Суспільство
Як полярники зимують на станції «Академік Вернадський» (ФОТО)
Українські полярники з передостанньої 24-ї експедиції Антон Омельченко та Тарас Білий розповіли, як зимували на станції «Академік Вернадський».
Про це пише Суспільне.
За словами Тараса Білого, зимівля на Арктичній станції для нього була першою в житті. Він працював метеорологом. Одна зміна чоловіка тривала добу.
«Щотри години метеоролог має відправляти до міжнародної бази даних інформацію, яку знімають наші датчики. Також метеорологи займаються вимірюванням озону», — розповів полярник.
Одна експедиція у полярників триває рік. Для того, щоб потрапити до Антарктиди чоловік відправляв заявку до антарктичного центру та проходив співбесіду на наявність необхідних навичок та знань. Усі члени експедиції також проходять спецкурс навчання та медичні тести, а також випробування у вигляді дороги.
«Ми летимо літаками з кількома пересадками і долітаємо до Чилі, міста Пунтаренас. Там проходимо карантин, сідаємо на судно, і за 4-6 днів долаємо протоку Дрейка і дістаємося до станції», – повідомив Тарас Білий.
Він зізнався, що найбільше полярники сумують за сонцем та сім’ями. З родинами науковці спілкуються через супутниковий інтернет, але він на станції обмежений. Окрім роботи полярники й відпочивають. На станції «Академік Вернадський» є паб, що залишився від англійців у спадок, куди періодично прибувають туристи. А ще полярники полюбляють спорт, наприклад, футбол, плавання в костюмах, тому що вода холодна, а також лижі.
Читайте також: Печиво замість знижок та інтер’єр із відходів. Як працює вінницька екокав’ярня PicNic
Тарас Білий також розповів, що українську станцію Академік Вернадський полюбили пернаті.
«Пінгвіни роблять гнізда і ти їх обійти не можеш, тому доводиться крізь ті гнізда доводиться обережно проходити. Можна отримати від пінгвінів і невдоволення їхнє. Вони можуть і покусати, і побити», – розповів метеоролог.
За час експедиції Тарас Білий здружився з одним птахом. Щодня його годував, їздив з ним рибалити. А одного разу птах поцупив телефон.
«Поклав я телефон, відвернувся. Повертаюсь все, він телефон схопив, полетів і викинув мій телефон. Я його посварив, сказав до мене не приходи. Або сидимо на кухні, за два дні кухар Наталя до мене підходить і каже: «Поглянь на свого друга». А він пробрався в компакторну, витягнув банку з-під шпротів, схожу на телефон, приніс мені цю банку і поклав», — згадує Тарас Білий.
Також серед учасників 24-ї експедиції був і Антон Омельченко. Чоловік працював механіком на станції. Вперше сім’я Омельченків підкорила Антарктиду у 1911-му. Тоді прадідусь Антона потрапив англійську експедицію як конюх. Пізніше до Антарктиди вирушив і дядько Антона. А згодом у 20-ту експедицію вирушив і сам Антон Омельченко. На своєму телефоні він зберігає фото, зроблені в експедиції. На них засніжені краєвиди, і селфі з пінгвіном.
Читайте також: З бурштином, тропічними фруктами чи травами: вісім українських виробників чаю
Полярник розповів, що в останні роки станцію модернізують — оновлюють обладнання, покращують логістику.
«Ми рухаємось у правильному напрямку. Якщо порівнювати з іншими станціями, то науковці у нас сильні. При належному фінансуванні ми можемо бути не те що не гіршими, а кращими», — сказав він.
Нині чоловіки продовжують працювати, як вони кажуть, на Великій Землі. Кажуть, що якщо буде можливість, то поїдуть в експедицію ще.
Нагадаємо, український співак випустив кліп і показав станцію полярників «Академік Вернадський».
Як ми повідомляли раніше, українські полярники в Антарктиді показали тюленя, який їм підняв настрій.
Усі фото: suspilne.media.
Суспільство
Михайло Ділок
директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.
Уся допомога є безкоштовною
Геннадій Іванюк
виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області
«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»
Марина Бушеленко
психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді
Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти
Коментарі
Суспільство
Реабілітація за світовими стандартами
- тренажерами для відновлення після мінно-вибухових травм;
- апаратами віртуальної реальності, що роблять реабілітацію цікавою завдяки гейміфікації;
- системами для точного оцінювання прогресу пацієнтів.
Коментарі