

Суспільство
Звук у кіно та на концертах стане кращим: подробиці
В українських кінотеатрах та концертних залах звук тепер буде кращим завдяки новим вимогам до акустики у державних будівельних нормах (ДБН). Про це повідомили у Конфедерації будівельників, передає Економічна правда.
Нова ДБН щодо закладів культури набрала чинності з 1 листопада цього року і стосується проєктування нових і реконструкції існуючих будівель закладів культури. Це кінотеатри, театри, концертні зали, музеї тощо.
“Якість звуку – це не лише правильне обладнання, а й належне архітектурне планування зали за формою, матеріалами і так далі. У новому ДБН щодо закладів культури було переглянуто і оновлено ці вимоги, щоб майбутні концертні зали, театри та зали в кінотеатрах будувалися кращими – з кращим звуком без відлуння та інших дефектів”, — заявили в Конфедерації будівельників.
Читайте також: Для музичного сектору України дають грант до 70 тис. євро
Як цього досягнуть?
Ось декілька прикладів змін у ДБН щодо закладів культури, які пов’язані з акустикою:
– прямокутна форма зали та плоска горизонтальна стеля допускається лише для планування невеликих лекційних зал до 200 осіб. А на більшу місткість глядачів краще робити трапецієподібну форму з кутом розкриття 10-12 градусів.
– у залах з великою стелею і шириною, щоб не провокувати різні звукові відбиття і запізнювання на перших рядах треба застосовувати звуковідбивальні конструкції на стелях і стінах, які б спрямовували відбитий звук на більш віддалені місця.
– “театральна луна” може виникнути у випадку, якщо задня стіна зали примикає до стелі під кутом 90 градусів. Щоб це унеможливити, потрібно задню частину стелі проектувати з нахилом у бік задньої стіни чи застосовувати спеціальні оздоблювальні матеріали з акустичними властивостями.
– для ефективного розсіювання відбитого звуку у залах мають застосовуватися спеціальні розсіювальні елементи. А для огороджувальних конструкцій залів не рекомендується використовувати гладкі паралельні плоскі поверхні.
У ДБН також зазначено, що одним із важливих етапів акустичного проектування повинно бути комп’ютерне моделювання і розрахунок локальних акустичних критеріїв. Це потрібно для оцінки розбірливості мови, ясності звучання, гучності тощо.
Суспільство

Юрій та Альона Лубенські заснували у Бердянську сироварню на вогні, але після повномасштабного вторгнення росії та окупації були вимушені покинути сімейну справу й рідне місто.
Про це ШоТам розповіло в інстаграмі.
Рішення піти у військо
«Коли почалось повномасштабне вторгнення, ми були, я б сказала, на самому піку. Ми добилися всього, чого хотіли в плані сироваріння. Ми приручили той вогонь, те молоко, і просто працювали, і жили своє найкраще життя», — поділилася засновниця сироварні Formaggio olive Альона Лубенська.
Спершу сировари займалися волонтерством, а згодом удвох вирішили долучитися до лав Сил оборони.


«Чекати якогось чуда, що “воно-от закінчиться, і все буде добре”, — вже ця надія з кожним днем ставала все меншою і меншою. Прийняв таке рішення і все. Якось треба ж це все зупиняти і брати участь», — розказав Юрій Лубенський.
Альона Лубенська рік евакуювала поранених із гарячих точок. Наразі вона повернулася додому до доньки, а Юрій і сьогодні продовжує службу в ЗСУ. Родина вірить, що одного дня вони повернуться до справи свого життя — сироваріння.
Читайте також: Євген Клопотенко започаткує власну кулінарну школу в Києві
Про сироварню подружжя
Свій заклад родина Лубенських збудували у Бердянську за п’ять років. Вони відреставрували стару будівлю, створили невеличких льох для дозрівання сиру, який згодом покращували.
Альона Лубенська говорить: «Покидати усе це було боляче, але жити під російським прапором сім’я не хотіла. Це було дуже складне рішення — це правда. Це просто розрив душі».
За роки своєї роботи сировари опанували багато технологій сироваріння та мали своїх шанувальників. Подружжя з України добре знали й поважали колеги з усього світу, зокрема в Іспанії, Франції, Нідерландах та Швейцарії.
Нагадаємо, що українські сировари привезли вісім нагород з найбільшого сирного конкурсу у світі.
Фото: інстаграм-акаунт Formaggio olive
Суспільство

Бариста та засновник проєкту для військових Coffee Care Вадим Грановський провів лекцію в Кембриджському університеті про українську культуру споживання кави.
Про це бариста повідомив на фейсбуці.
Як пройшла лекція
«Лекція і розмова про українську культуру та ідентичність стала духовною, інтелектуальною частиною. Матеріальним, тілесним досвідом стала дегустація авторського напою Flat Red»‚ — написав бариста.
Під час лекції Вадим Грановський цитував лондонську редакцію щоденника Павла Алепського «Подорож антіохійського патріарха Макарія». Автор цих записів відвідував Україну всередині 17 століття.
Також бариста розповідав про твір одного сирійського мандрівника, який став літературною пам’яткою, і про те, що цей щоденник опинився в Україні завдяки Агатангелу Кримському.
Читайте також: Американська кореспондентка отримала нагороду за воєнні репортажі з України


Вадим Грановський відзначає, що створена в Україні кава Flat Red, яка поєднує каву та гранат, чорне та червоне, змогла передати у Кембриджі український наратив. Він додав, що під час заходу кілька десятків студентів слухали лекцію, смакували каву, ставили питання та говорили про Україну.
Нагадаємо, що Євген Клопотенко започаткує власну кулінарну школу в Києві.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Вадима Грановського
Суспільство

Кореспондентка газети New York Post Кейтлін Дорнбос отримала нагороду Marie Colvin Award від Клубу журналісток Нью-Йорка. Визнання медійниця здобула, висвітлюючи війну в Україні.
Про це повідомляє американське видання AOL.
Кореспондентка відвідала секретну воєнну базу, розповіла про те, як українці переобладнали зброю за мільярд доларів. У своїх репортажах Кейтлін наголошувала на затримці допомоги від Конгресу. Журналістка показувала війну, спілкуючись із військовими під час російських авіанальотів.


Кейтлін під час поїздки на Донбас
Читайте також: Ірена Карпа подарувала Далай-ламі прикрасу з літерою «Ї» (ФОТО)
«Я мала поїхати на місце подій, щоб показати нашим читачам у Нью-Йорку, що це боротьба за демократію, боротьба за вільний світ», — говорила Кейтлін у своїй промові на нагородженні.
Нагадуємо, що Ярослава Магучіх відкрила сезон 2025 року першим «золотом».
Фото: твітер Кейтлін Дорнбос