Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Робимо домашній декор зі сміття. Як працює франківський екопроєкт RE: laboratory

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Циркулярна економіка — саме такий принцип обрали у своїй роботі засновники івано-франківського екологічного проєкту RE: laboratory. Сміття там не викидають, а створюють з нього вироби домашнього вжитку. А з органіки створюють компост, на якому вирощують екологічно чисті овочі та трави. За два роки діяльності вони зібрали 12 тонн вторсировини та навчили мешканців міста цінувати речі, які зазвичай називають сміттям. На цьому волонтери не зупиняються — і вже готуються до створення простору для екосвідомих людей.

Проміняв ІКЕА на волонтерство

Протягом п’яти років я мав власний бізнес — ми доставляли продукцію шведської компанії ІКЕА і продавали її в Україні. Намагалися не просто реалізовувати меблі, а показувати людям важливість мінімалізму та свідомого споживання. Працювати доводилося багато, і зрештою я вирішив трохи відпочити, приділити більше уваги сім’ї та семирічному сину. Згодом я взагалі вийшов із бізнесу.

Почав шукати справу «для душі», щоб зайнятися чимось цікавим та корисним водночас. І у 2018 році я долучився до громадської організації «Д.О.М.48.24», яка займалася різними проєктами, зокрема, екологічними. Для прикладу, ми відновлювали прирічкову зону на місці сміттєзвалища в селі Опришівці під Івано-Франківськом. Ми очищували берег річки, на місці якого колись було сміттєзвалище. Там же ми зробили дитячий майданчик, територію для їзди на велосипедах, волейбольний майданчик і відпочинкову зону.

Співзасновник екологічного проєкту RE: laboratory Михайло Веклин (Фото: Олександра Сосніна)

Син мене дуже підтримує. Хоч йому лише сім років, він постійно допомагає вести воркшопи. Ми їздили на один проєкт, і там діти обговорювали забруднення морів пластиком. Він дізнався багато цікавого, і тепер частенько розповідає про це іншим. Заради нього я, напевно, і почав займатися громадською діяльністю. А ось мої батьки не дуже задоволені, що я не маю з цього фінансового зиску. Кажуть, іди працюй, займайся бізнесом, і тоді матимеш доходи як раніше. Для них це — результат. Для мене ж дещо інший. 

Захотілося в Україні трохи Берліну

З того часу я закохався у громадську діяльність. Зрозумів, що можу бути корисним не лише для родини, а й для інших людей. Я був соціальним інвестором у цій же громадській організації у проєкті «Робоклуб» — навчання для підлітків IT-програмуванню та роботоконструюванню. Зараз ще залишаюся в наглядовій раді цієї ініціативи. Відтак я поїхав до Берліну на навчання в межах проєкту «Реанімація» з відновлення прирічкової зони. Ми побачили багато різних прикладів, як у світі борються з забрудненням довкілля і як відбудовують інноваційні центри. Ця тема стала мені особливо близькою.

Після повернення я почав думати над власним проєктом із захисту довкілля від забруднення побутовими відходами. Це те, на що впливає кожна людина, а не лише заводи й фабрики. Так, у нас із товаришами Олександром Московчуком та Іриною Максимлюк, які також займалися громадською діяльністю, почала з’являтися ідея проєкту «RE: laboratory». Ми почали зі збору вторинної сировини у березні 2019 року. За власний кошт разом з колегами ми встановили контейнери для роздільного збору відходів на заводі «Промприлад» в Івано-Франківську та збирали по сотні кілограмів на тиждень.

Контейнери для збору вторинної сировини від проєкту RE: laboratory

 За два роки ми зібрали 12 тонн вторинної сировини, провели 42 тематичні воркшопи, організували п’ять екопроєктів та змогли залучити 90 тисяч гривень інвестицій. У лабораторії ми перешиваємо рекламні банери: робимо з них сумки, гаманці, бананки та контейнери для сміття. Також переробляємо пластик із маркуванням 2 HDPE: це кришки від пластикових пляшок і флакони для косметики. Готові вироби не продаємо. Їх забирають з собою мешканці міста, які в нас їх і створюють.

