Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Продовжуємо справу наших предків». Як на Закарпатті роми дають людям роботу та руйнують стереотипи

Партнерський матеріал

Опубліковано

 

Щодня ШоТам розповідає для вас про український бізнес, соціальні проєкти, волонтерів, аграріїв та позитивні зміни у країні. Але ми також виступаємо проти дискримінації в усіх її проявах. Дуже багато негативних новин розповсюджуються в мережі, де акцентують на слові «ром» та його ксенофобських синонімах. Тому ми лупаємо цю скалу стереотипів і розповідаємо вам позитивні історії успіху представників ромської спільноти, які розвиваються в Україні, навчаються, відкривають бізнеси та забезпечують робочими місцями десятки людей.

Прізвище Богар у ромському поселенні на Закарпатті досить відоме. А все тому, що три брати не лише самостійно змогли досягти успіху, а й допомагають у цьому іншим. Їхній батько був лідером Виноградівщини та відомою людиною, адже був майстром на всі руки і міг з металу створити будь-які вироби. Сини продовжили його справу та заснували підприємство з будівництва водостоків. Таким чином Арсеній, Данило, Давид Богари заробляють собі на життя, а також дають роботу десяткам ромів. Крім того, брати створили громадську організацію «Романо Бахтало Дром», щоб захищати права ромів та боротися з дискримінацією.

Арсеній Богар

Арсеній Богар

Проживає у Виноградові Закарпатської області Веніаміна Богара. Разом з братами Данилом та Давидом створив громадську організацію «Романо Бахтало Дром». Також брати заснували власне підприємство з встановлення водостоків.

 

На Закарпатті ромів не пускали в кафе та магазини

Наше село – одне з небагатьох у Закарпатській області, де вже понад триста років проживають роми. У 2019 році ми проводили моніторинг і визначили, що у Виноградівському районі живе 11 тисяч представників ромської громади. Але роми є різні. Ми відрізняємось від своїх побратимів за етносом. Наші предки опановували нові ремесла, вміли виживати в тяжких умовах. До того ж наші роми щодня одягаються в традиційний одяг, жінки і дівчата постійно носять яскраве вбрання, чим дуже відрізняються від інших. А ще ми досі розмовляємо мовою, якою говорили наші предки, і будемо продовжувати цю традицію. 

І від цього ми відчуваємо багато дискримінації. Раніше навіть по ринку людина не могла пройти спокійно, щоб її не обізвали. У деяких кафе та магазинах категорично заборонено пускати ромів. Але зараз це трішки змінюється, бо люди все більше дізнаються про ромів, які чогось досягли. У 2015 році я разом з братами Данилом та Давидом створив громадську організацію «Романо Бахтало Дром», щоб захищати права ромів, а потім заснували і «Правовий центр ромів Виноградівщини». Спочатку ми існували за власні кошти, але згодом нам почав допомагати міжнародний фонд «Відродження». Ми допомагаємо ромам у різних сферах життя, зокрема з документами, намагаємось їх працевлаштувати та отримувати соціальні послуги.

Читайте також: «Мене обурюють стереотипи»‎. Історія соціального підприємства, де навчають ромських жінок шити та заробляти

Наша організація покликана розв’язувати різноманітні питання. Якось був величезний конфлікт, коли чоловік просто не зміг користуватися придбаним будинком. Люди намагались забрати приміщення, давали гроші владі, запаювали двері на замок. Оскільки роми не знали що робити, то звернулися до нас. Наш правовий центр зміг вирішити це мирно. Тоді люди побачили, що ми можемо відстоювати свої права. Так потроху ламаємо їхнє ставлення. 

Не хочемо бачити ромів, які жебракують, тому даємо їм роботу

Нам дуже неприємно бачити своїх ромів, які жебракують на вулицях. Тому ми намагаємось допомагати їм з роботою. Нам вдалося влаштувати 30 ромок на роботу до агропромислової фірми зі збирання ранніх овочів. Ця ситуація довела людям, що роми можуть гідно працювати й отримувати оплату за свою роботу. 

