Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
donate shotam

Суспільство

Робимо домашній декор зі сміття. Як працює франківський екопроєкт RE: laboratory

Опубліковано

Циркулярна економіка — саме такий принцип обрали у своїй роботі засновники івано-франківського екологічного проєкту RE: laboratory. Сміття там не викидають, а створюють з нього вироби домашнього вжитку. А з органіки створюють компост, на якому вирощують екологічно чисті овочі та трави. За два роки діяльності вони зібрали 12 тонн вторсировини та навчили мешканців міста цінувати речі, які зазвичай називають сміттям. На цьому волонтери не зупиняються — і вже готуються до створення простору для екосвідомих людей.

Проміняв ІКЕА на волонтерство

Протягом п’яти років я мав власний бізнес — ми доставляли продукцію шведської компанії ІКЕА і продавали її в Україні. Намагалися не просто реалізовувати меблі, а показувати людям важливість мінімалізму та свідомого споживання. Працювати доводилося багато, і зрештою я вирішив трохи відпочити, приділити більше уваги сім’ї та семирічному сину. Згодом я взагалі вийшов із бізнесу.

Почав шукати справу «для душі», щоб зайнятися чимось цікавим та корисним водночас. І у 2018 році я долучився до громадської організації «Д.О.М.48.24», яка займалася різними проєктами, зокрема, екологічними. Для прикладу, ми відновлювали прирічкову зону на місці сміттєзвалища в селі Опришівці під Івано-Франківськом. Ми очищували берег річки, на місці якого колись було сміттєзвалище. Там же ми зробили дитячий майданчик, територію для їзди на велосипедах, волейбольний майданчик і відпочинкову зону.

Співзасновник екологічного проєкту RE: laboratory Михайло Веклин (Фото: Олександра Сосніна)

Син мене дуже підтримує. Хоч йому лише сім років, він постійно допомагає вести воркшопи. Ми їздили на один проєкт, і там діти обговорювали забруднення морів пластиком. Він дізнався багато цікавого, і тепер частенько розповідає про це іншим. Заради нього я, напевно, і почав займатися громадською діяльністю. А ось мої батьки не дуже задоволені, що я не маю з цього фінансового зиску. Кажуть, іди працюй, займайся бізнесом, і тоді матимеш доходи як раніше. Для них це — результат. Для мене ж дещо інший. 

 

Захотілося в Україні трохи Берліну

З того часу я закохався у громадську діяльність. Зрозумів, що можу бути корисним не лише для родини, а й для інших людей. Я був соціальним інвестором у цій же громадській організації у проєкті «Робоклуб» — навчання для підлітків IT-програмуванню та роботоконструюванню. Зараз ще залишаюся в наглядовій раді цієї ініціативи. Відтак я поїхав до Берліну на навчання в межах проєкту «Реанімація» з відновлення прирічкової зони. Ми побачили багато різних прикладів, як у світі борються з забрудненням довкілля і як відбудовують інноваційні центри. Ця тема стала мені особливо близькою.

Після повернення я почав думати над власним проєктом із захисту довкілля від забруднення побутовими відходами. Це те, на що впливає кожна людина, а не лише заводи й фабрики. Так, у нас із товаришами Олександром Московчуком та Іриною Максимлюк, які також займалися громадською діяльністю, почала з’являтися ідея проєкту «RE: laboratory». Ми почали зі збору вторинної сировини у березні 2019 року. За власний кошт разом з колегами ми встановили контейнери для роздільного збору відходів на заводі «Промприлад» в Івано-Франківську та збирали по сотні кілограмів на тиждень.

Контейнери для збору вторинної сировини від проєкту RE: laboratory

 За два роки ми зібрали 12 тонн вторинної сировини, провели 42 тематичні воркшопи, організували п’ять екопроєктів та змогли залучити 90 тисяч гривень інвестицій. У лабораторії ми перешиваємо рекламні банери: робимо з них сумки, гаманці, бананки та контейнери для сміття. Також переробляємо пластик із маркуванням 2 HDPE: це кришки від пластикових пляшок і флакони для косметики. Готові вироби не продаємо. Їх забирають з собою мешканці міста, які в нас їх і створюють.

