почуваюся, як удома. Таке відчуття, що живу тут не два роки, а десять», — каже Маргарита.

Як місцеві активістки, влада та переселенки допомагають жінкам знайти себе в Самбірській громаді Львівщини — в новому матеріалі ШоТам.

У складний період підтримала психологиня

До повномасштабного вторгнення Маргарита Тютюнник 17 років працювала вчителькою в школі. Коли евакуювалася до Самбора з Запорізької області, то спершу продовжувала працювати онлайн, а потім пробувала влаштуватися за фахом у новому місті, проте в школах вакансій не було. 

Морально відʼїзд з дому сприймала болісно, і хоча за освітою жінка психологиня, але сама собі допомогти не могла. А ще не дозволяла собі проявляти всі емоції, бо вважала, що іншим набагато гірше. Саме в такий складний період Маргарита познайомилася з психологинею Анастасією Пироговою, яка також переїхала до Самбора з Запорізької області.

Після цих зустрічей жінки стають більш впевненими в собі

Після переїзду Анастасія як волонтерка долучилася до команди місцевих психологів, з якими спільно працювали над проєктами в громаді. Пізніше її запросили стати координаторкою програми в Самбірській громаді від організації «Центр Жіночі перспективи», що працює з 1997 року.

За підтримки місцевої влади й організації Анастасія створила для інших переселенців файл «Дорожня карта», аби люди знали, де можуть знайти психологічну підтримку, юридичну консультацію, садок, школу чи лікарню. А ще вона була однією з ініціаторок створення гінекологічного кабінету для жінок з інвалідністю за підтримки влади.

Фахівчині Центру в співпраці з місцевою владою, за підтримки ООН «Жінки в Україні» та за фінансування уряду Швеції створюють у малих громадах ГО для жінок, організовують «круглі столи» про проблеми переселенців, вчать активісток писати грантові заявки, вести перемовини та заробляти.

Анастасія виступає на заході для переселенців, присвяченому інтеграції в громаду. Фото надала Анастасія Пирогова

«Ми створили в Самборі потужний психологічний хаб. Я теж у розпачі поїхала з дому з малою дитиною, і було дуже складно, проте завдяки спільноті вдалося взяти себе в руки та розвиватися. Спільно ми ходимо в гори на ретрити, відвідуємо тренінги та підтримуємо одна одну. Мені дуже подобається, що те зернятко допомоги, яке я вкладаю в людей, потім розростається й переходить від однієї людини до іншої», — ділиться Анастасія Пирогова.

«Психологині проводять терапевтичні групи, організували курси англійської для дорослих з нуля, майстер-класи, а ще чудовий хор. Після цих зустрічей жінки стають більш впевненими в собі та роблять власні кроки в бізнесі. Я пишаюся тим, що ми не просто даємо їм корисну інформацію, а й стаємо для них джерелом наснаги», — каже представниця «Центр Жіночі перспективи» Олена Кальбус. 

Ретрити для жінок у Самбірській громаді (Анастасія — з кошиком в руках, а Маргарита — крайня праворуч). Фото надала Анастасія Пирогова

Робить квіти з зефіру та викладає на танцях

Саме після консультацій Маргарита почала почувати себе краще: «Анастасія стала для мене рідною душею. Наші зустрічі вселили в мене надію та силу, я почала більше вірити в себе, спілкуватися з новими людьми й зрозуміла, що треба брати себе в руки та щось робити».

Букетик із зефіру, який створила в Самборі Маргарита Тютюнник. Фото із соцмереж Маргарити

Якось вона натрапила в інтернеті на відео, де розповідали, як створювати квіти з зефіру. Маргарита придбала онлайн-навчання, і коли наставниця похвалила вироби з першого разу, то вирішила, що продовжуватиме. Зараз підприємиця отримує замовлення й від місцевих, і від клієнтів з інших міст, зокрема, зі своєї рідної Запорізької області. А ще надсилає смаколики військовим, аби підняти їм настрій та віддячити за їхню роботу.

Крім створення «смачних квітів», жінка хотіла займатися спортом, аби розвантажувати мозок. Звичайний фітнес їй був нецікавий, тому пішла на навчання та стала сертифікованою тренеркою танцювальної фітнес-програми Zumba.

До Маргарити приходять різні дівчата, та всіх вона просить про одне — вимкнути мізки та відпочити під час заняття. Жінка жартує, що вони з ученицями не збираються на «Танці з зірками», але намагаються підтримати одна одну та покращити настрій.

Маргарита Тютюнник демонструє найбільший букет із зефіру, який створила сама. Фото з соцмереж Маргарити

«Мені шкода, що я знайшла себе саме в такій ситуації. Але, можливо, за інших обставин я б не наважилась», — говорить Маргарита.

Суспільство

Відбудова України: в Ірпені триває реконструкція дитячого садка

Опубліковано

В Ірпені триває реконструкція дитячого садка «Веснянка». До війни заклад відвідували 160 дітей. Нова будівля розрахована на 300 дітей. Навесні 2022 року освітній заклад було значно пошкоджено. Руйнувань зазнали опорні конструкції будівлі, інженерні мережі, дитячий майданчик. Один з корпусів не підлягав відновленню.

