Суспільство
В Україні з’явилася перша футбольна коментаторка-дівчина
Матчі Євро-2020 коментує перша українська футбольна коментаторка Галина Вініченко.
Про це пише видання Повага.
Дівчина коментує матчі на Радіо Промінь. Дебютувала Галина 15 червня, коли грали Угорщина й Португалія.
Зазначається, що більшість відгуків слухачів — схвальні, а в соцмережах коментаторку вітають із успішним дебютом.
Перша ейфорія від гри
Як розповіла сама Галина, вона у 12 років уперше відчула ейфорію, коли команда, за яку вболівала, виграла. Тоді вона побачила легендарного англійського футболіста Стівена Джеррарда і була в захваті від його гри. Вирішила, що вболіватиме за його команду. Тривалий час була нічия, а на останніх хвилинах Ліверпуль вирвали перемогу.
«Я єдина дитина в сім’ї. Оскільки тато хотів хлопчика, то всіляко заохочував мене до свого захоплення футболом. Наприклад, ми їли морозиво, і тато казав: «А давай ти подивишся зі мною матч із «Динамо Київ», а я віддам тобі половину свого морозива». А коли мама була вагітною, я дуже буцалася в животику, тож усі вважали, що буде футболіст. Майже так і вийшло», – поділилася спогадами Галина.
Футболоманія
Через рік у житті Галини розпочалася справжня футболоманія. 2006 року Україна вперше вийшла на Чемпіонат світу з футболу. Саме цього року Олександр Шовковський стає першим футболістом в історії, який на чемпіонатах світу з футболу не пропустив жодного м’яча в серії післяматчевих пенальті. Галина із сім’єю саме відпочивали на морі, дивилися всі матчі, так сильно раділи, що аж забили руки, чіпляючись за стелю.
Читайте також: Стрибає з парашутом і кидає гранати: як дівчина зі Слов’янська стала десантницею (ВІДЕО)
Після цього дівчина почала детально стежити за футболом та всіма матчами, а надто тими, де грала Україна.
Перший ефір
Перед першим ефіром матчу з футболу у Галини був мандраж. Але все пройшло добре, більшість відгуків слухачів були позитивні.
Ідея взяти коментаторку на Євро 2020 належала керівництву Радіо Промінь, а колега й напарник по ефірах Вадим Власенко запропонував кандидатуру Галини.
«Пощастило, що мій коментаторський дебют у футболі відбувся саме на радіо, де лояльніша аудиторія. Якби мене, гіпотетично, покликали коментувати на канал, що транслює матчі, де вузькопрофільна футбольна аудиторія, думаю, що хейту я б ухопила немало. Але на радіо ширша аудиторія, тому ніхто не очікував, що я знатиму напам’ять біографії всіх футболістів», – розповіла дівчина.
Читайте також: Кількість жінок в українському IT зросла в три рази: дослідження
Раніше дівчина вважала, що жінка, яка коментує футбол, — це щось нереальне. Проте раніше і жінки-арбітри були вдивовижу, а тепер вони сприймаються як органічна частина футболу.
«Хочеться сказати жінкам, які сумніваються: якою б божевільною вам не здавалася ваша мрія, вона може здійснитися, якщо ви всім серцем цього хочете й наполегливо працюєте. Так, можливо, у якийсь момент це здаватиметься нереальним, але тоді, коли ви вже будете готові забути про свою мрію, з’явиться можливість її реалізувати. Я перевірила це на собі», – каже Галина.
Нагадаємо, в Україні створили веб-платформу для розвитку жінок за сприяння USAID.
Як ми повідомляли раніше, в ООН створили ролик про українок з нетиповими професіями.
Усі фото: povaha.org.ua.
Суспільство
Результати дослідження
- На Instagram у жовтні 2023 року понад 90% публікацій були українською мовою.
- На Facebook та Х (Twitter) у жовтні 2023 року від 75% до 80% публікацій були українською мовою. Проте, у червні 2022 року у Facebook та Х (Twitter) частка української мови становила від 65% до 70%, в той час як три роки тому ця частка була лише 15-25%.
- У TikTok удвічі збільшилася кількість українськомовного контенту.
- На YouTube за період з 2020 по 2023 рік спостерігається беззаперечне зростання використання української мови, яке не виявлено в червні 2022 року порівняно з попереднім періодом. Та вже через півтора року частка українськомовного контенту на платформі сягнула 45%, що майже вдесятеро більше, ніж до війни (5%).
Видавництво Komubook оголосило про відкриття передзамовлення на книгу під назвою “Катананхе”. Це новий роман від української письменниці Софії Андрухович.
Про це повідомляється на сайті видавництва.
Про книгу
Їхнє життя здається звичайним, навіть банальним, аж поки в нього не вривається вихором надмірна пристрасть, яка загрожує зруйнувати й поховати під собою все: усталені звички, почуття одне до одного, ба навіть уявлення про самих себе. Занурюючи читача в оповідь, що на початках здається буденною, історія, яку розповідає Софія Андрухович, з кожним новим абзацом закручується немов пружина, обростає напругою й за якісь кількадесят сторінок вже несеться на читача нестримною лавиною, що заледве дозволяє перевести подих.
Це історія про українську сім’ю: Лесю й Олексу, їхню доньку-підлітку Таю й собаку Діну.
У романі “Катананхе” події розгортаються незабаром після завершення війни. Україна святкує перемогу і повертає всі свої території, але стикається з наслідками конфлікту. Головні персонажі не використовують пряму мову для обговорення війни, проте їхні дії, рішення і загальне життя неухильно відображають вплив цього конфлікту на їхню поведінку та взаємини.
Передзамовити книгу можна на сайті відавництва.
Книжка очікується з друку в кінці травня — на початку червня 2024 року.
Читати також: У Львові девʼять мозаїк позначили міжнародним охоронним знаком як обʼєкти культурної спадщини
Про авторку
Народилася в Івано-Франківську в 1982 році, випускниця Львівського національного університету зі спеціальності “Українська філологія”.
Софія Андрухович – відома письменниця, авторка кількох книг, найвідомішою з яких є “Фелікс Австрія”, опублікована у 2014 році. Цей роман був перекладений на кілька мов та визнаний преміями, серед яких “ЛiтAкцeнт” і “Книга року BBC”. У 2015 році вона отримала літературну премію імені Джозефа Конрада.
Нагадаємо, що в замку в Кам’янці-Подільському відкрили виставку “Азов – Янголи Маріуполя”.
Також ми повідомляли, що українські діячі перформативних мистецтв можуть взяти участь у грантовій програмі: бюджет до 7 тисяч євро.
Фото: Komubook
«Усе життя я жила з дискомфортом від того, що зі мною щось не так. Тепер мені стало легше»: історія Тоні, яка в 41 дізналася, що в неї аутизм
«Сьогодні день мого камінг-ауту. У мене аутизм», — написала одного дня Тоня на своїй сторінці...
«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті
«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...
Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел
Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...
«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю
У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...