Копнули глибше — до причини забруднень

Для чого все це було потрібно: ми побачили, що екосвідомість населення не на дуже високому рівні. Це пов’язано з тим, що ми не до кінця розуміємо проблему, з якою треба боротися. Наприклад, до пандемії коронавірусу люди не так часто мили руки й не приділяли аж такої уваги гігієні. А коли зіштовхнулися з цим, то почали це робити частіше. Так само й екологічна проблема. Вона є, але поки ми про неї мало знаємо. Багато хто чув, що десь далеко тануть льодовики, а ще десь є озоновий шар, який руйнується. Але ми не до кінця розуміємо, як це впливає на нас.

У нас немає сталої команди: постійними є ми з Іриною. Також у нас вже більш як рік працюють п’ять волонтерів, яких ми залучаємо до конкретних проєктів. Наприклад, Дмитро Долгих-Черниш займається напрямком збору органічних відходів, їх компостуванням та передачею на ферму. Залучаємо волонтерів і коли нам потрібна допомога із завантаженням машини, організацією певної діяльності тощо. Також вони допомагають нам фінансово. 

З часом ми з командою зрозуміли, що боремося з наслідками, а треба починати шукати причини. Ми дізналися про такий принцип як «Zero waste» (нуль відходів). Тобто, збір вторсировини є не найголовнішим — важливо пропагувати повторне використання. Тому ми почали займатися просвітницькою діяльністю спільно з працівниками інноваційного центру Promprylad.Renovation. Ми розповідали школярам, як можна зменшити надмірне споживання і не забруднювати довкілля побутовими відходами.

Просвітницька діяльність RE: laboratory спільно з працівниками інноваційного центру Promprylad.Renovation

Волонтери у нас заробляють

Для того, щоб почати ці проєкти, ми частково залучали власні кошти, адміністрація інноваційного центру допомогла з контейнерами для збору відходів. Потім ми почали генерувати прибуток зі збору вторинної сировини, адже ми обслуговуємо офіси й беремо з них абонентську плату. І саме так ми вийшли на самоокупність проєкту. Ми маємо можливість залучати волонтерів і деяких з них винагороджуємо за їхню діяльність, адже іноді важко втримати хорошого фахівця.

Прибутки ми переважно витрачаємо на закупівлю обладнання, матеріалів і підтримку волонтерів. Прямого фінансування з грантових програм ми не отримували, але брали участь як партнери в деяких проєктах, з яких у нас залишалося обладнання — швейна машинка,  шредер та екструдер для переробки пластику. Інноваційний центр нас підтримує через надання 50% знижки на оренду приміщення через програму для соціальних підприємців.

Чекаємо гостей кожен «Чистий четвер»

Спільно з мешканцями Івано-Франківська в межах одного з фестивалів свідомого споживання ми розробили обладнання з переробки пластику за технологією нідерландського дизайнера Дейва Хаккенса. Він у вільному доступі надав усім охочим креслення, за якими можна зробити прилад для перероблення пластику, так званий шредер та екструдер. Тепер він у нас є, і всі містяни щочетверга можуть прийти до нас, працювати на ньому, перероблюючи пластикові флакони від побутової хімії на корисні вироби для дому, наприклад, вази, кашпо для квітів. Цей день ми називаємо «Чистий четвер».

Діяльність екологічного проєкту RE: laboratory (Фото: Олександра Сосніна)

Як правильно його використовувати, ми навчаємо під час безкоштовних лекцій і воркшопів. Хоча зараз працювати з пристроєм вони не можуть через обмеження на тлі пандемії. Але ми все ж проводимо невеличкі майстер-класи та частково навчаємо мешканців міста онлайн, щоправда, це не так ефективно. Завдяки наявному обладнанню ми змогли сформувати вже свідому громаду людей, яка регулярно приходить до нас та займається творчою переробкою.

