Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
продовольчий банк продовольчий банк

Суспільство

Зберегти природу і допомогти нужденним: як працює перший банк їжі в Україні

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Чи замислювались ви над тим, де дівається прострочена їжа з полиць супермаркетів? Її просто викидають на смітник, де вона гниє та забруднює навколишнє середовище. Україна входить у 10-ку країн, де виробляється найбільше органічних відходів. Лише за 2019 рік наші громадяни викинули близько 7 млн тонн їжі на смітник. Іван Павліш разом з однодумцями взявся за розв’язання цієї проблеми та створив перший продовольчий банк “Тарілка”. Завдяки проєкту, магазини Львова не викидають продукти, а передають їх волонтерам. А ті, зі свого боку, забезпечують продуктами сотні нужденних.

Іван Павліш

Іван Павліш

За освітою юрист, народився в селі Луки, Львівської області. Працює юрисконсультом в будівельній компанії. Засновник та керівник громадської організації «Тарілка».

Як працює перший український банк їжі?

Щороку українці викидають на смітник понад 5 млн тонн їжі. Наша країна входить у 10-ку країн, де найбільше виробляють органічні відходи. І наша поведінка стосовно харчових продуктів потребує значних змін. Продовольчий банк допомагає вирішити відразу дві проблеми – по-перше, ми зменшуємо кількість органічних відходів і тим самим зберігаємо навколишнє середовище, а по-друге, ми можемо допомогти малозабезпеченому населенню продуктами харчування.

Ми перша організація в Україні, яка працює з продуктами харчування на межі терміну придатності. Тобто наші волонтери приїжджають в магазини-партнери і забирають ту їжу, яка б завтра-післязавтра могла поїхати на смітник. Потім ці продукти веземо у благодійні організації, які допомагають малозабезпеченому населенню. І вже там їжа розподіляється між нужденними. 

Дуже часто на смітники потрапляє та їжа, яку ще можна було б врятувати. Люди в магазинах вибирають свіжі партії, а продукти, яким залишилось 1-2 дні не купують і вони відправляються на звалище. От ми працюємо з молочним заводом і там через різні обставини частина продукції навіть не виїжджає зі складу. І де вона опиняється згодом? На смітнику! А тепер завдяки продовольчому банку є можливість врятувати таку їжу, тим самим допомогти людям.

Передача продуктів від мережі супермаркетів АШАН

Нашу “Тарілку” ми офіційно зареєстрували у вересні 2019 року. Цю ідею запропонував Ростислав Косюра, який 23 роки жив у Німеччині, а згодом повернувся в Україну. Я підтримав його ініціативу і зараз проєктом керую я разом з командою. Зараз у “Тарілці” є 30 активних членів та понад 100 волонтерів. 

Годуємо людей молочкою, м’ясом та навіть хамоном

“Тарілка” співпрацює з низкою супермаркетів у Львові, а також з виробниками, що передають цілі партії своєї продукції – печиво, молочка тощо. Найпершими нашими партнерами стали мережі “Близенько” і “Рукавичка”. І зараз більше 60 їх магазинів передають нам продукти. Крім того, працюємо також з трьома магазинами АШАН, які є у Львові.

Зараз складно порахувати, скільки їжі ми забираємо в той чи інший день. Логістика виглядає так: до 13:00 щодня кожен магазин дає нам відповідь, чи готові вони передати нам продукцію. Після цього ми складаємо маршрут. Один магазин може передати мінімальний набір з булочок і йогуртів, а може – 3 ящики повноцінної якісної їжі. Після збору ми формуємо набори. Вони бувають різними – хліб, молочна продукція, часто передають м’ясо, овочі та фрукти. Інколи до нас потрапляє навіть екзотична їжа – червона риба, хамон, кумкват. Таке собі може дозволити не кожен пересічний українець, а завдяки нам делікатеси отримують малозабезпечені люди.

Всю їжу ми передаємо нашим партнерам – благодійним організаціям.

Зараз ми працюємо з 30-ма. Хтось займається багатодітними сім’ями, хтось ветеранами, хтось людьми з інвалідністю, хтось безхатьками. Ми не виділяємо когось одного. На початку були непорозуміння, бо дехто міг казати, що їм потрібно більше продукції. Але ми не маємо права казати, що люди з інвалідністю потребують більше допомоги, ніж безхатьки. І навпаки. Для нас головне, що людина потребує.

Коли ми відкриємо власне приміщення, тоді зможемо вести статистику, скільки їжі забрали, скільком конкретно людям передали.

Поки можу сказати – один кілограм врятованої їжі – це мінус один кілограм завтра на смітнику.