Копнули глибше — до причини забруднень

Для чого все це було потрібно: ми побачили, що екосвідомість населення не на дуже високому рівні. Це пов’язано з тим, що ми не до кінця розуміємо проблему, з якою треба боротися. Наприклад, до пандемії коронавірусу люди не так часто мили руки й не приділяли аж такої уваги гігієні. А коли зіштовхнулися з цим, то почали це робити частіше. Так само й екологічна проблема. Вона є, але поки ми про неї мало знаємо. Багато хто чув, що десь далеко тануть льодовики, а ще десь є озоновий шар, який руйнується. Але ми не до кінця розуміємо, як це впливає на нас.

У нас немає сталої команди: постійними є ми з Іриною. Також у нас вже більш як рік працюють п’ять волонтерів, яких ми залучаємо до конкретних проєктів. Наприклад, Дмитро Долгих-Черниш займається напрямком збору органічних відходів, їх компостуванням та передачею на ферму. Залучаємо волонтерів і коли нам потрібна допомога із завантаженням машини, організацією певної діяльності тощо. Також вони допомагають нам фінансово. 

З часом ми з командою зрозуміли, що боремося з наслідками, а треба починати шукати причини. Ми дізналися про такий принцип як «Zero waste» (нуль відходів). Тобто, збір вторсировини є не найголовнішим — важливо пропагувати повторне використання. Тому ми почали займатися просвітницькою діяльністю спільно з працівниками інноваційного центру Promprylad.Renovation. Ми розповідали школярам, як можна зменшити надмірне споживання і не забруднювати довкілля побутовими відходами.

Просвітницька діяльність RE: laboratory спільно з працівниками інноваційного центру Promprylad.Renovation

Волонтери у нас заробляють

Для того, щоб почати ці проєкти, ми частково залучали власні кошти, адміністрація інноваційного центру допомогла з контейнерами для збору відходів. Потім ми почали генерувати прибуток зі збору вторинної сировини, адже ми обслуговуємо офіси й беремо з них абонентську плату. І саме так ми вийшли на самоокупність проєкту. Ми маємо можливість залучати волонтерів і деяких з них винагороджуємо за їхню діяльність, адже іноді важко втримати хорошого фахівця.

Прибутки ми переважно витрачаємо на закупівлю обладнання, матеріалів і підтримку волонтерів. Прямого фінансування з грантових програм ми не отримували, але брали участь як партнери в деяких проєктах, з яких у нас залишалося обладнання — швейна машинка,  шредер та екструдер для переробки пластику. Інноваційний центр нас підтримує через надання 50% знижки на оренду приміщення через програму для соціальних підприємців.

Чекаємо гостей кожен «Чистий четвер»

Спільно з мешканцями Івано-Франківська в межах одного з фестивалів свідомого споживання ми розробили обладнання з переробки пластику за технологією нідерландського дизайнера Дейва Хаккенса. Він у вільному доступі надав усім охочим креслення, за якими можна зробити прилад для перероблення пластику, так званий шредер та екструдер. Тепер він у нас є, і всі містяни щочетверга можуть прийти до нас, працювати на ньому, перероблюючи пластикові флакони від побутової хімії на корисні вироби для дому, наприклад, вази, кашпо для квітів. Цей день ми називаємо «Чистий четвер».

Діяльність екологічного проєкту RE: laboratory (Фото: Олександра Сосніна)

Як правильно його використовувати, ми навчаємо під час безкоштовних лекцій і воркшопів. Хоча зараз працювати з пристроєм вони не можуть через обмеження на тлі пандемії. Але ми все ж проводимо невеличкі майстер-класи та частково навчаємо мешканців міста онлайн, щоправда, це не так ефективно. Завдяки наявному обладнанню ми змогли сформувати вже свідому громаду людей, яка регулярно приходить до нас та займається творчою переробкою.

Свій мінігород — нуль хімікатів

Влітку 2020 року ми вирішили рухатися далі — зайнятися вирощуванням харчових продуктів без шкідливих домішок. Домовилися з адміністрацією інноваційного центру Promprylad.Renovation, що будемо створювати на їхньому даху міський сад, куди кожен мешканець Івано-Франківська зможе прийти й попрацювати, виростити щось власними руками та взяти це з собою додому.

