Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Кіно і децентралізація: 7 ідей кіноклубів документальних фільмів для розвитку громад

Партнерський матеріал

Опубліковано

В Україні триває реформа децентралізації: органи місцевого самоврядування отримали більше повноважень, надходження від податків у місцевий бюджет збільшилися. Жителі вчаться розвивати свої громади на різних рівнях: стають учасниками та учасницями громадських слухань, долучаються до робочих груп, підписують петиції, направляють звернення до органів місцевого самоврядування.

Навесні 2021 року 49 кіноклубів медіапросвіти з прав людини Мережі DOCU/CLUB розпочали заходи в межах 5 адвокаційних кампаній ГО «Докудейз» на підтримку реформ в Україні. Більше половини з них стосувалися децентралізації – підвищення рівня впливу громади на процеси прийняття рішень на місцях та розвитку демократичних стандартів врядування.

Безпечний простір, гуманне ставлення до безпритульних тварин, захист та відновлення культурної спадщини, налагодження діалогу між владою, активістами і медіа – теми адвокаційних кампаній були різні і водночас спільні. Для одних громад вони стали першим кроком до усвідомлення проблеми, для інших – вдалим вирішенням.

Ми зібрали сім ідей команд кіноклубів з різних регіонів України про те, як можна вирішити проблеми громади, зокрема і через перегляди та обговорення документальних фільмів.

1. Ініціювати створення соціального готелю для бездомних людей

Соціальний готель – житло для осіб, які потрапили у складні життєві обставини і опинилися без дому. Помешкання передбачає тимчасове проживання та мінімальну оплату за послуги. Карантин, самоізоляція посилили потребу людей у таких готелях. Тому активні жителі Запоріжжя взялися створити програму забезпечення тимчасовим житлом бездомних людей міста й області. Кіноклуб «Долоні» при Запорізькій обласній бібліотеці для юнацтва ініціював адвокаційну кампанію «Гавань надії».

Фото:  Лариса Головко, Модераторка Кіноклубу Docudays UА«Долоні»

Модераторка кіноклубу Лариса Головко ділиться, що під час кампанії зосередилися на спілкуванні з мешканцями міста й області, організували збір підписів на підтримку створення програми. Адже часто на подібні ініціативи негативно реагують через упередження і стереотипи. Аби змінити таке ставлення, для переглядів і обговорень обирали фільми, що розкривали причини і проблеми людей, які лишилися без дому. З громадськими активістами, волонтерами, журналістами, працівниками служби пробації обговорювали стрічку українського режисера Юрія Речинського «Хворісукалюди», про безпритульну молодь, яка намагається розпочати доросле життя. А зі студентами гуманітарного, металургійного коледжів, клієнтами центру пробації, підопічними реабілітаційного центру дискутували про вчинки Анети, героїні фільму «Точка відліку» польського режисера Міхала Щесняка. Окрім переглядів, у межах кампанії організували акції у публічному просторі до Дня зниклих дітей, надавали безкоштовні юридичні і соціальні послуги бездомним людям.

Результат адвокаційної кампанії – листи-звернення до депутатів обласної ради, уповноваженому з прав людини у Запорізькій області. Нині активісти готуються до громадських слухань.

Презентаціяадвокаційної кампанії від  кіноклубу «Простір ідей» при ГО «Кременчуцький інформаційно-просвітницький центр «Європейський клуб»

2. Відстоювати інтереси громади на доступ до інформації

В останні роки незалежні медіа Кременчука не отримують належного доступу до інформації від самоврядування міста: припинилися систематичні брифінги міського голови, участь журналістів у щотижневих апаратних нарадах. Натомість комунальне змі отримує більше можливостей і фінансову підтримку з міського бюджету. Тому адвокаційна кампанія, яку ініціювала команда кіноклубу «Простір ідей» при ГО «Кременчуцький інформаційно-просвітницький центр «Європейський клуб», була спрямована на підвищення стандартів прозорості та підзвітності місцевого самоврядування у Кременчуці.

