Створила сайт у 60 років! Як бабуся в Івано-Франківську робить з пенсіонерів фрілансерів

Бабусі Людмилі 63 роки і вона вегетаріанка, тому з радістю влаштовує тематичні вечірки та готує особливі страви. Дідусь Іван є справжнім майстром на всі руки, а ще обожнює слухати аудіокниги. Вони є членами громадської організації літніх людей “Ba&Di Club” і її підрозділу ”Ba&Di Freelance”. Цей соціальний проєкт допомагає літнім людям знайти роботу й соціалізуватися в місті, надаючи різні послуги. Ба та Ді можуть стати нянями на кілька годин, приготувати вечерю, доглянути за домашніми улюбленцями чи зробити дрібний ремонт. Таку спільноту фрілансерів створила Галина Плотницька. Жінка самостійно розробила сайт у 60 років та допомагає з роботою 30-м пенсіонерам.

До створення проєкту підштовхнула самотня сусідка

Спільнота Ba&Di Freelance – це соціальний проєкт для активних пенсіонерів. Ми допомагаємо літнім людям Івано-Франківська знайти роботу і даємо можливість заробити собі копійчину. Ви ж знаєте, які у нас пенсії? А всі охочі можуть отримати необхідну послугу від нас — бабусі та дідусі можуть за дітьми приглянути, привезти їх зі школи, приготувати вечерю і зробити якийсь дрібний ремонт.

Ідея створити проєкт прийшла до мене минулого року. Одна моя подруга дуже швидко пішла з життя, не маючи онуків. Після цього я почала вивчати багато літератури з психології і дізналась, що найважче люди переживають кризу передпенсійного віку. Особливо якщо людина самотня і відчуває себе непотрібною. А коли нам не цікаво жити, то ми починаємо помирати. Для мене це стало відкриттям, адже я з таким не зіштовхувалась, бо завжди була активна і зараз допомагаю доньці виховувати чотирьох онуків.

Але найбільше до створення проєкту мене підштовхнула одна розмова. Я гуляла у парку з онуками і кілька днів спостерігала як одна жінка дивилась на нас. І знаєте, в її очах була не заздрість, а туга. Якось я не витримала і підійшла до неї. А вона каже: “У мене теж є онуки, але вони не зі мною”. І від цього болісно. Тоді я почала задумуватись над тим, а як же допомогти таким самотнім пенсіонерам. 

Створила сайт у 60 років!

Коли я побачила у Фейсбуці, що ГО “Інша освіта” набирала на програму “IT Діджитал технології” людей 45+, то одразу вирішила спробувати. 

Під час навчання у мене з’явилась ідея створити сайт, який би об’єднував молодих мам та незайнятих бабусь, дідусів. Розумієте, у мене є четверо онуків. Донька будує успішну кар’єру і я дуже часто залишаюсь з дітьми. А от мої однолітки не мають такої можливості часто бачитись з онуками і тому майже нічим не зайняті. А тут ще й побачила оголошення, що у Франківську буде проходити хакатон із соціального підприємництва від Social Business in UA, який відбувається за підтримки ЄС. Я зареєструвалась і мій проєкт виграв. Саме на цьому хакатоні я зрозуміла, як виглядатиме проєкт — такий собі маркетплейс, де можна замовити послуги від бабусь та дідусів. Одна з них — провести час з дитиною, забрати зі школи, погодувати, зробити уроки.

Також цей проєкт виграв грант від Urban Space 100. Всі кошти ми витратили на запуск нашої веб-платформи. Так за 4 місяці навчання у 60 років я створила сайт!

Потім я кинула клич у Фейсбуці, що створюю таку організацію і запитала, чи хоче хтось приєднатись. Спочатку прийшли шестеро людей, а зараз у спільноті “Ba&Di Freelance вже є 30 учасників. Спрацювало “сарафанне радіо” і люди почали активно долучатись до нас. Я думаю, що причиною цьому є маленькі пенсії та самотність старших людей. А тут є можливість спілкуватись і відчувати себе потрібними.

У грудні минулого року офіційно зареєстрували громадську організацію.