Звичайно, інколи до нас потрапляють протерміновані чи не придатні до споживання продукти. Ми плануємо співпрацювати з ЛКП “Зелене місто”, які займаються переробкою органіки. Вони будуть приїжджати та забирати бокси з їжею, яку не вдалось врятувати. Крім того, маємо домовленості з різними проєктами, які займаються переробкою вторсировини. Папір, пластик чи скло – все будемо здавати.. Бо ми – за максимально відповідальне ставлення до природи.

У банку їжі зможуть набирати повну торбу харчів

Зараз ми проводимо ремонт у своєму приміщенні, яке нам надала Львівська міська рада на пільгових умовах. Взагалі роботу “Тарілки” ми планували розпочати саме тут. Але коли розпочався карантин ми зрозуміли, що вже зараз велика кількість людей опинились у скрутному становищі і потрібно працювати вже зараз.  Але скоро будемо працювати за планом – всі продукти прямуватимуть у наш продовольчий банк, куди люди зможуть приходити і брати собі їжу.

Читайте також: Екологія в Інстаграм: шість українських екоблогерів

У нас буде сортувальна станція, де продукти будуть проходити повторний огляд. Продовольчий банк облаштовуємо як соціальний магазин. Ми сподіваємось, що їжі буде більше ніж достатньо, щоб заповнити всі полиці. Кожен клієнт, який має потребу, зможе прийти і вибрати собі продуктовий кошик.

Перша категорія, з якою хочемо працювати – пенсіонери.

Ми будемо формувати певний реєстр – людина має прийти з пенсійним посвідченням чи іншим документом, який підтверджує її соціальний статус. Плануємо обслуговувати 20-30 людей в день. Але ми мусимо встановити певні обмеження в кількості їжі. Бо якщо зайде перша людина і забере всю їжу, то іншим нічого не дістанеться. З часом плануємо, що кожен отримуватиме торбинку з QR-кодом,  у яку складатиме продукти. Так всі будуть знати, що можуть забрати стільки, скільки поміститься в шопер.  А коди потрібні для того, щоб систематизувати роботу з клієнтами, вести реєстр і викликати їх у банк. 

Звісно, одна й та сама людина не зможе відвідувати банк кожного дня. Бо ми хочемо допомогти якомога більшій кількості населення. Якщо в реєстрі буде 100-200 людей, то вони зможуть нас відвідувати раз на тиждень. Все залежить від того, скільки клієнтів ми зможемо прийняти в один день. Поки будемо працювати в тестовому режимі, бо напрацьованих алгоритмів у нас немає, адже в Україні ніхто такого не робив. Тому починаємо з маленького.

Допомагають люди з різних куточків світу

Приміщення плануємо відкрити в кінці квітня. Ми збирали кошти на ремонт, а також нам допомогли волонтери – хтось надавав будматеріали, хтось встановлює вікна, хтось фарбує стіни, хтось підтримує фінансово. Також про “Тарілку” знають і за кордоном! Благодійники з Німеччини передали нам кошти, з яких ми змогли придбати тарілкомобіль, на якому волонтери їздять забирати продукти. Також передали 5000 євро, які ми використали на завершення ремонтних робіт. Крім того, нами дуже цікавиться діаспора – з Голландії, Канади і США люди надсилають кошти.

Ми хочемо пропонувати клієнтам продовольчого банку давати певний благодійний внесок за відвідування. Ні, це не плата за вхід. У Німеччині, наприклад, люди самі віддають гроші за відвідування банку, бо їм гідність не дозволяє безплатно брати їжу.

Ми хочемо пояснити людям, що ви можете набрати повну торбинку їжі, а натомість дати всього 10 гривень. А за ці кошти ми б змогли оплатити комунальні послуги, паливо та завершення ремонту. 

Дуже радує, що навколо “Тарілки” зібралось так багато небайдужих. Але були також певні проблеми з мешканцями будинку, де буде розташований наш продовольчий банк. Люди почали збирати підписи проти закриття, адже чомусь мали стереотипи, що ми тут робимо розсадник для наркоманів чи безхатьків. Ми зустрілись з сусідами, провели їм презентацію і все пояснили. Запросили туди навіть священника, щоб він з боку релігії пояснив, що наш банк – це про добро.  Нам вдалось переконати сусідів, деякі з них навіть взялись допомагати “Тарілці”.

Продовольчий банк – це вигідно для бізнесу

В Україні діяльність продовольчих банків не врегульована законодавчо, тому зараз “Тарілка” зареєстрована як неприбуткова громадська організація. В законодавстві навіть не існує такої форми, як “продовольчий банк”. У Європі є окреме визначення. Їх законодавство стимулює великий бізнес передавати продукти у продовольчий банк, адже в кінці року вони зможуть цю кількість продукції монетизувати та відняти від податку.

