Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Як священник з Галичини готував Україну до незалежності? Маловідомі факти про Андрія Шептицького (а ще цікаве ВІДЕО)

Опубліковано

Він не побоявся радянської влади та заявляв на весь світ про насильницький Голодомор в Україні. Митрополит Андрій Шептицький – один із найбагатших меценатів Галичини 19 століття. Він понад 40 років очолював Українську греко-католицьку церкву, розвивав українську економіку та навчав селян заробляти гроші. Така діяльність коштувала йому життя рідного брата, якого без суду та слідства розстріляли більшовики.

Редакція ШоТам підготувала підбірку фактів про цього релегійного діяча.

Від аристократії до монастиря

Роман Марія Олександер Шептицький, третій син польського графа Івана Шептицького і Софії Фредро, народився 29 липня 1865 року в селі Прилбичі. Він отримав освіту вдома та в гімназіях Львова та Кракова, володівши декількома мовами.

фото: архіви

У дев’ятирічному віці відчув власне покликання до священицького служіння, чого спочатку не розуміла мати. Згодом, на шок родини, вирішив прийняти монаші обети та перейти на греко-католицьку віру. Це рішення вражало польську аристократію, але батьки підтримали його вибір.

Я українець з діда-прадіда

Він знав, що його предки походили з одного з найдавніших і найзаможніших українських боярських родів Галичини, що отримав грамоту на право земельного володіння ще в 1284 році з рук галицько-волинського князя Лева Даниловича. 

фото: архіви

Андрей присвятив своє життя служінню українському народу та Греко-католицькій церкві. Ставши митрополитом, Шептицького спочатку сприймали з підозрою як зрадника серед поляків та польського агента серед українців. Проте, через свою довгу та плідну роботу, він здобув авторитет і став визнаним духовним лідером.

Меценатська діяльність Андрія Шептицького в Україні

Андрей Шептицький вплинув на багато сфер життя українського народу. Він ввів у церковні обряди живу українську мову та реформував богословську освіту, включаючи переорганізацію духовної семінарії у Львові. Шептицький підтримував українське приватне шкільництво, спонсорував культурно-просвітницькі товариства та направляв багатьох учнів на навчання до відомих університетів Європи.

фото: архіви

Поза церковною сферою, він виступав за інтереси українського населення Галичини як депутат Галицького сойму та член австрійського парламенту у Відні. З його ініціативи був створений Львівський національний музей, університет у Львові та інші освітні та наукові установи. Шептицький також підтримував українські молодіжні організації та організував українську скаутську організацію “Пласт”.

фото: архіви

Його патріотичні погляди були спрямовані на виховання самостійності та індивідуальності серед української молоді. Шептицький активно підтримував цінності незалежності та ініціативності у культурному та освітньому просторі.

Кооперація та економічний розвиток Галичини

Митрополит Андрей Шептицький виявився винятковим лідером не лише у духовній сфері, але й в справах бізнесу та соціальних реформах. Він активно вкладав кошти у розвиток освіти, медицини та інфраструктури, створюючи школи, лікарні та музеї.

фото: архіви

Його підтримка бізнес-ініціатив сприяла розвитку фабрик, кооперативів та банків, що відігравало важливу роль у економічному зростанні регіону. Шептицький вважав кооперацію ключовим фактором для піднесення сільського господарства та покращення життя галицьких селян. Його зусилля сприяли створенню кооперативних спілок та ініціатив, які допомагали селянам вирішувати економічні та соціальні проблеми.

Підтримка Української Ідеї

Андрей Шептицький вплинув на державні процеси, підтримуючи Українську Народну Республіку та інші українські ініціативи. Він активно дипломатував та сприяв визнанню УНР Ватиканом і боровся за створення Карпатської України. Шептицький також відвідав українську діаспору за океаном, збираючи пожертви для голодуючих та підтримуючи гуманітарні ініціативи.

фото: архіви

Він виступав проти насильства і репресій у Галичині, звертаючись до світових лідерів та засуджуючи антирелігійну політику. Митрополит також намагався захистити євреїв від нацистських репресій та засуджував терористичні методи ОУН, залишаючись вірним принципу “Не убий”.

Доля та спадок Митрополита Андрея Шептицького

Після смерті Шептицького у 1944 році радянська влада почала кампанію дискредитації його та УГКЦ. Заарештовували владик, монахів та вірних. У 1947 році ліквідували УГКЦ, а Шептицького та УГКЦ дискредитували пропагандистськими матеріалами. Так, досі стоїть питання про оголошення Андрея Шептицького Праведником народів світу за порятунок євреїв.

фото: архіви

1 листопада 2013 року Антидефамаційна ліга в Нью-Йорку – американська правозахисна організація, що запобігає антисемітизму та іншим формам нетерпимості щодо євреїв, – нагородила посмертно митрополита за “мужність і героїзм” у порятунку євреїв під час Другої світової війни. Також Андрей Шептицький удостоєний нагороди імені Яна Карського, а 2013 року Єврейська громада України спільно з УГКЦ заснувала медаль митрополита Андрея Шептицького, якою нагороджують осіб, які найбільше прислужилися справі українсько-єврейського примирення.

Також ви можете ознайомитися з нашим відео на цю тему:

Суспільство

Київ століття тому й зараз: вгадайте, що за місце на архівному фото (ТЕСТ) 

Опубліковано

Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.​

Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.

Клацніть, щоб перевернути

Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів. ​

Клацніть, щоб перевернути

До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.

Клацніть, щоб перевернути

​​З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.

Клацніть, щоб перевернути

​​На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.

Клацніть, щоб перевернути

У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.

Клацніть, щоб перевернути

До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія. ​

Клацніть, щоб перевернути

Share:

Читати далі

Суспільство

79% жінок обрали залишатися в Україні під час війни: результати дослідження

Опубліковано

28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.

ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.

Про опитування

З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.

Як війна вплинула на переселення жінок 

  • 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
  • 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
  • Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Фото: Центр економічної стратегії

Мотивація залишатися в Україні

Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.

Що повпливало на таке рішення:

  • вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
  • фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
  • власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
  • мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
Фото: Центр економічної стратегії

На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду. 

«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.

Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:

  • жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
  • відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
  • для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.

Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу

Основні причини залишатися

Фото: Центр економічної стратегії

«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.

Які ризики бачать в Україні та за кордоном 

Фото: Центр економічної стратегії

Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.

Перспективи життя за три роки

Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації. 

Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%. 

Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.

Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи

Про дослідників

Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.

American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.

Фото обкладинки: UAExperts.

Читати далі

Суспільство

У Києві запрацювала перша екомашина для збирання використаних батарейок (ФОТО)

Опубліковано

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».

Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».

Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.

Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії

Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:

  • Eneris Recupyl в Польщі;
  • Accurec в Німеччині;
  • EraSteel у Франції тощо.

Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.

Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.

Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»

Читати далі