Для бабусь та дідусів почала запрошувати лекторів – ми слухали лекції з психології, вчились робити м’які іграшки та аплікації. Все це зробила для того, щоб бабусі мали чим зайняти дитину.

Читайте також: Як карпатська бабуся зробила з хати музей-готель і заманює іноземців

До карантину майже кожний четвер ми проводили майстер-класи. Однією з найважливіших тем наших занять було надання першої домедичної допомоги. Ми запрошували медсестру, яка розповідала що робити при травмуваннях до приїзду лікаря. А ще вивчали психологію дитини, правила супроводу дитини на вулиці і в транспорті, вчились писати тексти і пости у Фейсбуці та багато іншого. 

Як працюють бабусі та дідусі-фрілансери

Ba&Di Freelance – це не тільки платформа, де можна замовити послуги. Це унікальний проєкт, який є містком між поколіннями, адже бабусі спілкуються з дітьми, діляться з ними досвідом та традиціями. Послуги няні для нашого міста — не новина, але наше підприємство є унікальним, бо пенсіонери самі собі організовують навчання та шукають роботу. І це вигідно для мам, яким можуть допомогти бабусі забрати дитину зі школи чи садочка, провести додому, відвести на гурток чи просто пограти. Та й ціни ми поставили вигідні – 50 гривень за годину. Пенсіонери не тільки відчувають себе потрібними, а й мають додатковий заробіток.

“Ba” — це бабуся-фрілансерка, а “Di” — дідусь. Чому саме “фріланс”? Коли я реєструвалась у Фейсбуці, то хотіла написати, що я пенсіонерка. Але соціальна мережа пропонувала прив’язати мене до геріатричного пансіонату. Тому я позначила себе фрілансеркою.

Так і вийшло, що наша організація — це спільнота, де пенсіонери можуть працювати, коли захочуть.

Ми створили зручний дизайн сайту, де є дві функції “для замовника” і “для фрілансерів”. Тому на ньому легко зареєструватись будь-кому. Також ми розміщуємо всю інформацію про фрілансера — вік, які послуги може надати, наявність необхідних документів. Якщо хтось хоче замовити послугу, то потрібно лише заповнити форму та вказати дані. А вже за кілька хвилин адміністратор передзвонює та уточнює деталі.

Читайте також: Бізнес-бабусі продають сумки через Instagram: історія соціального підприємства Gudzyk

Окрім послуг няні, у нас можна замовити і догляд за квартирою, і вигул домашніх тварин, і приготування їжі. Також наші фрілансери можуть доглянути за старшими людьми. Але і це не повний перелік. У нас можна замовити і проведення майстер-класів, і міні-екскурсію містом, і відеопривітання до Дня народження. От у нас є Ба-Люда, яка у свої 60 років є вегетаріанкою. Тому вона може приготувати вегетаріанські та веганські страви. Рецепти та поради вона шукає не в Інтернеті, а в Аюрведі. Її часто запрошують скласти меню та приготувати страви на різні вегетаріанські вечірки.

А ще у нашій команді є чудовий Ді-Іван. Я писала про нього, що не одна бабуся мріє мати для своїх онуків такого дідуся! Веселий, життєрадісний майстер на всі руки: і шпаклювати він вміє, і малювати, і ставити плитку чи сантехніку, і зварювати метали. І люстру він причепить так, як треба, І розетку там, де треба поставить. Колись навіть окуляри робив. Наші Ба та Ді настільки різні і я захоплююсь цими людьми. Бо у свої 60-65 років вони живуть повноцінним життям — хтось захоплюється музикою, хтось вивчає косметологію, хтось проходить комп’ютерні курси, а хтось не уявляє своє життя без подорожей.

Як стати фрілансером на пенсії?

Бабусі та дідусі можуть доєднатись до нас — варто лише заповнити заявку та ознайомитись зі статутом. Ми не можемо просто так взяти з вулиці людину, не знаючи про неї все. Адже клієнти довіряють їм своїх дітей, а також пускають у свій дім. Тому також необхідно мати довідку із психоневрологічного диспансеру та про відсутність судимості. Крім того, у нас є правило — бабусі та дідусі повинні волонтерити 8 годин на місяць в дитячих кімнатах чи медичних пансіонатах.

