Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

“Пішла з медицини через низьку зарплату, але повернулась”. Як працює медреформа на Вінниччині

Свого часу Анжеліці Бичик довелось покинути медицину через мізерну зарплату. Жінка працювала у фармацевтичній компанії

Опубліковано

Свого часу Анжеліці Бичик довелось покинути медицину через мізерну зарплату. Жінка працювала у фармацевтичній компанії та мріяла про те, щоб колись знову працювати лікарем. Трансформація системи охорони здоров’я здійснила її мрію. Тепер Анжеліка і лікар, і приватний підприємець. Вона стала першою, хто підписав договір з НСЗУ на Вінниччині. Жінка відкрила власний приватний кабінет і забезпечує робочі місця. А ще планує працевлаштовувати студентів та розширювати свою клініку. Вона переконана, що півтора року тому зробила правильний вибір.

Анжеліка розповіла нам про те, що дала їй та її пацієнтам приватна практика та як першою в області наважилась стати лікарем ФОПом.

Анжеліка Бичик

Анжеліка Бичик

Сімейна лікарка

 У 1995 році закінчила Вінницький медичний університет. Після навчання працювала у поліклініці лікарем-неврологом на півставки. Згодом влаштувалась медичним представником у фармацевтичну компанію. А коли дізналась про медреформу – покинула роботу і відкрила власний кабінет.

Перший етап медреформи розпочався 1 липня 2018 року. На цьому етапі змінили модель фінансування первинної (амбулаторної) ланки української медицини. Створена в часи реформи Національна служба здоров’я України оплачує надані медзакладом послуги за кількістю підписаних з пацієнтами декларацій. Тобто: є пацієнт — є гроші, нема пацієнта — нема грошей. Тариф на надання послуг первинної ланки медицини єдиний для всієї країни — близько 500 гривень на рік. А всі фінансові потреби медичного закладу — тепер у віданні місцевих рад. 


Що це дає? Пацієнт тепер може сам обирати медзаклад, в якому лікується. Набридли черги чи непрофесіоналізм лікаря — розриваєш контракт і підписуєш з іншим лікарем чи лікарнею. А лікарі зацікавлені в тому, аби надавати кращу якість своїх послуг, щоб утримати пацієнта. Також лікар має право працювати як ФОП, а не найманий працівник у держлікарні.

Покинула справу всього життя через брак коштів

У свій час мені довелось розрахуватись з державною лікарнею і покинути мрію всього життя – бути лікарем. Після закінчення університету я окрилена пішла працювати у поліклініку лікарем-неврологом. Але дуже скоро відчула розчарування – державні заклади були зовсім не зацікавлені у хороших фахівцях і не хотіли змінюватись. Та найголовніше – зарплата. На ті кошти було просто неможливо прожити. І що мене могло чекати на тій роботі? Лише постійні переживання про те, як дотягнути до наступної зарплати. Тому я ще паралельно працювала у приватній клініці. Але згодом покинула медицину, бо ніколи не вміла вимагати у людей кошти, а сім’ю потрібно годувати. Хотілось робити все чесним шляхом і мати гідну оплату своєї праці.

Згодом почала працювати представником фармацевтичної компанії. Там отримувала не погану зарплату. Проте, як тільки дізналась, що є можливість працювати приватним сімейним лікарем – одразу покинула роботу. Коли почула про реформу і її перспективи, то зрозуміла, що нарешті зможу повернутись в медицину і займатись тим, чого хотіла все життя. Навіть те, що я була новатором у нашій області мене не злякало.

До речі, вперше про професію сімейного лікаря я почула в Італії. І це чудово, коли один лікар лікує всю сім’ю багато років. Це дуже підходило під мій світогляд, бо працюючи неврологом я розуміла, що один вузький спеціаліст не може до кінця розібратись у всіх хворобах, розв’язувати всі питання на прийомі, які пов’язані з одним пацієнтом. Добре, коли одна людина може повністю бачити всі проблеми пацієнта. Тому я пройшла спеціалізацію в Інституті удосконалення лікарів і отримала сертифікат.

Про вибір

Завдяки медичній реформі мені вдалось створити власну справу. НСЗУ надає можливість працювати як ФОП і надавати безкоштовні лікарські послуги людям.

Мені подобається, що я можу більше спілкуватися з пацієнтом, а не так, як на прийомах у звичайній поліклініці, коли за дверима ще 20 людей нервово чекає свою чергу.