Упродовж усього періоду кампанії організували покази, які виявляли проблеми громадянського активізму, їхньої взаємодії з органами самоврядування. На думку модераторки Лариси Гориславець, найбільш активне обговорення викликав фільм «Звідки береться пил та куди зникають гроші» естонських режисерів Тійта Оясоо та Ене-Лііс Семпер, який оповідає про маніпуляції у політиці та важливість критичного мислення. Особливістю кампанії став власний сатиричний серіал «Мухобойка» та гештег #газета_за_9млн, який учасники кампанії запустили у соціальних мережах.

Читайте також: Їдуть навіть з Харкова та Сум: як ОТГ перетворила районну лікарню на сучасний медзаклад (ВІДЕО)

Активісти написали відкритого листа міському голові щодо проблеми неефективної комунікації та неконкурентних умов на ринку змі, згодом – аналогічний лист депутатам міськради. Передати лист вони не змогли, їх не пустили на засідання президії міської ради. Тому журналісти подали заяву в поліцію про перешкоджання журналістській діяльності. Водночас під час круглого столу щодо ефективної комунікації медіа із владою в умовах пандемії разом із місцевими депутатами, редакціями інших некомунальних медіа вдалося скласти рекомендації від журналістів для виконавчого комітету і депутатів щодо налагодження ефективної комунікації.

Адвокаційна кампанія стала поштовхом до обговорення проблеми: випуски «Мухобойки» знімають, кримінальна справа триває, активісти лобіюють перегляд принципів фінансування бюджетної статті «висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування в змі».

3. Удосконалити процедури та форми місцевої демократії

Жителі Тупичівської громади на Чернігівщині зіштовхнулися з проблемою актуальної нормативно-правової бази громади – попередній статут застарілий і не відповідає всім викликам. Тому кіноклуб при громадській організації «МАРТ» взявся залучити жителів громади до активної участі у стратегії розвитку громади та лобіював розробку удосконаленого статуту.

Кадр з фільму «Габріель повідомляє з чемпіонату світу»

Спільно з активними жителями громади створили робочу групу, у якій аналізували наявний статут, знайомились з механізмами демократії участі, особливостями їх впровадження та застосування. Перегляд фільмів української режисерки Таїсії Кутузової «Ти, бля, рота закрий» та нідерландської режисерки Ельс Ван Дріль «Габріель повідомляє з чемпіонату світу» спровокували дискусію про роль молоді у розвитку демократії та важливості прозорості і публічності роботи органів місцевого самоврядування.

Наразі вдалося розробити положення про взаємодію місцевого самоврядування та громадських організацій у Тупичівській громаді. Робота над статутом триває.

Фото: Стас Карташов

4. Розвивати гуманне ставлення до безпритульних тварин

У серпні 2021 року Президент підписав закон про впровадження в Україні європейських стандартів щодо гуманного ставлення до тварин. Він передбачає стерилізацію бездомних тварин для регулювання чисельності, створення притулків та посилення відповідальності за жорстоке поводження. Поки єдиної стратегії немає, тому кожна громада може сама розробити план втілення закону в реальність.

Три кіноклуби з різних регіонів України взялися саме за адвокатування проблеми безпритульних тварин у громадах. У Жовкві на Львівщині кіноклуб «Феміда» при районній центральній бібліотечній системі лобіював прийняття програми регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами та контролю за утриманням домашніх тварин у громаді на найближчі п’ять років. Кіноклуб «Правовий простір» у місті Городенка на Івано-Франківщині розробив подання щодо виділення коштів з місцевого бюджету для стерилізації безпритульних тварин. А кіноклуб при бібліотеці імені Тараса Шевченка селища Шебельківка на Донеччині працював над збором підписів про підтримку програми стерилізації безпритульних тварин за кошти місцевого бюджету.

