В Україні запустили запис до школи на блокчейні

Стартап зі Львова Chameleon Age створив технологію відтворення памʼяток, за допомогою якої можна відвідувати історичні замки.

Про це пише Liga.net.

Проєкт вже відновив Високий замок, Краківську браму у Львові та Хустський замок. Їх можна побачити у доповненій реальності на екрані смартфона чи планшета.

Як працює?

Співзасновник Chameleon Age Ігор Ковалишин розповідає, що вони роблять історично достовірні моделі: на реальному місці руїн, в реальному часі і в реальному просторі із залученням експертів.

«Ви наводите камеру телефона або планшета на зруйнований об’єкт. І через екран можете побачити, як він виглядав в період свого розквіту. Далі можна зробити знімок зі спорудою, поділитися ним у соціальних мережах. За поширення цих фото ви отримуєте монети. Завдяки їм вам відкривається додатковий унікальний контент», — пояснює Ковалишин.

Розробники використовують технологію доповненої реальності. Наприклад, якщо від храму Артеміди залишилася  одна єдина колона, то застосунок доповнює лише сам храм, а все середовище – погода, поверхня, небо – залишаються такими ж.

Читайте також: «Бандеру замовляють і школярі, і військові». Як волонтер Олег Божик створює бюсти видатних українців та популяризує історію

Технічний директор стартапу Денис Комисар розробив унікальну технологію, яка сантиметр за сантиметром допомагає відтворити кожен елемент руїн.

«Якщо там була зруйнована стіна, вона доповниться ідеально точно. І це викликає у людей неймовірні враження», — каже співзасновник стартапу.

Як виникла ідея?

Ідея стартапу Chameleon Age виникла у Ігоря Ковалишина ще на стику 2016-2017 років.

«Я дивився на YouTube конкурс. Один зі стартапів відновлював пам’ятки. І я подумав: “Чому б не зробити щось подібне у нас за допомогою технології доповненою реальності», – розповідає Ігор.

Тоді він навчався на історичному факультеті в Львівському університеті імені Івана Франка, тому цікавився цією темою ще зі шкільних років.

Він довго виношував ідею і за рік вперше презентував її на Стартап Депо у Львові.

«Презентація була жахлива. Люди не могли зрозуміти: “Як можна побачити Високий замок через телефон?”. Доводилося віджартовуватися. Я неправильно презентував – вони неправильно сприйняли», – згадує Ковалишин.

Читайте також: У Луцьку мурали «ожили» (ВІДЕО)

Поштовхом став конкурс стартапів при Львівській політехніці. Ковалишин виступив там з оновленою презентацією та посів друге місце.

IT-фахівці казали, що це неможливо

IT-фахівці, до яких звертався засновник, казали, що втілити цю ідею в життя нереально і така технологія буде доступна не раніше 2025 року.

«Якщо поставити песика на підлогу в доповненій реальності, то він глючить. Уявляєш, якщо ти цілий замок будуєш? Це неможливо», — так казали Ігорю ІТ-спеціалісти.

Інші IT-компанії ставили такий цінник, що Ігор змушений був відмовитися сам. Щоб заробити гроші, Ковалишин паралельно працював менеджером з продажу м’ясної продукції.

Лише у липні 2021 року йому вдалося знайти розробника, який зумів це реалізувати.

Це Денис Комисар, який став одним з співзасновників стартапу. Зараз він у Chameleon Age на посаді технічного директора.

«Це просто молодий Тоні Старк. Геній. Студент. Наша конкурентна перевага в тому, що ми працюємо трохи по-іншому ніж ринок. Це наш технологічний секрет», – каже про свого партнера Ковалишин.

Як знайшли гроші?

Знайти фінанси для стартапу було шаленою проблемою. Все, що мав Ігор Ковалишин, він інвестував в проєкт. 

Зараз третя частина грошей, вкладених у стартап, – кошти команди, ще дві третини – інвесторські.

Читайте також: Зроблено в Україні: як український бренд створює унікальні ремені і відновлює традиції гуцулів

«Нас підтримав Богдан Шерегій – голова благодійного фонду “Відродження. Замок Хуст”, один з найкращих  спеціалістів зі середньовічної фортифікації у східній Європі», – каже Ігор.

Він став третім співзасновником стартапу та його науковим директором. Богдан допомагає моделерам, художникам, створити максимально історично достовірну модель споруди.

Відтворили Високий замок

Першою локацією став Високий замок. Історик-стартапер мріє, щоб гості міста побачили на цьому місці щось цікавіше за шматок стіни.

Загалом зараз у  застосунку Chameleon Age доступні чотири споруди у Львові:

• Високий замок,
• Краківська брама,
• синагога «Золота Роза»,
• ратуша.

Крім цього були зроблені Хустський замок та Дикий сад, віртуальну прогулянку по якому минулого року можна було здійснити у Миколаєві.

Уявляєте, навіть миколаївці не знали, що у них у центрі міста є Дикий сад (залишки стародавнього кіммерійського поселення, яке існувало за 1200 років до нашої ери). Коли вводиш “Дикий сад”, тобі насамперед вибиває назву інтернет-провайдера. Наша мета – змінити це ставлення. Війна показує, що культурна спадщина, історія та традиції – це важливо. Треба вдихнути в ці пам’ятки нове життя, – розповідає історик.

