Робимо домашній декор зі сміття. Як працює франківський екопроєкт RE: laboratory

Циркулярна економіка — саме такий принцип обрали у своїй роботі засновники івано-франківського екологічного проєкту RE: laboratory. Сміття там не викидають, а створюють з нього вироби домашнього вжитку. А з органіки створюють компост, на якому вирощують екологічно чисті овочі та трави. За два роки діяльності вони зібрали 12 тонн вторсировини та навчили мешканців міста цінувати речі, які зазвичай називають сміттям. На цьому волонтери не зупиняються — і вже готуються до створення простору для екосвідомих людей.

Проміняв ІКЕА на волонтерство

Протягом п’яти років я мав власний бізнес — ми доставляли продукцію шведської компанії ІКЕА і продавали її в Україні. Намагалися не просто реалізовувати меблі, а показувати людям важливість мінімалізму та свідомого споживання. Працювати доводилося багато, і зрештою я вирішив трохи відпочити, приділити більше уваги сім’ї та семирічному сину. Згодом я взагалі вийшов із бізнесу.

Почав шукати справу «для душі», щоб зайнятися чимось цікавим та корисним водночас. І у 2018 році я долучився до громадської організації «Д.О.М.48.24», яка займалася різними проєктами, зокрема, екологічними. Для прикладу, ми відновлювали прирічкову зону на місці сміттєзвалища в селі Опришівці під Івано-Франківськом. Ми очищували берег річки, на місці якого колись було сміттєзвалище. Там же ми зробили дитячий майданчик, територію для їзди на велосипедах, волейбольний майданчик і відпочинкову зону.

Син мене дуже підтримує. Хоч йому лише сім років, він постійно допомагає вести воркшопи. Ми їздили на один проєкт, і там діти обговорювали забруднення морів пластиком. Він дізнався багато цікавого, і тепер частенько розповідає про це іншим. Заради нього я, напевно, і почав займатися громадською діяльністю. А ось мої батьки не дуже задоволені, що я не маю з цього фінансового зиску. Кажуть, іди працюй, займайся бізнесом, і тоді матимеш доходи як раніше. Для них це — результат. Для мене ж дещо інший. 

Захотілося в Україні трохи Берліну

З того часу я закохався у громадську діяльність. Зрозумів, що можу бути корисним не лише для родини, а й для інших людей. Я був соціальним інвестором у цій же громадській організації у проєкті «Робоклуб» — навчання для підлітків IT-програмуванню та роботоконструюванню. Зараз ще залишаюся в наглядовій раді цієї ініціативи. Відтак я поїхав до Берліну на навчання в межах проєкту «Реанімація» з відновлення прирічкової зони. Ми побачили багато різних прикладів, як у світі борються з забрудненням довкілля і як відбудовують інноваційні центри. Ця тема стала мені особливо близькою.

Після повернення я почав думати над власним проєктом із захисту довкілля від забруднення побутовими відходами. Це те, на що впливає кожна людина, а не лише заводи й фабрики. Так, у нас із товаришами Олександром Московчуком та Іриною Максимлюк, які також займалися громадською діяльністю, почала з’являтися ідея проєкту «RE: laboratory». Ми почали зі збору вторинної сировини у березні 2019 року. За власний кошт разом з колегами ми встановили контейнери для роздільного збору відходів на заводі «Промприлад» в Івано-Франківську та збирали по сотні кілограмів на тиждень.

 За два роки ми зібрали 12 тонн вторинної сировини, провели 42 тематичні воркшопи, організували п’ять екопроєктів та змогли залучити 90 тисяч гривень інвестицій. У лабораторії ми перешиваємо рекламні банери: робимо з них сумки, гаманці, бананки та контейнери для сміття. Також переробляємо пластик із маркуванням 2 HDPE: це кришки від пластикових пляшок і флакони для косметики. Готові вироби не продаємо. Їх забирають з собою мешканці міста, які в нас їх і створюють.

Копнули глибше — до причини забруднень

Для чого все це було потрібно: ми побачили, що екосвідомість населення не на дуже високому рівні. Це пов’язано з тим, що ми не до кінця розуміємо проблему, з якою треба боротися. Наприклад, до пандемії коронавірусу люди не так часто мили руки й не приділяли аж такої уваги гігієні. А коли зіштовхнулися з цим, то почали це робити частіше. Так само й екологічна проблема. Вона є, але поки ми про неї мало знаємо. Багато хто чув, що десь далеко тануть льодовики, а ще десь є озоновий шар, який руйнується. Але ми не до кінця розуміємо, як це впливає на нас.

У нас немає сталої команди: постійними є ми з Іриною. Також у нас вже більш як рік працюють п’ять волонтерів, яких ми залучаємо до конкретних проєктів. Наприклад, Дмитро Долгих-Черниш займається напрямком збору органічних відходів, їх компостуванням та передачею на ферму. Залучаємо волонтерів і коли нам потрібна допомога із завантаженням машини, організацією певної діяльності тощо. Також вони допомагають нам фінансово. 

