Суспільство
В ООН створили ролик про українок з нетиповими професіями
Фонд ООН у галузі народонаселення представив відеоролик, присвячений Міжнародному жіночому дню, який цього року проходить під темою “Жіноче лідерство: наближаючись до рівноправного майбутнього у світі в часи пандемії”.
Про це повідомила прес-служба фонду.
Відео було створено в рамках проєкту “Трамплін до рівності”, що реалізується за фінансової підтримки Швеції, та Партнерства Біарріц і “Великої розмови про безбар’єрність”.
За соціологічними опитуваннями, що було проведено дослідницьким агентством InfoSapiens на замовлення UNFPA у 2021 році 56% українців та українок погоджуються з тим, що є професії, які підходять виключно для чоловіків або жінок. Серед них чоловіки з цим погоджуються частіше (59%), ніж жінки (53%). Серед молоді цей показник дещо нижчий: 38% вважають, що поділ на “жіночі” та “чоловічі” професії пояснюється традиційною суспільною думкою про те, якими мають бути жінки і чоловіки, та їхні обов’язки, а також відмінністю виховання хлопців та дівчат.
Читайте також: Матріархальна ОТГ: як живе громада, де правлять тільки жінки
У відео показано 6 дівчат, які обрали нетиповий професійний шлях в науці (математичні дослідження, енергозберігаючі технології, проблеми довкілля) та спорті (фехтування, дзюдо, плавання) та досягли значних успіхів. Серед героїнь відео:
- Олена Коваленко та Єлизавета Лазарова, фіналістки всеукраїнського конкурсу біологічного форуму учнівської та студентської молоді “Дотик природи!”;
- Ірина Куманецька, призерка конкурсу Малої Академії Наук в секції математики;
- Алла Сорокіна, плавчиня, призерка дитячої спартакіади “Повір у себе”;
- Ольга Сердюк, дзюдоїстка, призерка чемпіонату Київської області;
- Олександра Леоненко, фехтувальниця, призерка України.
“Традиційні стереотипи про гендерні ролі та патріархальні норми обмежують потенціал і можливості жінок та дівчат у реалізації їхніх прав. Згідно даних нашого дослідження, 21% батьків схиляють дітей до вибору професії, яка “підходить хлопцю або дівчині“. Ми прагнемо світу рівних можливостей для дівчат та хлопців, які зможуть реалізувати свій потенціал, не обмежуючись застарілими уявленнями. Протягом наступних кількох років ми будемо працювати з нашими національними та міжнародними партнерами для подолання цих гендерних стереотипів”, заявив Хайме Надаль, голова Представництва Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні.
Нагадаємо, під Миколаєвом у небо запустили семиметрові тюльпани.
Головне фото: ukraine.unfpa.org.
Суспільство
На його честь було названо корабль, а доньки в памʼять про нього заснували та розвивають ферму у рідному місті.
Капітан І рангу Юрій Олефіренко хотів займатися власним сільським господарством. А коли у 2014 росія напала на Україну, став на захист Батьківщини та віддав за неї своє життя у битві за Маріуполь… Після загибелі капітана його ім’я присвоїли десантному кораблю, який від початку повномасштабної війни давав відсіч окупантам!
Історія Юрія Олефіренко
Капітан І рангу Юрій Олефіренко був командиром 73-го морського центру спецпризначення. Коли у 2014 росія напала на Україну, він вже 1,5 року як був на пенсії, але повернувся.
“Я кажу: “Куди ти йдеш”?” Я йду за рідну країну, за Україну, за український народ”, – розповідає дружина героя.
16 січня 2015 Юрій давав відсіч навалі окупантів під Маріуполем та отримав тяжкі поранення. Він закрив собою та врятував трьох бійців, однак сам загинув…Посмертно Юрія нагородили відзнакою “Народний герой України”. А на його честь назвали флагман українського флоту – десантний корабель “Юрій Олефіренко”.
Фермерська справа – на честь батька
Після загибелі капітана родині виділили земельну ділянку на ведення сільського господарства. І його доньки вирішили втілити його давню мрію та відкрити власну ферму.
“Десь у цих краях працювала бабуся, тому що вона була передовою дояркою. Ія знаю, що ще маленьким хлопчиком він прибігав туди, до неї. Він був людиною ерудованою, дуже розвиненою, знав багато мов, але не боявся такої роботи: він брав і орав город”, – ділиться Олеся Олефіренка, донька Юрія.
Через рік в Ольги було вже 50 телят, і, здавалося, на ферму чекає велике майбутне. Та через рік ресурсів на її утримання почало не вистачати і ферма припинила своє існування.
Читати також: Саша Махов. Історія журналіста і воїна з Луганська
Подолання кризи
Однак рік тому завдяки конкурсу #Варто “РобитИ” Оля отримала можливість відродити справу. А рідні підтримали та допомогли їй почати з нуля.
Зараз на фермі Олефіренків вже 28 свиней та 45 поросят – завдяки гранту справа рухається вперед. Родина покращує умови утримання та планує збільшити поголівʼя худоби. Справа, про яку мріяв капітан, продовжує жити та розвиватись завдяки його донькам.
Нагадаємо, що переселенка із Сєвєродонецька відкрила сучасну клініку в Києві, де працюють тільки ВПО.
Також ми повідомляли, що в “Київ Мілітарі Хаб” відкрили безоплатний спортзал для реабілізації ветеранів