Продав квартиру, щоб відкрити кабінет. Як працює медреформа на Тернопільщині

Його називають найуспішнішим сімейним лікарем-ФОПом Тернопільщини, а сам Михайло ще кілька років тому взагалі не хотів пов’язувати своє життя з первинною ланкою медицини. Розповідає, що коли після закінчення навчання його направили працювати у Шумськ, він “їхав відбувати свій термін”. Проте сьогодні Михайло Данильчук відкрив власний медичний центр на 100 кв. м., отримує гідну зарплату та регулярно їздить на навчання за кордон. А все тому, що він не побоявся повірити у медичну реформу та навіть продав власну квартиру у Тернополі, щоб відкрити свій кабінет у невеличкому містечку Шумськ.

Ми поспілкувались з Михайлом та дізнались, як він наважився відкрити власну клініку, як захворів на коронавірус і онлайн лікував пацієнтів та як завдяки відеозв’язку чоловік може визначити стадію гострого апендициту.

Довідка. Перший етап медреформи розпочався 1 липня 2018 року. На цьому етапі змінили модель фінансування первинної (амбулаторної) ланки української медицини. Створена в часи реформи Національна служба здоров’я України оплачує надані медзакладом послуги за кількістю підписаних з пацієнтами декларацій. Тобто: є пацієнт — є гроші, нема пацієнта — нема грошей. Тариф на надання послуг первинної ланки медицини єдиний для всієї країни — близько 500 гривень на рік. А всі фінансові потреби медичного закладу — тепер у віданні місцевих рад. 
Що це дає? Пацієнт тепер може сам обирати медзаклад, в якому лікується. Набридли черги чи непрофесіоналізм лікаря — розриваєш контракт і підписуєш з іншим лікарем чи лікарнею. А лікарі зацікавлені в тому, аби надавати кращу якість своїх послуг, щоб утримати пацієнта. Також лікар має право працювати як ФОП, а не найманий працівник у держлікарні.

Повірив у медреформу, бо втомився від бездіяльності

Сьогодні я з впевненістю можу сказати, що три лікарі і 4 працівники лікарні можуть замінити роботу 25-ти людей. Так зараз у моїй клініці. Коли працював у державній лікарні, то там можна було зробити чай тричі в обід і лише чекати, коли закінчаться робочі години, бо вже втомився від бездіяльності. То сьогодні, коли я відкрив власну клініку, хочеться робити свою роботу. І нехай я приходжу додому втомлений, зате щасливий.

Минулого року я наважився стати лікарем ФОПом і відкрити власний приватний центр. Хоча я досі не знаю як це називається – хтось каже “клініка”, хтось каже “центр”. Та головне те, що ми робимо. В центрі працює три лікарі – я, моя дружина і ще одна лікарка, яка є окремим ФОПом. Вона наша конкурентка і друг одночасно. Ми ділимо одне приміщення і працюємо у дружній атмосфері, можемо підмінити одне одного, якщо потрібно. Разом маємо близько 4000 підписаних декларацій з пацієнтами.

У медреформі я знайшов багато плюсів. Знаєте, свого часу я сам багато часу проводив у лікарнях, але як пацієнт. Тому вивчив цю “кухню” з іншого боку. І поки інші не вірили, я знайшов у реформі можливість реалізації та робити так, як я сам вважаю за потрібне. От раніше приходив додому після роботи з таким відчуттям пустоти всередині. А зараз ні – розумію, що я справді корисний людям.

Продав квартиру, щоб відкрити власний кабінет

Після закінчення навчання мене направили “відбувати термін” у сільську амбулаторію Шумського району. По-іншому я це назвати не можу, бо тоді страшенно не хотів ставати сімейним лікарем. Але згодом з’явилась наставниця, яка прищепила любов до первинки й показала, що тут не все так паршиво, як собі думав. Коли працював у амбулаторії, то неодноразово звертався до головного лікаря, з проханням щось робити. Але на це мені казали : ти хто такий, чому прийшов.

Я розумів, що маю свої ідеї, які хочу реалізовувати і потрібно працювати самому. Тому, коли анонсували медреформу, я чомусь дуже сильно повірив у неї.

Тоді ж продав свою квартиру у Тернополі, адже на відкриття власного кабінету і обладнання потрібні були чималі кошти. Потрапив лише у третю хвилю реформи і підписав договір з НСЗУ. Одразу підписав 1800 декларацій. Адже люди мене знали і довіряли.