Ми з братами вже маємо чимало знайомств, тому домовляємось з різними компаніями, щоб працевлаштувати ромів. Якось просили навіть, щоб наші люди день безплатно попрацювали, а якщо підійдуть, то далі будуть отримувати оплату регулярно. Люди не вірять, що роми можуть дійсно працювати. Ми привели у порядок їх зовнішній вигляд та відправили на роботу. Щось виривати чи сапати – це для них легко, бо це дуже працьовиті люди. Вони в день можуть з торбами десятки кілометрів находити. На підприємстві бачать, що для ромів робота дається легко, тому запрошують їх працювати і далі.  Тому запрошують на роботу. Українці починають розуміти ромів, ставитись з повагою, що для нас дуже приємно.  

Також я возив ромів і на різноманітні заводи, де вони також дуже добре себе показали у праці. Інколи я міг подзвонити і сказати: завтра з 6 ранку є робота. І вони йдуть. Зараз вже вони навіть без моєї допомоги зідзвонюються між собою і їдуть десь працювати самі. Головне, щоб у них було це бажання до роботи, інакше просто немає сенсу їм допомагати. 

“Наш батько був майстром на всі руки, і ми продовжили його справу”

Наш батько був чудовим інженером, токарем, зварювальником – майстром на всі руки. Він був особливий. Цим він дуже відрізнявся. Він чудово знав геометрію, у той час, як не всі роми вміли навіть рахувати. Раніше серед ромів було дуже популярне ковальство. Це і виготовлення сільськогосподарського реманенту: лопат, мотик, граблів, необхідних металевих деталей для возів. Він займався куванням воріт, працював на жерстяних покрівельних роботах, колись навіть робив стріхи у китайському стилі з водостоками у вигляді драконів та з шипами. Батько був єдиний в нашому селі, хто міг працювати з металом. 

Коли вже батько зміг стати на ноги, ми вже підросли і теж захотіли займатись бізнесом та відкрити власний магазинчик. Але тоді у ромів було дуже соромно тримати свій магазин. Люди вважали, що таке взагалі не для них, і то вже занадто для нашої нації. Це вже зараз магазини – це авторитетно. Хто немає магазину, то вважається бідною людиною. Навіть якщо людина непогано заробляє на іншій роботі, старається, щоб відкрити якийсь свій кіоск. 

Читайте також: «Замість школи — доглядав овець». Успішний кейс рома, який побудував екоферми на Одещині

Ми виросли в таборі, точніше в власному будинку неподалік табору. І ми завжди відчували інакше ставлення до нас. Бо ми зовсім по-іншому бачили життя, ніж інші роми. Та й батько спочатку був дуже великим авторитетом у селі, а вже потім почали люди заздрити. Зараз ситуація змінилась і можна сказати, що на 90% відношення нормальне. 

Встановлюємо водостоки і можемо зробити будь-що з металу

Ми продовжили справу батька і зараз  маємо своє підприємство, де виконуємо роботи з установлення водостоків на замовлення господарів, інколи з цікавим оздобленням. От, наприклад, не всі люди розуміють, як правильно робити обшивку будинку, щоб після зими там не капало з водостоків. Ми все робимо акуратно та красиво, зашиваємо все металом.  Все робимо індивідуально для кожного будинку. Можемо навіть зробити такі узори з позолотою, як у церквах, все залежить від смаку замовника.  Така робота потребує певних знань та умінь. Тут поєднуються не тільки знання з паяння металу, але й уміння вирізати, з’єднувати листи, працювати на висоті. Така праця добре оплачується. 

Крім того, ми працюємо і з гіпсом. Можемо зробити більш як 500 деталей, які потрібні для реставрації будинків зовні та всередині. Але тільки на водостоках ми не обмежуємось і можемо зробити будь-які вироби з жерсті – від відер та форм для випікання до сільськогосподарського приладдя. 

Чи складно було починати бізнес? Ні, бо це до нас прийшло від предків, які займались цією справою все життя. Я завжди був поруч з татом, допомагав йому, навчався. Він ніколи не їздив по роботах за кордон, як інші роми. Завжди був тут. До нього часто звертались люди, бо він міг таке виконувати, що ніхто такого не міг, навіть серед українців. 

