Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Як українці обстоюють права людини: три ініціативи з регіонів

Опубліковано

Підтримай ШоТам

В Україні повага до прав людини часто залишається нормою лише на папері. Однак дедалі більше українців розуміють, що це базова умова здорового та розвиненого суспільства. Разом із «Інтерньюз-Україна» та UkraineWorld розповідаємо три історії про ініціативи, які обстоюють права людини у різних сферах. 

Навіщо у Чернігові Дім прав людини

У селі Количівка на Чернігівщині працює один із кількох в світі домів прав людини. Його заснували у 2014 році на базі 7 неурядових організацій як частину міжнародної Мережі домів. Тут проводять лекції, тренінги, міжнародні школи для правозахисників, активістів та освітян, а також освітні фестивалі з прав людини. 

Назва говорить за себе: у Домі не лише створюють освітні програми із захисту прав людини, але й навчають це робити інших. Дім системно втілює план розвитку української школи, що базується на правах людини. Протягом року вони навчають вчителів, адміністрацію, батьків у 5-6 школах — переважно на сході України. 

Фото: Освітній дім прав людини в Чернігові / Human Rights House in Chernihiv

Утім Освітній дім прав людини у Чернігові є також шелтером для міжнародних правозахисників, журналістів та активістів, які через свою діяльність опинилися в небезпеці та потребують тимчасового прихистку. Наразі вони активно допомагають білоруським колегам та журналістам, які втекли від репресій режиму Лукашенка. 

За словами директора закладу Сергія Бурова, для українців Освітній дім прав людини у Чернігові — це приклад децентралізованої консолідації громадян. Крім того, завдяки Дому до Чернігівщини приїжджають більше гостей, а отже — зростає туристичний потенціал регіону.

«Мені здається, що лідерські ініціативи, якісь громадські ініціативи, також мають мати децентралізацію і зберігатися у тому місці, де вони народилися. Так ми просто робимо Україну міцнішою».

Представники Дому намагаються об’єднати людей заради створення громадянського суспільства та покращити становище прав людини в Україні до європейських стандартів.

«Коли говорять про європейські прагнення України і про євроінтеграцію, то часто розуміють якісь економічні аспекти і щось подібне. Але насправді європейська інтеграція полягає насамперед у тому, що ми хочемо жити за тими цінностями, за якими вже живе європейське середовище. Тому європейська інтеграція просто неможлива без прав людини».

Читайте також: «Продовжуємо справу наших предків». Як на Закарпатті роми дають людям роботу та руйнують стереотипи

Як активісти Кривого Рогу борються за чисте повітря

Аби обстоювати свої права, зовсім не обов’язково бути правозахисником. Катерина Таран — одна з активісток коаліції громадських організацій «Досить труїти Кривий Ріг», які борються за чисте повітря і воду у місті. 

Катерина перейнялася екологічним становищем міста після народження сина. Тоді ж почала писати скарги до органів місцевої влади з проханням перевірити, чи дотримуються відповідних норм промислові підприємства. 

«Я почала помічати, що рано-вранці або ввечері з’являється специфічний заводський запах чогось горілого, хоча ніхто ніде нічого не палить, а все одно є такий запах. Потім побачила, що є дуже велика кількість пилу на підвіконні».

Катерина переїхала у Кривий Ріг з іншого міста, тому помітила проблему одразу. Жінка намагалася з’ясувати, чому графітовий пил буквально осідає на неї під час прогулянки на вулиці. 

Не отримавши бажаної реакції від місцевої влади, Катерина Таран вирішила захищати екологічні права мешканців міста в межах організації «Досить труїти Кривий Ріг», що безпосередньо вирішує питання з органами державної влади. Діяльність громадськості в цьому напрямі — вирішальна, каже Катерина. Тепер активістка моніторить дотримання промисловими підприємствами санітарних норм та комунікує з органами місцевої влади у разі порушень. 

Кривий Ріг страждає не лише від шкідливих викидів, але й від недостатнього пригнічення пилу на відвалах поблизу житлових зон. Насипи пилу падають й у ріку Інгулець та знищують зелені території.

«На жаль, не всі мешканці Кривого Рогу розуміють, наскільки важлива їхня активна позиція. Для багатьох заводи — це робочі місця, що “годують” місто. Але ж мета — не зупиняти заводи, мета — щоб вони дотримувалися норм. Від якості води та повітря залежить здоров’я населення».

