Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Робимо домашній декор зі сміття. Як працює франківський екопроєкт RE: laboratory

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Циркулярна економіка — саме такий принцип обрали у своїй роботі засновники івано-франківського екологічного проєкту RE: laboratory. Сміття там не викидають, а створюють з нього вироби домашнього вжитку. А з органіки створюють компост, на якому вирощують екологічно чисті овочі та трави. За два роки діяльності вони зібрали 12 тонн вторсировини та навчили мешканців міста цінувати речі, які зазвичай називають сміттям. На цьому волонтери не зупиняються — і вже готуються до створення простору для екосвідомих людей.

Проміняв ІКЕА на волонтерство

Протягом п’яти років я мав власний бізнес — ми доставляли продукцію шведської компанії ІКЕА і продавали її в Україні. Намагалися не просто реалізовувати меблі, а показувати людям важливість мінімалізму та свідомого споживання. Працювати доводилося багато, і зрештою я вирішив трохи відпочити, приділити більше уваги сім’ї та семирічному сину. Згодом я взагалі вийшов із бізнесу.

Почав шукати справу «для душі», щоб зайнятися чимось цікавим та корисним водночас. І у 2018 році я долучився до громадської організації «Д.О.М.48.24», яка займалася різними проєктами, зокрема, екологічними. Для прикладу, ми відновлювали прирічкову зону на місці сміттєзвалища в селі Опришівці під Івано-Франківськом. Ми очищували берег річки, на місці якого колись було сміттєзвалище. Там же ми зробили дитячий майданчик, територію для їзди на велосипедах, волейбольний майданчик і відпочинкову зону.

Співзасновник екологічного проєкту RE: laboratory Михайло Веклин (Фото: Олександра Сосніна)

Син мене дуже підтримує. Хоч йому лише сім років, він постійно допомагає вести воркшопи. Ми їздили на один проєкт, і там діти обговорювали забруднення морів пластиком. Він дізнався багато цікавого, і тепер частенько розповідає про це іншим. Заради нього я, напевно, і почав займатися громадською діяльністю. А ось мої батьки не дуже задоволені, що я не маю з цього фінансового зиску. Кажуть, іди працюй, займайся бізнесом, і тоді матимеш доходи як раніше. Для них це — результат. Для мене ж дещо інший. 

Захотілося в Україні трохи Берліну

З того часу я закохався у громадську діяльність. Зрозумів, що можу бути корисним не лише для родини, а й для інших людей. Я був соціальним інвестором у цій же громадській організації у проєкті «Робоклуб» — навчання для підлітків IT-програмуванню та роботоконструюванню. Зараз ще залишаюся в наглядовій раді цієї ініціативи. Відтак я поїхав до Берліну на навчання в межах проєкту «Реанімація» з відновлення прирічкової зони. Ми побачили багато різних прикладів, як у світі борються з забрудненням довкілля і як відбудовують інноваційні центри. Ця тема стала мені особливо близькою.

Після повернення я почав думати над власним проєктом із захисту довкілля від забруднення побутовими відходами. Це те, на що впливає кожна людина, а не лише заводи й фабрики. Так, у нас із товаришами Олександром Московчуком та Іриною Максимлюк, які також займалися громадською діяльністю, почала з’являтися ідея проєкту «RE: laboratory». Ми почали зі збору вторинної сировини у березні 2019 року. За власний кошт разом з колегами ми встановили контейнери для роздільного збору відходів на заводі «Промприлад» в Івано-Франківську та збирали по сотні кілограмів на тиждень.

Контейнери для збору вторинної сировини від проєкту RE: laboratory

 За два роки ми зібрали 12 тонн вторинної сировини, провели 42 тематичні воркшопи, організували п’ять екопроєктів та змогли залучити 90 тисяч гривень інвестицій. У лабораторії ми перешиваємо рекламні банери: робимо з них сумки, гаманці, бананки та контейнери для сміття. Також переробляємо пластик із маркуванням 2 HDPE: це кришки від пластикових пляшок і флакони для косметики. Готові вироби не продаємо. Їх забирають з собою мешканці міста, які в нас їх і створюють.

Копнули глибше — до причини забруднень

Для чого все це було потрібно: ми побачили, що екосвідомість населення не на дуже високому рівні. Це пов’язано з тим, що ми не до кінця розуміємо проблему, з якою треба боротися. Наприклад, до пандемії коронавірусу люди не так часто мили руки й не приділяли аж такої уваги гігієні. А коли зіштовхнулися з цим, то почали це робити частіше. Так само й екологічна проблема. Вона є, але поки ми про неї мало знаємо. Багато хто чув, що десь далеко тануть льодовики, а ще десь є озоновий шар, який руйнується. Але ми не до кінця розуміємо, як це впливає на нас.

У нас немає сталої команди: постійними є ми з Іриною. Також у нас вже більш як рік працюють п’ять волонтерів, яких ми залучаємо до конкретних проєктів. Наприклад, Дмитро Долгих-Черниш займається напрямком збору органічних відходів, їх компостуванням та передачею на ферму. Залучаємо волонтерів і коли нам потрібна допомога із завантаженням машини, організацією певної діяльності тощо. Також вони допомагають нам фінансово. 

