Суспільство
Україномовний аудіогід запрацював у Музеї мистецтв в Узбекистані (ВІДЕО)
Відбувся запуск україномовного аудіогіда в Державному музеї мистецтв імені Ігоря Савицького в Нукусі, що в Узбекистані.
Про це повідомили у пресслужбі офісу президента України.
Державний музей мистецтв ім. І. В. Савицького – один з найбільших музеїв Узбекистану. Колекцію музею вважають другою у світі за значущістю та обсягом серед зібрань творів авангарду (зокрема туркестанського), а також найкращою художньою колекцією у регіоні Центральної Азії. Вона налічує близько 100 тисяч експонатів, що охоплює архаїку чотиритисячолітньої давнини та сучасний авангард.
Читайте також: Мальовничі Карпати та край козацької слави: кращі трейли цього літа для любителів побігати
У статті Musee Savitski Noukous Karakalpakstan. Le Louvre du Desert французька мистецтвознавиця Брижит Брефор назвала Нукуський музей імені Савицького «Лувром у пустелі». Атмосфера паризьких студій, що живе в кількох тисячах полотен художників початку ХХ століття, колекція зліпків світових шедеврів, що були виготовлені в майстернях Лувра й належали родині відомих французьких художників Фернана й Наді Леже, – ось що лежить в основі цих аналогій.
Про Ігоря Савицького
Ігор Савицький – засновник музею, художник, реставратор, етнограф, мистецтвознавець, заслужений діяч мистецтв Узбецької РСР. Народився 4 серпня 1915 року в Києві. У 1950-му переїхав жити в Каракалпакію (нині – автономна республіка на північному заході Узбекистану), де брав активну участь в археологічних та етнографічних дослідженнях, займався вивченням авангардного мистецтва й поповненням музейного фонду, у якому представлені картини не лише знаменитих, а й маловідомих художників.
Експозиція Нукуського музею тісно переплітається з українською історією. У його колекції широко представлена творчість українських художників, які працювали в різних течіях і напрямах, зокрема цілий пласт українського авангарду. Це роботи Климента Редька, Олександра Шевченка, Василя Лисенка, Наталі Максимченко, Олександра Єрмоленка, Марії Холодної, Беатриси Сандомирської, Ростислава Барто, Михайла й Миколи Недбайлів, Анастасії Сіцько-Дроздової, Ніни Зеленської, Ольги Ластівки-Жолдасової та багатьох інших. Колекція Ігоря Савицького згодом стала основою державного художнього музею, створеного ним у Нукусі в 1966 році.
За кілька років Ігорю Савицькому вдалося зібрати в музеї одну з найбільш повних колекцій образотворчого мистецтва туркестанського авангарду, чи не найбільш значуще зібрання декоративно-прикладного мистецтва Каракалпакстану, а також унікальну колекцію археологічних експонатів Давнього Хорезму. У 1984 році Ігор Савицький помер, і того ж року музею було присвоєно ім’я його засновника.
Проект із запуску аудіогіда був реалізований за підтримки Посольства України в Узбекистані.
Читайте також: Поліське сафарі, фестивалі та нові веломаршрути: на Рівненщині запрошують на туристичний сезон (ВІДЕО)
Нагадаємо, у музеї історії Полтавської битви запрацював аудіогід шведською мовою.
Як ми повідомляли раніше, у Версальському палаці запрацював аудіогід українською.
Головне фото: president.gov.ua.
Про книгу
Про Вікторію Амеліну
На його честь було названо корабль, а доньки в памʼять про нього заснували та розвивають ферму у рідному місті.
Капітан І рангу Юрій Олефіренко хотів займатися власним сільським господарством. А коли у 2014 росія напала на Україну, став на захист Батьківщини та віддав за неї своє життя у битві за Маріуполь… Після загибелі капітана його ім’я присвоїли десантному кораблю, який від початку повномасштабної війни давав відсіч окупантам!
Історія Юрія Олефіренко
Капітан І рангу Юрій Олефіренко був командиром 73-го морського центру спецпризначення. Коли у 2014 росія напала на Україну, він вже 1,5 року як був на пенсії, але повернувся.
“Я кажу: “Куди ти йдеш”?” Я йду за рідну країну, за Україну, за український народ”, – розповідає дружина героя.
16 січня 2015 Юрій давав відсіч навалі окупантів під Маріуполем та отримав тяжкі поранення. Він закрив собою та врятував трьох бійців, однак сам загинув…Посмертно Юрія нагородили відзнакою “Народний герой України”. А на його честь назвали флагман українського флоту – десантний корабель “Юрій Олефіренко”.
Фермерська справа – на честь батька
Після загибелі капітана родині виділили земельну ділянку на ведення сільського господарства. І його доньки вирішили втілити його давню мрію та відкрити власну ферму.
“Десь у цих краях працювала бабуся, тому що вона була передовою дояркою. Ія знаю, що ще маленьким хлопчиком він прибігав туди, до неї. Він був людиною ерудованою, дуже розвиненою, знав багато мов, але не боявся такої роботи: він брав і орав город”, – ділиться Олеся Олефіренка, донька Юрія.
Через рік в Ольги було вже 50 телят, і, здавалося, на ферму чекає велике майбутне. Та через рік ресурсів на її утримання почало не вистачати і ферма припинила своє існування.
Читати також: Саша Махов. Історія журналіста і воїна з Луганська
Подолання кризи
Однак рік тому завдяки конкурсу #Варто “РобитИ” Оля отримала можливість відродити справу. А рідні підтримали та допомогли їй почати з нуля.
Зараз на фермі Олефіренків вже 28 свиней та 45 поросят – завдяки гранту справа рухається вперед. Родина покращує умови утримання та планує збільшити поголівʼя худоби. Справа, про яку мріяв капітан, продовжує жити та розвиватись завдяки його донькам.
Нагадаємо, що переселенка із Сєвєродонецька відкрила сучасну клініку в Києві, де працюють тільки ВПО.
Також ми повідомляли, що в “Київ Мілітарі Хаб” відкрили безоплатний спортзал для реабілізації ветеранів
«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті
«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...
Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел
Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...
«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю
У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...
Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом
Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...