Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Продовжуємо справу наших предків». Як на Закарпатті роми дають людям роботу та руйнують стереотипи

Щодня ШоТам розповідає для вас про український бізнес, соціальні проєкти, волонтерів, аграріїв та позитивні зміни у країні. Але ми також виступаємо проти дискримінації

Партнерський матеріал

Опубліковано

Щодня ШоТам розповідає для вас про український бізнес, соціальні проєкти, волонтерів, аграріїв та позитивні зміни у країні. Але ми також виступаємо проти дискримінації в усіх її проявах. Дуже багато негативних новин розповсюджуються в мережі, де акцентують на слові «ром» та його ксенофобських синонімах. Тому ми лупаємо цю скалу стереотипів і розповідаємо вам позитивні історії успіху представників ромської спільноти, які розвиваються в Україні, навчаються, відкривають бізнеси та забезпечують робочими місцями десятки людей.

Прізвище Богар у ромському поселенні на Закарпатті досить відоме. А все тому, що три брати не лише самостійно змогли досягти успіху, а й допомагають у цьому іншим. Їхній батько був лідером Виноградівщини та відомою людиною, адже був майстром на всі руки і міг з металу створити будь-які вироби. Сини продовжили його справу та заснували підприємство з будівництва водостоків. Таким чином Арсеній, Данило, Давид Богари заробляють собі на життя, а також дають роботу десяткам ромів. Крім того, брати створили громадську організацію «Романо Бахтало Дром», щоб захищати права ромів та боротися з дискримінацією.

Арсеній Богар

Арсеній Богар

Проживає у Виноградові Закарпатської області Веніаміна Богара. Разом з братами Данилом та Давидом створив громадську організацію «Романо Бахтало Дром». Також брати заснували власне підприємство з встановлення водостоків.

На Закарпатті ромів не пускали в кафе та магазини

Наше село – одне з небагатьох у Закарпатській області, де вже понад триста років проживають роми. У 2019 році ми проводили моніторинг і визначили, що у Виноградівському районі живе 11 тисяч представників ромської громади. Але роми є різні. Ми відрізняємось від своїх побратимів за етносом. Наші предки опановували нові ремесла, вміли виживати в тяжких умовах. До того ж наші роми щодня одягаються в традиційний одяг, жінки і дівчата постійно носять яскраве вбрання, чим дуже відрізняються від інших. А ще ми досі розмовляємо мовою, якою говорили наші предки, і будемо продовжувати цю традицію. 

І від цього ми відчуваємо багато дискримінації. Раніше навіть по ринку людина не могла пройти спокійно, щоб її не обізвали. У деяких кафе та магазинах категорично заборонено пускати ромів. Але зараз це трішки змінюється, бо люди все більше дізнаються про ромів, які чогось досягли. У 2015 році я разом з братами Данилом та Давидом створив громадську організацію «Романо Бахтало Дром», щоб захищати права ромів, а потім заснували і «Правовий центр ромів Виноградівщини». Спочатку ми існували за власні кошти, але згодом нам почав допомагати міжнародний фонд «Відродження». Ми допомагаємо ромам у різних сферах життя, зокрема з документами, намагаємось їх працевлаштувати та отримувати соціальні послуги.

Читайте також: «Мене обурюють стереотипи»‎. Історія соціального підприємства, де навчають ромських жінок шити та заробляти

Наша організація покликана розв’язувати різноманітні питання. Якось був величезний конфлікт, коли чоловік просто не зміг користуватися придбаним будинком. Люди намагались забрати приміщення, давали гроші владі, запаювали двері на замок. Оскільки роми не знали що робити, то звернулися до нас. Наш правовий центр зміг вирішити це мирно. Тоді люди побачили, що ми можемо відстоювати свої права. Так потроху ламаємо їхнє ставлення. 

Не хочемо бачити ромів, які жебракують, тому даємо їм роботу

Нам дуже неприємно бачити своїх ромів, які жебракують на вулицях. Тому ми намагаємось допомагати їм з роботою. Нам вдалося влаштувати 30 ромок на роботу до агропромислової фірми зі збирання ранніх овочів. Ця ситуація довела людям, що роми можуть гідно працювати й отримувати оплату за свою роботу. 

Ми з братами вже маємо чимало знайомств, тому домовляємось з різними компаніями, щоб працевлаштувати ромів. Якось просили навіть, щоб наші люди день безплатно попрацювали, а якщо підійдуть, то далі будуть отримувати оплату регулярно. Люди не вірять, що роми можуть дійсно працювати. Ми привели у порядок їх зовнішній вигляд та відправили на роботу. Щось виривати чи сапати – це для них легко, бо це дуже працьовиті люди. Вони в день можуть з торбами десятки кілометрів находити. На підприємстві бачать, що для ромів робота дається легко, тому запрошують їх працювати і далі.  Тому запрошують на роботу. Українці починають розуміти ромів, ставитись з повагою, що для нас дуже приємно.  

