Суспільство
Як війна на сході України впливає на ґрунти? (ВІДЕО)
“Екологія і довкілля – не знає кордонів, і їм наплювати, які там стовпчики стоять”, – каже екоактивістка.
Це Марина Слободянюк – документаторка й аналітикиня правозахисної організації Truth Hounds.
“Наша організація зіткнулася з проблемою ґрунтів на Донбасі, коли ми робили своє дослідження з впливу військових дій – війни, власне, – на довкілля”, – каже документаторка й аналітикиня «Truth Hounds» Марина Слободянюк.
За її словами, у мінах і снарядах дуже багато таких елементів, яких узагалі немає в ґрунтах. Важкі метали, наприклад.
Читайте також: Чим загрожують Донбасу шахтні води (ВІДЕО)
“І, звичайно, багато чого потрапляє в тварин, скажімо, в організми, які людина потім може споживати у їжу, різноманітні – та ж риба, наприклад. І тому це безпосередня небезпека для здоров’я людини”, – додає Марина.
Метал – у ґрунтах
Науковці брали проби ґрунтів і води під час виїзних польових місій.
“В одній із таких місій ми поїхали в заповідник «Крейдова флора», який знаходиться під містом Слов’янськ. Там у 14-му році точились запеклі бої, і залишились вирви, залишились сліди. З таких вирв ми взяли проби на аналіз, здали в лабораторію, і результати показали, що насправді дуже великі показники – в сотні разів перевищення гранично допустимих концентрацій є, наприклад, такого металу, як свинець. Наявний стронцій, титан, що взагалі не характерно для ґрунтів”, – каже Марина Слободяник.
Результати дослідження опубліковані у звіті «Довкілля Донбасу: невидимий фронт».
Читайте також: Як «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)
“У своїх місіях і польових поїздках ми багато спілкувалися з місцевими жителями. І вони самі казали нам, наскільки погіршився стан тих же ґрунтів, наприклад, наскільки вони відчувають, що довкілля змінюється під впливом війни. Я вам навіть можу зараз зачитати. І ми цю цитату долучили до звіту: «Після обстрілів земля стає мертва. Після зимового снаряду всю городину влітку довелось викинути. Абрикоси стали малі, морщені»”, – додала документаторка й аналітикиня «Truth Hounds» Марина Слободянюк.
Шахтні води підтоплюють ґрунти
Ґрунт псують не тільки військові дії, а й затоплення шахт.
Унаслідок активних бойових дій відбувалися влучання і велися бої на території самих шахт, бо їх там дуже багато. Відтак вони вийшли з ладу, і там просто неможливо було працювати. Через окупацію територій багато шахт просто порізали й вивезли металобрухт в Росію. Тому шахти почали закриватись дуже масово.
Закривались вони технологічно неправильно, без дотримання будь-яких норм. Просто їх залишали, як є.
Більшість шахт затоплюється ґрунтовими водами, перетворюючись на шахтні води.
“Ця вода або вимиває ґрунти, від чого відбуваються провали або навіть землетруси техногенні, як у Макіївці, наприклад. Там люди скаржаться на підземні поштовхи постійно. Особливо небезпечне затоплення шахти «Юнком», відомої завдяки сумнозвісному об’єкту «Кліваж» – підземному ядерному вибуху 1979 року”, – каже екоактивістка.
Звідти перестали відкачувати воду в 2018 році.
“Це взагалі заборонена тема. «Юнком»… починати на тристоронній контактній групі розмову про «Юнком» – це значить припиняти її, тому що далі якихось запевнювань того, що все добре, і абсолютної тотальної заборони в доступі там МАГАТЕ, наприклад…”, – додала Марина Слободянюк.
*МАГАТЕ – Міжнародне агентство з атомної енергії
Усе це блокується, і абсолютно жодної можливості дослідити й отримати актуальні дані немає. Але те, що відомо все-таки, з інших джерел, то, по-перше, що її закрили, цю шахту, по-друге, що об’єкт «Кліваж» уже затоплюється. Тобто рівень шахтних вод піднявся настільки, що оця-от капсула – вона вже оточена водою.