Читайте також: «Не соромимося збирати тару біля смітників». Як в майстерні «Rere:Sklo» дають пляшкам друге життя

Ми збираємо харчові відходи з закладів харчування, компостуємо їх і на основі цього вирощуємо різні види овочевих культур: картоплю, буряк, редиску, моркву, духмяні трави. Проростають вони у маленьких контейнерах, які ми виставили на терасу. Коли потеплішає, ми хочемо продовжити цей проєкт, збільшивши площу. У нас є стійки гідропоніки, а хочемо зробити ще й грядки, щоб громада міста могла там працювати.

Колообіг ресурсів на одній території

Ми зараз охоплюємо формати вирощування локальної їжі та збір харчових відходів. Також збираємо вторинну сировину, яку віддаємо на переробку нашим партнерам. Ми працюємо за принципом циркулярної економіки — коли з певного ресурсу створюємо виріб, його використовуємо, а залишки переробляємо на новий матеріал. Так з’являється інший ресурс, з якого ми виробляємо ще один продукт. І так доти, доки ресурс не зникне.

Діяльність екологічного проєкту RE: laboratory (Фото: Олександра Сосніна)

Ми збираємо органічні відходи на території центру, віддаємо їх партнерам для компостування, потім цей компост забираємо і на ньому вирощуємо продукти які передаємо закладам харчування на заводі. Таким чином, ми робимо ресурсне коло на території замкнутого простору.

З бізнесом жилося простіше, але не повернусь

У 2021 році плануємо збільшити площу міського саду на даху, а впродовж 2021-2022 — відкрити в Івано-Франківську першу громадську сортувальну станцію. Це стане простором для екосвідомих людей, який об’єднає збір вторсировини, творчу переробку і майданчик для подій та просвітницької діяльності.

Я не шкодую, що залишив свій бізнес заради громадської діяльності. Хоча займатися нею виявилося складніше, ніж я уявляв. У бізнесі є вигода у двох сторін: покупець-продавець чи постачальник-закупівельник. Тут складніша ситуація, адже ми розуміємо, яка є вигода, але не можемо її помацати. Вплив на екологію завжди оцінити досить складно. Але я точно хочу продовжувати цю діяльність. Розумію, що це довготривалий процес, але від цього не менш важливий.  

Суспільство

На півдні за добу ЗСУ знищили 31 ворожий танк

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На південному напрямку упродовж минулої доби ЗСУ знищили понад 60 одиниць ворожої техніки, зокрема 31 танк.

Про це повідомили у зведенні оперативного командування «Південь» за підсумками понеділка, 3 жовтня.

За інформацією, наша авіація нанесла 9 ударів по ворожих позиціях та об’єктах.

Ракетно-артилерійські підрозділи виконали 290 вогневих завдання. Ліквідовано 8️7️ окупантів та понад 60 одиниць ворожої техніки, зокрема:  

  • 31 ворожий танк,
  • 2️7️ одиниць авто-бронетехніки.

Читайте також«Надійний тил має рятувати економіку». Як Хотинська громада стала фортецею для релокованого бізнесу

ЗСУ знищили реактивну систему залпового вогню «Ураган» і транспортно-заряджальну машину до неї. Також розгромлено мінометний комплекс «Сані» 120-го калібру.

Два танки і БМП — захоплені як трофеї.

Окрім того, надвечір, 3 жовтня, у Криворізькому районі сили ППО України збили ворожу ракету, якою ворог намагався атакувати стратегічну інфраструктуру регіону.

Нагадаємо, ЗСУ знищили штаб окупантів у Бериславі на Херсонщині.

Також ми повідомляли про збиття російського штурмовика Су-25 над Херсонщиною.

Фото: facebook.com/okPivden.

Читати далі

Суспільство

На Полтавщині Опішнянська громада і переселенці спільно зробили укриття для дітей (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На Полтавщині Опішнянська громада та переселенці об’єдналися в одну команду. Переселенці допомогли з ремонтом дитсадка та укриття неподалік, а тепер спільно з комунальниками будують сховище для школи.

Про це розповідає ШоТам у межах проєкту «Громада діє».

Відремонтували дитсадок і укриття

Опішнянська громада і переселенці разом дбають про безпеку дітей. Приводять до ладу укриття в закладах освіти, щоб маленьким мешканцям нічого не загрожувало під час повітряних тривог.

