«Комубук» — це культуртреґерський проєкт, головною метою якого є заповнення культурних лакун у видавничій справі. Видавництво зосереджуємося на виданні культових творів, що вже давно стали частиною світового літературного канону ХІХ-ХХІ століть, але досі залишалися недоступними українською мовою.
Саме для цього створювався «Комубук» — перша українська платформа краудпаблішингу. Працює проєкт доволі просто:
видавництво пропонує певну книжку й оцінює вартість її видання;
потім оголошуємо збір коштів, який може тривати від 30 до 90 днів;
коли потрібну суму зібрано, видавництво видає книжку і розсилає примірники всім учасникам та учасницям, які зробили внесок.
Редакція ШоТам створила добірку книжок, на які варто звернути увагу!
«Катананхе» Софія Андрухович
Опис: Вони живуть у звичайній київській багатоквартирній панельці, оточеній заквітчаними клумбами перед під’їздами та тісними балконами, з яких літніми вечорами так приємно слухати місто й споглядати, як на нього опускається ніч. Вони — це Леся та Олекса, їхня донька-підлітка Тая і собака Діна. Їхнє життя здається звичайним, навіть банальним, аж поки у нього не вривається вихором надмірна пристрасть, яка загрожує зруйнувати все — усталені звички, почуття одне до одного, ба навіть уявлення про самих себе.
Занурюючи читача в оповідь, що на початках здається буденною, історія, яку розповідає Софія Андрухович, з кожним новим абзацом закручується немов пружина. Вона обростає напругою й за кількадесят сторінок вже несеться на читача нестримною лавиною, що заледве дозволяє перевести подих. Ця літературна лавина настільки майстерна, витончена та прекрасна, що ми можемо лише зачудовано нею насолоджуватися.
Опис: Без перебільшення головний роман «розбитого покоління», який миттєво став легендою, здійняв шквал суперечливих відгуків і визначив подальший розвиток американської літератури. Саме в цьому творі відбувається становлення славнозвісного «спонтанного» стилю Джека Керуака, натхненного ритмами і звучанням бібопу. «В дорозі» віддзеркалив світогляд цілого покоління, став культовим текстом контркультури, а невдовзі — всесвітньо визнаною класикою.
Нескінченна дорога, автостоп і автобуси, перетинання континенту від краю до краю, нічні розмови до світанку, поезія, секс, речовини і, звісно ж, нестримний джаз. Дослідження меж особистої свободи і Американської мрії. Сповнена пригод подорож двох друзів: письменника-початківця Сала Парадайза та юного шахрая й бабія Діна Моріарті. Саме завдяки цьому тексту народився образ вічно молодого і шаленого «короля бітників», спокусливий і оманливий образ, у якому Джек Керуак назавжди закарбувався в уяві читачів, який приніс йому важкий тягар слави і якого він не позбувся й досі.
Опис: Американського прозаїка Генрі Міллера (1891–1980) можна поставити в один ряд із такими визначними письменниками-модерністами ХХ століття, як Джеймс Джойс, Вірджинія Вулф та Семюел Беккет, адже їхні твори назавжди змінили самі межі літератури як мистецтва. Найвідоміший роман Міллера «Тропік Рака» (1934), що є своєрідною скандально-вибуховою сумішшю автобіографії й художньої вигадки, розповідає про бурхливе богемне життя вбогого й вічно голодного американського письменника в Парижі 1930-х років, у якому нескладно впізнати alter ego самого автора.
Вперше опублікований у Франції у видавництві Obelisk Press, яке спеціалізувалося на англомовній літературі, твір Міллера ще близько 30 років залишався забороненим у Сполучених Штатах та Великобританії, що, однак, не завадило йому швидко здобути культовий статус, який він утримує й до сьогодні. Безкомпромісно відвертий та провокативно-зухвалий, написаний письменником із тонким чуттям мови й спостережливим оком художника, «Тропік Рака» Генрі Міллера — це один із наріжних каменів модерністської літератури ХХ століття, який навіть сьогодні змушує нас ставити під сумнів усе, що ми знаємо про мистецтво, свободу та мораль.