Читайте також: Місто без ветеринарів: як у Ржищеві волонтери взялися рятувати безпритульних тварин

Як «Світло надії» допомагає вразливим групам у Полтаві 

Деякі групи населення особливо вразливі до порушення своїх прав, тож потребують сторонньої допомоги. Це і безпритульні, і люди, звільнені з місць позбавлення волі, і внутрішньо переміщені особи, і люди, які опинилися в складних життєвих обставинах та потерпають від насильства, постраждали від торгівлі людьми, мають наркотичну залежність тощо. У Полтаві їм допомагає благодійна організація «Світло надії».

Організація виникла у 1999 році як Благодійна Асоціація допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД, однак згодом розширила свою діяльність. Сьогодні тут діє і Центр адаптації, де вразливі групи населення можуть відновити документи, зробити тестування на ВІЛ, попрати речі, обігрітися взимку, отримати теплі речі, переночувати та скористатись іншими послугами.

Максим Жмудь, адміністратор Центру адаптації для бездомних осіб та звільнених із місць позбавлення волі, в минулому і сам був клієнтом цього центру, а потім став соціальним працівником. Це, за його словами, мотивує багатьох гостей організації змінювати своє життя на краще.

«Багато клієнтів, які навіть сьогодні проживають в цьому центрі, знають моє минуле — кримінальне і наркотичне. І, безумовно, вони бачать ті зміни, які у мене відбулись за цей час», — додає Максим.

Організація повсякчас переймала європейський досвід: «Все, що ми робимо в нашому місті, у нашій області — ми не придумали самі. Ми вивчали кращий досвід в європейських країнах — адаптували та імплементували це в нас», — розповідає директор центру Роман Дрозд.

Фото: CO «Light of Hope»/БО «Світло надії»

«Світло надії» вже ділиться своїм досвідом з іншими й за межами країни, у Східній Європі та Центральній Азії. Щороку близько 160 громадських організацій проходить навчання на базі центру.

Читайте також: Волонтерський рух “ОЗОН”: як молодь та пенсіонери контролюють поліцію

«Ми хочемо, по-перше, аби принципи прав і демократії були міцніші і цінніші для нашої громади. Ми хочемо зупинити епідемію ВІЛ-СНІД у Полтавській області й в Україні. Хочемо, щоб наша молодь була міцна, проактивна і успішна, щоб наше місто і наша область була безпечна», розповідає Роман Дрозд.

Щороку «Світло надії» надає допомогу майже 20 тисячам клієнтів. Організацію фінансово підтримує місцева влада та територіальні громади. На думку виконавчого директора організації, це свідчить про принцип сталості, адже місцева влада не лише визнає існування соціальних проблем, а й допомагає їх вирішити.

Авторки: Ірина Матвіїшин, Тетяна Дуднік

Серію репортажів зроблено в рамках національної кампанії EUkraine. Проєкт здійснює «Інтерньюз-Україна» та UkraineWorld за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у співпраці з Офісом Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та проєктом Association4U.

Підтримай ШоТам

Суспільство

Повітряним Силам України передали модернізований літак Ан-26 (ФОТО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Київське державне підприємство «ЗАВОД 410 ЦА» успішно завершив капітальний ремонт з модернізацією літака Ан-26 і передав його Повітряним Силам України.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці заводу.

Що саме було оновлено в літаку поки невідомо.

Завод 410 ЦА входить до складу Укроборонпрому та представляє підприємство з ремонту та технічного обслуговування літаків.

Читайте такожЯк українці обстоюють права людини: три ініціативи з регіонів

Нагадаємо, в Одесі випробовують реактивний літак, модернізований для Повітряних сил України.

Як ми повідомляли раніше, Музею авіації у Конотопі на Сумщині передали два гелікоптери.

Фото: facebook.com/PLANT410CA.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

Рідні сумнівалися в його «крейзі-ідеї». Історія смаколиків на проростках Ineo products, яка почалася з 400 гривень

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Харків’янин Андрій Євтушенко ще зі студентських часів прагнув знайти роботу, яка буде приносити не лише гроші, але й задоволення. Він мандрував Україною, надихався, спілкувався з різними людьми, і зрештою вирішив створити цікавий та справді корисний продукт – солодощі з проростків. Це насіння, яке активізувало своє зростання і пробуджує максимум корисних компонентів. Рідні відреагували на таку ідею скептично, та все ж «інвестували» в майбутню справу 400 гривень. Так почалася історія бренду Ineo products.