Читайте також: Як одна сім’я на Луганщині рятує донбаські ліси (ВІДЕО)
Це означає, що вже відбувається забруднення підземних вод, яке може призвести до радіоактивної катастрофи.
“Це все тече у Сіверський Донець, а Сіверський Донець потім впадає у Дон, який же тече до території Росії – там Бєлгородська область, Ростовська область. І далі в Азовське море впадає”, – стверджує Марина.
Яке вирішення?
Ситуація стрімко погіршується. Потрібно негайно впроваджувати глобальний моніторинг стану води та ґрунтів.
“Це має бути комплексний підхід, це має бути якась спільна єдина база, де можна отримати інформацію про стан довкілля і різних його елементів, щоб прослідкувати динаміку і зрозуміти, з чим… що рятувати в першу чергу. Є, наприклад, недавній досвід війни в Європі, на території колишньої Югославії. Я впевнена, що там держави також стикалися з такими проблемами. Тому важливо переймати досвіди іноземних держав: можливо, у них є якісь спеціалісти, можливо, є якісь розроблені програми”, – каже Марина Слободянюк.
На її думку, держава, органи на місцях мають інформувати людей про те, наскільки війна, ті ж вибухи в землі можуть бути шкідливі для їхнього здоров’я: як і що робити, якщо обстріляли город і там багато вирв, – чи можна після цього щось сіяти, чи якусь городину вирощувати, наскільки це безпечно для них.
“Тобто дійсно, якщо настільки страждає земля від вибухів, то яким чином справлятися з цією проблемою. Щоб людей також не залишати сам на сам із мертвою землею” – Марина Слободянюк.
Нині «Truth Hounds» спільно з іншими еко-активістами працює над Схід Ekomap. Цей сервіс фіксує екологічні проблеми східних регіонів та способи їх вирішення.
Про проєкт
Cxiд Ekomap – це інтерактивний атлас, присвячений актуальному стану навколишнього середовища Донецької та Луганської областей.
Проєкт розроблений громадською організацією «Криголам» за підтримки посольства Чехії в рамках Transition Promotion Program.
Збройний конфлікт на сході країни заподіяв катастрофічної шкоди довкіллю, порушилась система моніторингу навколишнього середовища. На інтерактивній мапі зібрані екологічні проблеми регіону – затоплення шахт, сміттєві полігони, лісові пожежі, тліючі терикони, просідання грунтів та інші.
Читайте також: Що робити з тлінням териконів? Сценарії порятунку територій біля шахт Донбасу
Натиснувши на кожну проблему користувачі мають можливість ознайомитись з нею завдяки відеоролику, а також дізнатись про інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці.
Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета Cxiд Ekomap – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу.
Нагадаємо, на Київщині влаштували екозмагання – турнір зі збирання сміття.
15 українських захисників переїдуть зі своїми родинами у нові домівки у передмісті Києва. Документи на житло вже передали ветеранам з ампутаціями, які пройшли реабілітацію в центрі TYTANOVI rehab.
Про це повідомили в пресслужбі установи.
Оселі для ветеранів
На ініціативу «Житло для ветеранів» Solidarity виділив 9,8 млн гривень на будівельні матеріали, а Центр складного ендопротезування, остеоінтеграції та біоніки забезпечує проведення ремонтних робіт. Родини захисників отримають житло площею від 60 до 120 м².
Голова благодійного фонду Solidarity Матьйо-Марі Арден сказав, допомога українським захисникам — велика честь для нього. Він наголосив, що в умовах війни багато людей, зокрема військових, втратили своє житло – або ж не мали його.
