

Суспільство
Як заробити на пенсії? П’ять проєктів, які працевлаштовують бабусь та дідусів
Життя на пенсії тільки починається! Сучасні бабусі та дідусі активні, займаються спортом, ведуть власні сторінки у соціальних мережах, проходять курси, а також знають, як заробити копійчину на прожиття на пенсії. Вони і нянями підробляють, і створюють стильні сумки, і в’яжуть шкарпетки, і за комп’ютером працюють. У цьому їм допомагають соціальні підприємці, які прагнуть працевлаштувати бабусь та дідусів.
1. Теплі речі від “Бабуся зв’язала”

“Бабуся зв’язала” – це соціальний бізнес киянки Анни Сухецької. Дівчина вирішила об’єднати досвід старшого покоління та енергію молоді. А все для того, щоб люди могли отримувати не тільки класні в’язані речі, а й матеріально підтримати бабусь, допомогти їм оплатити товари, ліки та смаколики для себе і онуків.
“Ідея дуже проста – у нас в країні багато жінок, яких ласкаво називають “бабусі”. Вони вміють в’язати і хочуть знайти собі заробіток. Особливо зараз, коли прожити на одну пенсію майже неможливо. У цих жінок (а можливо і чоловіків) є досвід та вміння. А у нас є інтернет, якесь уявлення про маркетинг, ресурси та можливості достукатись до аудиторії”, – розповідає Анна Сухецька.
Засновниця проєкту почала шукати перших працівниць на барахолках, де бабусі продавали своє рукоділля. Але вони не погоджуватись, боялись шахрайства чи прискіпливого ставлення. Згодом Анні вдалось домовитись з кількома жінками.
Поки штат маленький – від 2 до 5 бабусь. Вони створюють шкарпетки, мітенки, рукавички, шапки та навіть светри. Ціни – від 100 гривень. Купити теплі вироби від бабусь можна на сторінці у Фейсбук. Крім того, “Бабуся зв’язала” – екологічно відповідальний проєкт. Анна заохочує працівниць використовувати старі нитки або розпускати светри. Купуючи такі речі, ви й собі отримаєте частинку тепла від бабусь, а також допоможете їм.
2. Gudzyk – стильні сумки від бізнес-бабусь

Як заробити бабусі на пенсії? Про це подумали 20-річні студенти, які створили соціальний бізнес Gudzyk для пенсіонерів. Бабусі заробляють собі надбавку до пенсії тим, що шиють з фетру чохли для гаджетів та сумки.
“Все розпочалось з моєї бабусі. Я побачила в інтернеті сумочку і, приїхавши до бабусі в гості, запропонувала їй зробити таку ж. Вийшло далеко не ідеально, але я зрозуміла, що бабуся може виробляти такі речі без спеціальної освіти. Старшому та молодшому поколінням є чим ділитись один з одним. У нас багато тем для розмов, нам весело разом, ми можемо бути корисними один одному. Надихати та бути прикладом для спільноти, де вік немає значення”, – розповідає засновниця проєкту Юлія Котюк.
Засновники Gudzyk перед запуском проєкту збирали інформацію і стало зрозуміло: у людей літнього віку немає довіри до сторонньої людини, вони бояться когось пустити у свій дім.
Все ж таки вдалось знайти кілька бабусь – завдяки організації “Добрий обід”, яка безкоштовно годує літніх людей, чий заробіток менше мінімальної зарплати.
Читайте також: Бізнес-бабусі продають сумки через Instagram: історія соціального підприємства Gudzyk
Зараз бабусі у Gudzyk працюють на фрилансі – виготовляють сумки та чохли у себе вдома на власних швейних машинках. Молодь їх повністю забезпечує матеріалом та навчає, якщо додає в асортимент новий виріб (наприклад, чохли для планшета). Бізнес-бабуся отримує фіксовану суму за кожен виготовлений виріб. В асортименті Gudzyk є фетрові сумки різних розмірів, бананки, гаманці та чохли для ноутбуків. Ціни за вироби в середньому 400 гривень.
3. Моїм.Рідним – ековироби з турботливих рук бабусі