Андрій Євтушенко

PositionХарків’янин, засновник Ineo products – натуральні солодощі на проростках

«Місяць без м’яса» затягнувся на роки

Я народився в Донецьку, закінчив університет за спеціальністю хіміка-технолога. Під час навчання у виші зацікавився темою «вічного життя» та впливу різних продуктів на організм людини. Вирішив спробувати харчуватися правильно, тестував на собі різні дієти: сироїдіння, веганство, голодування. 

Ми навіть з батьком експериментували. Одного разу я розповів йому, як сильно м’ясо навантажує наш організм, якщо їсти його майже щодня. Кажу татові: «Спробуймо не їсти його місяць, і подивимось, як будемо почуватися». Через місяць батько вже повернувся до звичайного харчування, а я побачив для себе позитивний вплив. Тож наступні вісім років – до 2018-го – я взагалі не їв м’яса. Згодом мій світогляд трішки змінився, я зрозумів, що здоровий стан людини починається не з їжі.

Після закінчення університету я вирішив, що хочу бачити якийсь сенс у тому, що роблю. Усі родичі казали, що «університет – це золота пора, після якого почнеться робота, і все буде не так райдужно». Але ж так не повинно бути, подумав я. Багато людей мають прекрасну сім’ю і роботу, і вони щасливі. Думки про те, чому хтось щасливий, а хтось – ні, дуже мене турбували. І я почав шукати себе. 

Бізнес почав з кількох сотень гривень у гаманці

Тривалий час я подорожував Україною. Спершу у 2012 році, весь такий амбіційний, переїхав до столиці. Але швидко відчув, що це не моє. Відтак повернувся в Донецьк, працював там у сфері реклами, маркетингу та вебдизайну. Але, знову ж, не відчував, що займаюся чимось «своїм». Звільнився і поїхав до друзів у Тернопіль, потім потрапив в Івано-Франківськ, закохався у нього і залишився там на чотири місяці. Трохи мешкав під Херсоном в екосадибі, власник якої був зациклений на здоровому харчуванні. 

Фото: Алла Николаец / Facebook

Усі ці подорожі дуже мене надихнули. Коли я повернувся до Києва, одразу запропонував друзям розвиватися у сфері здорової їжі. Але коштів у нас не було, а щоб почати, треба було щось заробляти. Тож вирішили спробувати робити тортики на замовлення. Було важко починати бізнес, коли навіть за квартиру немає чим заплатити. Тоді я пішов до рідних і попросив у них коштів. Я розповів їм про свої ідеї, і брат сказав: «Ну, може в тебе щось і вийде». А батько: «Сумніваюсь, але тримай, синку, я тебе підтримаю». Вони оцінювали мої плани як чергову «крейзі-ідею». Але скинулися по 200 гривень. Тож фактично моя справа почалася з 400 гривень у кишені. 

З другої спроби – вдалося

За кількасот гривень ми зробили перші закупівлі всілякого насіння та сухофруктів для майбутніх тортиків. Виготовляли натуральні десерти без цукру та випікання. Ми не називали свою продукцію веганською (і зараз я цього не роблю). Те, що вона виготовлена з натуральних рослинних компонентів, це нормально. На картоплі чи апельсині не написано, що вони – веганські. Ми намагалися боротися з такими кліше, поширеними у суспільстві. Спочатку тортики у нас купували кілька кав’ярень. Але ми якось не дуже серйозно ставилися до цієї справи – більше бавилися. Тож через пів року кожен із команди не прийняв для себе якісь внутрішні виклики, і ми розійшлися. 

Фото: Ineo products / Facebook

Досвіду на той момент у мене вже було достатньо. Я трішки ще поїздив країною, знову надихнувся і вирішив починати заново, але вже самостійно. Я зареєструвався як підприємець, почав відновлювати співпрацю з кав’ярнями у Києві, давати свою продукцію на дегустацію, потроху заробляти. Що цікаво, за перший місяць я наторгував на 3 тисячі гривень, з яких півтори потрібно було заплатити як податки. Але така реальність, і я з нею змирився. Попрацювавши у Києві, я вирішив перевезти своє виробництво до Харкова. Останні 2,5 роки мешкаю тут. 

Проростки – це щось смачне і корисне

З 2016 року виготовляю вже не тортики, а натуральні солодощі на проростках Ineo products за авторською технологією. Цей сегмент я вперше відкрив у період досліджень над собою та їжею, коли перестав споживати м’ясо. Читав різні статті й дізнався про таку річ. Ще 5 років тому в Україні батончики були дуже одноманітними: просто горіхи з сухофруктами. І я подумав: «Чому б не зробити їх на проростках, адже це було б легше, смачніше і корисніше?».