Тобто, якщо компанія передасть в продовольчий банк продуктів на 100 000 євро, то потім вона зможе ці 100 000 відняти від загального податку. Це дуже зручно і стимулює бізнес допомагати банкам, а ті мають змогу допомагати якомога більшій кількості людей.

Я дуже сподіваюся, що в Україні такі проєкти будуть в кожному місті. До нас вже звертаються небайдужі люди з Києва, Запоріжжя, Івано-Франківська, Маріуполя, які хотіли б мати подібні ініціативи у себе. У січні ми організовували онлайн-конференцію, де було близько 20-ти представників з різних міст України, які хочуть розвивати проєкт у себе. “Тарілка” повністю надає їм менторську підтримку і ділиться своїми напрацюваннями. Коли ми будемо бачити, що вже є якась пророблена робота, то зможемо передавати контакти і нашим донорам їжі.

Читайте також: «Непустир»: як у Добропіллі мешканці перетворили звалище на публічний простір

Також ми плануємо проводити навчання для людей про те, як правильно поводитись з органічними і побутовими відходами.Ми частково вже ведемо кампанії в соціальних мережах і розказуємо про екологічні локальні ініціативи у місті. Та головне – внутрішнє бажання. От ми з дружиною сортуємо всі відходи окремо, користуємося шоперами і багаторазовими мішечками. Варіантів зберегти довкілля є багато, головне – хотіти це зробити. 

Підтримай ШоТам

Суспільство

На Київщині виявили стоянки давніх людей, яким понад 10 тис. років

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Неподалік від Києва, у Бучанському районі, археологи виявили три стоянки давніх людей, яким понад 10 тис. років.

Про це ШоТам повідомила Рятівна Археологічна служба.

Важливе відкриття вдалось зробити завдяки археологічним розвідкам перед будівництвом Великої кільцевої дороги навколо Києва на ділянці від шляху “Київ-Ковель-Ягодин” (М-07) до автомобільної дороги “Київ-Чоп” (М-06). 

Чому це важливе відкриття?

Стоянки датують часом фінального палеоліту. Це період великих змін на території не лише сучасної України, але й Європи. У цей час, після відступу льодовиків, починається заселення широких теренів від Англії до Верхнього Дніпра. Тут оселяються племена первісних мисливців, що вели динамічний спосіб життя та виживали завдяки полюванню, і облаштовували тимчасові стоянки на шляхах міграції тварин, зокрема, оленів, биків, кабанів. 

Як засвідчують археологічні знахідки зі схожих пам’яток, давні люди тоді жили у спорудах на кшталт чумів, що і до нині використовується населенням крайньої півночі Євразії. Це була кругла будівля діаметром чотири-п’ять метрів з вогнищем посередині. У ній мешкало до 10 осіб. 

Читайте також: «Це моя свобода». Історія Христини Стефінів, яка опанувала ДЦП та стала топ-тренеркою з комунікації

«Наукові моделювання доводять, що середня густота заселення території Європи в час палеоліту була не більшою, аніж одна людина на квадратний кілометр. Археологам не часто таланить виявити стоянки того часу. Відкриття і дослідження кожної – це значний внесок у наше розуміння найдавнішої історії», – розповів керівник досліджень, заступник директора Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Тарас Милян. 

Про те, що колись на цьому місці були тимчасові поселення, нині свідчать віднайдені вироби з кременю. Поки що це декілька знарядь праці. Однак вже незабаром археологи сподіваються на вагоміші знахідки. Детально дослідити старожитності вдасться до будівництва. Під час обстеження лише першої ділянки археологи виявили та нанесли на карти 15 нових об’єктів археології. 

Археологічні розвідки під час проектування Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва, що мають на меті виявити об’єкти археології, стартували більше, аніж 10 років тому. Перші дослідження науковці Рятівної археологічної служби здійснили ще у 2007 р. Тоді відкрили сім нових різночасових археологічних пам’яток на відтинку між Клавдієво-Тарасове та Миколаївкою. Найраніші матеріали датували добою бронзи, а це понад чотирьох тисяч років тому. У 2020 р. дослідження продовжили через коригування проєкту. Як результат науковцям РАС вдалося виявити ще вісім об’єктів археології.