Наш проєкт знаходиться на самофінансуванні. Нам допомагають волонтери. Крім того, є обов’язкові внески від членів організації – 50 грн. Але цих коштів вистачає тільки на організацію дозвілля — майстер-класи, лекції, різноманітні курси. Зараз нам потрібен офіс. До карантину міська влада виділила нам приміщення у міській бібліотеці,але йому необхідний ремонт.

Читайте також: Онука на годину: як у Івано-Франківську рятують стареньких від самотності

Нещодавно в Івано-Франківську відкрили соціальну дитячу кімнату у громадському просторі ВДОМА. Там наші бабусі мали змогу проводити час з дітьми. Але коли у місті оголосили червону зону, то кімнату довелось закрити. Ми дуже розчаровані, як і мами, які приводили сюди своїх дітей. Одна телефонувала і каже: “Злата так плаче, бо хоче у кімнату, де були бабусі”. І нам сумно від того, але, на жаль, поки змінити нічого не можливо. Зараз шукаємо якісь інші варіанти співпраці.

На карантині Ба та Ді працюють онлайн

Через карантин нам довелось трохи зупинити роботу. Ми спробували організувати онлайн-няню, але старші люди побоюються інтернету, тому такий варіант роботи нам не підійшов. Через брак спілкування у бабусь та дідусів виникають стрес та криза. Тому ми провели і далі будемо проводити навчання з користування інтернетом і почали проводити зустрічі онлайн. Ми створили групу у Viber і там постійно листувались, ділились новинами. Крім того, нам проводила майстер-клас кандидат медичних наук Оксана Готюр. Вона розповідала, як правильно працювати дистанційно, щоб не нашкодити очам, як правильно сидіти, які вправи робити. Нам дуже сподобалось.

Навчити бабусь та дідусів користуватись інтернетом було трішки складно. Знаєте, я ж сама бабуся, але навчилась і навіть створила свій сайт. Тому, якщо у них не виходило, то вони мені телефонували і я розповідала, на яку кнопочку натиснути, щоб, наприклад, підключитись у Zoom.

Коли карантин трохи послабили ми зрозуміли, що більше не можемо всидіти в онлайні. Оскільки приміщення не було, то наші посиденьки організовували в кав’ярнях чи парках. Так зустрічались щосуботи, але і цього для нас було мало. Тоді ж і продовжили наші лекції. От у людей є такі стереотипи, що старші люди захоплюються лише переглядом телевізора і в’язанням. Та де там! Ми у “Ba&Di Freelance” вивчаємо як правильно харчуватися, як вживати їжу, щоб кістки та зуби залишались здоровими, граємо і ділові ігри, обговорюємо проекти.

Створити свою справу можна навіть на пенсії

Завдяки нашому підприємству ми інтегруємо бабусь та дідусів у суспільство. Бо зазвичай вони якось так відсторонено спостерігають за активною молоддю. А тут вони самі активні! Я сподіваюсь, що у майбутньому у нас вийде створити такі клуби, куди батьки зможуть привезти своїх дітей, а бабусі та дідусі проводитимуть час. Якби таких організацій було більше у всій країні, то пенсіонери не почували б себе самотніми.

Мені було легко починати, адже я мала готову ідею, яку підтримали. Та маю кілька порад з власного досвіду:

• Подумати над продуктом чи послугою. Соціальне підприємництво — це не тільки працевлаштування вразливих груп і затикання собою дірок у тих сферах, де не може ефективно працювати держава. Добре обдумайте свій продукт, процес виготовлення.
• Без команди ніяк. Одна людина ніколи цього сама не зробить. А якщо є команда, то потрібно розбудувати громадську організацію.
• Не варто поспішати. Я запам’ятала слова однієї менторки: не роби все одразу, але кожного дня роби маленькі кроки.
• Розпишіть всю роботу підприємства на види робіт. Так буде легше розподілити обов’язки.
• Не бійтесь та вірте у себе. Не дарма ж в народі кажуть, що під лежачий камінь вода не тече. А я навіть у своєму віці не побоялась створювати щось нове. То навіщо чекати?