Медична реформа дала лікарям більше свободи і можливостей організувати свій час. Я можу довше залишитись на роботі і ніхто не буде вказувати, що твій робочий день закінчився і потрібно звільнити кабінет для іншого лікаря. Або можу не направляти пацієнта до вузького спеціаліста, якщо бачу, що причина хвороби, наприклад, у психосоматиці.

Крім того, я можу вдосконалюватись і приділяти час тому, що справді потрібно. Тому ні на хвилину не пошкодувала про свій вибір. І тут є пряма пропорція – абсолютно все залежить від самого лікаря, його зусиль та цілей.

Не всі лікарі стають ФОПами, бо бояться, що щось не вийде чи прогорять кошти. А хтось очікує, щоб пройти протоптаними стежками. 

Про покликання

У мене ніколи не стояло питання, ким я хочу стати. Ще з дитинства мріяла бути лікарем, адже і дідусь був медиком і батько мав відношення до цієї справи. У школі працювала санітаркою у хірургічному відділені місцевої лікарні.

Коли мені було два роки, то я опинилась на операційному столі з гострим апендицитом. І тоді хірург врятував мені життя. Тоді не було таких досліджень, допомогли лише його досвід та розум. Саме цей лікар сприяв вибору майбутньої професії. І коли я його зустріла на вулиці, то він запропонував працювати санітаркою.

Читайте також: Як працює медреформа на Львівщині: приватна клініка може бути безкоштовною. Приклад Сколе

Вступити в університет вийшло не з першого разу. Але тоді я була переконана, що буду вступати доти, поки не побачу себе у списках зарахованих на навчання. Мені поталанило і зараз я нарешті одягаю білий халат з величезним задоволенням.

Відкрила власний кабінет

У клініці з лікарів працюю я і ще один колега. На двох ми маємо 1500 декларантів. Зарплата сімейних лікарів залежить від кількості підписаних декларацій та віку пацієнта.

Від НСЗУ щомісяця я отримую близько 60 тисяч гривень. Так, на перший погляд сума чимала, але вона швидко закінчується. Найдорожче обходиться оренда приміщення та зарплата. Минулого кварталу заплатили аж 11 тисяч тільки за податки. Також є певні витрати за комуналку, обладнання, послуги зв’язку.

Я орендую приміщення 100 кв.м. Є два просторих кабінети, маніпуляційна, приймальня. Якщо хочете облаштувати кабінет, то будьте готові викласти за це близько 100 тисяч гривень. 

Моя зарплата зараз близько 20 тисяч. Але доводиться щомісяця витрачати багато коштів. Тому лікарі мають бути готовими, що сума від НСЗУ не така велика, як може здатися на перший погляд.

Про сарафанне радіо

Абсолютно всі послуги, які ми надаємо, є безкоштовними. Це первинний прийом пацієнта, спостереження за їхнім здоров’ям, декларування, вакцинація, лікування, направлення до вузьких спеціалістів. Так само видаємо лікарняні листки, різні довідки, направлення на санітарно-курортне лікування. Ми обслуговуємо як і новонароджених, так і тих, кому понад 90 років. Поки працюємо вчотирьох – я, ще один сімейний лікар, медсестра і адміністратор.

Читайте також: Школа пацієнтів, QR-коди і електронні картки. Чому сімейним лікарям потрібно брати приклад з Вознесенська

Наш кабінет знаходиться у житловому комплексі. У нас є вивіска, завдяки якій ще на початку почали приходити пацієнти. Люди передавали одне одному інформацію і йшли підписувати декларації, були й такі, хто приходив від інших лікарів. Спрацювало сарафанне радіо, бо знайомі почали розповідати своїм знайомими про нас і так інформація поширилась. Але головною рекламою вважаю уважне ставлення до тих, хто до нас звертався.

Я намагаюсь постійно навчати пацієнтів, давати знання їм, щоб вони розуміли, коли симптоматика загрожує життю і потрібно телефонувати нам, а коли можна впоратись самостійно.Крім того, часто їздимо на виклики і відвідуємо новонароджених. Були такі випадки, коли наші пацієнти народжували вдома і ми потім їздили на огляд дітей. А також є багато людей похилого віку, які просто не можуть прийти.

Про діагностику онлайн

Наш робочий день починається о 9 ранку і може закінчуватись о 21:00. Люди звикли до того, що можна до нас звертатись у будь-який час доби.