Про це повідомляє Київська ОВА.

“Реконструкція «Веснянки» розпочалася восени 2023 року з демонтажу зруйнованих елементів. Підрядник звів стіни 3-ого поверху. Встановлені вікна та двері, відновлені міжкімнатні перегородки. Облаштовано зовнішні інженерні мережі. Фахівці працюють над прокладанням електричних мереж, систем водопостачання, каналізації та встановленням пожежної сигналізації. Виконуються роботи з утеплення та оздоблення фасаду одного з корпусів”, – розповіли у Київській ОВА.

Читайте також: В Україні вдалося відновити понад 500 лікарень

Реконструкція передбачає будівництво нового корпусу замість зруйнованого, зведення спортивного та ігрових майданчиків з тіньовими навісами. Також в садочку буде побудовано протирадіаційне укриття та 15-метровий закритий басейн.

Нагадаємо, заяву в міжнародний реєстр збитків тепер можна подати через Дію.

Фото: КОВА

Читати далі

Суспільство

У Дії з’явиться каталог про підприємства та бізнес: про що варто знати

Опубліковано

Відтепер на порталі Дія.Бізнес доступний Каталог інноваторів енергоефективності України. Каталог — це онлайн-інструмент, який містить інформацію про бізнеси та підприємства, які мають ідеї або готові рішення для свідомого й ефективного використання енергетичних запасів.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Вони також спрямовані на зелену трансформацію та впровадження змін у сфері використання енергоресурсів.

Наразі до Каталогу долучилося понад 50 компаній із 15 регіонів країни.

Серед них — інноваційні підприємства та організації, які працюють в енергетичному секторі України, а також:

Читайте також: У застосунку “Резерв +” зʼявиться електронний військовий квиток

  • дотичні до виробництва сонячної чи вітрової енергії;
  • розробляють IT-рішення для енергоефективності;
  • працюють над технологіями, які допомагають користувачам виробляти власну електроенергію та/або подавати її в мережу;
  • мають рішення щодо збільшення ефективності видобутку, зберігання чи транспортування газу;
  • знають, як удосконалити вимірювання та розподіл газу на місцевому рівні;
  • мають бізнес-план, як залучити приватні інвестиції у сферу генерації та розподілу енергії;
  • розробляють рішення, що дають змогу індивідуальним користувачам контролювати, скільки тепла вони споживають;
  • займаються енергоаудитом;
  • виробляють теплоізоляційні матеріали чи вдосконалюють технології ізоляції;
  • навчають людей енергоефективності на рівні місцевих громад.

Нагадаємо, заяву в міжнародний реєстр збитків тепер можна подати через Дію.

Фото:

Читати далі

Суспільство

Безкоштовно допомагають ДСНС. Навіщо громаді добровільна пожежна команда — досвід волинян

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Чому ми його робимо?

Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Навіть опівночі після сигнала в додатку вони виїжджають на місце, де трапилось якесь лихо. Адже в селах Рожищенської громади на Волині часто виникають пожежі через торфові родовища поряд, а також громадою проходить траса, і на ній часто стаються аварії. 

Аби надавати місцевим допомогу до приїзду спеціалістів, 12 чоловіків з різних сіл Рожищенської громади зібралися в добровільну пожежну команду. ШоТам розповідає, як та чому добровольці допомагають професійній ДСНС.

«Відчуваю відповідальність перед місцевими, тому з хлопцями ми взяли на себе таку роль»

Віктор Лук’янчук є старостою 14 сіл Рожищенської громади, що на Волині. Чоловік каже, що ідея створити пожежну команду з місцевих в нього виникла кілька років тому, коли він ще був сільським головою рідного села Переспа. 

Понад два роки Віктор разом з колегами бере участь у добровільній пожежній команді, адже хоче, щоб люди з його села та громади почували себе в безпеці і знали, що звернутися по допомогу можна відразу до своїх.

Віктор Лук’янчук понад два роки є частиною команди добровільної пожежної охорони Рожищенської громади. Фото надав Віктор Лук’янчук 

«Коли стається якесь лихо, то часто люди панікують і не роблять необхідного. Та якщо серед них буде кілька людей, які згуртуються та скажуть іншим, що робити, то буде менше біди від пожежі чи негоди. Як староста я відчуваю відповідальність перед місцевими, тому з хлопцями ми взяли на себе таку роль», — ділиться Віктор.

35-річний Олег Бикирук є начальником добровільної пожежної команди. Високий кремезний чоловік, фермер і батько 3 дітей добровільно їхав з працівниками ДСНС гасити пожежі на місцевому торфовищі, адже розумів, що це потрібно для самих місцевих. 

