Яскраві люди не потребують яскравих речей. Це харківський бренд базового одягу Cuprum Depot

Cuprum Depot – харківський бренд базового одягу, який заперечує будь-які принти та написи, надаючи перевагу мінімалістичному дизайну. Його історія почалася з ременів, які так і не продалися. Натомість лонгсліви та костюми харків’ян замовляють навіть під час війни.

Через вторгнення команді Cuprum Depot довелося релокувати бізнес до Хмельниччини. Тут вони налагодили виробництво та перезапустили роботу. Утім попереду ще один переїзд та втілення «довоєнної» мрії – відкриття фірмового офлайн-магазину в Києві. Про «випадкове» заснування, порятунок від обстрілів та дистанційне пошиття одягу ШоТам розповіла засновниця бренду Катерина Чупир.

Катерина Чупир

засновниця бренду одягу Cuprum Depot

Запустили бренд ременів і не продали жодного

Історія нашого бізнесу почалася з бренду ременів. Це був 2019 рік, перші місяці пандемії коронавірусу. Ми виготовили пробну партію продукції і почали шукати одяг для фотосесії. Однак знайти щось без написів, вишивок чи принтів було практично неможливо. 

Та нам пощастило: я мала проєкт з пошиття халатів, розумілася на цих процесах і вирішила самостійно відшити для зйомки та подальшої реалізації ще й футболку, шорти, штани і велосипедки. Одяг вийшов дуже крутим за якістю, класно виглядав на фото, а тому ми ризикнули продовжити пошиття. 

Зрештою ми не продали жодного ременя, але натомість з’явився бренд Cuprum Depot, власне виробництво і ось вже три роки роботи. Звісно, за цей час склад нашої команди змінився. На самому початку над бізнесом працювали всього двоє людей: я і дірект-менеджер. А вже напередодні вторгнення наша команда складалася з менеджера, СОО (операційна директорка, – ред.), дизайнера та SMM-менеджера, який за сумісництвом працює фотографом.

Повномасштабну війну зустріли в Мексиці

У лютому в нас не було думок про велику війну, тож ми ніяк не готувалися. Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми з чоловіком якраз святкували медовий місяць у Мексиці. І ось, уявіть, ми вечеряємо, а на мій телефон надходить сповіщення від працівниці про те, що в Харкові вибухи, бо почалась війна.

Наступні два дні в Мексиці ми спали по пів години, адже вся наша родина і весь наш бізнес залишався у Харкові. Ми дуже переймалися за рідних та працівників. 26 лютого у нас мав бути літак до Києва, але рейси скасували, тож ми вирушили до Польщі. 

Опинившись поруч із Україною, почали приходити до тями та поступово відпускати емоції. І, звісно, думати, що робити далі: як жити, їхати додому чи ні. Я розуміла, що неможливо просто сидіти за кордоном, потрібно давати своїй команді роботу та шукати шляхи перезапуску бізнесу. Так ми з чоловіком вирішили повернулись на Батьківщину, адже мали підтримувати економіку своєї країни і робити бодай щось. Інакше навіщо це все?

Після чергового «прильоту» вирішили виїжджати з Харкова

У березні ми прийняли перше замовлення з початку вторгнення. Я не знала, як ми будемо його виконувати, але ми наважилися працювати. Згодом я знайшла виробництво у Хмельницькому і домовилась про дистанційне пошиття пробної партії одягу. Просто надсилала фотографії речей, які нам треба відшити, і замовила нову партію тканини. Так ми почали працювати: без власних лекал, але з мірками та світлинами. 

Остаточно я вирішила релокувати бізнес до Хмельницького після «прильоту» поруч із офісом. Після побаченого в мене був нестабільний емоційний стан, але я зважилась на це рішення протягом двох хвилин. Було важко, адже це означало, що найближчим часом ми не повернемось додому. Шестеро людей два дні збирали речі з офісу та складу. У Харкові було дуже неспокійно, але, на щастя, нам все вдалося. А наша операційна директорка Рита мала цікаву подорож Україною на величезній фурі дорогою до Хмельницького. 

За три тижні після нашого переїзду Харків вкотре обстріляли, один зі снарядів прилетів просто у двір нашого офісу. Досі не знаю, наскільки постраждало приміщення, адже власник не розповідав деталей. Але я переконалася: рішення про евакуацію було вчасним.

Я приїжджаю до Харкова, але залишитися там не можу

Нам дуже допомогла команда цеху з Хмельницького. Якби не вони, ми навряд чи змогли б перезапустити проєкт на новому місці. Адже цех опікувався не лише пошиттям речей, а й відправками. Це нас справді рятувало. Водночас нам дуже подобається якість пошиття одягу, тож ми плануємо співпрацювати й надалі.

Ми дійсно вдячні Хмельницькому за гостинність та спокій. Декілька разів я їздила додому, аби провідати своїх рідних. І щоразу в Харкові мені було дуже страшно. У мене є друзі, які попри все залишаються в місті й готові жити під звуки вибухів. Але я надто люблю й ціную своє життя, а тому не можу спокійно реагувати на вибухи і звикати до цього. Це не означає, що хтось цінує своє життя менше, просто мені складніше із цим впоратися.