Свій мінігород — нуль хімікатів

Влітку 2020 року ми вирішили рухатися далі — зайнятися вирощуванням харчових продуктів без шкідливих домішок. Домовилися з адміністрацією інноваційного центру Promprylad.Renovation, що будемо створювати на їхньому даху міський сад, куди кожен мешканець Івано-Франківська зможе прийти й попрацювати, виростити щось власними руками та взяти це з собою додому.

Читайте також: «Не соромимося збирати тару біля смітників». Як в майстерні «Rere:Sklo» дають пляшкам друге життя

Ми збираємо харчові відходи з закладів харчування, компостуємо їх і на основі цього вирощуємо різні види овочевих культур: картоплю, буряк, редиску, моркву, духмяні трави. Проростають вони у маленьких контейнерах, які ми виставили на терасу. Коли потеплішає, ми хочемо продовжити цей проєкт, збільшивши площу. У нас є стійки гідропоніки, а хочемо зробити ще й грядки, щоб громада міста могла там працювати.

Колообіг ресурсів на одній території

Ми зараз охоплюємо формати вирощування локальної їжі та збір харчових відходів. Також збираємо вторинну сировину, яку віддаємо на переробку нашим партнерам. Ми працюємо за принципом циркулярної економіки — коли з певного ресурсу створюємо виріб, його використовуємо, а залишки переробляємо на новий матеріал. Так з’являється інший ресурс, з якого ми виробляємо ще один продукт. І так доти, доки ресурс не зникне.

Діяльність екологічного проєкту RE: laboratory (Фото: Олександра Сосніна)

Ми збираємо органічні відходи на території центру, віддаємо їх партнерам для компостування, потім цей компост забираємо і на ньому вирощуємо продукти які передаємо закладам харчування на заводі. Таким чином, ми робимо ресурсне коло на території замкнутого простору.

З бізнесом жилося простіше, але не повернусь

У 2021 році плануємо збільшити площу міського саду на даху, а впродовж 2021-2022 — відкрити в Івано-Франківську першу громадську сортувальну станцію. Це стане простором для екосвідомих людей, який об’єднає збір вторсировини, творчу переробку і майданчик для подій та просвітницької діяльності.

Я не шкодую, що залишив свій бізнес заради громадської діяльності. Хоча займатися нею виявилося складніше, ніж я уявляв. У бізнесі є вигода у двох сторін: покупець-продавець чи постачальник-закупівельник. Тут складніша ситуація, адже ми розуміємо, яка є вигода, але не можемо її помацати. Вплив на екологію завжди оцінити досить складно. Але я точно хочу продовжувати цю діяльність. Розумію, що це довготривалий процес, але від цього не менш важливий.  

Суспільство

У заповіднику «Качанівка» на Чернігівщині відкрили сувенірну крамничку

Опубліковано

На території заповідника «Качанівка» Чернігівської області почала працювати сувенірна крамничка

Про це пише у фейсбуці Чернігівщина туристична запрошує.

Заповідник «Качанівка» — палацовий ансамбль та парк дворянської садиби, заснованої в 1770-х роках, яка на сьогодні є єдиною серед українських садиб, що збереглася в комплексі. В лютому 2001 року парку надано статус національного.

Урочище Качанівка розкинулось на околиці села у горбистій місцевості. Верхнє плато займає палацовий комплекс будівель, які є пам’ятниками архітектури, нижнє — мальовничий парк з 12 ставками, павільйонами, скульптурами, парковими містками, «руїнами», амфітеатром.

 

Читайте такожСвоя Швейцарія у дворі — як одесит започаткував школу добросусідства

Центральна частина палацу увінчана напівсферичним декоративним куполом на високому рустованому барабані.

