Залізничні вагони стали домом для людей, які втратили житло через війну. На вулицях Ірпеня розмістилося «Залізне містечко».
Це 5 вагонів-купе для житла. А також вагон-ресторан та вагон із душовими. На території – дитячий і спортивний майданчики, барбекю-зона з альтанками.
Їжа для мешканців містечка безкоштовна. Як і велопрокат, бібліотека та інтернет. «Залізне містечко» цілодобово охороняється.
Одночасно тут можуть розміститися 100 жителів Ірпеня. Вони чекають на відновлення своїх домівок.
«Тут, сказали, можна жити, скільки потрібно. Виселяти ніхто не буде. Якщо до зими нічого не встигнути, то зимувати буде складно. Але тут нескладно буде», — житель Залізного містечка Володимир Мельник.
«Тимчасово можна, звісно, пожити. Та недовго, бо хочеться додому. Додому в свою хату», — жителька Залізного містечка Марія Моргун.
У Білозірській громаді на Черкащині стару шкільну котельню перетворили на безпечне укриття, і тепер понад 600 дітей знову можуть повернутися за парти. Як задля спільної мети у звичайному українському селі об’єдналися батьки, вчителі та сільська рада, дивіться в новому випуску ШоТам!
Однокласники Микола і Дарина бачилися в зумі два роки. А тепер можуть проводити лабораторні дослідження та спілкуватися з учителями офлайн. Адже у Білозірській громаді на Черкащині стару котельню переробили на сучасне укриття.
Дев’ятикласники Микола та Дарина навчалися в одній школі та були хорошими друзями. Але спочатку їх розділив ковід, а потім – повномасштабне вторгнення. 2 роки заняття у дітей проходили онлайн.
“Навчатися дистанційно – це важко, тому що ми ввесь час проводили вдома та не бачили своїх друзів”, – ділиться дев’ятикласник Микола.
Крім того, дітям було складно самостійно засвоювати нову інформацію. А проводити лабораторні з біології та хімії – просто неможливо.
“І батьки і педагоги розуміли, що два роки дистанційки – це не показник якісної освіти”, – каже директорка школи.
Ходити у місцеву школу діти не могли, бо там не було бомбосховища.
“Ідея мати своє укриття у нас виникла рік тому. Спочатку це була ідея батьків та колективу”, – ділиться директорка.
Місце під укриття знайшли швидко – переобладнали стару котельню. Спочатку батьки прибирали старе вугілля та штукатурили стіни. А коли зрозуміли, що треба залучати професіоналів – звернулися до сільської ради. Там знайшли підрядників і зробили проєкт. А з місцевого бюджету виділили майже 1 000 000 гривень. Тепер Микола і Дарина та понад 600 дітей повернулися у стіни школи.
А на довгий час тривоги для дітей та вчителів є вода та їжа. У громаді вже відкрили 5 укриттів для закладів освіти та культури. Це завдяки злагодженій роботі батьків, вчителів та ОМС.
Нагадаємо, українська військово-медична академія розпочала навчання для слухачів «Офіцерського курсу».
Забіг розпочнеться о 12:00 на перехресті Старокостянтинівського шосе та вулиці Прибузької, для дорослих дистанція три кілометри, а для дітей 500 метрів.
Створено інформаційний чат-бот у застосунку Signal для військовослужбовців та членів їхніх сімей за номером +380631087206. Наразі цей застосунок працює у тестовому режимі.
Про це повідомляють Сили територіальної оборони ЗСУ.
Чат-бот містить інформацію, яка була зібрана шляхом аналізу діючої нормативно-правової бази командування Сил територіальної оборони Збройних Сил України, а також аналізу сотень звернень військовослужбовців та їхніх родин.
Крім того, користувачі чат-бота можуть залишити свої повідомлення, які будуть оброблені відповідно до чинного законодавства України, повідомили в командуванні.
Довідково: з 26.02.2022 року в командуванні Сил територіальної оборони ЗСУ успішно функціонує гаряча лінія, яка інформує, консультує та опрацьовує звернення від військовослужбовців та членів їхніх родин. Лінія працює щоденно з 08:00 до 20:00 за номером 0 800 507 028.