Читайте також: «Тварини летять до нас через паркан». Як живе найбільший в Україні притулок для тварин

Команди кіноклубів організовували благодійні акції, літературні читання, уроки для школярів, створювали інформаційні листівки, залучали партнерів – зоозахисників, медіа, місцевих підприємців, освітян, громадських активістів. Для розмови про людяність і наслідки від відсутності політики гуманного ставлення до безпритульних тварин модератори обрали документальну стрічку «Укриття» української режисерки Анастасії Максимчук.

Адвокаційні заходи у Городенці завершилася внесенням програми стерилізації у програму розвитку громади на наступні п’ять років. У Жовкві та Шабельківці на рішення місцевого самоврядування ще очікують.

Фото: Стас Карташов

5. Створити доступне середовище для комфортного дозвілля

У Маріуполі на обліку УТОС перебуває 540 осіб з порушеннями зору. Меншість із них має роботу. Кожен  щодня стикається з перепонами у повсякденному житті. Кіноклуб Центральної міської публічної бібліотеки спробував вирішити проблему доступності культурних ініціатив міста. Вони провели опитування серед людей з порушеннями зору щодо їхніх потреб у дозвіллі, а для кращого розуміння особливостей організації заходів залучили тифлопсихолога.

Екскурсії містом, художні виставки, Центр сучасного мистецтва та фестиваль «Ніч у музеї», спектакль-перформанс Гогольфесту «Маріупольська рапсодія», майстерня з гри в шахи – усе вдалося відвідати з тифлокоментатором. Обговорити потреби людей з інвалідністю змогли після переглядів фільмів з аудіоскрипцією: «Синдром панка» фінського режисера Юкки Карккайнена про те, що інвалідність – не перешкода для панк-року та «Іон» французького режисера Олів’є Мажі про рятівний вплив літератури в часи життєвих складнощів.

Адвокаційні заходи підтримали міські інституції культури, люди з порушеннями зору відвідали актуальні події, тому бібліотекарі працюють над розвитком ініціативи – готують проєкт на міську програму «Громадський бюджет».

Фото з добірки Кіноклубу «На зеленій» ГО «Екологічно-гуманітарне об’єднання «Зелений світ»

6. Захищати культурну спадщину на території громади

Кіноклуби на Тернопіллі привернули увагу своїх громад до проблем збереження культурної спадщини. У Чорткові кіноклуб «На зеленій» ГО «Екологічно-гуманітарне об’єднання «Зелений світ» проводив заходи щодо захисту історичної будівлі «Кам’яниця Козовера» та програми збереження і популяризації архітектурних пам’яток Чортківської міської територіальної громади на 2021-2025 роки. А кіноклуб при ГО «Вільний світ» лобіював проєкт «Рік Іди Фінк на Тернопіллі» на міському та обласному рівні і охоплював декілька міст регіону – Збараж, Тернопіль, Теребовлю, Бучач і Чортків.

Адвокаційні заходи були націлені на відновлення пам’яті про мультикультурну історію регіону, про визначних постатей краю. Кіноклуби писали звернення, знімали промоційні ролики, залучали експертів. У межах заходів кіноклубу «На зеленій» відбулося відкриття художньої виставки «Сецесія. Дякуємо, Густав»,   а проєкту «Рік Іди Фінк на Терпопіллі» – презентації роману письменниці, зустріч з перекладчкою Наталкою Римською.

Фото з добірки Кіноклубу «На зеленій» ГО «Екологічно-гуманітарне об’єднання «Зелений світ»

Обидві кампанії вирішили первинні проблеми. Збаразька міська рада підтримала проведення у листопаді 2021 року літературно-мистецького фестивалю «Повернення Іди Фінк», вручення іменної премії, на будинку, де народилася письменниця, встановлять меморіальну дошку. Сесія Чортківської міської ради ухвалила «Програму збереження та популяризації архітектурних пам’яток Чортківської міської територіальної громади на 2021-2025 роки», а до пам’яток архітектури, які планується реставрувати, внесено історичний будинок «Кам’яниця Козовера»

7. Розробити програму безпеки для громади

Розвиток громади залежить від безпеки в ній: чи відчувають люди себе захищеними на вулицях, чи є до кого екстрено звернутися у разі загрози життю. Розробити ефективну Безпекову програму для мешканців – виклик. Місцеве самоврядування повинне орієнтуватися в проблемах громади, мати чіткий план дій їх вирішення і оперативно реагувати на кризи.