Паростки або проростки – це по суті насіння, яке активізувало своє зростання. Будь-яке насіння у звичайних умовах може лежати довго, бо воно ніби «заархівоване» природою. А коли настають необхідні умови, воно набирає вологу і починає проростати. І саме цієї миті насіння пробуджує максимум своїх харчових властивостей та корисних компонентів. Воно стає смачнішим та легше засвоюється. 

Паростки, з яких Ineo products створюють солодощі

Для розуміння, якщо ми їмо сирий горіх, він доволі довго і важко перетравлюється в організмі. Але якщо його термічно обробити – зруйнуються зайві інгібітори, він почне легше засвоюватися. Тому смажені горіхи чи насіння нам здаються смачнішими та приємнішими, бо їх легше сприймає організм. Крім термічної обробки, є й інший варіант. Цей горіх можна «оживити». Для цього треба наситити його водою, аби він почав проростати й пробуджуватися. Це найкращий варіант для організму, тому що більшу частину роботи ви вже виконали замість шлунку.

Смак дитинства наших бабусь

Ми підсушуємо насіння, пробуджуємо його і на основі цього створюємо солодощі. Зараз у лінійці маємо чотири смаки батончиків. Один із них – коноплі з фруктами. Коноплі є одним із лідерів за вмістом корисних жирів Омега 3-6-9. Вони мають усі необхідні амінокислоти та покращують кровообіг. Також маємо смаки кріспу (висушені проростки зеленої гречки) із шоколадом, вершкового кокоса та арахісу у 100% шоколаді. Жоден із них не містить цукру.

Шоколад ми використовуємо не магазинний із пальмовою олією, а натуральні какао-боби Criollo – дуже рідкісні у використанні. Ми закуповуємо їх у Венесуелі. Щойно ти відкриваєш пакування – чуєш запах справжнього шоколаду. 

Шоколад Ineo products

Один батончик вагою 40 грамів – це повноцінний перекус, аби за необхідності поповнювати свій організм десь у дорозі необхідним запасом корисних речовин. Якось я був дуже голодний, адже зранку не поснідав і поспішав на роботу. З собою мав лише пляшку води та два батончики. Я з’їв їх – і на 3-4 години взагалі забув про голод. 

Склад батончика – проростки та любов

Спочатку наш бренд звався «Волшебная кондитерская». Але коли я захотів перекласти його українською, то зрозумів, що у нас немає аналогів слова «волшебная». Є «чарівна», але «чари» мають зовсім іншу семантику. Крім того, «кондитерская» перекладається як «цукерня». А у нас в батончиках немає цукру. Тож «Чарівна цукерня» ніяк не могла передати той сенс, який ми закладаємо у свою роботу.

Читайте також: Мармуляда з файного міста: як тернопільське варення завойовує прихильників з усього світу

Ми зупинилися на Ineo products, де «Ineo» – похідне від слова «інформація». Суть у тому, що ми не просто робимо фізичний продукт, як от «взяли сировину, переробили, зробили якийсь продукт». Ми вкладаємо у нього дещо більше – нашу любов. Це легко зрозуміти, подивившись, як дві людини готують, скажімо, борщ з однакових продуктів. Це стовідсотково будуть дві різні на смак страви. Кожна людина по-різному вкладає свою енергетику в те, що робить. 

Батончики Ineo products

Намагаємося створювати смаколики з любов’ю. Я вже помітив: якщо робив щось у поганому настрої, воно або пригорало, або ж ламалося обладнання. А коли виробник готує з душею, в нього все виходить ідеально. Для нас важливо, яку інформацію та енергетику ми закладаємо в продукт, бо він як флешка: що ми на неї запишемо, те людина й отримає. Коли покупці куштують наші батончики – отримують прилив сил та натхнення для продуктивного дня.

Чай Ineo products перенесе вас у «країну Богів»

Також у нашому асортименті є натуральні цукерки без цукру у 100% шоколаді. Окремо пропонуємо крафтовий шоколад та чаї. Найцікавішим у нашому асортименті, на мою думку, є Masala чай у стіках. Це традиційний східний напій зі спеціями. В Індії чорний чай виварюють на молоці з сумішшю спецій. Ми ж зробили готову версію із сухих кукурудзяних вершків, тростинного цукру, суміші спецій і перемеленого чорного чаю.