Також Chameleon Age оцифрували артефакти цього музею та, щоб захистити інтелектуальну власність, перетворили їх на NFT. Таким чином кожен може ознайомитися з цими артефактами.

Як на стартап вплинула війна

Війна внесла дуже серйозні корективи в роботу стартапу.

«У січні ми запустили львівський маршрут, протестували продукт b2b. А 24 лютого зранку мене будить наш розробник, каже, що літають ракети і вертольоти у Гостомелі», – згадує Ковалишин.

Зберегти стартап допомогло те, що до війни ідею підтримав той самий Богдан Шерегій, який опікується Хустським замком – взяв його в управління і за ним доглядає.

Ми плануємо зробити в нашій аплікації розділ, де ви зможете побачити, як історичні споруди виглядали до війни і які вони зараз розбомблені

У планах – Колізей

Наразі технічні можливості стартапу дозволяють за місяць-два відтворити будь-яку легендарну пам’ятку в світі. Зараз команда працює над Колізеєм. Він готовий на 60% і скоро всі зможуть його побачити. Також зараз в роботі Низький замок у Львові.

«Ще одна розробка нашого СТО – тактильна рукавиця. Це зовсім інший рівень взаємодії. Ви берете предмет і відчуваєте, що щось тримаєте – його температуру або якісь фізичні властивості», – каже Ковалишин.

Нагадаємо, львівські лікарі вперше в Україні виконали операцію за допомогою методики віртуальної реальност.

Також українські розробники створили мобільний додаток, який дозволяє «ожити» книжкам.

Фото: facebook.com/ARChameleon.

Студенти Вінницького технічного фахового коледжу зі старих безперебійників для комп’ютерів збирають інвертори (пристрій, що може перетворити постійний струм на змінний – ШоТам) для Збройних сил України.

Про це заклад повідомив на фейсбук-сторінці.

Зазначається, що студенти вже зібрали і передали десяток таких пристроїв для захисників.

«Зі старих безперебійників для комп’ютерів наші студенти збирають інвертори з 12 на 220 V для ЗСУ», – розповідає викладач фізики у коледжі Олексій Грабенко.

У дописі зазначають, що потреба надзвичайно велика.

«Можливо в ваших коморах, у друзів чи знайомих ці безперебійники припадають пилом. Перетворіть їх на зброю проти кривавого ворога», — йдеться у повідомленні коледжу.

Читайте також: «Нас називали божевільними». Як відкрити бізнес під час війни і не прогоріти? Історії підприємців, яким вдалося

Тому усі охочі можуть приносити безперебійники у Вінницький технічний фаховий коледж у кабінет №306 (Хмельницьке шосе 91/2).

Нагадаємо, на Полтавщині волонтер виготовляє для укриттів бандеролавки та петлюростоли.

Також у Луцьку волонтер на «кавових лотах» з відомими людьми зібрав 2 млн грн для ЗСУ.

Фото: facebook.com/vtc1964.

Українські інженери виробничої компанія ELF-systems із Харкова створили безпілотник, що недоступний для ворожих РЕБ, пише dev.ua.

Дрон назвали «Ельф». Його основна мета — розвідувати дальні ворожі позиції і палити їх.

Розробники зазначають, що «Ельф» має високі показники з дальності, непомітності, виявлення координат РЕБ і створений, щоб замінити дорогі закордонні аналоги.

«Основні можливості нашої пташки: бути непомітним (на радарі він виглядає, як середній птах), а також виявляти ці радари», — кажуть у компанії.

Зазначається, що «Ельф» неодноразово вже працював по ворогу та проявив себе на відмінно. Відомо, що до війни ці БПЛА працювали в сільськогосподарській і геодезичній галузях.

Читайте також: «Незламним POHUY». Український бренд запустив лінійку одягу для поранених військових

Розробник дрона Денис Домовой розповідає, що апарат застосовується з розвідувальною метою та поєднує сучасний технічний функціонал і конкурентні характеристики за адекватною ціною.

Характеристики літального апарата

• Розмах крил: 2100 мм;
• Довжина 1120 мм;
• Політна маса: 6200 г;
• Корисне навантаження 2200 г;
• Швидкість польоту: 85 км/год;
• Швидкість максимальна: 140 км/год;
• Час у повітрі: до 120 хв;
• Дистанція роботи: до 150 км;
• Силова установа: ел. 1200 Вт;
• Робоча висота 800–1000 м;
• Практичний ліміт: 3500 м.

Також інженери відзначили, що БПЛА розроблений із застосуванням міцних і легких матеріалів.

Українські військові розповідають, що «Ельф» не боїться РЕБів, дуже тихий, швидко набирає висоту і зовсім непримхливий до умов зльоту/посадки.

«Усі ці фактори у своїй сукупності, роблять «Ельфа» потенційно одним із найцікавіших безпілотників для глибинної розвідки на ворожій території», – кажуть українські бійці.

Також військові дали поради і допомогли зробити цей безпілотник максимально пристосованим до використання у бойових умовах.

Нагадаємо, ЗСУ отримали сім зразків БПЛА українського виробництва.

Також військові інженери та волонтери з Донеччини розробили безпілотник «Інквізітор».

Фото: dev.ua; facebook.com/igor.cherniak.121.