Робота над створенням  програми безпеки у Хрестівській громаді

У Хрестівській громаді на Херсонщині впровадження програми відклали через пандемію, а виділені кошти – перерозподілили. Проте питання безпеки лишилося нагальною потребою. Тому кіноклуб при благодійній організації «Фонд милосердя та здоров’я» взявся активізувати громаду до створення ефективної Безпекової програми та допомогти з експертними та юридичними консультаціями. Вони налагоджували комунікацію з самоврядуванням – старостами і депутатами та з жителями об’єднаних сіл. Проводили тренінги із визначення проблем з безпеки та спільно розробляли кроки для їх подолання. Після перегляду документального фільму Романа Бондарчука «Українські шерифи» обговорювали переваги і можливості впровадження у Хрестівській громаді форми «шерифства».

Розробити програму безпеки вдалося. Нині її доопрацьовують та планують затвердити.

Кампанія з підвищення рівня впливу громади на процеси прийняття рішень на місцях та розвитку демократичних стандартів врядування – на підтримку реформи децентралізації реалізується Мережею кіноклубів медіапросвіти з прав людини Docudays UA в рамках проєкту «Мережа DOCU/CLUB — за реформи!» що фінансується Європейським Союзом та Національним фондом на підтримку демократії.

Суспільство

До Пущі-Водиці ходитиме екскурсійний трамвай-кафе

Опубліковано

Екскурсійний трамвай-кафе, що ходить до Пущі-Водиці, планує відновити свою діяльність з 18 травня.

Про це повідомляють на Facebook-сторінці “Екскурсії на трамваї по Києву”.

Про екскурсію

Перша запланована екскурсія отримала назву “Таємниці Пущі-Водиці” і її програма була розроблена на основі матеріалів відомого історика Олександра Анісімова.

Учасники екскурсії матимуть можливість відвідати перший у Києві пивоварний завод, урочище Кинь-Ґрусть та мавзолей-усипальницю, спроектовану архітектором Городецьким.

Серед варіантів програм для прогулянок до Пущі-Водиці також доступна програма під назвою “Трамваї на курорт”. Щодо екскурсій по Києву, можна обрати із таких варіантів, як “Вечірній трамвай”, “Від конки до трамваю” та “Не звичні історії на тролейбусі”. Кожна з цих програм обіцяє захоплюючі враження та цікаві відкриття для учасників.

Екскурсії тривають від однієї до трьох годин. Вартість місця в екскурсійному кафе-трамваї становить від 400 гривень. Забронювати місця можна на сайті.

Читати також: 800 мешканців громади тепер знають, як врятувати життя. На Житомирщині жінки за грант заснували освітній проєкт

Про вагон

Вагон-кафе був споруджений у 1992 році, і в 2007-му році він пройшов ремонт за кошти та зусилля “любителів транспорту” та працівників депо.

Проте, в березні 2023 року на сторінці екскурсійної агенції було оприлюднено повідомлення про загрозу зникнення трамвай-кафе. З початком воєнного стану екскурсійному трамваю було заборонено курсувати до Пущі-Водиці, незважаючи на те, що рух регулярних трамвайних маршрутів до цієї місцевості був відновлений в травні 2022 року.

Нагадаємо, що сумчанин переміг у міжнародному конкурсі шрифтів.

Також ми повідомляли, що анонсували створення навчальної програми по розмінуванню для жінок.