Начальник добровільної пожежної команди Олег Бикирук. Фото: ШоТам

«Працівникам ДСНС складно було б робити всю роботу, особливо довозити самостійно воду. А ми, місцеві фермери, маємо власну сільськогосподарську техніку, якою цю воду доправляти легше», — каже Олег про мотивацію долучитися до пожежної охорони.

У Польщі 16 тисяч команд добровольців, в Україні — тисяча

Спочатку виїжджали на виклики разом з місцевими пожежниками та самостійно вивчали інформацію про домедичну допомогу в інтернеті, а згодом почали відвідувати навчання від фахівців служб — вчились, як користуватися гідрантами, розмотувати пожежний кран і використовувати пожежну драбину.

Віктор Лук’янчук розповідає: великий внесок у навчання команди зробили польські партнери, які співпрацюють з обласною владою. Вони приїжджали до Луцька, де проводили для місцевої ДСНС навчання з домедичної допомоги та діях при хімічному ураженні. Також добровольці Рожищенської громади відвідали п’ятиденне навчання в Польщі. 

Рожищенські добровольці під час навчання. Фото надав Віктор Лук’янчук 

У цій країні добровільні пожежні команди були створені ще на початку минулого століття. Зараз у Польщі працюють понад 16 тисяч таких команд, а це понад 200 тисяч людей. В Україні ж наразі є понад тисяча добровільних підрозділів пожежної охорони.

Отримали форму та професійне обладнання безплатно

Завдяки співпраці з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА» пожежники-добровольці тепер мають великий домкрат, яким можуть підняти авто до 40 тонн, та спеціальні ножиці, якими можна розрізати двері автівки та врятувати людей після аварії. З допомогою розтискача пожежна команда може відчинити залізні двері під час пожежі, а мотопомпа, яка плаває, допомагає перевезти воду чи викачати її з приміщення. 

Добровільна пожежна охорона отримує рації та інше обладнання від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Фото надав Віктор Лук’янчук 

Навіть відсутність мобільного зв’язку чи інтернету не завадить команді працювати, адже тепер у них є 4 потужні рації вартістю по 1000 євро кожна, завдяки яким чоловіки завжди безперебійно можуть зв’язатися один з одним.

Деякі речі команда закупила власним коштом, наприклад, ще одну мотопомпу та 2 потужні генератори.

«Наша робота не оплачується, більше того — ми вкладаємо власні кошти»

Брат одного з працівників місцевої ДСНС розробив спеціальний застосунок, який повідомляє про надзвичайні ситуації — пожежі чи аварії — на території громади. Сповіщення з локацією приходить кожному з учасників команди, і хто має можливість, той повідомляє в застосунку, що виїжджає на допомогу.

«Кожен з нас має власну автівку, тому ми виїжджаємо на них. Наша робота не оплачується, більше того — ми вкладаємо власні кошти, адже заправляємо наші автівки. Проте люди оцінюють нашу роботу позитивно, адже ми можемо бути корисними та вберегти від небезпеки», — каже Віктор Лук’янчук. 

«Під час гасіння пожеж завжди треба робочі руки, які гаситимуть вогонь, розбиратимуть завали, подаватимуть приладдя. Час іде на секунди, тому оперативність місцевих пожежників-добровольців допомагає врятувати життя та речі людей», — каже очільник Луцького районного управління ГУ ДСНС України у Волинській області Руслан Базека.

За кілька років роботи не зневірилися

Крім гасіння пожежі, команда допомагає жителям громади вирішувати побутові проблеми — прибрати дерево, яке впало через грозу та ускладнило рух на дорозі, обрізати дріт після грози тощо. «Нещодавно хлопці виїжджали опівночі після грози, аби прибрати обірваний кабель до того, як приїдуть ДСНС», — пригадує Віктор Лук’янчук.

2 місяці тому добровільна пожежна команда створила власну громадську організацію та підписала меморандум з місцевою владою та ДСНС. Служба має надати їм автомобіль, а влада — забезпечити запчастинами та пальним до нього.

Добровільна пожежна охорона Рожищенської громади у повному складі. Фото надав Віктор Лук’янчук 

 Команда планує збудувати власне приміщення та проводити на власній території заняття з дітьми, аби ділитися з ними досвідом. Також Віктор планує оформити страхування для хлопців, аби у випадку поранення була гарантія від держави. А ще члени добровільної пожежної команди часто чергують біля важливих об’єктів, аби у випадку обстрілів вчасно зреагувати на ситуацію.

«Пишаюся, що за кілька років ми не зневірилися та продовжуємо свою роботу. Ми б дуже хотіли, аби до нас ще долучилися добровольці, і щоб цей напрямок далі розвивався в нашій громаді. Нам важливо зберегти цю ініціативу та підбадьорювати людей, адже робимо потрібну справу.

Ця робота не може буквально подобатися, бо ми працюємо з проблемами людей і намагаємося вирішити їх, але мені дуже до вподоби, що ця діяльність об’єднала небайдужих людей, які готові допомагати іншим», — підсумовує Віктор Лук’янчук. 

Читати далі