Читайте такожНа околицях Дніпра виявили курган із давнім похованням (ВІДЕО)

«Будівництво доріг – це унікальна можливість для археологів дослідити пам’ятки на великих площах. Розкопки на Київщині будуть одними з найбільш масштабних не лише в Україні, але й у Європі. Обстеження вже першої ділянки ВКАД дають сподівання на дуже цікаві знахідки та відкриття. Виконання таких великих превентивних археологічних робіт є прикладом реалізації найкращих міжнародних практик у цій сфері.

Прикладом, наскільки важливими та сенсаційними можуть бути дослідження при будівництві доріг є розкопки, які провів Краківський археологічний осередок на шляху автостради А4 від Кракова до Тарнова. Вона пролягла через густо заселені у давнину території. У 1997 – 2010 роках польські колеги дослідили 121 археологічну пам’ятку, найдавніша з яких мала 15 тисяч років. Після цих досліджень науковці переписали частину польської найдавнішої історії», – розповів директор Рятівної археологічної служби Олег Осаульчук.

Нагадаємо, на Полтавщині археологи знайшли унікальні прикраси.

Як ми повідомляли раніше, на Херсонщині археологи знайшли тисячолітню піч.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

У Києві знімають хорор про Чорнобиль для світового прокату

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Києві проходять зйомки українського англомовного фільму жахів про Чорнобиль «The Chernobyl Fallout» («Чорнобиль паранормальний») від режисера супергеройського бойовика «Apple-Man» Василя Москаленка.

Про це пише Нове українське кіно.

Серед зіркового касту фільму британська актриса Хлоя Луїза Буенс («Круелла» Walt Disney), українські Ксенія Мішина, Роб Фельдман та ін.

Оригінальний сценарій до фільму, написаний режисером Василем Москаленко, був адаптований голлівудським сценаристом Майком Маккі.

Кіно створюється англійською мовою і планується до виходу в міжнародний прокат. Світова та українська прем’єри пройдуть одночасно. Орієнтовний час виходу фільму на екрани – осінь 2022 року.

Головні ролі у фільмі виконають українська зірка кіно і ТБ Ксенія Мішина. Головну чоловічу роль виконає режисер фільму, Василь Москаленко.

Читайте такожМакіяж без рук і марафон на протезі. П’ять історій українців, які надихають боротися та перемагати

Сюжет

У Чорнобильській зоні відчуження при таємничих обставинах зникає вчений з Британії. Його сестра Олівія прилітає в Україну і відправляється в місто-привид Прип’ять на пошуки брата. Олівія зупиняється в готелі «Чорнобиль». У номері, в якому жив брат, вона знаходить загадкові записи, який той зробив напередодні свого зникнення. Адміністратор готелю Анастасія радить Олівії звернутися за допомогою до парапсихолога Сергія, який вивчає аномальні явища в Чорнобильській Зоні Відчуження.

Нагадаємо, Takflix пропонує «підвісити» квитки для бійців.

Як ми повідомляли раніше, у Львові відзняли комедійну короткометражку про двох незрячих хлопців.

Усі фото: cinema.in.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

У Києві вперше на дорозі облаштували коробчасту розмітку: що це дасть?

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У столиці на одній із вулиць перерозподілили дорожній простір на користь велосипедистів, зокрема на Солом’янській створили коробчасту розмітку і змінили схему руху й створили велодоріжку.

Про це повідомив заступник голови КМДА на фейсбук-сторінці.

Тепер там смуга для громадського транспорту матиме ширину 3,5 м, дві автомобільні смуги — по 3 м, а велосмуга буде завширшки 1,5 м. Раніше на вулиці було три автосмуги по 4 метри.

Наголошується, що місто поступово йде шляхом відходу від автомобілецентризму і перерозподіляє дорожній простір між усіма учасниками руху за системою пріоритетів «пішохід, зокрема маломобільний — велосипед — громадський транспорт — автомобіль».

Тепер велосипедні смуги на вул. Солом’янській протяжністю 3,7 км поєднують наявну велосипедну доріжку на вул. Волгоградській та проєктний магістральний веломаршрут «Солом’янка — Центр», що пройде через Солом’янську площу та наразі розглядається державною експертизою.

Читайте такожЯк один забіг країнами Європи перетворився на спортивний проєкт для «діток дощу»

Коробчаста розмітка позначає проїжджу частину в межах регульованого перехрестя, на яку за Правилами дорожнього руху заборонено в’їзд під час виникнення затору або створення перешкод для руху транспортних засобів і пішоходів.

Нагадаємо, e Вінниці тестують перший у країні проекційний пішохідний перехід.

Як ми повідомляли раніше, на дорогах Києва з’явились нові дорожні знаки.

Усі фото: facebook.com/gustelev.pao.

Підтримай ШоТам

Читати далі