Навіть станки для роботи з металом він сам зробив. Вони працювали ідеально. Тільки 6-7 років тому закупили європейське обладнання, бо на ньому легше різати, гнути метал. А до цього батько все робив своїми руками, ми допомагали і теж знали, як це все робити. 

Робота має попит в інших регіонах та за кордоном

Ми хотіли вивести наше підприємство на такий рівень, щоб ромам не довелось торгувати на ринках і за копійки просити роботу. Вони не розуміють, що можна отримувати онлайн-замовлення, виконувати свою роботу, і так заробляти кошти. 

Зараз у нас більше замовлень через сайт, але також люди приходять і в магазини. Робота має попит і в інших регіонах України, і навіть за кордоном. Наші роми їздять у Білорусь, Молдову та інші країни. Десь 4-5 людини виїжджають і на місці встановлюють водостоки на замовлення господарів. У нас йде гуртова ціна від 100 метрів, якщо монтажу менше, то тоді охоплюємо кілька будинків в інших регіонах. 

В місяць ми можемо встановити десь 10 000 метрів металевих виробів. Але у нас більше люди працюють взимку, а влітку вони виїжджають на роботи в інші міста або за кордон. А те, що напрацювали взимку, ми потім продаємо. Але одна команда повинна постійно бути поруч, якщо будуть термінові замовлення. 

Важко сказати, скільки саме людей на мене працює. У мене є замовлення, то вони виконують. А якщо замовлень немає, то можуть йти підробляти і до інших людей. Але я намагаюсь так працювати, щоб якомога більше людей мали роботу та могли отримувати кошти.

Матеріал підготовлений за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проєкту «Історії успіху ромського бізнесу».

Суспільство

«Вакциновані й відкриті»: стартував конкурс для шкіл, колективи яких щеплюються від COVID-19

Опубліковано

 

В Україні оголосили конкурс «Вакциновані й відкриті».

Про це повідомили у пресслужбі ЮНІСЕФ.

Конкурс проводять Міністерство охорони здоров’я спільно з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та магазином гаджетів та аксесуарів «Цитрус». 

 

Школи можуть виграти цінні подарунки, якщо принаймні 80% їхнього колективу повністю вакциновані від COVID-19:

  • 3 суперпризи: набори з 10 комп’ютерів, 10 гарнітур та 10 роутерів для кожної школи-переможниці. 
  • 15 мініпризів: набори з 10 гарнітур і роутера для кожної школи-переможниці.

Як взяти участь у конкурсі?

Для участі в конкурсі, будь-якому представнику школи потрібно зареєструвати школу онлайн за посиланням.

Читайте такожОзеленення замість бетону. Євгенія Кулеба про те, як створити сквер у великому місті

Анкети прийматимуться до 23:59 29 вересня.Церемонія визначення переможців, оголошення результатів конкурсу відбудеться 3 жовтня 2021 і буде приурочена до Дня вчителя.

Вакцинація освітян від COVID-19 почалася у квітні серед тих, хто був залучений до проведення ЗНО-2021, а у травні — всіх охочих працівників сфери освіти.

Наразі лише 35% освітян отримали перше щеплення від COVID-19. Це означає, що більшість шкіл та інших закладів освіти будуть змушені закритися з початком нової хвилі пандемії. 

Для того, щоб заохотити освітян вакцинуватися та захистити себе від COVID-19, стартує конкурс не просто для вакцинованих осіб, а для цілих колективів. 

Читайте такожЯк ШоТам допомагає підприємцям-початківцям вести бізнес (ВІДЕО)

Усі учасники конкурсу отримають сертифікати про участь, а також гарантовані призи за публікацію про конкурс у своїх соціальних мережах під хештегами #ВакцинованіВідкриті. 

Детальні умови участі та реєстрація в конкурсі тут.

Заплановано розширення аудиторії конкурсу, тож стежте за новинами на інформаційних сторінках організаторів. Якщо ви готові долучитися до призового фонду, напишіть нам  mmelkova@unicef.org.