Читати далі

Суспільство

В Україні була створена колекція прикрас з уламків літака “Мрія”

Опубліковано

Український виробник ювелірних виробів, бренд karpenko jewelry, представив обмежену колекцію прикрас під назвою “оМРІЯна помста”. Ці прикраси створені для натхнення найбільшого українського літака “Мрія”, який був знищений окупантами в лютому 2022 року.

фото: karpenko jewelry

Про це повідомляє сайт бренду.

Про колекцію

У колекцію включені дві брошки: одна у формі турбіни, а інша – у формі літака “Мрія”. Брошка “Літак” відтворює один з найбільш впізнаваних ракурсів “Мрії”, який був видно на всіх земних презентаціях та зафіксований на численних символічних фотографіях по всьому світу. Брошка “Турбіна” віддана унікальній особливості цього гігантського літака – шість двигунів, які робили його найпотужнішим цивільним транспортним літаком у світі.

фото: karpenko jewelry

Читати також: Фільм Алана Бадоєва “Довга доба” зʼявився на Netflix

Кожна прикраса містить уламок фюзеляжу зруйнованої “Мрії”. Їх для створення прикрас передала з власного архіву військовослужбовиця, парамедик Галина Алмазова. Разом зі своїм підрозділом вона витримала в Гостомелі найстрашніші дні атаки на аеропорт, евакуюючи поранених.

фото: karpenko jewelry

Мета випуску колекції благодійна. Весь прибуток з продажу прикрас спрямують на збір на засоби посилення технічної розвідки для Головного управління розвідки України.

фото: karpenko jewelry

Кількість прикрас у колекції “оМРІЯна помста” обмежена наявною кількістю уламків літака. Наприклад, випущено 225 брошок “Літак”, відповідно до номерів на фюзеляжі “Мрії”. Щодо брошок “Турбіна”, їх виготовлено не більше 1 тисячи штук.

Придбати прикраси можна на офіційному сайті бренду karpenko jewelry.

Нагадаємо, що анонсували створення навчальної програми по розмінуванню для жінок.

Також ми повідомляли, що українці відкрили рекордну кількість ФОПів у першому кварталі.

Фото: karpenko jewelry

Читати далі

Суспільство

Мати загиблого пілота стала капеланкою

Опубліковано

Мати полеглого пілота й героя України Степана Тарабалки вступила до лав військових капеланів, аби підтримувати українське військо!

Пані Світлана після загибелі сина у 2022 на гроші, компенсовані державою, відкрила реабілітаційний центр для захисників, а разом з цим відчула, що після загибелі сина Бог по-особливому торкнувся її серця.

Історія пані Світлани

“У такий складний час хочеться донести того світла, яке Бог дає мені, для служіння іншим”, – каже жінка.

Наталя Тарабалка – мати Героя України льотчика Степана Тарабалки з Коломийщини. Її Степан був одним з пілотів, яких за майстерність прозвали “Привидами Києва”. Він загинув над Житомиром 13 березня 2022 року з переважаючими силами окупантів.

На гроші, які їй компенсувала держава, Наталя у 2023 році відкрила оздоровчий центр для військових. А разом з цим відчула: після загибелі сина Бог по-особливому торкувся її серця.

Читати також: Фільм Алана Бадоєва “Довга доба” зʼявився на Netflix

Маючи духовний досвід, пані Наталя вирішила долучитися до українського війська як капеланка.

“Отримавши певну базу знань з капеланства, я хочу бути потрібною, корисною не тільки для родин, а й ветеранів, для військових”, – каже Світлана.

Пані Наталя вже отримала шеврон капеланки та приєдналася до лав військових священників.

Нагадаємо, що 52 ветерани отримають гранти на розвиток бізнесу.

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство1 день тому

«Усе життя я жила з дискомфортом від того, що зі мною щось не так. Тепер мені стало легше»: історія Тоні, яка в 41 дізналася, що в неї аутизм

«Сьогодні день мого камінг-ауту. У мене аутизм», — написала одного дня Тоня на своїй сторінці...

Суспільство2 тижні тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство4 тижні тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство4 тижні тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

РЕКЛАМА: