Економіка і бізнес
Їхні “льотні” комбінезони скуповує Європа і Америка. Як бренд Alpha Bravo став прибутковим
Історія бренду одягу Alpha Bravo почалась з хобі, у яке засновниця поринула з головою після вигоряння на роботі. Якості їх комбінезонів позаздрять круті дизайнерські бренди, а в нашивках речей захований стьоб, який зрозуміють лише професійні пілоти.
Непросто втриматись на українському ринку, якщо ти – нішевий бренд, але Alpha Bravo це вдалось. На яких двох китах бізнес точно втримається у тяжкі часи, розповіла власниця бренду Марина Валентюк.
Марина Валентюк
Засновниця бренду Alpha Bravo
Марина Валентюк – екс-керівниця “Ранку з “Інтером” та колишня креативна продюсерка ТРК «Україна». Започаткувала бренд льотних комбінезонів Alpha Bravo після того, як пішла з медійного простору в повітряний.
Як не закритись через рік після відкриття
Не буду брехати, що, мовляв, почали з 500 доларів і завоювали світ. Ні. У мене це точно було близько 5 тисяч доларів. Сюди варто рахувати і закупівлю тканин, і лекала, які теж обійшлися досить дорого. Розробляли їх з професійними ательє -те, на чому не треба економити і те, що з часом окупається.
Читайте також: Український бренд створив плаття із переробленого сміття
Також я спеціально пройшла інтенсив зі стратегічного маркетингу, опрацьовувала бізнес-ідею. Сенс у початковій бізнес-освіті є – тому що ринок нестабільний і непередбачуваний. Якщо вкладатись не в економічну сферу – то, як мінімум, в розуміння того, що таке маркетинг, брендинг, воронка продажів. Тому що якраз це в умовах нестабільного ринку точно працює.
З журналістики – в авіацію
Я понад 10 років пропрацювала на великих телеканалах, зокрема, “Ранок з Інтером” у часи роботи моєї команди був найрейтинговішою програмою.
Під час Майдану вигоріла у цьому марафоні, захотілось піти з медіапростору, кардинально змінити своє життя. Тому на якийсь час мене поглинуло хобі – мала авіація.
Потім з’ясувалось, що за станом здоров’я літати так довго, як би мені хотілось, я не зможу. Прагнула придумати щось, що дозволило б мені залишитися однією ногою в авіації.
Спочатку була ідея робити просто тематичні футболки, які б реалізовувались на авіашоу. Ми з подругами подумали, що було б непогано продавати це в льотних комбінезонах.
Я розробила ескізи комбінезонів на основі льотної британської моди часів Другої світової – завжди захоплювалась історією авіації.
На першому авіашоу у “Чайці” футболок брали небагато, але просто божевільна кількість людей запитувала “Де ви відшили такі комбінезони? Теж такі хочемо!”
У той час я поєднувала запуск бізнесу, захоплення авіацією та консультації для медіа. Комбінезони стали останнім поштовхом для заглиблення у сферу бізнесу.
Whiskey Tango Foxtrot (WTF): поєднати гумор та бренд
Народжувалося усе з фанової ідеї – хотілося робити щось впізнаване для льотної тусовки, з якої залишилось багато друзів.
Alpha Bravo – не унікальна назва. В основі – фонетичний алфавіт НАТО, яким користуються всі, хто знайомий з радіозв’язком. Alpha, Bravo, Charlie – це A, B, C, перші букви фонетичного алфавіту.
Так з’явились патчі Whiskey Tango Foxtrot, які на радіосленгу означають “WTF”.
Останнє, що у нас з’явилося – це комбінезони з рожевими шевронами “для білявок”, як жартують пілоти. На них ми розмістили патчі з цитатами з пісень типу Fly me to the moon Сінатри.
Серед останніх моделей – і комбінезон “Алькатрас” яскравого помаранчевого кольору. Так, посилання на ту саму тюрму для смертників.
Дуже популярний серед чоловіків, відшиваємо цю модель вже другий рік, хоч вона ніби і не входить у ДНК бренду (набір характеристик продукту, які вирізняють його на тлі конкурентів – авт.)
Коли якість стає пасткою
З самого початку ми робити ставку на якість у всьому. Певною мірою це стало пасткою: купуючи натуральні італійські тканини на стоках, ми зіштовхнулись з проблемою. Виявилось, матеріал шалено якісний, але продається в маленьких обсягах. Це невеликий опт, але не ті тканини, з яких можна відшивати якісь масові партії і продавати.
Чесно намагалась шукати якісну бавовну для комбінезонів в Україні – так і не знайшла до сих пір. З нею така річ хитра – перевіряється кількістю прання.
Після тестувань стало зрозуміло: щоб річ носилася довго і була затребувана, потрібно, щоб тканина була дорогою.
З недоліку – у конкурентну перевагу
Коли справа дійшла до збільшення обсягів товару, ми все-одно залишилися відшивати в ательє. Це можна робити дешевше і швидше, але ми робимо дорожче і довше. Тому що тільки ательє, а не цехове виробництво, може забезпечити нам належну якість.
Залишившись на позиціях обмеженої кількості, вирішили – окей, якщо це наш недолік, будемо робити з цього конкурентну перевагу.
Читайте також: Український бренд речей-трансформерів потрапив у список найкращих у світі
Натуральні тканини і дуже якісний пошив – це і є наша конкурентна перевага, два кити нашого бренду.
Як знайшли цільову аудиторію на Хрещатику
Почали брати участь в маркетах “Всі свої”, а коли збільшився обсяг продажів через інтернет. На третій рік зайшли продаватись вже у магазин ВСІ.СВОЇ на Хрещатику.
Спочатку думали: комбінезони – це ж не мастхев у шафі. Хто купить один за 3700 грн? Продумали, що наша основна аудиторія – успішні жінки за 30 років, які самодостатні, люблять активний відпочинок.
Оскільки у нас не найнижча ціна, ми розуміли, що основний наш клієнт – це іноземці. Так і виявилось, купують із задоволенням.
Зовсім не очікували, що нішевий товар в невеликій кількості може добре продаватися. Але коли з’ясувалось, що таки може, стало зрозуміло, що у нас цільова на Хрещатику.
Серед клієнтів – британці та швейцарці
Зараз ми, як і раніше, на позиціях малих тиражів. Проте, продажі зросли і ми вийшли на європейський ринок. Спасибі “Укрпошті”, яка в цьому плані ні разу не підвела. Ну і якщо вже про наболіле, ми дуже довго чекали Paypal.
Що стосується світу, виявилося, що запити приходять з несподіваних для нас місць – Сполучені Штати, Британія. Останнє замовлення ми відправляли до Швейцарії. Спасибі, дійшло все нормально.
Бренд Alpha Bravo оцінили і українці – серед наших клієнток багато байкерок, яхтсменок та мотоциклісток.
Ми ніколи не прагнули стати частиною високої моди, але так вийшло, що потрапили у список брендів, на які Ukrainian Fashion Week радить звернути увагу. А це вже додатковий стимул триматись на високому рівні.
Якщо дизайн не приносить доходу, тоді це вже тільки мистецтво
Треба порахувати не тільки суму, на яку потягне виробництво, а й вартість інтелектуальної частини бренду: брендбук, лукбук, ідея, дослідження ринку, позиціонування.
Готуйтесь засукати рукава і зрозумійте, що в найближчий рік-два ваш бізнес навряд чи буде прибутковим. На третій рік можна подолати цю межу – воно насправді так і є.
Інша справа, що треба на цьому ринку проіснувати цей час. Ми в цьому році критичну межу подолали і вийшли в прибуток.
Моя порада – одразу передбачити бюджет на те, що не спрацює. Бути готовим до того, що ринок легкої промисловості агресивний. Тут з’являється дуже багато однорічних брендів, які запропонують все те ж саме, що й ви – тільки набагато дешевше, жертвуючи прибутком заради конкурентоспроможності. А потім не можуть зрозуміти, чому не змогли розкрутитися.
Читайте також: Бренд взуття із Дніпра. Як 26-річний бізнесмен підкорив ринок
Тут потрібна божевільна віра в себе, бажання пробивати стіни лобом, але і частка скепсису щодо всього, що ти робиш. Здається, Alpha Bravo вдається існувати в такому балансі.
Економіка і бізнес
Ми прагнемо надихнути прикладом, аби інші підприємці долучалися до цієї державної програми.
«У хаосі війни хтось має залишатися на місці й тримати опору. У людей має бути щось стабільне», — говорить директор Олександр Панасюк. Таким острівцем для працівників стало швейне підприємство «Козак» з Фастова, що не лише адаптувалося до нових реалій, а й стало місцем роботи для людей з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб.
Як державні програми допомагають бізнесу заощаджувати, створювати і облаштовувати нові робочі місця, розповідає ШоТам.
Олександр Панасюк
директор «Першого швейного підприємства “КОЗАК”».
Раніше працювали на експорт
До повномасштабного вторгнення наше підприємство спеціалізувалося переважно на експорті, співпрацювали з відомими брендами — Ralph Lauren, Hugo Boss й іншими. Ми шили форму для поліції та армії Європи. До 90% нашого виробництва було орієнтовано саме на зовнішній ринок.
Однак після 24 лютого фокус кардинально змінився — ми переорієнтували потужності на потреби внутрішнього споживача.
