Суспільство
Захисник Донецького аеропорту разом із колегами розробив унікальний приціл (ВІДЕО)
Захисник Донецького аеропорта Андрій Маруга долучився до розробки унікального прицілу. І спільно з колегами створив прилад, який робить гранатомети і міномети ще точнішими. Приціли вже працюють на ЗСУ, але зовсім скоро їх стане ще більше.
Історію українського захисника розповідає ШоТам.
Коли у 2014 росія напала на Україну, Андрій Маруга працював у енергетичній компанії. Його одразу ж мобілізували, але він був до цього готовий, бо мав досвід служби прикордонником.
«Я ж не буду від такого пєтлять, ти шо. Щоб я пропустив усе найцікавіше в цьому житті? Ні, так не можна», – каже Андрій.
Невдовзі він із побратимами вже летів обороняти аеропорт, спочатку Луганський. Там Андрій командував мінометним розрахунком 1-ої танкової бригади.
«Тільки починалось: перші вибухи, перші “Гради”, перші 122, перші 152…», – згадує чоловік.
Бойовики несамовито обстрілювали аеропорт, позбавивши його енергопостачання. Але завдяки досвіду Андрія, хлопці винайшли, як садити літаки з підмогою навіть без струму.
«Робота в енергетичній компанії далася взнаки. Ми навіть змогли запустити злітку, ще й літаки саджати в Луганському аеропорту. Це було завдяки тому, що було набуто в цивільному житті», – Андрій Моруга, старший інструктор зі стрільби із закритих позицій БФ «Повернись живим».
А ще в Андрія виходило дуже влучно бити ворога – з одного пострілу міномету. Вираховував дані лінійкою та записував їх у блокнот, недарма пізніше він розробить приціл.
Та до того Андрій із побратимами два місяці тримав заблокований Луганський аеропорт. Аж поки не прибули колони з підкріпленням. Далі було Щастя та Донецький аеропорт.
«Війна артилерії – постійної, цілодобової – там уже було трошки по-іншому. Набагато жорсткіше», – каже захисник.
Дивіться відео: Переселенці з Донецька облаштовують меблями укриття по всій Україні
Під час одного з боїв ворожий снаряд розірвався поруч: Андрія прошило безліччю осколків. Його врятували. Але той бій став для нього останнім.
Повернувшись до цивільного життя, Андрій хотів допомагати армії. Узяв участь у проєкті «ARMOR», долучився до розроблення розрахунково-графічного комплексу.
Цей комплекс дає змогу швидко розрахувати дані для стрільби з гранатометів або мінометів. Також Андрій почав співпрацю із фондом «Повернись живим»: став інструктором зі стрільби.
За роки війни розвіз воїнам тисячі планшетів для керування технікою та навчив ними користуватися. А потім взяв участь у проєктуванні прицілу для гранатомета Мк 19 для стрільби із закритих позицій.
«Цей приціл допомагає працювати із цього гранатомета більш влучно та точно, вражаючи живу силу та техніку противника. Працювати можна із закритих вогневих позицій безпечніше. Що збереже життя та здоров’я наших бійців», – Андрій Моруга, старший інструктор зі стрільби із закритих позицій БФ «Повернись живим».
«Такий приціл можна встановити й на інші гранатомети та міномети будь-яких калібрів. Прилади вже працюють на фронті, але їх завжди не вистачає. Тому «Повернись живим» за підтримки медіа Ukraїner зібрали 13 000 000 грн на 150 прицілів.
Першочергово будуть отримуватися ті розрахунки, які безпосередньо знаходяться… район Бахмута, Запоріжжя, лінії розмежування, які на момент зараз із ранку до ночі в бойових діях. Видача через мене, через навчання, через здачу екзаменів», – розповідає Андрій.
Нагадаємо, у Львові розробляють безпілотник, який може вести спостереження та відеофіксацію за 30 км з безпечної висоти 800 м.
Також у львівському училищі №29 створили електричне багі для військових на передовій.
У Харкові розпочалися громадські обговорення щодо перейменування ще 161 топоніма, серед яких провулок Боткіна, вулиця Вавилова, в’їзд Челюскінців 3-й і вулиця Валдайська.
Про це повідомили у Харківській міській раді.
«Харків’янам пропонують перейменувати низку вулиць, назви яких пов’язані з країною-агресором», — зазначили у Харківській міській раді.
Серед пропозицій з перейменування наявні такі:
Читайте також: На честь Дмитра Капранова перейменували вулицю в Конотопі
- провулок Боткіна хочуть перейменувати на провулок Олени Пчілки;
- вулицю Вавилову планують назвати на честь Ісмаїла Гаспринського;
- в’їзд Челюскінців 3-й запропонували перейменувати на в’їзд Євгена Гребінки;
- вулицю Валдайську хочуть назвати на честь Павла Тичини.
З повним списком пропозиції можна ознайомитись за посиланням.
Свої пропозиції чи підтримку щодо перейменувань можна надіслати на пошту rename@city.kharkiv.ua або за номером (057) 760-79-68.
Нагадаємо, у Польщі в прокат вийде український фільм “Я, Побєда і Берлін”.
Фото: Харківська міська рада
«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті
«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...
Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел
Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...
«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю
У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...
Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом
Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...