Громада і переселенці разом підготували до навчального року укриття в дитячому садочку в Опішні.

«У пригоді нам стали внутрішньо переміщені особи, які відгукнулися. Зробили ремонт, замінили проводку, встановили унітази, душову і зробили мінімальні умови для того, щоб дітки могли пересиджувати там повітряну тривогу», — розповідає голова Опішнянської громади Микола Різник.

Також переселенці відремонтували дитячий садочок. Тепер тут навчаються 7 діток ВПО.

«Ми залили стяжку, зробили мінімальний ремонт і тепер з їхньою допомогою і наших жителів ми змогли запустити цей дитячий садочок», — Микола Різник, голова Опішнянської громади.

Загалом у громаді підготували 7 укриттів для навчальних закладів. Нині з нуля будують восьме сховище біля найбільшої школи в Опішні.

Читайте також«Надійний тил має рятувати економіку». Як Хотинська громада стала фортецею для релокованого бізнесу

«Робота кипить, купа техніки, переселенці допомагають, діло буде», — впевнений голова Опішнянської громади Микола Різник.

Віталій — один із десяти переселенців, який разом із комунальниками закладає фундамент майбутнього сховища. Він виїхав зі Слов’янська разом із дружиною і дітьми.

«4 місяці вже живемо в цій громаді. Надали допомогу, роботу, харчування, житло. Хороші люди, ніколи ні в чому не відмовлять, усе добре», — каже переселенець зі Слов’янська Віталій.

Коли голова кинув клич серед переселенців, Віталій відгукнувся першим.

«Звичайно, будемо допомагати. Копали, рубали, будували. Звичайно, задоволений роботою», — Віталій, переселенець зі Слов’янська.

Віталій допомагатиме зі сховищем до самого відкриття. А громада планує втілити в життя ще не один проєкт разом із друзями-переселенцями.

Про проєкт

«Громада Діє» — проєкт, у якому ШоТам розповідає, як громади адаптуються під час війни і вчаться допомагати собі і іншим.

Нагадаємо, Золочівська громада на Львівщині потоваришувала із Польщею і допомагає ЗСУ.

Також ШоТам розповідав, як Зорівська громада на Черкащині засадила всі поля і відправляє урожай ЗСУ.

Читати далі

Суспільство

У Чернігові відкрили першу соціальну веломайстерню

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

У Чернігові почала працювати перша соціальна веломайстерня — вже відбулося офіційне відкриття закладу.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці проєкту Go Bike Chernihiv.

Як працюватиме майстерня?

Зазначається, що саме в соціальній веломайстерні ремонтуватимуть безкоштовні велосипеди, отримані у межах кампанії #BikesForUkraine. Байки передаватимуть соціальним працівникам, медикам і волонтерам.

Тут працюватиме веломайстер, який допоможе з ремонтом та навчить основним правилам догляду за байком.

Також у доступі будуть професійні інструменти для ремонту велосипедів.

У майбутньому у веломайстерні планується проведення тематичних заходів та різних активностей для підтримки чернігівської велородини.

Читайте також: «Надійний тил має рятувати економіку». Як Хотинська громада стала фортецею для релокованого бізнесу

Адреса веломайстерні: Чернігів, вул. Борисоглібська, 8.

Реалізувати ініціативу вдалося завдяки проєкту Go Bike Chernihiv, що виконується ГО «Агенція міських ініціатив /АМІ» у партнерстві з ГО «Еко Місто».

Про проєкт

30 серпня 2022 року у Чернігові стартував проєкт Go Bike Chernihiv. Він передбачає велосипеди для містян, сервіс та інфраструктуру. Його метою є покращення сталої міської мобільності в умовах паливної кризи, розвантаження автошляхів, зекономити пальне для військових, а також покращити економіку в місті. Активісти хочуть, щоб на Чернігівщині було більше екологічного виду транспорту.

Нагадаємо, в Одесі облаштували нову велодоріжку.

Раніше ми повідомляли, як українські студенти винайшли пристрій, що врятує велосипеди від крадіжок.

Фото: фейсбук-сторінка Go Bike Chernihiv.

Читати далі