Читайте також: Школа пацієнтів, QR-коди і електронні картки. Чому сімейним лікарям потрібно брати приклад з Вознесенська

Спочатку я хотів винаймати кабінет в лікарні, де працював. Але до мене так скептично сказали: “Ти ж розумієш, що ти хочеш працювати, ходити на роботу та ще й платити за це кошти?”. Я це розумів. Таки почав там працювати у приміщенні 22 кв.м. Але це було зовсім не те, про що я мріяв. Тому довелось переїхати і рухатись далі. А колеги просто косо дивились, мовляв, Міша завжди був дивним пацаном, а тепер він не просто дивний, а ще й охринівший.

Перші пів року я всі зароблені кошти вкладав у новий заклад – залишав собі лише 4 тисячі (така зарплата була у мене раніше). Я закупив аналізатори, кардіографи, повністю зробив ремонт і облаштував кабінети. Тепер маю приміщення 100 кв.м.

Щоб відкрити кабінет, мені знадобилось більше мільйона гривень. До речі, головною моєю покупкою став апарат УЗД вартістю $22 000. Ці кошти компенсувала та продана квартира. Але апарат був мені потрібний, я вивчив ультразвукову діагностику, бо розумів, що цей скіл необхідний сімейному лікарю.

Найуспішніший лікар області

Чому найуспішніший лікар? Бо люди вміють рахувати чужі гроші. Чомусь вважають, що якщо я отримую від НСЗУ 120 тисяч гривень, то вони всі мої. Але це ж зовсім не так. Я маю забезпечити зарплатою персонал, оплатити оренду, оснастити кабінети і відкласти гроші на розвиток.

Було так дивно, коли до цього я отримував 4 тисячі гривень, а тут бац – і одразу прийшло 80. Спочатку навіть не знав, що з ними робити. Свою зарплату я навіть не рахую, але з дружиною на двох маємо трохи менше половини коштів, які надходять від НСЗУ.

От я проходив стажування у клініках загальної та спеціалізованої практики у Дюссельдорфі, що у Німеччині. І виявилось, що на це потрібно не так і багато коштів – 90 євро сам курс і ще 60 на проживання і дорогу. І так класно, що ти можеш отримувати нові знання. Раніше такі речі для мене були історією з книжки. Бо я такий великий інтроверт і як би все не помінялось, то я навряд чи сам міг щось змінити. Не знаю чи залишився б у сімейній медицині. Але зараз я бачу перспективу і вже маю плани, як розвивати клініку далі.

Захворів на коронавірус і лікував пацієнтів через телефон

Коли ми всій країні розпочався карантин, звісно, ми змінили роботу клініки. Всередині будівлі не можна було перебувати одночасно багатьом людям, а замість трьох лікарів приймав лише один. Крім того, ми телефонували своїм пацієнтам, розповідали про вірус, як він передається і чому важливо сидіти вдома.

Через місяць після карантину в місті ще не було жодного підтвердженого випадку коронавірусу. До мене прийшла пацієнтка і це був звичайний огляд, нічого особливого. У пацієнтки були легкі симптоми ГРВІ, але вона втратила нюх, тому направили на тест – результат позитивний. Так на коронавірус захворів я і моя дружина.

Після цього я самоізолювався вдома і почав консультувати людей телефоном, а клініку ми закрили на карантин.І це справді була повноцінна робота – я сідав за стіл, брав до рук три телефони і відповідав на дзвінки. Бувало таке, що поки говорив з одним пацієнтом – уже два пропущених виклики від інших. Якщо до карантину в день було 10-20 дзвінків, то під час – близько 100 в день.

Ми і до епідемії багато питань вирішували через телефон чи онлайн. Наприклад, людина здала аналізи, результати яких потрібно чекати добу. Навіщо їй їхати знову завтра? Я ж можу проконсультувати та призначити лікування і через телефон.

Виявив апендицит завдяки… онлайн-огляду

Найбільша проблема на карантині – незнання. Сьогодні є проблема, а інформація про її вирішення з’являється набагато пізніше. Знаєте, нам доводилось порушувати карантин і їхати на власній машині до старенької пари, яка теж мала COVID. У них навіть не було мобільного телефону і що з ними робити? Інших варіантів не було. Скажу більше, завдяки тому, що ми їздили через день, нам вдалось їх вилікувати. У дідуся взагалі була складна стадія.

Багато людей почали тривожитись, що у них може бути коронавірус. Були дзвінки типу, “я їхала з нею в автобусі, вона сиділа за 5 метрів, але у неї підтвердили COVID”. Це зараз всі все знають, а ще початку квітня люди дуже боялись. А ще до мене телефонували пацієнти з коронавірусом, до яких викликали поліцію, бо вони вийшли на власне подвір’я. Так, це не моя робота, але до кого вони будуть ще телефонувати. Сьогодні більшість моїх пацієнтів уже поінформовані та спокійно до цього ставляться.

Читайте також: Як працює медреформа на Львівщині: приватна клініка може бути безкоштовною. Приклад Сколе

Був один дуже крутий кейс про який я колись напишу – завдяки правильній комунікації з мамою, вдалось врятувати дитину. Я вперше проводив пальпацію живота через Viber: провів інструкцію мамі, яка самостійно оглядала свого сина. Того ж вечора хлопчика прооперували за моїм електронним направлення, бо у нього був апендицит.

Доказова медицина економить пацієнту кошти

Я маю індивідуальний підхід до пацієнтів, завжди легко знаходжу контакти. І ми у клініці полегшуємо людям життя, наприклад, довідки виписуємо за 30 секунд, у той час як у звичайній лікарні потрібно оббігти купу кабінетів для цього. А ще люди часто відчувають себе покинутими у медзакладі, у нас такого немає.

Я намагаюсь користуватись принципами доказовості, тобто назначати ліки тільки тоді, коли це дійсно потрібно пацієнту, а не просто викачувати з них гроші.

От наприклад у людини лімфаденіт (запалення лімфовузлів) і при цій хворобі хірург каже, що потрібно вирізати, терапевт припише купу ліків на 1000 гривень, а доказова медицина скаже – забий. І от ти забиваєш, але ведеш просвітницьку роботу з людиною і розказуєш, що робити. І повірте, чи лікувати запалення дорогими ліками чи нічого з ним не робити – воно за тиждень пройде само. І це не просто вигадки, а підтверджено на практиці. Це дозволяє людям значно зекономити.

Ми не виписуємо 10 препаратів проти нежитю, коли достатньо тільки сольового розчину. А ще оця одвічна проблема капання, коли бабці раз на рік лягають під крапельницю. І їм краще зробити ще один раз і витратити 5000 гривень, ніж кожен день пити ліки за 40 гривень, яких вистачить на місяць. Я намагаюсь з цим боротись і пояснювати людям.

А ще я дуже топлю за вакцинацію, бо дуже багато вивчав це питання. Вже вдалось багатьом пацієнтам вакцинувати своїх дітей та вакцинуватись самим. Часто я відвідую школи, де також почав проводити просвітницьку годину. 

Пацієнт понад усе

Вже давно вся Західна Європа працює за принципом “гроші ходять за пацієнтом”. Тепер і ми так робимо. Більшість послуг у нашій клініці є абсолютно безкоштовними. Можемо брати аналізи, робити кардіограму, а ще у нас є послуги нарколога – моя дружина має саме таку спеціальність.

Ми видаємо лікарняні. Задля зменшення черг автоматизували видачу деяких довідок нашим пацієнтам, зокрема тих, які пропустили навчання у школі з причини захворювання. З’явився спірограф, зросла кількість експрес-тестів (на Helicobacter pylori, ПСА). Також докупили експрес-тести для виявлення вірусів грипу А і В. Маємо свій аналізатор сечі – з яким отримуємо результат за 30 секунд. Ще облаштували зручну кімнату для дітей.

Я готовий робити все на благо пацієнта. Якщо купую вакцину, то за скільки купив, за стільки й зроблю.

А ще у нас є реклама за яку даємо 10% знижки. Людина повинна виставити фото у Фейсбук і написати про те, що вона вакцинувалась. Це я собі навіть в мінус іду. Але для мене це така ідейна тема і якщо люди будуть більше про це говорити у соціальних мережах, ймовірно, це працюватиме.

Планую залучати у район і вузьких спеціалістів, бо з цим є проблема. От ми знаходимось від обласного центру за 98 км і для зручності пацієнтів було б краще мати таких лікарів у нашому містечку.

Матеріал створено в рамках проєкту «Медична реформа: успішні кейси спростовують міфи», який впроваджується #ШоТам за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.