Також я возив ромів і на різноманітні заводи, де вони також дуже добре себе показали у праці. Інколи я міг подзвонити і сказати: завтра з 6 ранку є робота. І вони йдуть. Зараз вже вони навіть без моєї допомоги зідзвонюються між собою і їдуть десь працювати самі. Головне, щоб у них було це бажання до роботи, інакше просто немає сенсу їм допомагати. 

“Наш батько був майстром на всі руки, і ми продовжили його справу”

Наш батько був чудовим інженером, токарем, зварювальником – майстром на всі руки. Він був особливий. Цим він дуже відрізнявся. Він чудово знав геометрію, у той час, як не всі роми вміли навіть рахувати. Раніше серед ромів було дуже популярне ковальство. Це і виготовлення сільськогосподарського реманенту: лопат, мотик, граблів, необхідних металевих деталей для возів. Він займався куванням воріт, працював на жерстяних покрівельних роботах, колись навіть робив стріхи у китайському стилі з водостоками у вигляді драконів та з шипами. Батько був єдиний в нашому селі, хто міг працювати з металом. 

Коли вже батько зміг стати на ноги, ми вже підросли і теж захотіли займатись бізнесом та відкрити власний магазинчик. Але тоді у ромів було дуже соромно тримати свій магазин. Люди вважали, що таке взагалі не для них, і то вже занадто для нашої нації. Це вже зараз магазини – це авторитетно. Хто немає магазину, то вважається бідною людиною. Навіть якщо людина непогано заробляє на іншій роботі, старається, щоб відкрити якийсь свій кіоск. 

Читайте також: «Замість школи — доглядав овець». Успішний кейс рома, який побудував екоферми на Одещині

Ми виросли в таборі, точніше в власному будинку неподалік табору. І ми завжди відчували інакше ставлення до нас. Бо ми зовсім по-іншому бачили життя, ніж інші роми. Та й батько спочатку був дуже великим авторитетом у селі, а вже потім почали люди заздрити. Зараз ситуація змінилась і можна сказати, що на 90% відношення нормальне. 

Встановлюємо водостоки і можемо зробити будь-що з металу

Ми продовжили справу батька і зараз  маємо своє підприємство, де виконуємо роботи з установлення водостоків на замовлення господарів, інколи з цікавим оздобленням. От, наприклад, не всі люди розуміють, як правильно робити обшивку будинку, щоб після зими там не капало з водостоків. Ми все робимо акуратно та красиво, зашиваємо все металом.  Все робимо індивідуально для кожного будинку. Можемо навіть зробити такі узори з позолотою, як у церквах, все залежить від смаку замовника.  Така робота потребує певних знань та умінь. Тут поєднуються не тільки знання з паяння металу, але й уміння вирізати, з’єднувати листи, працювати на висоті. Така праця добре оплачується. 

Крім того, ми працюємо і з гіпсом. Можемо зробити більш як 500 деталей, які потрібні для реставрації будинків зовні та всередині. Але тільки на водостоках ми не обмежуємось і можемо зробити будь-які вироби з жерсті – від відер та форм для випікання до сільськогосподарського приладдя. 

Чи складно було починати бізнес? Ні, бо це до нас прийшло від предків, які займались цією справою все життя. Я завжди був поруч з татом, допомагав йому, навчався. Він ніколи не їздив по роботах за кордон, як інші роми. Завжди був тут. До нього часто звертались люди, бо він міг таке виконувати, що ніхто такого не міг, навіть серед українців. 

Навіть станки для роботи з металом він сам зробив. Вони працювали ідеально. Тільки 6-7 років тому закупили європейське обладнання, бо на ньому легше різати, гнути метал. А до цього батько все робив своїми руками, ми допомагали і теж знали, як це все робити. 

Робота має попит в інших регіонах та за кордоном

Ми хотіли вивести наше підприємство на такий рівень, щоб ромам не довелось торгувати на ринках і за копійки просити роботу. Вони не розуміють, що можна отримувати онлайн-замовлення, виконувати свою роботу, і так заробляти кошти. 

Зараз у нас більше замовлень через сайт, але також люди приходять і в магазини. Робота має попит і в інших регіонах України, і навіть за кордоном. Наші роми їздять у Білорусь, Молдову та інші країни. Десь 4-5 людини виїжджають і на місці встановлюють водостоки на замовлення господарів. У нас йде гуртова ціна від 100 метрів, якщо монтажу менше, то тоді охоплюємо кілька будинків в інших регіонах. 