Готовий пакетик нашого напою потрібно просто засипати в чашку й залили окропом – і у вас готовий чай ресторанного рівня. Багато хто з наших покупців, які бували в Індії, казали, що наш напій навіть смачніший, ніж там. Хоча в Індії ніхто з нашої команди не бував, тож зі смаками ми експериментували на рівні своїх рецепторів.

Чай Ineo products

Придбати батончики вроздріб у нас можна по 30 гривень. Шоколад у середньому коштує 90 грн за 100-грамову плитку. Напої – 20 гривень за пакетик для одного великого горнятка або 150 грн за велике пакування. Придбати можна через сайт або знайти нас у мережі «Сільпо» – в «Лавці традицій». Також ми представлені у різних мережах екомагазинів: у Харкові, Дніпрі, Одесі, Полтаві, Житомирі, Кропивницькому та Кам’янці-Подільському. Раніше частенько нашу продукцію купували для різних кав’ярень, але зараз цей відсоток значно знизився через пандемію.

З українських полів – до нас у смаколики

У нас невеличка команда: двоє кондитерів, кілька помічників та ми з дружиною. Остання приєдналася до команди Ineo products рік тому як «головна натхненниця». Вона відповідає за юридичну та бухгалтерську складову, а також за соціальні мережі. Раніше ще батько допомагав із логістикою, коли ми працювали у Києві. Дуже хотілося б мати великий сімейний бізнес. Сподіваюся, ми до цього дійдемо. 

Андрій Євтушенко з дружиною Юлею

Майже всі наші постачальники – українські. Наприклад, зелену гречку ми купуємо у перевірених фермерів, з якими працюємо разом вже не перший рік. Вони мають дуже якісний підхід до сировини, вирощують її без жодних хімікатів. Те саме і щодо конопель – обрали найкращих постачальників. Зараз маємо певні ідеї щодо продуктів, які будемо використовувати у майбутніх смаколиках, аби в нас було ще більше української сировини. Хочемо укріплювати нашу економіку. Розуміємо, що теж впливаємо на неї завдяки тому, з якою сировиною працюємо. 

Досі рахуєте кожну калорію?

Зараз працюємо над розширенням збуту нашого асортименту, вдосконалюємо якість. Ми виготовляємо батончики вже 4,5 роки, але постійно експериментуємо зі смаками, щось додаємо, покращуємо, змінюємо пакування. Питаємо у людей, що їм подобається, а що – ні. Глобальніше зараз важко щось планувати, адже пандемія сильно впливає на бізнес, особливо на крафтових виробників. Тому ми зосередились на локальних продуктах, щоб не залежати від імпорту в складні часи. 

Батончики Ineo products

Наше завдання – донести до людей, що не треба вираховувати кожну калорію, варто орієнтуватися на внутрішній стан. Не так важливі самі продукти, як те, що в них закладено. Коли я потребую насіння чи якихось яблук для дому, намагаюся купувати їх у бабусь, а не в магазині. Хочеться бачити їхні щасливі очі та підтримати саме «корінних» українських виробників. Вони продають з любов’ю, яку ви відчуєте.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

На Київщині створили аквабокси з інноваційним методом очищення води (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Українці придумали як дешево пити воду як з альпійських гір та ще й не засмічувати пластиком природу!

Треба просто набирати воду у свою тару в таких рожевих аквабоксах.

Вони є в Києві, Одесі, Львові, Полтаві та інших містах, а виробляють їх в Ірпені!

BWT Aqua це спільний проєкт українців та австрійців.

Український Екософт й Австрійський BWT поєднались і створили дещо нове. Інноваційні мінізаводи по очищенню води.

«Для нас було дуже важливим зробити продукт, який зробить воду для споживача доступною», – Андрій Мітченко, керівник BWT Aqua.

«Доступною – поруч з домом, доступною – з точки зору її якості, доступною – з точки зору її ціни».

Читайте також: #ЩедрийВівторок. Як українські діти долучаються до благодійності та допомагають іншим

У цих мінізаводах вода проходить дев’ять ступенів очищення. Зокрема ультрафіолетове знезараження і насичення природними мінералами.

І все це… поряд з вашим будинком!

Боксами управляють через інтернет та перевіряють цілодобово, а ви просто приходите зі своєю пляшкою та набираєте!

«Наша головна місія не заробляти гроші на продажу води», – Андрій Мітченко, керівник BWT Aqua.

«А зробити інфраструктурно внесок в розвиток країни».

А ви вже готові відмовитися від одноразової пластикової тари?

Нагадаємо, у Києві встановлюють три нові пости моніторингу повітря.

Підтримай ШоТам

Читати далі