Культура
В Україні випустили новий трейлер фільму «МУР. Ти [Романтика]» (ВІДЕО)
Творче об’єднання «МУР» та FILM.UA Group випустили другий офіційний трейлер мюзиклу «МУР. Ти [Романтика] в кіно». У прокат в Україні стрічка вийде 10 квітня.
Про це повідомили у команді проєкту.
Про мюзикл
Мюзикл з елементами репу, року та опери розповідає про Миколу Хвильового, Володимира Сосюру, Остапа Вишню, Леся Курбаса, Михайля Семенка та Павла Тичину. Події розгортаються в харківському будинку «Слово», у якому радянська влада вбила сотні українських митців.
У другому трейлері глядачі можуть побачити метафори та сенси, які творці заклали у фільмі. Відео демонструє різноманітні сторони життя представників Розстріляного відродження.
Ролі зіграли Олександр Заїка, Олександр Хоменко, Віктор Ткаченко, Борис Книженко, Олесь Артюх, Валерій Величко, Микола Шмундир та інші.
Читайте також: Творче об’єднання «МУР» зібрало понад п’ять мільйонів гривень для армії з туру «Ти [Романтика]»
Зйомки фільму
Стрічку відзняли влітку 2024 року за два дні. Для відтворення атмосфери театру використовували одразу 12 камер. Під час зйомок актори кілька разів грали виставу: у перший день її зафільмували цілком, а наступного дня відзняли з глядачами. Кіноверсію мюзиклу створила компанія FILM.UA Group.
«У нас неймовірна театральна культура: вистави Івана Уривського, харківські театри, спадщина Курбаса та Куліша… Але, на жаль, все це може не зберегтися для історії, бо в нас не прийнято професійно записувати вистави. Ми, “МУР”, хочемо це змінити. 10 квітня вперше в історії українська вистава буде йти в кіно. “Ти [Романтика]” чекає на тебе. Приходь і стань частиною змін», — розповіли представники об’єднання «МУР».
Знайти квитки на сеанси можна за посиланням.
Довідка про «МУР»
«МУР» створили під час повномасштабної російсько-української війни митцями з Києва та Донецька. До складу об’єднання входять:
- Олександр Хоменко (режисер, актор, сценарист та автор текстів);
- Віктор Ткаченко (композитор та актор);
- Микола Шмундир (актор);
- Марія ОʼРайлі (режисерка монтажу);
- Олександр Заїка (виконавець та автор пісень).
Гурт випустив чотири студійні релізи: «МУР Vol. 1», «Захалявна книжечка» (2022), «Ти [Романтика]» (2024) та Pax Romana (2025). До альбомів увійшли пісні на вірші Івана Франка, Василя Стуса, Миколи Вінграновського, Павла Тичини, Василя Симоненка, Юрія Іздрика та інших українських поетів.
Раніше ми розповідали про виставу «Ти [Романтика]»: як українські культурні проєкти стали збирати повні зали за добу.
Фото обкладинки: ютуб-канал FILM.UA Group
Повнометражна стрічка українського режисера Павла Острікова «Ти — Космос» отримала дві головні нагороди на кінофестивалі Hallucinations Collectives 2025 у французькому Ліоні.
Про це повідомили в Державному агентстві з питань кіно.
Що відомо про фільм
На фестивалі фільм переміг у номінаціях GRAND PRIX та PRIX DU JURY в категорії повнометражного кіно. Hallucinations Collectives щорічно відбувається в Ліоні та присвячений неординарному, експериментальному кіно, що виходить за межі традиційного мейнстриму.
«Ти — Космос» — науково-фантастична трагікомедія про українського далекобійника Андрія, який після вибуху Землі залишається єдиним живим у Всесвіті. Але з ним встановлює зв’язок французька вчена Катрін, і вони вирішують летіти назустріч одне одному.
Головну роль виконав актор і нині військовослужбовець ЗСУ Володимир Кравчук. Робота Максима озвучив Леонід Попадько, який також служить у Силах оборони.
Читайте також: Трьох українок нагородили французьким Орденом мистецтв і літератури
Нагадаємо, що «Ти — Космос» став одним із найкращих фільмів 2024 року за версією British Film Institute. У лютому 2025 року фільм відзначили призом глядацьких симпатій на фестивалі у Франції, а березні стрічка здобула премію на кінофестивалі в Італії.
Фото обкладинки: ютуб-канал ForeFilms
18 квітня у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків відбулася церемонія вручення французької культурної нагороди — Ордена мистецтв і літератури. Відзнаку вручив надзвичайний і повноважний посол Франції в Україні Гаель Весьєр.
Про це повідомили в «Суспільне Культура».
Хто здобув відзнаку
Почесне звання Chevalier de l’Ordre des Arts et des Lettres (лицар ордена) отримали:
- Галина Григоренко — перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій;
- Юлія Ваганова — генеральна директорка Музею Ханенків;
- Олена Живкова — заступниця генеральної директорки цього ж музею.
Читайте також: Українська мисткиня стала першою лавреаткою премії Her Art Prize (ФОТО)
У своїй промові посол Франції підкреслив, що нагорода визнає внесок кожної з лавреаток у захист і розвиток української культурної спадщини, особливо в умовах війни.
За його словами, кандидатури трьох українок одностайно підтримали всі французькі інституції, залучені до процесу відбору.
Орден мистецтв і літератури — одна з найвищих культурних відзнак Франції, яку присуджує Міністерство культури за особливі заслуги у сфері мистецтва, літератури та їх популяризації. Він має три ступені: лицар, офіцер і командор.
Нагадаємо, що ілюстрацію українки для The New York Times відзначили престижною нагородою (ФОТО).
Фото обкладинки: сайт «Суспільне Культура», Андрій Цикота
У Михайлівському Золотоверхому монастирі створили цифрову копію середньовічної пірофілітової плити з рельєфом вершника. Цей об’єкт також можна побачити наживо — він зберігається у музейному приміщенні під дзвіницею.
Про це повідомили в ГО «Україна Інкогніта».
Що відомо про артефакт
Плиту датують 10-11 століттями. Археологи виявили її у 1997 році неподалік входу до монастирського льоху — камінь пролежав зображенням донизу і використовувався як звичайне мощення.
Фахівці припускають, що рельєф на плиті зображує чудо святого Євстахія. Сам артефакт виготовили з пірофіліту — місцевого каменю, який використовували київські майстри. У ті часи в місті існувала власна традиція кам’яної різьби, близька до візантійської.
Зацифрування пам’ятки стало частиною зусиль зі збереження і популяризації культурної спадщини. Це дозволить ширшому колу дослідників і відвідувачів ознайомитися з унікальним зразком середньовічного мистецтва.
Читайте також: У Туреччині створили нові українськомовні аудіогіди в музеях світового значення
Сенсаційна знахідка! Пірофілітовий вершник у Михайлівському золотоверхому монастирі. Ми його оцифрували для віртуального музею, але ви можете побачити його наживо у Музеї Михайлівського золотоверхого монастиря (вхід під дзвіницею). Дослідники припускають, що у Х-ХІ століттях, у Києві існувала власна школа каменотесів, яка наслідувала мистецтво візантійського рельєфу. На відміну від візантійців, які різьбили переважно по мармуру, у Києві використовували місцеву породу каменю – пірофіліт. Його родовища розташовувались поблизу Овруча. Перед руйнацією Михайлівського собору у 1936 році із його стін зняли дві пірофілітові плити, на кожній із яких було зображено по два святих вершника: на одній Димитрій та Нестор (плиту вкрала собі росія і вона нині зберігається у Третьяковській галереї), а на іншій Георгій та Феодор (нині у Софії Київській). Направду, то неймовірні речі – тисячолітні скарби українського народу. І ось у 1997 році українські археологи знаходять третю плиту – вона лежала зображенням донизу перед входом у монастирський льох, на глибині 0,5 м. Це було неймовірно – по ній століттями ходили, як по звичайній мостовій плиті. Найвірогідніше на плиті зображено чудо святого Євстахія. Розміри плити – 153х113 см. — І трохи про маркетинг і рекламу. В радянській традиції пірофілітові плити називають шиферними. Тому у описах музею ми бачимо власне шиферну плиту. Наше невеличке опитування показало, що людям не цікавий шифер. Власне фраза "шиферна плита" асоціюється із банальним утилітарним хвилястим покрівельним матеріалом, який повсюдно використовувався в часи срср і пізніше… У перекладі із німецької "шифер" – "сланець". Напевне, "сланцева плита" звучало б цікавіше. А от грецькою цей матеріал називається пірофіліт, і саме цю назву використовують українські геологи. Ми маємо поклади пірофіліту, а не поклади шиферу))) — Чому увага акцентується на плиті, а не на тому, що на ній зображено. Древній митець використовував пірофіліт, так як митець новіших часів, наприклад, полотно, а глядачеві, якраз цікаво те, що зображено на тих полотнах. У грецькій традиції такі зображення називають – пірофілітовий вершник, у радянській – шиферна плита. — Отже маємо і цифрову копію унікального витвору, і оригінал. Приходьте, дивіться – це справжній портал у тисячолітню давнину. Музей підпорядкований заповіднику "Стародавній Київ" ДІАЗ Стародавній Київ КНМЦ Департамент охорони культурної спадщини КМДА
Опубліковано Україна Інкогніта Понеділок, 21 квітня 2025 р.
Нагадаємо, що у центрі Києва під час ремонту дороги виявили трамвайну колію початку 20 століття (ФОТО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка «Україна Інкогніта»