З часом ми з командою зрозуміли, що боремося з наслідками, а треба починати шукати причини. Ми дізналися про такий принцип як «Zero waste» (нуль відходів). Тобто, збір вторсировини є не найголовнішим — важливо пропагувати повторне використання. Тому ми почали займатися просвітницькою діяльністю спільно з працівниками інноваційного центру Promprylad.Renovation. Ми розповідали школярам, як можна зменшити надмірне споживання і не забруднювати довкілля побутовими відходами.

Волонтери у нас заробляють

Для того, щоб почати ці проєкти, ми частково залучали власні кошти, адміністрація інноваційного центру допомогла з контейнерами для збору відходів. Потім ми почали генерувати прибуток зі збору вторинної сировини, адже ми обслуговуємо офіси й беремо з них абонентську плату. І саме так ми вийшли на самоокупність проєкту. Ми маємо можливість залучати волонтерів і деяких з них винагороджуємо за їхню діяльність, адже іноді важко втримати хорошого фахівця.

Прибутки ми переважно витрачаємо на закупівлю обладнання, матеріалів і підтримку волонтерів. Прямого фінансування з грантових програм ми не отримували, але брали участь як партнери в деяких проєктах, з яких у нас залишалося обладнання — швейна машинка,  шредер та екструдер для переробки пластику. Інноваційний центр нас підтримує через надання 50% знижки на оренду приміщення через програму для соціальних підприємців.

Чекаємо гостей кожен «Чистий четвер»

Спільно з мешканцями Івано-Франківська в межах одного з фестивалів свідомого споживання ми розробили обладнання з переробки пластику за технологією нідерландського дизайнера Дейва Хаккенса. Він у вільному доступі надав усім охочим креслення, за якими можна зробити прилад для перероблення пластику, так званий шредер та екструдер. Тепер він у нас є, і всі містяни щочетверга можуть прийти до нас, працювати на ньому, перероблюючи пластикові флакони від побутової хімії на корисні вироби для дому, наприклад, вази, кашпо для квітів. Цей день ми називаємо «Чистий четвер».

Як правильно його використовувати, ми навчаємо під час безкоштовних лекцій і воркшопів. Хоча зараз працювати з пристроєм вони не можуть через обмеження на тлі пандемії. Але ми все ж проводимо невеличкі майстер-класи та частково навчаємо мешканців міста онлайн, щоправда, це не так ефективно. Завдяки наявному обладнанню ми змогли сформувати вже свідому громаду людей, яка регулярно приходить до нас та займається творчою переробкою.

Свій мінігород — нуль хімікатів

Влітку 2020 року ми вирішили рухатися далі — зайнятися вирощуванням харчових продуктів без шкідливих домішок. Домовилися з адміністрацією інноваційного центру Promprylad.Renovation, що будемо створювати на їхньому даху міський сад, куди кожен мешканець Івано-Франківська зможе прийти й попрацювати, виростити щось власними руками та взяти це з собою додому.

Ми збираємо харчові відходи з закладів харчування, компостуємо їх і на основі цього вирощуємо різні види овочевих культур: картоплю, буряк, редиску, моркву, духмяні трави. Проростають вони у маленьких контейнерах, які ми виставили на терасу. Коли потеплішає, ми хочемо продовжити цей проєкт, збільшивши площу. У нас є стійки гідропоніки, а хочемо зробити ще й грядки, щоб громада міста могла там працювати.

Колообіг ресурсів на одній території

Ми зараз охоплюємо формати вирощування локальної їжі та збір харчових відходів. Також збираємо вторинну сировину, яку віддаємо на переробку нашим партнерам. Ми працюємо за принципом циркулярної економіки — коли з певного ресурсу створюємо виріб, його використовуємо, а залишки переробляємо на новий матеріал. Так з’являється інший ресурс, з якого ми виробляємо ще один продукт. І так доти, доки ресурс не зникне.

Ми збираємо органічні відходи на території центру, віддаємо їх партнерам для компостування, потім цей компост забираємо і на ньому вирощуємо продукти які передаємо закладам харчування на заводі. Таким чином, ми робимо ресурсне коло на території замкнутого простору.

З бізнесом жилося простіше, але не повернусь

У 2021 році плануємо збільшити площу міського саду на даху, а впродовж 2021-2022 — відкрити в Івано-Франківську першу громадську сортувальну станцію. Це стане простором для екосвідомих людей, який об’єднає збір вторсировини, творчу переробку і майданчик для подій та просвітницької діяльності.

Я не шкодую, що залишив свій бізнес заради громадської діяльності. Хоча займатися нею виявилося складніше, ніж я уявляв. У бізнесі є вигода у двох сторін: покупець-продавець чи постачальник-закупівельник. Тут складніша ситуація, адже ми розуміємо, яка є вигода, але не можемо її помацати. Вплив на екологію завжди оцінити досить складно. Але я точно хочу продовжувати цю діяльність. Розумію, що це довготривалий процес, але від цього не менш важливий.