Суспільство
Налаштовані оптимістично. Як молодь реагує на кризу через COVID-19
Криза у сферах охорони здоров’я та економіки через пандемію COVID-19 не викликала песимістичних настроїв у міленіалів (народились з січня 1983 року по грудень 1994 року) та представників покоління Z (народились з січня 1995 року по грудень 2003 року). Вони рішуче налаштовані на побудову кращого майбутнього, свідчить дослідження компанії «Делойт». За результатами 2020 Deloitte Global Millennial Survey, представники двох поколінь готові стійко переносити негаразди, пов’язані з різними несприятливими ситуаціями, та демонструють прагнення втілювати позитивні зміни як у своїх громадах, так і в усьому світі.
«Звичайно, пандемія COVID-19 докорінно змінила наш спосіб життя як повсякденного, так і професійного, вплинувши на наше фізичне та ментальне здоров’я. Однак в Україні ще до початку карантину більше третини міленіалів (38%) погоджувалися, що вони знаходяться в стані тривоги або стресу весь час чи більшість часу, в світі цей показник ще вищий – майже половина (44%), – зазначає директор Human Capital Advisory Services компанії «Делойт» в Україні Олена Бойченко.
Читайте також: ПРООН запускає нову платформу підтримки соціальних інновацій для подолання наслідків COVID-19
Добробут сім`ї та довгострокова фінансова стабільність – ключові фактори стресу як в світі (41% та 41% відповідно), так і в Україні (80% та 66%). Важливим джерелом є фізичне та ментальне здоров’я. У світі воно турбує 32% міленіалів, а в Україні – 53%.
Наслідки пандемії вплинули на трудову діяльність молодих працівників, зазначається в дослідженні. Приблизно 30% представників покоління Z і майже чверть міленіалів (віком 25-30 років) розповідають, що вони втратили роботу або були відправлені в тимчасову неоплачувану відпустку. Лише третина міленіалів і 38% покоління Z, які взяли участь в експрес-опитуванні, заявляють, що їхня зайнятість та рівень доходів не змінилися.
Криза та COVID-19 посилила цікавість до «соціально відповідальних» заходів, які приносять користь планеті й суспільству. Майже три чверті опитаних вважають, що пандемія зробила їх більш чутливими до потреб інших людей і що вони будуть вживати заходи для позитивного впливу на свої громади. Окрім того, майже 60% заявили, що планують купувати більше продукції та послуг у великих підприємств, які подбали про своїх працівників і позитивно вплинули на суспільство під час пандемії.
Приблизно 80% опитаних вважають, що уряди і бізнес повинні докладати більше зусиль для захисту довкілля. Більшість міленіалів зазначають, що не збираються звільнятися з роботи протягом п’яти чи більше років, хоча раніше не планували працювати більше двох років. Цікаво, що представники покоління Z готові частіше змінювати місце роботи.
Дві третини респондентів зазначають, що були задоволені тим, у який спосіб і як швидко роботодавці вживали необхідні заходи. «Ключовими причинами припинення відносин з роботодавцями для українських міленіалів є розрив у винагороді між топ-менеджментом компаній та середньостатистичним співробітником (33%), а також негативний вплив бізнесу на навколишнє середовище (27%). Ці результати свідчать, що лише соціально відповідальні компанії можуть сподіватися на лояльність міленіалів, – зазначає Олена Бойченко.
Фото:tvoemisto.tv
Єгор Зарубін
Суспільство
Озеленення
Суспільство
Про фестиваль
Програма фестивалю
“Звір у джунглях”
“Дагомея”
“Нам Джун Пек: Місяць – найстаріший телевізор”
“Афтер”
Можливості
Можливості конкурсу
- має як мінімум одну юридичну особу, зареєстровану в Україні;
- випускає мінімально життєздатний продукт (MVP) з продемонстрованою бізнес-ефективністю.
- на розвиток стартапу;
- відновити бізнес-операції, які постраждали через війну;
- створити основний продукт для вирішення нових завдань.