Опис: Роман «Місіс Делловей» (1925) британської письменниці Вірджинії Вулф (1888—1942) часто порівнюють з «Уліссом» Джеймса Джойса завдяки його детальній і проникливій розповіді про один день із життя головної героїні, Клариси Делловей. Вулф занурює читача в чудовий червневий день, коли лондонська леді з вищих ешелонів британського суспільства готується до вечірки. Протягом дня Клариса пригадує свої щасливі молоді роки, розмірковуючи про вибір вийти заміж за надійного і статечного Річарда Делловея, відмовивши екстравагантному Пітеру Волшу, якого вона палко кохала.
Незважаючи на те, що Річард був її опорою і вона прожила з ним щасливе життя, Клариса продовжує відчувати вагання. Її думки постійно повертаються до тих далеких літніх днів і до питання, чи дійсно вона зробила правильний вибір. Якщо її рішення було правильним, то чому ж тоді серце щемить від однієї згадки про ті далекі часи? Вулф майстерно зображує внутрішні переживання і сумніви героїні, створюючи глибокий психологічний портрет, який віддзеркалює складність людських почуттів і виборів.
«Чи мріють андроїди про електричних овець?» Філіп К. Дік
Опис: Коли Рік Декард, мисливець за головами, отримує завдання ліквідувати групу андроїдів «Нексус-6», що нелегально проникли на планету Земля, він сприймає це як подарунок долі, як свій шанс врешті-решт втілити заповітну мрію свого життя — стати власником справжньої живої тварини. Однак у цьому похмурому постапокаліптичному світі ніщо не є настільки простим, як видається, і місія Декарда швидко перетворюється на кошмарний заплутаний калейдоскоп подвійної гри та обману, де мисливець, сам того не помічаючи, поступово перетворюється на здобич… Розмиваючи межі між людським та машинним, класика літературного кіберпанку, роман «Чи мріють андроїди про електричних овець?» (1968) культового американського фантаста Філіпа К. Діка (1928—1982) змушує нас по-новому поглянути на сутність того, що ми називаємо людським буттям. Роман є особливо актуальним сьогодні, коли симбіоз між біологічними формами та кібертехнологіями видається як ніколи реальним.
В 1982-му році роман було екранізовано знаменитим британським режисером Рідлі Скоттом під назвою “Той, що біжить по лезу/Blade Runner”.
Книжка «В кафе екзестенціалістів: свобода, буття і абрикосові коктейлі» Сари Бейквелл
Опис: Одного погожого дня на початку 1930-х років у паризькому барі Bec-de-Gaz зустрілися троє друзів, які згодом стали легендарними постатями в історії філософії. Вони замовили абрикосові коктейлі, зручно вмостилися за столиком і взялися обговорювати дещо екзистенційне. Цими трьома молодими людьми були Жан-Поль Сартр, Симона де Бовуар і Раймон Арон. Саме ця зустріч, за думкою істориків, започаткувала одну з найвизначніших філософських та інтелектуальних течій ХХ століття — екзистенціалізм.
Книга «В кафе екзистенціалістів: свобода, буття та абрикосові коктейлі» британської письменниці, професорки та історикині ідей Сари Бейквелл запрошує читачів у насичену й захопливу мандрівку цим потужним філософським рухом. Вона представляє колективний портрет Жана-Поля Сартра, Симони де Бовуар, Моріса Мерло-Понті, Альбера Камю, Карла Ясперса, Мартіна Гайдеґґера, а також пів дюжини інших європейських письменників і філософів того часу.
Сексуальні, вишукані, епатажні, чуттєві й ерудовані: як реагували екзистенціалісти на моральну й політичну кризу 1930-х років? Як вони пережили загальноєвропейську катастрофу воєнного часу? Про що думали та про що говорили у своїх творах і дискусіях у кафе в роки післявоєнної відбудови? Їхні ідеї були не менш глибокими та яскравими, ніж їхні різноманітні й суперечливі особисті долі.
Сплітаючи воєдино історію філософського руху з історіями людей, які його творили, Сара Бейквелл розгортає перед читачем неймовірну панораму інтелектуального життя Європи минулого століття, описану з перспективи його домінантних духовних пошуків та цінностей, головною з яких завжди була свобода.