Колектив швейного підприємства «Козак». Фото надав Олександр
Наша місія — надавати роботу людям з інвалідністю
Ми свідомо створюємо робочі місця для людей з інвалідністю. У нас працюють п’ять швачок, декілька вантажників, працівники з пакування, прасування та контролю якості — всі вони мають інвалідність. Звісно, є законодавча норма, якої потрібно дотримуватись, бо якщо не виконуєш її, держава накладає штраф. За нормативами закону України про основи соціальної захищеності людей з інвалідністю, якщо на підприємстві працює від 8 до 25 осіб, щонайменше одне робоче місце має бути створене для людини з інвалідністю.
Але наша мета — не просто формальне виконання квоти — ми намагаємося створити для цих людей реальні можливості (наскільки дозволяє їхній стан здоров’я) долучатися до нашої справи.
Конкуренція за кваліфікованих фахівців з інвалідністю на ринку праці досить висока, адже держава заохочує бізнес до їхнього працевлаштування. Ми, як роботодавці, знаходимо для них місця та індивідуально підходимо до їхньої комфортної інтеграції в робочий процес. Насамперед ми дивимось, що саме людина фізично може осилити, та підбираємо для неї відповідні завдання.
Соціальна інтеграція людей з інвалідністю у швейному цеху
Коли до нас приходить новий працівник, ми не ставимо йому жорстких часових рамок щодо навчання — у кожного свій ритм, свої можливості. Навчання триває стільки, скільки потрібно, аби людина відчула себе впевненою частиною нашого потоку. У нас діє конвеєрна система: ніхто не шиє виріб повністю, натомість кожен відповідає за певний етап — від розкрою тканини до пакування.
Навчають у нас майстер цеху, технолог і конструктор. Ми вже маємо напрацьований підхід: починаємо з простих операцій, оцінюємо, як людина справляється, і поступово ускладнюємо завдання. В середньому за місяць працівник повноцінно входить у виробничий процес.
Отримали компенсацію за облаштування робочого місця людини з інвалідністю
Серед наших працівників також є люди з інвалідністю через онкологічні захворювання. Один із них прийшов до нас завдяки програмі Міністерства економіки України і Державної служби зайнятості «Державна компенсація за облаштування робочого місця людини з інвалідністю». Так ми отримали 71 тисячу гривень та придбали швейну машинку, крісло й освітлення, адаптовані під потреби працівника після лікування від онкології.
Програма корисна для бізнесу: ми можемо самостійно підготувати робоче місце, а компенсація від держави дозволяє заощадити, бо іноді обладнання коштує десятки чи навіть сотні тисяч гривень.
До речі, ця програма працює без зайвої бюрократії — все було організовано досить швидко, без додаткових паперів, довідок і нескінченних погоджень. Також нею можуть скористатись ветерани з інвалідністю, які зареєстровані як ФОП, щоб облаштувати собі робоче місце.
Робоче місце працівника з інвалідністю. Фото надав Олександр
Люди з інвалідністю часто мають надзвичайно сильну внутрішню мотивацію: вони хочуть працювати, доводити собі й іншим, що зможуть.
Якщо ви, як і я, шукаєте працівників, то з власного досвіду скажу — люди з інвалідністю можуть стати вашою опорою. Вони продуктивні, відповідальні, уважні до деталей. Розуміють, що їхня робота — це частина великої спільної справи, адже в кожному нашому виробі закладено код єдності та прагнення до кращого майбутнього.
Допомагаємо з пошуком житла для ВПО
Після початку повномасштабного вторгнення ми активно почали брати на роботу також внутрішньо переміщених осіб (ВПО) — нині їх близько 20. Наше виробництво розташоване у відносно безпечних регіонах, тож ми змогли дати прихисток і роботу тим, хто був змушений покинути свою домівку.
На жаль, у нас немає власного житла при фабриці для ВПО, але ми ніколи не залишаємо людей наодинці з цією проблемою: допомагаємо з пошуком, співпрацюємо з місцевими гуртожитками, винаймаємо тимчасове житло, а в деяких випадках частково компенсуємо вартість оренди.
Працівниці фабрики під час пошиття замовлення. Фото надав Олександр
Постійно шукаємо нових людей
Ми завжди відкриті до нових працівників. Шукаємо швачок, електриків, механіків, завгоспів, вантажників, інженерно-технічних спеціалістів, технологів, конструкторів — усіх, хто має бажання працювати в легкій промисловості. Відсутність досвіду — не проблема: ми маємо ефективну систему навчання та знаємо, як допомогти стати фахівцем з нуля.
Наша мета — не просто виготовляти одяг, а створювати спільноту, де кожен працівник відчуває свою цінність і підтримку. Ми віримо, що успіх виробництва — це не лише про обладнання чи замовлення, а про людей, які щодня вкладають свою працю, старання й тепло в кожен виріб.