“Моїм.Рідним” – це соціальне підприємництво, яке народилося із почуття вдячності до людей, які зробили неоціненний вклад у наше виховання – бабусь. Зазвичай, літні люди на пенсії стають ізольованими від суспільства, вони сумують за спілкуванням з онуками та рідними, а також за відчуттям потрібності. Тому Кіра Охріменко вирішила створити соціальний проєкт “Моїм.Рідним”, яке дає можливості для жінок літнього віку із сіл Сумщині.
“Якось нам згадалося, як кожна бабуся передає торбинку зі смаколиками онукам, вкладаючи любов та словесну присвяту. На запитання “А кому це?”, щиро усміхаючись куточками зморшкуватих очей, відповідає, “А кому ж? Моїм. Рідним”. Саме тому є ця крапка в назві. Тому що читати потрібно без поспіху, вдумуючись у кожне слово. Відчуваючи кожен образ, який пригадується. Та наповнюючись вдячністю до світу, до людей, до життя”, – каже засновниця проєкту.
У “Моїм.Рідним” створюють ековироби ручної роботи. Тут і екоторби, і мішечки для фруктів, і свічки, і прикраси. Бренд не спеціалізуються на чомусь одному, адже кожна з бабусь має з юності своє хобі – хтось в’яже, хтось шиє, хтось вишиває, а хтось вирощує прянощі. Саме тому їм не хочуть обрізати крила творчості. Цей проєкт – це не про бізнес, а про досягнення соціальних цілей. У вартість кожного виробу закладена певна сума, яка допомагає реалізовувати соціальні цілі. Наприклад, розчищення снігу у дворах бабусь, скошування трави, закупівля льодоходів, теплого взуття, підписка на газети, організація їх зустрічей між собою заради спілкування. Завдяки “Моїм.Рідним” бабусі відчувають себе потрібними, а вік тільки додає бажання творити.
4. Ба та Ді фрілансери

Створити власний сайт у 60 років? А чому б і ні? Пенсіонерка Галина Плотницька долає всі стереотипи про літніх людей. У проєкті Ba&Di Freelance вона допомагає бабусям та дідусям знайти роботу і соціалізуватись у місті, надаючи різні послуги. Ба та Ді можуть стати нянями на кілька годин, приготувати вечерю, доглянути за домашніми улюбленцями чи зробити дрібний ремонт.
“Найбільше до створення проєкту мене підштовхнула одна розмова. Я гуляла у парку з онуками і кілька днів спостерігала як одна жінка дивилась на нас. І, знаєте, в її очах була не заздрість, а туга. Якось я не витримала і підійшла до неї. А вона каже: “У мене теж є онуки, але вони не зі мною”. І від цього болісно. Тоді я почала задумуватись над тим, а як же допомогти таким самотнім пенсіонерам”, – розповідає Галина Плотницька.
Ba&Di Freelance – це проєкт, який поєднує різні покоління. Послуги няні – не новина для великих міст, але тут пенсіонери самі хочуть працювати і допомагають мамам забрати дитину зі школи, провести додому, відвести на гурток чи просто пограти. Окрім послуг няні, можна замовити і догляд за квартирою, і вигул домашніх тварин, і приготування їжі, і проведення майстер-класів, і мініекскурсію містом, і відеопривітання до Дня народження.
Читайте також: Створила сайт у 60 років! Як бабуся в Івано-Франківську робить з пенсіонерів фрілансерів
“От у нас є Ба-Люда, яка у свої 60 років є вегетаріанкою. Тому вона може приготувати вегетаріанські та веганські страви. Рецепти та поради вона шукає не в Інтернеті, а в Аюрведі. Її часто запрошують скласти меню та приготувати страви на різні вегетаріанські вечірки. Наші Ба та Ді настільки різні і я захоплююсь цими людьми. Бо у свої 60-65 років вони живуть повноцінним життям”, – каже Галина Плотницька.
Зараз проєкт допомагає з роботою 30-м пенсіонерам. Поки Ba&Di Freelance знаходиться на самофінансуванні, а також допомагають волонтери не байдужі люди.
5. БФ Життєлюб – шукає дорослих стажерів

Танцюють аргентинське танго, працюють моделями, подорожують, вчать англійську та знаходять нових друзів. Так, все це про сучасних пенсіонерів.
БФ “Життєлюб” створює можливості для людей третього віку. Тут створюють агентство дорослих моделей, проходять навчальні, спортивні та розважальні заходи для людей старшого віку. А весь теплий період року працює перший в Україні хаб для пенсіонерів “Кіно-Сад Життєлюб”. Серед іншого фонд забезпечує щоденне харчування бабусь та дідусів, а також навчає охочих комп’ютерної грамоти.
“Найголовніша можливість, яку створює фонд – жити тут і зараз, повноцінно і радісно, не боятися часу і бути активною частиною сучасного світу”, – кажуть засновники фонду.
Фонд створив проєкт #трудолюби, де збирають актуальні вакансії для життєлюбів та їх резюме, щоб допомогти компаніям знайти свого життєлюба в штат співробітників. Також влаштовують “Тижні дорослого стажера”, аби показати, що люди старшого віку вміють добре співпрацювати разом та отримувати унікальний результат. Тому якщо ви життєлюб і хочете опанувати нову професію або пройти курси профорієнтації, пишіть на пошту [email protected] з темою листа “Я – трудолюб”.
Суспільство

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.


Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
Суспільство

«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.
Про це повідомили в «Культурних силах».
Що обговорили на заході
Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.
На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:
«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” — це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».
Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)

У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.
«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.
Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:
«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих — герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим».
Презентація кліпу «Місто наречених»
На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).
«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.
Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:
«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс».
Довідка
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.
Фото: «Культурні сили»
Суспільство

У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.
Про це повідомили у команді простору.
Що буде в MLYN design hub
Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.
Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.
«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.
Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб

Перша експозиція
Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.
«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.
MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.



Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.
Фото: MLYN design hub