З’явився тизер українського фільму з відомим поетом у головній ролі (ВІДЕО)

До Дня кримського спротиву українські прапори встановили на вершині Пахкал-Кая. На тимчасово окупованому півострові на висоті 1138 метрів замайоріли синьо-жовті стяги.

Про це у фейсбуці повідомляє «Жовта стрічка».

«Там, де окупанти намагаються стерти нашу присутність, де вони бояться навіть кольорів свободи — там знову синьо-жовтий стяг. Це нагадування: Крим не мовчить. Спротив триває. Ми повернемо своє», — зазначили на сторінці організації.

Крім того, акцію спротиву від «Жовтої стрічки» підтримали в Ялті, Севастополі, Сімферополі, Джанкої. 

Учасники організації на тимчасово окупованій території діють анонімно, задля безпеки користуються  чат-ботом «Разом».

Читайте також: 10 книжок про Крим, які розказують про історію та людей на півострові

Про організацію

«Жовта стрічка» — громадянський рух спротиву на тимчасово окупованих територіях України. Активісти організації популяризують символ жовтої стрічки, працюють над бойкотом псевдореферендумів, агітують не отримувати паспорт країни-терориста, а також проводять інші напрямки роботи.

Нагадуємо, що активісти «Жовтої стрічки» до 24 лютого провели акцію в окупованих містах (ФОТО).

Фото: «Жовта стрічка»

25 лютого в межах громадського обговорення інвестиційна компанія Inzhur представила киянам на Житньому ринку проєкт його відродження.

Сучасний фермерський ринок з українськими продуктами, фудхолом на 600 місць і культурним центром зі сценою — ШоТам розповідає, як виглядатиме оновлений Житній.

Історія Житнього ринку 

Будівля вражає своїм унікальним конструктивістським стилем, що ґрунтується на принципах функціональності та мінімалізму. Цей стиль виник під час індустріальної революції, коли архітектори відмовились від орнаментів і зосередились на сталевих конструкціях і залізобетоні. 

Зведений у 1980 році, Житній ринок став важливим елементом підготовки до 22-х Літніх Олімпійських ігор. На той час Житній, спроєктований на 1350 торгових місць, був найбільшим критим ринком у Європі. Та за цей час він ні краплі не змінився — там жодного разу не проводили капітальний ремонт.

Тому головна мета Inzhur — перетворити Житній ринок на культурний і гастрономічний центр міста, зберігши його архітектурну автентичність. 

Андрій Журжій

ідейний натхненник проєкту, засновник і CEO Inzhur

«Сучасний ринок — це більше, ніж місце, де ви робите покупки»

В усьому світі традиційні ринки змінюються — там посилюють акцент на готову їжу. Сучасний ринок — це більше, ніж місце, де ви робите покупки: це точка тяжіння для містян і туристів. Таким і має бути Житній. Ми хочемо створити місце для розвитку українських фермерів і підприємців.

На сьогоднішні ринок програє конкуренцію сучасному супермаркету та онлайн-торгівлі. І якщо нічого не робити, ми будемо йти по цьому циклу, який нам допомогла сформувати компанія Colliers — по циклу занепаду.

Він починається зі зменшення інвестицій — цей ринок за 45 років не має жодних інвестицій. Тут набагато холодніше, ніж надворі, тут немає комунікацій, тут немає, пробачте мені, туалету нормального.

Як наслідок, це призводить до відтоку покупців. Коли ви запитаєте, в чому проблема, продавчині говорять: «Немає людей». Через це знижуються прибутки продавців та закриваються торгові точки. Знову-таки, люди, які тут працюють, говорять про те, що від колишньої кількості залишилося близько 30%.

Юліан Чаплінський

CEO AVR Development та архітектор

«Це перлина Подолу — її треба берегти»

Коли я приїхав сюди вперше, то як архітектор, звісно, звернув увагу на конструкцію, на її непересічність. Це перлина Подолу — її треба берегти Але ми не можемо ігнорувати стан ринку. Очевидно, що алюмінієва конструкція фасаду є холодною, стан підпірних стінок — фатальний, асфальтне покриття — в незадовільному стані. Не всі навіть знають, що за стіною є розкішне величезне подвір’я, яке зараз виглядає, м’яко кажучи, хаотично. Є також величезний підземний поверх, який використовують не за призначенням.