Конкурс відбувається за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Довідка

Вакцинація від COVID-19 — безпечний та ефективний спосіб захиститися від важкого перебігу COVID-19 та госпіталізації. Контактуючи з великою кількістю людей щодня, освітяни мають підвищений ризик заразитися COVID-19. Саме тому всі заклади освіти можуть організувати щеплення охочих працівників, запросивши мобільну бригаду з імунізації. Окрім того, освітяни можуть вакцинуватися у найближчому пункті чи центрі масової вакцинації.

Відповіді експертів на запитання освітян про щеплення доступні у збірці Міністерства охорони здоров’я та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні за посиланням.

Із докладним алгоритмом запису освітян на вакцинацію від COVID-19 можна ознайомитися за посиланням.

Нагадаємо, у містечку на Львівщині досягли колективного імунітету, провакцинувавши 66% населення від COVID-19.

Також українські COVID-сертифікати в «Дії» пройшли технічне оцінювання в Євросоюзі.

Як ми повідомляли раніше, у Харкові відкрили лабораторію із виробництва тест-систем на коронавірус.

Головне фото: nus.org.ua.

Читати далі

Суспільство

На Миколаївщині почали ремонтувати 46-річний міст (ФОТО)

Опубліковано

 

На Миколаївщині на трасі М-14 почавя ремонт шляхопроводу, збудованого 46 років тому.

Про це повідомили у пресслужбі Укравтодору у фейсбуці.

Капітальний ремонт мосту стартував поблизу села Весняне, котрий є складовою частиною траси М-14 Одеса – Мелітополь – Новоазовськ.

 

Міст, завдовжки 89,44 м. був побудований у 1975 році. Він є частиною транспортної розв’язки «лист конюшини», що сполучає дороги М-14 Одеса – Мелітополь – Новоазовськ та Т-15-06 Миколаїв – Доманівка – Берізки.

Підрядник виконує фрезерування старого покриття та демонтаж бар’єрного огородження, тротуарних плит на шляхопроводі.

Читайте такожДорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття

На час ремонту міст та транспортна розв’язка закриті для проїзду транспорту. Рух автівок здійснюється в два боки лівою смугою руху траси М-14.

Відновлення шляхопроводу виконується у рамках капітального ремонту під‘їзного шляху до міста Миколаєва на ділянці траси М-14 ( 126+000 – км 129+122). Підрядна організація: ТОВ «ЄДБК».

Нагадаємо, на Тернопільщині відкрили рух відбудованим мостом через річку Сирет.

Як ми повідомляли раніше, у Дніпрі на Монастирський острів побудують міст-бульвар.

Усі фото: facebook.com/Ukravtodor.Gov.Ua.

Читати далі

Суспільство

У Пекіні проведуть «Дні українського кіно»

Опубліковано

 

У п’яти престижних кінотеатрах столиці Китаю упродовж 22-30 вересня відбудуться «Дні українського кіно».

Про це повідомили у пресслужбі Посольства України в Китаї.

Захід організований ХІ Пекінським міжнародним кінофестивалем за підтримки Держпідприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» та Національного центру Довженка.

 

Читайте також5 найдавніших козацьких храмів України, де й досі зберігся дух Запорізької Січі

У програмі покажуть визнані шедеври українського поетичного кіно:

  • «Тіні забутих предків» (реж. Сергій Параджанов),
  • «Камінний хрест» (реж. Леонід Осика),
  • «Вечір на Івана Купала»,
  • «Білий птах з чорною ознакою» (реж. Юрій Іллєнко).

Зазначається, що квитки на кіносеанси можна придбати на сторінці ХІ Пекінського міжнародного кінофестивалю у міні-програмі «Маоянь дяньїн янчу» (猫眼电影演出) мобільного додатку WeChat.

Нагадаємо, фільм про українських художників Аду Рибачук та Володимира Мельниченка з’явився онлайн.

Як ми повідомляли раніше, у Карпатах завершилися зйомки українсько-польської кінокартини «Заморожене добро».

Головне фото: 5.ua.

Читати далі