Читайте такожЗа партою в 50+. Як Університет третього віку вчить пенсіонерів цифровій грамотності

Нагадаємо, Музей Івана Гончара відкрив онлайн-крамничку.

Як ми повідомляли раніше, на Хортиці запрацював єдиний туристичний квиток.

Усі фото: facebook.com/chernihivregiontravel.

Читати далі

Суспільство

Юна волонтерка віддала своє волосся онкохворим дітям (ВІДЕО)

Опубліковано

Ця маленька принцеса віддала своє волосся онкохворим дітям.

8-річна Поліна зрізала косу і передала Hair for Share. Цей проєкт робить перуки для онкохворих дітей.

«Коли я дізналась, що можна віддавати волосся для дітей, які хворіють на рак» – каже Поліна.

«Я зразу ж погодилась. Я дуже рада, що змогла зробити хоч щось, щоб допомогти діткам» – додає дівчинка.

 

Hair for Share заснували у Львові у 2018 році. Нині 26 перукарень по всій країні підтримують цей проєкт!

Читайте також: За партою в 50+. Як Університет третього віку вчить пенсіонерів цифровій грамотності

Перука з натурального волосся коштує від 8 тисяч гривень.

Онкохворі віддають всі гроші на лікування і не можуть дозволити її собі.

За допомогою Hair for Share хворі отримують перуки безкоштовно.

За ці роки було виготовлено 100 перук, а донорами стали понад 600 українців.

Якщо не маєте розкішних кіс – можна надіслати кошти на виготовлення перуки!

Читайте також: Героїчний вчинок: 24-річна дівчина рятувала поранених, а по ній лупили з мінометів (ВІДЕО)

Нагадаємо, молодята закликали дарувати на весілля корм для тварин замість квітів, щоб нагодувати песиків з притулку.

Як ми повідомляли раніше, реперка alyona alyona стала голосом орфанних пацієнтів в Україні.

Читати далі

Суспільство

Українську пригодницьку стрічку «Іван Сила» виклали онлайн

Опубліковано

В онлайн-кінотеатрі Державного агентства з питань кіно з’явився пригодницький фільм Ігоря Письменного «Іван Сила» про вихідця із Закарпаття Івана Фірцака, який у 1928 році був визнаний найсильнішою людиною планети.

Про це повідомили у пресслужбі Держкіно.

Стрічка відтворює окремі сторінки життя молодого Івана, який достойно пройшов через серйозні випробування, змужнів і став непереможним велетом сили й духу.

Дія стрічки розгортається в Європі початку XX століття.

 

Читайте також“Так” українському кіно! Як працює онлайн-кінотеатр Takflix

Як зазначається, всі персонажі, включно з численною масовкою, одягнені в історичні костюми, надані для картини чеською кіностудією «Баррандов», усі сцени зняті в будівлях і справжніх інтер’єрах тієї епохи. Крім того, й усі видовищні та силові трюки виконані у фільмі наживо.

Автори сценарію та режисери – Віктор Андрієнко та Ігор Письменний. Фільм поставлений за мотивами книжки Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили».

Читайте такожМікрозелень у руках «сонячних діток»: історія соціального проєкту у Харкові

У ролях – Дмитро Халаджи, Леонід Шевченко, Іванна Сахно, Віктор Андрієнко, Ольга Сумська, Ігор Письменний, Василь Вірастюк, Алла Приходько. Продюсери – Ігор Філіппов, Андрій Суярко, Алла Овсяннікова.

Картину створено кінокомпанією Інсайт Медіа за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Загальна вартість виробництва фільму 15 млн 631 тис. 800 грн, з яких 15 млн 514 тис. 800 грн становить державна фінансова підтримка.

Переглянути стрічку можна за посиланням.

Нагадаємо, німецький фонд став копродюсером української стрічки «Редакція».

Як ми повідомляли раніше, український фільм «ІНО» здобув почесний приз на кінофестивалі у Парижі.

Усі фото: usfa.gov.ua.

Читати далі