«В обіймах імперії. Література й імперський дискурс від наполеонівської до постколоніальної доби» Мирослав Шкандрій
Опис: Імперське панування має безліч форм, і воно не завжди проявляється через грубу військову силу. Важливим аспектом є імперський культурний дискурс, зокрема й літературний, що використовує символи та наративи для підкорення й зваблення колонізованих народів.
Імперія прагне зламати волю до опору колонізованої культури, нав’язуючи їй самообраз слабкої та відсталої. Водночас вона зваблює колонізованого своєю гаданою величчю, спонукаючи його асимілюватися й насолоджуватися власним поневоленням. Тому не дивно, що сьогодні українці протистоять неоімперським зазіханням Росії не лише на полі бою, а й у культурній площині. Російський імперський дискурс про Україну має кількасотрічну історію і створив мисленнєві моделі, шаблони та стереотипи, які впливають на сучасні події та конфлікти.
Ця боротьба з імперським дискурсом є важливою складовою опору, яка вимагає усвідомлення та переосмислення національної ідентичності, культури та історії. Українці, захищаючи свої культурні надбання та стверджуючи власну самобутність, протистоять нав’язаним стереотипам і прагнуть до свободи від будь-яких форм поневолення.
Опис: Це унікальне видання, яке звертає увагу на жанр візуального мистецтва, що раніше був мало висвітлений у вітчизняній арткритиці. Ця книга присвячена автопортрету як засобу самодослідження та самоконструювання мисткинь.
У своїх есеях Діана Клочко обирає героїнь суб’єктивно, але в результаті створює цілісний сюжет, що охоплює понад століття візуальних експериментів. Розглянуті роботи, які здебільшого є графічними та живописними, а також світлинами, довгий час залишалися поза увагою та не обговорювалися. Сьогодні ж, у контексті масової культури селфі у соцмережах, інтерпретації цих зображень набувають особливого значення.
Видання містить численні кольорові репродукції автопортретів українських художниць, які до цього були малодоступними або ніколи не публікувалися. Введення авторкою особистих колізій з власного життя додає есеям інтимного звучання та перетворює всю книгу на своєрідний автопортрет.
Опис: Розповідь про дублінське дитинство і юність Стівена Дедалуса, його пошуки власної ідентичності через мистецтво та поступове звільнення від пут родини, релігії та патріотичного обов’язку, є водночас замаскованим автопортретом молодого Джойса і універсальною історією про пошук власного голосу, який кожен митець повинен віднайти, щоб стати самим собою.
Опублікований у 1916 році, через два роки після збірки оповідань «Дублінці», роман «Портрет митця замолоду» затвердив ім’я Джойса серед найвизначніших представників літературного модернізму. Цей твір не лише відображає особистий досвід Джойса, але й стає важливою віхою у розвитку модерністської літератури, демонструючи нові підходи до оповіді та внутрішнього монологу.
Опис: Ця книга — спроба створити груповий портрет українців та українок, які протидіють російській агресії. До неї увійшли розповіді від першої особи людей різного віку, професій та бекграундів, які вирішили долучитися до спротиву. Усі вони могли б обрати пасивну позицію безпорадних спостерігачів, але натомість вчинили інакше. У певний момент своїх життів герої цієї книги пройшли умовну точку У, точку України: усвідомили її важливість і вирішили за неї боротися — кожен і кожна у свій спосіб.
Хтось вирушив на фронт, хтось зайнявся волонтерством, а ще хтось — документуванням і осмисленням подій. У книзі лунають голоси не лише українців, адже ця війна має значно ширший контекст і значення, впливаючи на міжнародну спільноту та глобальну безпеку.
У Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» завершили першочергові протиаварійні роботи, які захистять сучасний лікувально-діагностичний корпус від зовнішніх впливів. Завдяки цьому медики зможуть безперебійно працювати навіть у холодну пору року.
Роботи виконала будівельна компанія ТОВ «ЮНІТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» за фінансової підтримки благодійного фонду «Таблеточки».
У рамках протиаварійних заходів:
Встановлено сендвіч-панелі у пошкоджені віконні та дверні прорізи, які дозволяють обробляти поверхні антисептиками, забезпечуючи належні умови для лікування.
Ізольовано частину приміщень тимчасовими конструкціями для захисту від зовнішніх впливів.