Стеля ринку — в жахливому стані: покриття латали смолою та рубероїдом. Уся конструкція потребує комплексного ремонту. Ринок має 15,5 тисяч м², але що ми бачимо? Випадкові кіоски, зруйновану інженерну інфраструктуру, антисанітарію. Технічні приміщення не працюють, каналізація, водопостачання в занедбаному стані, і при цьому нам пропонують купувати тут продукти. Це принизливо як для продавців, так і для покупців. Цю ситуацію треба змінювати.

Архітектурна концепція та бізнес-модель

Концепцію оновлення Житнього підготували міжнародне консалтингове агентство Colliers, яке спеціалізується на комерційній нерухомості, і провідне українське архітектурно-інжинірингове бюро AVR Development. Компанія Inzhur уже інвестувала в неї 100 тисяч євро.

На заході представили бізнес-модель ринку, яка приноситиме прибуток місту, а також проєкти інтерʼєру, реорганізації зовнішнього простору та зонування поверхів:

• 1 поверх: фудхол та сцена для проведення заходів і концертів;

• 2 поверх: внутрішній ринок з якісними продуктами від фермерів з усієї країни;

• 3 поверх: ресторан з панорамним видом на Поділ, фітнес-зал і теплиці для вирощування зелені й овочів;

• підвал: паркінг, адміністративні приміщення й укриття.

Ринок має стати туристичною локацією

Інтерʼєр нового Житнього поєднує сучасне оздоблення з атмосферою крафту. Важливу роль відіграє освітлення: на стелю транслюватимуть тематичні відеопроєкції, які змінюватимуться залежно від заходів.

За розрахунками, після реконструкції Житній відвідуватимуть 5–10 тисяч людей щодня.

У ринку планують оновити всі інженерні системи: вентиляцію, водопостачання, освітлення. Вони будуть енергоефективними, що дозволить знизити ціну на опалення, — наприклад, нова система вентиляції зменшить теплові втрати вдвічі.

Житній має потенціал стати обовʼязковою туристичною локацією, але наразі його екстер’єр не відповідає цій ролі: на пішохідних зонах паркують автомобілі, а найближча автобусна зупинка розташована лише на вулиці Нижній Вал.

Як розповів Юліан Чаплінський, навколо ринку планують створити новий громадський простір: 

• на вулиці Верхній Вал поставлять автобусну зупинку; 
• облаштують велодоріжки; 
• замість стихійного паркування буде пішохідна зона з лавками; 
• додадуть інклюзивні входи з ліфтами для маломобільних груп населення.

Доля Житнього ринку: що далі

Попри готовий проєкт від Inzhur, майбутнє ринку залишається невизначеним. Міська влада вважає, що його можна врятувати, лише передавши новому орендарю.

«Для відбудови Житнього потрібно щонайменше 700 млн гривень інвестицій, — зазначив Андрій Журжій. — Жоден орендар не вкладатиме такі кошти в обʼєкт, який йому не належить. Шанс врятувати ринок — це прозорий аукціон з пошуку власника, готового інвестувати у відновлення. Я знаю не одну й не дві таких людини, а вже 2 800 — і ця кількість зростає. Це кияни, які інвестують у фонд Inzhur “Житній”. Вони готові боротися за майбутнє ринку та разом відроджувати своє місто».

Детальніше довідатися про проєкт та допомогти Житньому ринку можна тут.

Фото: Inzhur.

У Латвії туристичним фірмам планують заборонити організовувати тури до росії та Білорусі задля безпеки громадян.

Про це повідомили в LRT.

Новий законопроєкт із поправками до законодавства передали відповідному комітету 13 лютого. Ці зміни впроваджують для того, щоб зменшити ризики порушення прав людини, а також запобігти вербуванню російськими спецслужбами.

Заборона поширюватиметься на всіх зареєстрованих у Латвії постачальників туристичних послуг.

Читайте також: Україна — не сама: як люди з усього світу підтримали нас у третю річницю великої війни

«Подорожі до росії та Білорусі наразі є проблемою безпеки, яка створює проблеми для туристів і наших служб. Ми не можемо дозволити туроператорам продовжувати організовувати туристичні поїздки, а наших громадян возити автобусами до країн, які не соромляться висловлювати своє бажання окупувати Латвію», — зазначив депутат партії «Нова єдність» Гатіс Лієпіньш.

У 2024 році у цих двох країнах заарештували понад 30 громадян Латвії, але здатність допомогти цим людям обмежена.

Раніше Латвія вже заборонила офіційним особам та офіцерам, які мають доступ до секретної інформації відвідувати ці країни.

Нагадаємо, що українська компанія створює технологію для автоматичного збиття дронів Shahed.

Фото обкладинки: Pexels