Часто телефонують ввечері чи на вихідних, а також пишуть у вайбері. Інколи просто немає часу відпочити, але я просто не можу не відповісти на дзвінок пацієнта.

Дуже часто доводиться робити онлайн-огляди. Пацієнти телефонують в вайбері з проблемами. Надсилають фото всього, що завгодно – і висипів, і мигдалин, і памперсів. Безумовно, не завжди по фото можна поставити діагноз. Але саме в цьому перевага сімейного лікаря, що ми чудово знаємо людину і її проблеми. Є і складнощі в тому, щоб не пропустити хворобу, або навпаки не зайнятись гіпердіагностикою. Важливо підібрати підхід до пацієнта, зрозуміти, що він тебе почув і буде виконувати твої настанови.

Така віддалена робота дуже допомогла на карантині, адже майже з усіма пацієнтами ми спілкувались онлайн. До речі, у цей час значно знизилась кількість респіраторних захворювань. Але все змінив Великдень. Після нього збільшились захворювання і довелось активніше приймати людей. Близько 10 моїх пацієнтів захворіли на коронавірус. Всі вони перебували вдома під нашим наглядом і не потребували госпіталізації.

Читайте також: Продав квартиру, щоб відкрити кабінет. Як працює медреформа на Тернопільщині

Робота сімейного лікаря має багато труднощів. Ще на початку стояло питання видачі лікарняних листків і довідок. Бо коли на печатках стояло слово ФОП, різні структури, які не знали про медреформу, не розуміли хто такі приватники і як це ми безкоштовно працюємо. Буває досі перепитують з подивом: а чи правда не треба платити кошти?

Про кабінет вакцинації

Серед моїх пацієнтів є понад 100 дітей. Через це гостро стояло питання щеплення. Тому ми облаштували кабінет вакцинації.

Та головне – це вакцини від основних хвороб, які нам дала держава. Останній рік ми щеплюємо як державними вакцинами, які є безкоштовні для наших пацієнтів, так і комбінованими, які люди купують самі. У нас є багато задекларованих студентів, які потребують вакцинації, тому щеплення можемо робити тричі на тиждень.

Сьогодні для мене головне – якісно надавати допомогу тим пацієнтам, які в мене є. Вони не повинні відчувати незручностей через карантин чи інші проблеми. Я хочу розширювати свій кабінет і мати в штаті реабілітолога і масажиста. Хочеться зробити все для комфорту пацієнта. І найважливіше, коли людина отримує задоволення від того, що може здійснювати свою мрію дитинства.

Матеріал створено в рамках проєкту «Медична реформа: успішні кейси спростовують міфи», який впроваджується #ШоТам за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.

Суспільство

У Бразилії подружжя українців створило понад 120 тисяч писанок за 40 років

Опубліковано

Подружжя українців Жорже та Яра Сератюки, які проживають у Бразилії, за майже 40 років створили понад 120 тисяч писанок. Коли Україна здобула незалежність, вони були серед перших, хто приїхав відроджувати традицію писанкарства на Батьківщину.  

Про це розповіла Світлана Мельник, дружина посла України в Бразилії.

Вона зазначила, що роботи подружжя Сератюків відомі далеко за межами Бразилії і зберігаються у музеях і приватних колекціях по всьому світу. 

Яра Сератюк вважається унікальною у світі писанкаркою із філігранною технікою розпису перепелиних яєць, а її чоловік – автор багатьох власних новаторських технік та стилю.

Посол України в Бразилії Андрій Мельник, його дружина Світлана Мельник та подружжя українців Жорже та Яра Сератюки Фото/Facebook: Світлана Мельник / ©

Читайте також: Бійці ЗСУ показали, як розписують писанки на Великдень 2024 під Бахмутом

Як розповіла Світлана Мельник, поворотним моментом у літописі писанкарства у Бразилії вважається 1957 рік, коли була створена перша світська школа розпису писанок за ініціативою українських жінок Бразилії, які мали свою організацію при Хліборобсько-Освітньому Союзі у Куритибі.

Подружжя українців Жорже та Яра Сератюки Фото/Facebook: Світлана Мельник / ©

Її натхненницею стала піонерка писанкарської справи – Марія Кирилович Вoлошин. Школа мала неабиякий успіх. Кількість учнів щороку збільшувалась у рази.