В місяць ми можемо встановити десь 10 000 метрів металевих виробів. Але у нас більше люди працюють взимку, а влітку вони виїжджають на роботи в інші міста або за кордон. А те, що напрацювали взимку, ми потім продаємо. Але одна команда повинна постійно бути поруч, якщо будуть термінові замовлення. 

Важко сказати, скільки саме людей на мене працює. У мене є замовлення, то вони виконують. А якщо замовлень немає, то можуть йти підробляти і до інших людей. Але я намагаюсь так працювати, щоб якомога більше людей мали роботу та могли отримувати кошти.

Матеріал підготовлений за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проєкту «Історії успіху ромського бізнесу».

Суспільство

“Дію” зв’яжуть з mObywatel: українці в Польщі зможуть отримати нові послуги

Опубліковано

Віце-прем’єр-міністр – міністр цифровізації у новому правительстві Дональда Туска Кшиштоф Гавковський повідомив, що Польща активно співпрацює з Україною у сфері надання цифрових послуг.

Про це інформує Хвиля.

Так, одним із напрямів співробітництва, що увійшли до підписаного меморандуму з міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим, є розміщення в Польщі датацентрів українських відомств.

При цьому видання зазначило, що Гавковський не сказав, які реєстри зберігатимуться у Польщі. Тим часом у Мінцифрі зазначили, що там функціонує датацентр Державної податкової служби України, який сусідня держава збудувала на пільгових умовах.

Також на території Польщі є резервний центр обробки даних щодо розміщення систем Міністерства юстиції України.

Читайте також: Офіційний канал застосунку “Дія” з’явився у месенджері WhatsApp

Крім того, принесла плоди українсько-польська співпраця за погодженням роботи додатків “Дія” та mObywatel. Завдяки “Дії” українці мають автоматичне підтвердження легальності перебування у Польщі. Вона також збільшує можливість їхнього пересування у Європейському Союзі, оскільки визнається у всіх країнах блоку.

До того ж у травні набудуть чинності зміни до законодавства Євросоюзу щодо eIDAS (електронна ідентифікація та довірчі послуги), що зможе вивести польсько-українську співпрацю у цьому сегменті на новий рівень.

До того ж польське міністерство, як і українське, кілька років працює над своїм додатком. Зокрема, у липні 2023 року вийшов mObywatel 2.0, який прирівняв польський Digital ID до пластикових карток. “єДокумент” у “Дія” має таку саму силу в Україні. Таким чином, “Дія” і mObywatel можна сприймати як брата і сестру.

Нагадаємо, у Дії пояснили, як користуватися чатом єВорог.

Фото: Дія

Читати далі

Суспільство

У столиці декомунізували та реставрували стелу, присвячену героям КПІ

Опубліковано

У столиці декомунізували та реставрували стелу, присвячену героям Київського політехнічного інституту. Стела знаходиться на території вишу, роботи з її реставрації розпочались ще в серпні 2022 року, втім, на певний час припинялись.

Про це розповіли на сторінці спільноти Солом’янського району “LOS SOLOMAS”.

У Києві декомунізували стелу героїв КПІ: зняли радянську символіку, перефарбували та відредагували напис-присвяту

Читайте також: До Європейської кіноакадемії увійшли 24 українці

Зі стели зняли радянський герб і розмістили герб КПІ, перефарбували та відредагували напис-присвяту: “Київським політехнікам: студентам, викладачам, працівникам, полеглим в боях за волю України на фронтах Другої світової війни 1939-1945 років”.

Нагадаємо, Нацбанк випустив нову пам’ятну монету “День Європи”.

Фото: “LOS SOLOMAS”

Читати далі

Суспільство

На кордоні з Румунією запрацювала єЧерга для автобусів: у чому особливість

Опубліковано

На кордоні з Румунією пасажирським перевізникам буде доступна можливість обирати час перетину кордону. Для цього у рамках послуги єЧерга міжнародні перевізники зможуть обирати час перетину кордону для автобусу. Йдеться як про регулярні, так і нерегулярні маршрути.

Про це повідомляє Міністерство відновлення України.

З 10 травня послуга реєстрація на конкретний час перетину кордону відповідно до розкладу руху стане доступною на чотирьох пунктах пропуску з Румунією. А саме: «Дякове – Халмеу», «Красноїльск – Вікову де Сус», «Дяківці – Раковець», «Орлівка – Ісакча».

Читайте також: На українсько-молдавському кордоні запрацювала «єЧерга» для автобусів: що треба знати перевізникам

Реєстрація у новий тип черги, яка має назву «За розкладом» для вказаних пунктів пропуску починається з 10 травня о 12:00. Безпосередньо рух автобусів за новим записом стартує 11 травня о 12:00.

Нагадаємо, українці можуть «купити» страховий стаж.

Фото: Мінвідновлення

Читати далі