З часом ми з командою зрозуміли, що боремося з наслідками, а треба починати шукати причини. Ми дізналися про такий принцип як «Zero waste» (нуль відходів). Тобто, збір вторсировини є не найголовнішим — важливо пропагувати повторне використання. Тому ми почали займатися просвітницькою діяльністю спільно з працівниками інноваційного центру Promprylad.Renovation. Ми розповідали школярам, як можна зменшити надмірне споживання і не забруднювати довкілля побутовими відходами.

Просвітницька діяльність RE: laboratory спільно з працівниками інноваційного центру Promprylad.Renovation

Волонтери у нас заробляють

Для того, щоб почати ці проєкти, ми частково залучали власні кошти, адміністрація інноваційного центру допомогла з контейнерами для збору відходів. Потім ми почали генерувати прибуток зі збору вторинної сировини, адже ми обслуговуємо офіси й беремо з них абонентську плату. І саме так ми вийшли на самоокупність проєкту. Ми маємо можливість залучати волонтерів і деяких з них винагороджуємо за їхню діяльність, адже іноді важко втримати хорошого фахівця.

Прибутки ми переважно витрачаємо на закупівлю обладнання, матеріалів і підтримку волонтерів. Прямого фінансування з грантових програм ми не отримували, але брали участь як партнери в деяких проєктах, з яких у нас залишалося обладнання — швейна машинка,  шредер та екструдер для переробки пластику. Інноваційний центр нас підтримує через надання 50% знижки на оренду приміщення через програму для соціальних підприємців.

Чекаємо гостей кожен «Чистий четвер»

Спільно з мешканцями Івано-Франківська в межах одного з фестивалів свідомого споживання ми розробили обладнання з переробки пластику за технологією нідерландського дизайнера Дейва Хаккенса. Він у вільному доступі надав усім охочим креслення, за якими можна зробити прилад для перероблення пластику, так званий шредер та екструдер. Тепер він у нас є, і всі містяни щочетверга можуть прийти до нас, працювати на ньому, перероблюючи пластикові флакони від побутової хімії на корисні вироби для дому, наприклад, вази, кашпо для квітів. Цей день ми називаємо «Чистий четвер».

Діяльність екологічного проєкту RE: laboratory (Фото: Олександра Сосніна)

Як правильно його використовувати, ми навчаємо під час безкоштовних лекцій і воркшопів. Хоча зараз працювати з пристроєм вони не можуть через обмеження на тлі пандемії. Але ми все ж проводимо невеличкі майстер-класи та частково навчаємо мешканців міста онлайн, щоправда, це не так ефективно. Завдяки наявному обладнанню ми змогли сформувати вже свідому громаду людей, яка регулярно приходить до нас та займається творчою переробкою.

Свій мінігород — нуль хімікатів

Влітку 2020 року ми вирішили рухатися далі — зайнятися вирощуванням харчових продуктів без шкідливих домішок. Домовилися з адміністрацією інноваційного центру Promprylad.Renovation, що будемо створювати на їхньому даху міський сад, куди кожен мешканець Івано-Франківська зможе прийти й попрацювати, виростити щось власними руками та взяти це з собою додому.

Читайте також: «Не соромимося збирати тару біля смітників». Як в майстерні «Rere:Sklo» дають пляшкам друге життя

Ми збираємо харчові відходи з закладів харчування, компостуємо їх і на основі цього вирощуємо різні види овочевих культур: картоплю, буряк, редиску, моркву, духмяні трави. Проростають вони у маленьких контейнерах, які ми виставили на терасу. Коли потеплішає, ми хочемо продовжити цей проєкт, збільшивши площу. У нас є стійки гідропоніки, а хочемо зробити ще й грядки, щоб громада міста могла там працювати.

Колообіг ресурсів на одній території

Ми зараз охоплюємо формати вирощування локальної їжі та збір харчових відходів. Також збираємо вторинну сировину, яку віддаємо на переробку нашим партнерам. Ми працюємо за принципом циркулярної економіки — коли з певного ресурсу створюємо виріб, його використовуємо, а залишки переробляємо на новий матеріал. Так з’являється інший ресурс, з якого ми виробляємо ще один продукт. І так доти, доки ресурс не зникне.

Діяльність екологічного проєкту RE: laboratory (Фото: Олександра Сосніна)

Ми збираємо органічні відходи на території центру, віддаємо їх партнерам для компостування, потім цей компост забираємо і на ньому вирощуємо продукти які передаємо закладам харчування на заводі. Таким чином, ми робимо ресурсне коло на території замкнутого простору.

З бізнесом жилося простіше, але не повернусь

У 2021 році плануємо збільшити площу міського саду на даху, а впродовж 2021-2022 — відкрити в Івано-Франківську першу громадську сортувальну станцію. Це стане простором для екосвідомих людей, який об’єднає збір вторсировини, творчу переробку і майданчик для подій та просвітницької діяльності.

