Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Закинуту друкарню в Харкові перетворили на артпростір

Опубліковано

У Харкові запрацював новий культурний центр DRUK. Він розташований на одній із найстаріших вулиць міста та, як і сама будівля, є пам’яткою архітектури місцевого значення.

Про це йдеться у виданні “Ґвара Медіа”

Мета творців центру — реставрувати будівлю та зробити її головним культурним осередком в одному з найстаріших районів Харкова, а також розвивати саму вулицю.

Про те, як розвивають DRUK та вулицю, розповіла керівниця культурного центру Ольга Ситник.

Стара друкарня, яку переформатували в артпростір DRUK / Фото: Денис Клименко для Ґвара Медіа

Історія будинку під номер 10/2 на Гончарівському бульварі

У триповерховому будинку під номером 10/2 на вулиці Конєва понад сто років видавали книги, газети та журнали. Друкарню звели ще у 1898 році.

Читайте також: Повернутися з війни та почати власну справу: історії ветеранів, для яких бізнес став реабілітацією

Спочатку типографія працювала для товариства «Друкарня С.П. Яковлєва». На той час це була одна з найбільших друкарень Харкова.

Тоді будинок мав два поверхи та напівпідвальне приміщення, проте під час громадянської війни обладнання було знищене, а приміщення частково зруйноване. Після цього друкарня належала Південній та Донецькій залізницям.

Відновити типографію вдалося у 1924–1934 роках. Тоді добудували третій поверх та запустили вантажний ліфт. Останнім власником друкарні стала «Харківська друкарня № 2», яка проіснувала до 2010 року.

Стара друкарня, яку переформатували в артпростір DRUK / Фото: Денис Клименко для Ґвара Медіа

“Місце зберегло цей друкарський дух, — каже Ольга, кураторка проєкту з відновлення. — Крім того, мені подобається район, де знаходиться приміщення, — старий центр з невисокими будівлями. І все, що навколо цієї будівлі, друку та культурного центру, — частина однієї історії”

Ольга зазначає, що сама прожила декілька років у цьому районі. За її словами, тут не було такого важеля, який би міг його відродити як культурний осередок. У цьому районі є і старий цирк, і дім Шапара, і цукеркова фабрика, проте немає «сполучного елементу для того, щоб із цього всього створити одну цілісну, а головне — живу історію, що надважливо для нашого міста».

Вулиця Конторська, яка знаходиться поруч з вулицею Конєва / Фото: Денис Клименко для Ґвара Медіа

На думку Ольги, саме ця пам’ятка могла б стати цим «маяком» та об’єднати всі пам’ятки разом. Кураторка зазначає, що сама будівля має багато архітектурних елементів, притаманних першій половині XX століття, серед яких червоноцегляна кладка, характерна для фабрик й інших промислових будівель, які виникали в кінці ХІХ — початку XX століття. Окрім цього, будинок став частиною української та світової культури, а також історією Харкова. Ольга переконана: попри те, що будівля має добудування, пам’ятці можна повернути її історичний вигляд.

Ідея створення ДРУКу

Метою створення нового простору є сталий розвиток культури та підтримка громадянського суспільства, пояснює Ольга. Це також про створення спільноти, яка підтримує та долучається до ініціатив, відстоює власні права та працює разом задля розвитку культури.

Під’їзд старої будівлі артпростору / Фото: Денис Клименко для Ґвара Медіа
У будівлі є укриття / Фото: Денис Клименко для Ґвара Медіа

У своїй роботі команда простору керується такими принципами: відкритість до ініціатив, політична незалежність, сприяння розвитку громадянського суспільства та дотримання прав людини.

Аби відновлювати культурне життя міста та залучати молодь, DRUK намагається підтримувати ініціативи й культурних діячів доступною вартістю оренди та проведенням у себе заходів.

У просторі вже є перші резиденти — це галерея «Творче нежить». Також у планах співпраця з театром «Нафта». Крім того, у DRUK проводитимуть освітні курси, театральні студії та інші різні події, які саме — поки що тримають у секреті. Проте Ольга поділилася, що для цих заходів виділять «Мистецьке укриття».

Табличка перших резидентів / Фото: Денис Клименко для Ґвара Медіа

Концепт культурного центру, а саме: його наповнення, принципи співпраці культурних організацій, соціальна відповідальність бізнесу, цільова аудиторія — сформувався в Ольги вже давно. Щодо адміністративних моментів, команда центру працювала з Alter Development — деволоперською компанією, яка займається реставрацією будівлі.

Наразі будівля знаходиться на етапі підготовки до реставраційних робіт. Уже зроблено дослідження будинку та території навколо. Зараз розробляється концепція будівлі, потім почнеться робота над ескізним проєктом, і наприкінці — над робочим. Водночас, каже Ольга, варто враховувати зовнішні ризики в умовах війни, тож точні терміни назвати складно.

Стара друкарня, яку переформатували в артпростір DRUK / Фото: Денис Клименко для Ґвара Медіа

Складнощі та виклики, з якими зіткнулася команда під час створення артцентру

Робота над Центром розпочалася за два місяці до початку повномасштабного вторгнення. Тоді встигли провести лише одну подію — презентацію альбому українського композитора ХСПД, який вийшов на той час на лейблі Someone Records. У Центрі відбулася вечірка-презентація, яку відвідало близько 300 людей. Як зазначила Ольга, це був старт, що надихнув. Поновити роботу вдалося в травні 2023 року.

Так, повномасштабне вторгнення вплинуло на економічні можливості, а також змінило плани щодо облаштування культурного центру. Ольга вважає, що основним викликом стали наслідки вторгнення.

На першому поверсі проходила виставка, на яку кожен охочий міг принести свої роботи / Фото: Денис Клименко для Ґвара Медіа
Кураторка виставки «31 лютого. Спогад» Тетяна Литвин / Фото: Денис Клименко для Ґвара Медіа

Розвивати культурні осередки під час війни може бути нелегко. Команда двічі подавала гранти на окремі проєкти щодо ремонту та облаштуванню мистецького укриття, але підтримку від донорів не отримали.

Та команда продовжує працювати над розвитком ДРУКу. Зараз вони мають проєкт з облаштування театрального приміщення.

Що зараз працює в артцентрі?

У новому просторі вже працює галерея, ще буде театр. Також у підвалі почався ремонт — там обладнають приміщення для івентів, а також воно слугуватиме як укриття.

Тут можна буде проводити події, працюватимуть відкриті майстерні, коворкінг, лобі. У планах ще облаштувати подвір’я, коли це буде можливо, також ми мріємо створити комфортну лампову доступну бібліотеку. Ще має бути приміщення, де знаходитимуться офіси культурних, громадських та інших організацій.

Відкриття виставки «31 лютого. Спогад» / Фото: Денис Клименко для Ґвара Медіа

Ольга каже, що вже зараз в Центрі працює куратор художнього напрямку, завдяки якому розпочалися виставки, які діють не лише в галереї «Творче нежить», а й по всьому ДРУКу. Зокрема, наразі функціонує виставка «31 лютого. Спогад», яка відкрилася 1 березня під кураторством Тетяни Литвин та Маграна Тати. Сюди залучена не лише галерея, а також приміщення інших проєктів, що працюють в ДРУК.

Магран Тата / Фото: Денис Клименко для Ґвара Медіа
Три снаряди, які розписали харківські мисткині та презентували на виставці в галереї «Творче нежить», яка знаходиться в центрі DRUK / Фото: Денис Клименко для Ґвара Медіа

Крім того, Ольга уточнила, що будуть куратори з театрально-літературного й музичного напрямків та фахівець, який розвиватиме урбаністичний напрям.

Розвиток вулиці

Окрім реставрації будівлі та розвитку в ній культурного центру, команда має цілісне бачення розвитку району.

Вулиця Конторська, яка знаходиться поруч з вулицею Конєва / Фото: Денис Клименко для Ґвара Медіа

Згідно з дослідженням офісу міських проєктів «Урбаніна» для ДРУКу, поява культурного центру на Гончарівській 10/2 сприятиме створенню нових пішохідних маршрутів та оживленню історичного району місця, пояснила Ольга.

Вулиця Конторська, яка знаходиться поруч з вулицею Конєва / Фото: Денис Клименко для Ґвара Медіа

Плани на майбутнє

У планах команди віддати більшу частину приміщень під культурні ініціативи, іншу — під бізнес. Зокрема, вони сподіваються приймати в себе соціально-відповідальний бізнес, з яким збігатимуться цінності.

Вулиця Конторська, яка знаходиться поруч з вулицею Конєва / Фото: Денис Клименко для Ґвара Медіа

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що у шести областях України почалась реєстрація на грошову допомогу.

Фото: Ґвара Медіа

Суспільство

Київ століття тому й зараз: вгадайте, що за місце на архівному фото (ТЕСТ) 

Опубліковано

Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.​

Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.

Клацніть, щоб перевернути

Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів. ​

Клацніть, щоб перевернути

До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.

Клацніть, щоб перевернути

​​З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.

Клацніть, щоб перевернути

​​На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.

Клацніть, щоб перевернути

У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.

Клацніть, щоб перевернути

До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія. ​

Клацніть, щоб перевернути

Share:

Читати далі

Суспільство

79% жінок обрали залишатися в Україні під час війни: результати дослідження

Опубліковано

28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.

ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.

Про опитування

З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.

Як війна вплинула на переселення жінок 

  • 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
  • 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
  • Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Фото: Центр економічної стратегії

Мотивація залишатися в Україні

Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.

Що повпливало на таке рішення:

  • вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
  • фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
  • власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
  • мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
Фото: Центр економічної стратегії

На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду. 

«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.

Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:

  • жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
  • відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
  • для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.

Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу

Основні причини залишатися

Фото: Центр економічної стратегії

«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.

Які ризики бачать в Україні та за кордоном 

Фото: Центр економічної стратегії

Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.

Перспективи життя за три роки

Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації. 

Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%. 

Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.

Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи

Про дослідників

Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.

American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.

Фото обкладинки: UAExperts.

Читати далі

Суспільство

У Києві запрацювала перша екомашина для збирання використаних батарейок (ФОТО)

Опубліковано

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».

Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».

Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.

Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії

Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:

  • Eneris Recupyl в Польщі;
  • Accurec в Німеччині;
  • EraSteel у Франції тощо.

Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.

Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.

Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»

Читати далі