Поступово виходимо на довоєнні показники

Перезапуск проєкту виправдав усі наші очікування, адже ми все ж запустили роботу, почали сплачувати податки, забезпечувати команду зарплатою. Крім того, у нас було достатньо замовлень. Люди потребували речей першої необхідності: базових футболок чи, скажімо, теплих костюмів. Тож робота була, а попит лише зростав.

Сьогодні ми вийшли на показник 60% від кількості замовлень у довоєнні часи. З одного боку, цього замало. До великої війни ми неслися ніби швидкісний потяг, а нині – уповільнилися. Та з іншого боку, навіть сьогоднішні масштаби – це багато, і ми дуже вдячні клієнтам за те, що вони продовжують купувати нашу продукцію. Це неймовірна підтримка. А ще – можливість продовжувати роботу, а не сидіти склавши руки. Тож насправді ті 60% – це неймовірно.

Яскрава людина не потребує яскравих речей

Увесь одяг Cuprum Depot – це унісекс, його замовляють як чоловіки, так і жінки. Однак у відсотковому співвідношення дівчат все ж більше – 70%. Наша аудиторія – це люди, які люблять стильно одягатись, але для яких одяг не є способом самовираження. Це яскраві й творчі особистості, яким не треба підкреслювати свою натуру речами. Вони виділяються самі по собі, тож їм достатньо одягатися в щось базове. 

Власне, у цьому й полягає філософія нашого бренду. Яскрава людина не потребує яскравих речей. Навпаки, одяг може бути абсолютно звичайним, а його власник чи власниця виділятиметься іншим – позицією, успіхами тощо.

Тому Cuprum Depot ідеально підходить для тих, хто так само не любить написи чи принти. Одяг має бути максимально простим. І я знаю, що мою думку підтримують чимало людей. Крім того, як до повномасштабної війни, так і сьогодні, ми обираємо лише найкращі тканини. Навіть коли пошиття відбувалося без нашої фізичної присутності в Хмельницькому, я все ретельно перевіряла по фото та відеозв’язку.

Для нас це справді важливо – яка річ поїде до клієнта. А тому кожен виріб перевіряється щонайменше двічі: одразу після пошиття та безпосередньо перед відправленням. Усі шви мають бути рівними, жодних плям, ниток чи будь-яких інших дефектів. Ми дуже ретельно ставимося до якості.

Мені важливо, аби команді було комфортно і кайфово

А ще я переконана, що будь-яка робота має бути в кайф. Будь-яке завдання має приносити задоволення. А тому намагаюся створити для своєї команди такі умови, аби працювати було дійсно комфортно, а під рукою було все необхідне. 

Читайте також: Місце, де збираються свої. Херсонці відкрили у Франківську кав’ярню Prostir.Coffee з «кавуновою» кавою

Ми піклуємося, аби всім було кайфово перебувати в робочому просторі, у команді. Аби між нами усіма були справді хороші стосунки. До повномасштабного вторгнення у нас часто були посиденьки, ми разом проводили вільний час. Це важливо. Особливо, якщо ти хочеш приходити в офіс і бачити людей, які люблять свою справу. Це неймовірно круто, коли твій колектив щасливий.

Плануємо відкрити офлайн-магазин у Києві

Зараз усі говорять про зміну цінностей, мовляв, прийшла війна і все змінилося. У мене не так. Мої цінності залишилися без змін: це сім’я та досягнення. Хіба що я почала придавати їм більше сенсів. Мені дуже сумно, що сьогодні я не поруч із батьками, що життя йде з дуже сумною нотою. Ми чекаємо на перемогу. Ця жахлива війна зробила нас дуже сильними, і після кожної темряви завжди пробивається сонце. Тож ми чекаємо на цей світанок, працюємо та будуємо плани на майбутнє.

А деякі мрії починаємо втілювати просто зараз. Я завжди хотіла відкрити офлайн-магазин у Києві. Сумно, що прийшла до цього за таких обставин, але я все ж наважилася на цей крок. Чому Київ? Життя в Хмельницькому доволі повільне й розмірене. А ми, харків’яни, звикли жити в іншому ритмі. Наше рідне місто – це мегаполіс, великий, гарний та прогресивний. Тому, сподіваюсь, що столиця якщо не замінить, то бодай частково нагадає нам Харків.

Наш бренд і надалі співпрацюватиме з цехом у Хмельницькому. Натомість у Києві ми плануємо відкрити офіс і склад. Вже знайшли хороше приміщення та готуємося підписати договір про річну оренду. А далі будемо дивитися на ситуацію в країні. Цілком ймовірно, що ми повернемося додому. З іншого боку, може статися так, що ми надовго залишимось тут. Тому загадувати поки зарано.

Читайте також: Окупанти знищили наш бізнес у Маріуполі, а ми відродили його у Львові. Історія засновників ресторану суші Bluefin

Після переїзду до Києва першочерговим завданням буде відновлення темпів роботи. Адже будь-яка релокація – це сповільнення всіх процесів. А вже згодом можна буде думати про омріяне відкриття крамниці. Або ж облаштуємо офіс так, аби клієнти могли завітати до нього та приміряти наші речі.