«Козак» продовжує розвиватися й розширювати команду, залишаючись простором, де кожен, незалежно від життєвих обставин чи викликів, може знайти своє місце, здобути навички й відчути, що його внесок важливий. Бо наша робота — це не лише про одяг. Це про довіру, про взаємопідтримку, про маленькі щоденні кроки до спільного кращого майбутнього.
Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Обʼєднаних Націй (ПРООН) в рамках проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.
Економіка і бізнес
На території індустріального парку «Ма’Рижани» на Житомирщині запустили нове підприємство з первинної переробки промислових конопель. Завод «Ма’Рижани Хемп Компані» став найбільшим у країні у своєму сегменті та вироблятиме конопляне волокно для внутрішнього і європейського ринку.
Про це повідомили в Міністерстві економіки України.
Що відомо про нове підприємство
Підприємство збудували на місці старого льонозаводу, який реконструювали у 2023 році. Нове виробництво має потужність 14 тисяч тонн на рік і працює з власною сировиною. У 2024 році компанія засіяла 890 гектарів, а у 2025-му — вже 1200 гектарів промислових конопель, що є найбільшими площами вирощування в Центральній і Східній Європі.
Завод уже завершив монтаж обладнання, розпочав тестування сировини та виготовлення перших зразків для клієнтів. Виробничі площі становлять 10 000 м², складські — 10 800 м².
«Відновлення первинної переробки конопляної трести є одним із ключових елементів для подальшого відродження промислового коноплярства, яке колись робило Україну потужним гравцем світового текстильного ринку. Наявність власної вітчизняної сировини складно переоцінити — саме вона є основою цінової конкурентоспроможності. До всього, промислові коноплі — це не просто сировина для текстилю, а екологічний і відновлюваний ресурс для десятків інших галузей», — прокоментував директор підприємства Андрій Микитів.
Читайте також: Український виробник «Моршинської» та «Миргородської» запустив власну сонячну електростанцію
Завод випускатиме:
- довге волокно для текстилю та технічних тканин;
- коротке волокно для паперу, ізоляції та нетканих матеріалів;
- кострицю для біопластику, будматеріалів і зоогосподарства.
Індустріальний парк «Ма’Рижани» має площу близько 30 гектарів. Його мета — залучення компаній, що працюють із конопляною сировиною, створення понад 700 робочих місць і розвиток сталої екосистеми промислового коноплярства в Україні.
Нагадаємо, що в Україні збудують перший завод із виробництва соєвого протеїну.
Фото: фейсбук-сторінка Юлії Свириденко
Google for Startups оголосив список українських стартапів, які отримають фінансування до 100 тисяч доларів кожен. До нього ввійшли 30 інноваційних компаній, що працюють у сфері штучного інтелекту, квантових технологій, медицини, освіти, енергетики, робототехніки та цифрових сервісів.
Про це повідомили у Google.
Кожна команда отримає до ста тисяч доларів безповоротного фінансування, менторську допомогу від експертів Google та доступ до інструментів компанії. Крім того, стартапи можуть претендувати на додаткові триста п’ятдесят тисяч доларів у вигляді кредитів на хмарні сервіси Google Cloud.
Гранти отримають зокрема такі стартапи:
- CheckEye — рішення на базі ШІ для ранньої діагностики хвороб;
- Deus Robotics — роботизовані системи для автоматизації складів;
- Zibra AI — платформа для створення спецефектів і 3D-контенту;
- Haiqu — технології для підвищення ефективності квантових обчислень;
- Curify — сервіс для швидкого пошуку пацієнтів у клінічні дослідження;
- Assisterr — спеціалізовані мовні моделі для вузьких завдань;
- ChordChord — інструмент для музикантів і продюсерів;
- Mawi — система безперервного моніторингу артеріального тиску;
- Advizor — хмарне рішення для підвищення енергоефективності будівель;
- UpLife — застосунок для психічного здоров’я з інтерактивною терапією.
Читайте також: Львівський стартап залучив $150 000 на розвиток автономних систем керування БпЛА
Інші стартапи створюють продукти у сферах освіти, фінансів, цифрового маркетингу, когнітивної безпеки, біотехнологій, агропереробки, боротьби з комахами, автоматизації бізнес-процесів, командної роботи тощо. Із повним списком можна ознайомитися за посиланням.
Програму реалізує український акселератор 1991 за підтримки Google. Фонд має загальний бюджет десять мільйонів доларів і допомагає українським командам масштабувати бізнес і будувати основу для відновлення економіки. Торік гранти отримали 33 українські стартапи.
Нагадаємо, що український застосунок PlantIn очолив світовий рейтинг App Store.
Фото обкладинки: Pixabay