Дружина посла України в Бразилії також нагадала імена найбільш видатних майстринь і майстрів, які стали брендами у світі бразильского писанкарства: це Жорж та Яра Сератюки, Тетяна та Юліана Бахтцен та Лідія Єдинь, Філомена Процек, Одеса, Марія та Ярослав Волочук, Пауло Марсіо Фуччі, Вальдоміро Ромео, Вільсон Жозе Котвіскі, Ана Марія Бовкаловські Мазепа, Мара Брессан Клімчук, Ана Хома Чудзій.

Напередодні Великодня кожна велика крамниця Куритиби мала за честь виставити на вітрині найкрасивіші роботи учениць школи.

“Так до писанки виник неабиякий інтерес, про неї стали писати у газетах та журналах, писанка почала захоплювати своєю магією не тільки українців, але і бразильців. У такий спосіб вона поступово зайняла гідне місце у культурній спадщині всієї Бразилії”, – розповіла Світлана Мельник.

Вона додала, що відмінність української писанки у Бразилії від традиційної на Батьківщині полягає у тому, що вона може поєднувати традиційні орнаменти різних регіонів України, відображати власний винайдений стиль автора або навіть запозичувати символи корінних народів Бразилії. 

Нагадаємо, картині, на яких зображені українські волонтери та лікарка з Маріуполя, покажуть у Парижі та Нью-Йорку.

Фото: Світлана Мельник

Читати далі

Суспільство

Британець українського походження проїде на велосипеді 7 тис. км для допомоги дітям в Україні

Опубліковано

Британсько-український технологічний підприємець, генеральний директор і засновник британської космічної компанії Spacebit Павло Танасюк проїде велосипедом 7 тисяч км, щоб зібрати кошти для українських дітей, які постраждали від розпочатої Росією війни.

Про це він повідомив «Радіо Свобода».

Свій велотур під назвою «Ride for victory» він розпочне приблизно через два тижні з Тайваню і загалом проїде три континенти – Азію, Америку і Європу.

«Спочатку я думав їхати 2-3 тисячі кілометрів, але коли я дізнався, що кордони України практично 7 тисяч кілометрів, це з Кримом, то я вирішив проїхати саме цю дистанцію – 6993 кілометри. Це саме ці кордони, які ми хочемо повернуть, бо це наша держава», – розповів Павло Танасюк.

Ціль підприємця – зібрати мінімум мільйон доларів. Гроші він хоче витратити на конкретний проєкт для дітей, постраждалих від війни. Який саме це буде проєкт, Павло Танасюк ще вирішує.

Читайте також: Картині, на яких зображені українські волонтери та лікарка з Маріуполя, покажуть у Парижі та Нью-Йорку

«Я – не професійний спортсмен, займався велоспортом у студентські роки. Для мене це буде важко, але коли я кажу важко, я завжди згадую, як важко нашим воїнам зараз на передовій, як важко дітям, які постраждали від війни. Тому для мене це такий персональний челендж, але і челендж допомоги дітям, допомоги Україні», – заявив він.

У матеріалі йдеться, що велосипед, на якому він вирушить у веломандрівку, повністю зроблений в Україні, щоправда, із запчастин з цілого світу, подарованих різними компаніями. Українська художниця Олеся Вакуленко розмалювала велосипед синьо-жовтими барвами і національним орнаментом. Під кермом, на рамі – металевий тризуб із підписом колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного на пластині з «Азовсталі». Шолом Павла теж розмальований кольорами українського прапора.

Дорогою Танасюк буде ночувати у наметі, в готелі або машині, яка його супроводжуватиме. Він вестиме стрім, розповідатиме людям про Україну і збиратиме донати.

Після закінчення марафону, який триватиме приблизно два місяці Павло Танасюк має намір продати велосипед на аукціоні, щоб виручити ще більше грошей на благодійну ціль.

Компанія Павла Танасюка розробляє технологію космічної робототехніки для місячних і планетарних місій. У кінці цього року він планує відправити на Місяць прапор і мапу України, а також радіаційний датчик виготовлений в Україні. Дані отримані з цього пристрою безплатно передаватимуть різним інституціям, університетам, і їх зможуть досліджувати студенти у своїх наукових роботах.

Нагадаємо, естонський депутат, який збірає гроші на ЗСУ, доїхав на велосипеді до Києва.