Демонтовано небезпечну пошкоджену плитку з фасаду.
Утеплено стіни мінеральною ватою, інженерні мережі, а також частково замінено пошкоджені елементи, які контактували із зовнішнім середовищем.
18 листопада затвердили проєкт будівництва шести перехоплювальних паркінгів на в’їздах до Львова. Це рішення стане важливим кроком у розвантаженні центральних районів міста та розвитку інфраструктури громадського транспорту.
Про це повідомив Керівник департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури ЛМР Олег Забарило.
Де облаштують паркінги
Для реалізації проєкту обрали шість ділянок:
Вул. Б. Хмельницького: 9 500 м², 380 паркомісць. Тут планують розширити маршрути громадського транспорту та створити виділені смуги для його руху.
Перехрестя вул. Городоцька — вул. Збиральна: 8 500 м², 340 місць. Забезпечать зручний доступ до громадського транспорту.
Вул. Стрийська (біля іподрому): Найбільший паркінг площею 31 600 м², що вміщатиме 1264 автомобілі. Виділені смуги для громадського транспорту дозволять скоротити затримки до центру на 49%.
Вул. Зелена: 5 400 м², 216 місць. Облаштують зручний доступ до тролейбусів.
Вул. Личаківська: 5 000 м², 200 місць. Це допоможе зменшити транспортний потік з Винників та прилеглих громад.
Перехрестя вул. Т. Шевченка — вул. І. Величковського: 21 000 м², 840 місць. Зручно розташований для потоків із західного напрямку.
Фото:візуалізація від tvoemisto
Переваги для міста
Проєкт спрямований на зниження кількості автомобілів у центрі Львова, скорочення затримок у русі громадського транспорту та поліпшення доступності міських маршрутів.
Нові паркінги стануть основою системи «перехоплюй і їдь», що відповідає сучасним тенденціям розвитку сталої мобільності. Вони забезпечать зручність для мешканців та гостей Львова, зберігаючи при цьому історичний і екологічний баланс міста.
Перехоплювальний паркінг — це спеціально облаштована авто- або велостоянка, зазвичай розташована на в’їздах до міста. Головна ідея такого паркінгу — дати можливість жителям приміських зон залишити свій транспорт і пересісти на громадський транспорт для поїздки до центру міста.
Як це працює?
Власник автомобіля залишає свій транспортний засіб на стоянці на весь день, а до центру чи інших частин міста їде громадським транспортом, маршрут якого інтегрований з паркінгом. На зворотному шляху авто забирається з паркінгу.
Нагадаємо, що на Львівщині запустили першу пересувну аптеку (ФОТО).
На базі центральної районної лікарні в Близнюківській громаді Лозівського району триває будівництво великого підземного укриття для пацієнтів і медперсоналу.
Про це повідомив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Укриття для понад 430 людей
Підземне укриття зможе вмістити більше ніж 430 осіб. У його межах облаштують кабінети, операційний блок і палати інтенсивної терапії. За словами Олега Синєгубова, лікарня є ключовим медичним об’єктом громади, тому забезпечення її функціонування навіть під час обстрілів — пріоритетне завдання.
Фото: опубліковане на фейсбук-сторінці Олега Синєгубова
Сучасне обладнання та автономія
Близнюківська ЦРЛ уже отримала новітнє обладнання завдяки підтримці Міністерства охорони здоров’я. У лікарні працює сучасна лабораторія для проведення різних медичних досліджень, встановлено комп’ютерний томограф і дві кисневі станції. Також заклад оснащений автономними системами живлення, водопостачання та новою котельнею.
Фото: опубліковане на фейсбук-сторінці Олега Синєгубова
Будівництво укриття демонструє важливість безпеки пацієнтів і медиків у прифронтових громадах. Воно стане не лише захистом під час обстрілів, а й простором, де зможуть надавати медичну допомогу навіть у критичних умовах.
Близнюківська лікарня — це приклад поєднання безпеки, інновацій та турботи про здоров’я кожного мешканця громади.
Нагадаємо, що благодійний фонд «Старенькі» збирає кошти на теплі набори для літніх людей Чернігівщини.
Фото: опубліковане на фейсбук-сторінці Олега Синєгубова.
Коментарі