Читайте також: Ось навіщо носити з собою турнікети: дві історії від військових, які вас переконають
Захисники, що скоро матимуть нове житло
Серед учасників проєкту — Дмитро Василенко з позивним «Каховка». Військовий служив у підрозділі “Стугна” в складі спецпідрозділу Тимура ГУР МОУ та отримав поранення, прикриваючи відхід наших військ у місті Авдіївка. Внаслідок вибуху великокаліберної міни захисник має чисельні уламкові поранення по всьому тілу – особливо постраждала рука, яку довелось ампутувати. Дім Дмитра знаходиться у Каховці, що на окупованій території. Захисник з дружиною вже отримав право на власність новим помешканням. Зараз там від проєкту роблять ремонт.
Також нове житло отримає Олександр Яворський — військовослужбовець 67 ОМБР «ДУК» ЗСУ. Захисник отримав травми та контузію внаслідок прильоту керованої авіабомби у Часовому Яру. Олександр поділився: «Мені дуже подобається, що поруч будуть жити сім’ї ветеранів. Це створює комфортні умови для життя, ми всі розуміємо та підтримуємо один одного».
Про ініціативу
Проєкт «Житло для ветеранів» став продовженням співпраці між Solidarity та Центром складного ендопротезування, остеоінтеграції та біоніки. Раніше благодійний фонд долучився до облаштування реабілітаційного центру TYTANOVI rehab, який надає допомогу українцям із високотравматичними ампутаціями.
Тоді Solidarity виділив 3,5 млн гривень, щоб придбати всю необхідну сантехніку та спеціальні меблі для кухні, в якій проводять заняття з ерготерапії. Зараз ремонт завершили, і в центрі одночасно можуть отримувати допомогу 50 пацієнтів.
Нагадуємо, що видання The New York Times розповіло про єдину в Україні бойову пілотесу гелікоптера.
Фото: пресслужба реабілітаційного центру
Французька компанія CNIM Systèmes Industriels разом з естонською Milrem Robotics передасть Україні шість нових роботизованих систем розмінування ROCUS для Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Про це повідомили в Milrem Robotics.
Комплекси ROCUS створені на базі платформи THeMIS, яка вже зарекомендувала себе в різних бойових умовах. Вони дозволяють дистанційно виявляти, підтверджувати та знешкоджувати вибухонебезпечні предмети — від мін до нерозірваних снарядів.
Нагадуємо, що Україна та KNDS Belgium запускають спільне виробництво.
Головна мета таких систем — зменшити ризик для саперів і підвищити ефективність операцій з розмінування. ROCUS оснащені спеціальним обладнанням, яке адаптоване до українських реалій і здатне працювати в умовах підвищеної небезпеки.
Ці шість комплексів приєднаються до семи, які розгорнули ще у 2022 році. Загалом Україна вже отримала 15 систем від Milrem Robotics.
Читайте також: Нові човни для армії: українські розробки офіційно на службі ЗСУ
Фото: Milrem Robotics
З Білопілля, що на прикордонні Сумської області, спецпідрозділ поліції «Білий янгол» евакуював родину з чотирма малолітніми синами.
Про це повідомили в поліції Сумщини.
Чотирьох братів — Єгора (13 років), Руслана (11), Ярослава (10) та наймолодшого Богдана (7 років) — разом з батьком поліцейські вивезли до безпечнішого району області, де на них уже чекала мама. Жінка заздалегідь подбала про житло для родини, щоби діти мали куди повернутись до звичного життя.
Нагадуємо, що на Сумщині відбудували єдиний у громаді спортзал у ліцеї.
«Білий янгол» — спеціальний підрозділ Національної поліції, який виконує гуманітарні та евакуаційні місії в найнебезпечніших регіонах, зокрема в прифронтових селах і містах. Його бійці супроводжують родини під час виїзду, допомагають з речами, підтримують морально — особливо дітей, для яких евакуація часто є великим стресом.
Читати також: Три роки не бачив тата: 15-річного хлопця повернули в Україну з ТОТ
Фото: Національна поліція України
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...