Фото: Радіо Свобода

Читати далі

Суспільство

Коли шість коліс — не зайві: у ПАР для спецпризначенців зібрали унікальний пікап

Опубліковано

Південноафриканська компанія Armormax Defence побудувала, можливо, один із найкрутіших Land Cruiser 79 у світі.

Цей пікап із колісною формулою 6×6 за твердженням його виробників створений спеціально для умов екстремального бездоріжжя. Автомобілебудівники з ПАР запевняють, що за весь час випробувань TAC-6 — так назвали позашляховик – вони жодного разу не зіткнулися з жодною механічною поломкою, повідомляє АрміяInform.

Спочатку TAC-6 розробляли для французьких спецпризначенців. Машина створювалася для того, щоб «їхати куди завгодно та повертатися знову і знову, з ким завгодно». І хоча пропонуються різні варіанти бронювання (і навіть установка зброї), TAC-6 можуть використовувати звичайні покупці, наприклад, фермери. Щоправда, фермер має бути не бідним: базовий TAC-6 коштує $81,5 тисяч, а броньована машина на $68 тисяч дорожча. Але, як то кажуть, товар того вартує!

«Коли справа доходить до мобільності, платформа TAC-6 перевершує будь-яку повнорозмірну 4-тонну вантажівку, доступну сьогодні», — заявили в компанії.

TAC-6 створюють на базі Land Cruiser 79 Series із 4,2-літровим двигуном V6 або 4,5-літровим V8. Шасі подовжують і додають другу роздавальну коробку для передачі моменту, що крутить, на третю вісь. Пікап оснащується спеціальними трикомпонентними приводними валами Dana та зберігає стандартні подовжені листові ресори (але також пропонується ліфт-пакет на 10 см).

Спочатку Armormax розробила шестиколісний Land Cruiser з механічною коробкою передач, але рік тому відклала проєкт і вирішила перейти на автоматичну коробку передач. Це не звичайна автоматична коробка передач, вона розроблена та омологована компанією ZF спеціально для TAC-6.

«Автомат» призначений для роботи в найважчих умовах. Спеціально для АКП створили окрему систему охолодження для того, щоб коробка не перегрівалася в спеку і при русі по піску з великим навантаженням.

Клієнти можуть замовити бронювання Land Cruiser до рівня B6, що забезпечить захист від пострілів зі штурмової гвинтівки. Також позашляховик може бути обладнаний баками для води, системою пожежогасіння, двома запасними колесами.

Armormax розробила для TAC-6 два паливні баки об’ємом 210 літрів та 90 літрів, що забезпечує запас ходу понад 2 тисячі км. А для версії з одинарною кабіною розроблено бак ємністю 610 літрів і, відповідно, вдвічі більшим запасом ходу.

TAC-6 спроєктований так, щоб зберігати надійність у складних умовах, а повна маса автомобіля сягає семи тонн.

Автомобіль TAC-6 був підданий значним випробуванням, що включали понад 250 тисяч кілометрів пробігу за різними ландшафтами Африки та Європи, щоб оцінити його мобільність і стійкість. Цей процес оцінки був розроблений для порівняння характеристик TAC-6 з існуючими повнорозмірними 4-тонними вантажівками.

Протокол включав серію суворих випробувань за участю французьких спецпризначенців, спрямованих на те, щоб довести машину до її експлуатаційних можливостей. Під час цих випробувань TAC-6 виявив лише дві несправності, обидві з яких були пов’язані з помилкою водія, через перенавантаження та згоряння зчеплення.

TAC-6 був спроєктований з урахуванням військового застосування, включаючи можливість транспортування у стандартному 20-футовому транспортному контейнері ISO. Таке конструктивне рішення дозволяє TAC-6 пропонувати широкий спектр варіантів.

Сюди входять різні системи озброєння, включаючи калібри 12,7 мм, 14,5 мм, 20 мм та 30 мм, мінометні системи калібру 60 мм та 81 мм, а також конфігурації, адаптовані для таких функцій, як бронетранспортер, підвіз боєприпасів, польова механічна майстерня, транспортування невеликих автомобілів, логістична підтримка, радіолокаційні платформи та доправлення та запуск  безпілотних літальних апаратів, а також застосування як пускова платформа для протитанкових керованих ракет.

Нагадаємо, у Києві відбудеться виставка, присвячена культурній спадщині Донеччини й Луганщини.

Фото: Armormax Defence

Читати далі