Я не шкодую, що залишив свій бізнес заради громадської діяльності. Хоча займатися нею виявилося складніше, ніж я уявляв. У бізнесі є вигода у двох сторін: покупець-продавець чи постачальник-закупівельник. Тут складніша ситуація, адже ми розуміємо, яка є вигода, але не можемо її помацати. Вплив на екологію завжди оцінити досить складно. Але я точно хочу продовжувати цю діяльність. Розумію, що це довготривалий процес, але від цього не менш важливий.  

Підтримай ШоТам

Суспільство

У київському парку замість МАФів висадили дерева (ФОТО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У парку «Привокзальний» у Дарницькому районі Києва провели озеленення, пише Київзеленбуд.

Висадили такі дерева: вишню пташину (сакуру), глід та ялину звичайну.

Під час капітального ремонту парку було демонтовано 23 незаконно встановлені МАФи. Через стихійну торгівлю територія більше нагадувала смітник, ніж зелену зону. Щоб подібне не повторилося, парк огородили по периметру.

Читайте також«Ніхто не очікував, що монахині відкриють бізнес». Як черниці з Івано-Франківщини запустили успішну власну справу

Тепер тут нові доріжки з ФЕМ, яскравий дитячий ігровий комплекс «Річковий вокзал» та окремий простір для вигулу тварин.

Читайте також«Створюю автентичну геометрію». Як майстриня з Решетилівки захоплює своїми килимами ткаль з усього світу

Для озеленення були обрані як листяні, так і хвойні рослини. Загалом, враховуючи висаджені сьогодні дерева, тут з’явилося 169 нових дерев, понад 3000 кущів, а також багаторічники.

Кущі висаджені в живоплоти та окремими декоративними групами. Також влаштовано газон. Невдовзі у парку з’являться нові лави та урни.

Нагадаємо, стартує будівництво туристичної інфраструктури для Національних природних парків України.

Фото: facebook.com/zelenbud.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили мобільний додаток для жертв домашнього насильства

Опубліковано

Підтримай ШоТам

В Україні з’явився перший мобільний додаток для захисту жінок та дітей від домашнього насильства – WhiteRibbonUA, пише Українська правда.Життя.

Це персональна «служба безпеки», що містить необхідні ресурси для допомоги та, у разі небезпеки, можливість повідомляти про надзвичайні ситуації відповідним органам.

Додаток представили в рамках інформаційного арт-проєкту «Це не гра» у Міжнародний день протидії насильства.

Завантажити додаток можуть користувачі Android та iOS.

Мобільний застосунок має три підрозділи:

  • екстрена допомога жертві,
  • ведення обліку фактів
  • надання інформації для виявлення ознак домашнього насилля.

Читайте також«Ніхто не очікував, що монахині відкриють бізнес». Як черниці з Івано-Франківщини запустили успішну власну справу

Основною функцією застосунку є прямий зв’язок з Національною поліцією України. Це дає змогу жертвам домашнього насильства миттєво повідомити правоохоронців про небезпечну ситуацію.

Також додаток передбачає можливість швидкого пошуку центру підтримки. З його допомогою можна визначити власну локацію та місцезнаходження найближчого центру підтримки, поліцейської дільниці або служб екстреної допомоги.

Функція «Мій щоденник» допоможе відстежувати, фіксувати та документувати усі факти вчинення насильства.

Читайте такожТест: Чи дружите ви з українською Конституцією?

У додатку також можна знайти інформацію про поширені типи жорсткого поводження і приклади домашнього насильства та пройти конфіденційний тест про стан стосунків «Я в небезпеці».

Завантажити додаток на Android можна тут. А на iOS – тут.

Нагадаємо, в Україні запустили сайт Стамбульської конвенції проти насильства.

Фото: bhub.com.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

На Запоріжжі громади отримали п’ять шкільних автобусів

Опубліковано

Підтримай ШоТам

П’ять шкільних автобусів отримали громади на Запоріжжі, повідомили у пресслужбі обласної держадаміністрації.

Цьогоріч область отримала загалом 20 транспортних засобів для учнів.

Шкільні автобуси отримали:

  • Малобілозерська сільська рада Василівського району,
  • Матвіївська сільська рада Запорізького району,
  • Терпіннівська сільська рада Мелітопольського району,
  • Чкалівська сільська рада Мелітопольського району,
  • Якимівська селищна рада Мелітопольського району.

Читайте також: «Ніхто не очікував, що монахині відкриють бізнес». Як черниці з Івано-Франківщини запустили успішну власну справу

У закладах загальної середньої та дошкільної освіти сільських та селищної рад, які сьогодні отримують автобуси, усі працівники повністю вакциновані, що дає змогу проводити освітній процес у звичайному очному режимі.

Понад 13 тисяч школярів сільської місцевості, які проживають за межами пішохідної доступності до закладу освіти, підвозяться до місця навчання і додому 232 шкільними автобусами. Для оновлення парку шкільних автобусів території щорічно потребують 20 транспортних одиниць.

Вартість одного шкільного автобуса становить 1 599,95 тис грн.

Нагадаємо, громадам Харківщини передали нові шкільні автобуси.

Фото: zoda.gov.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі