Суспільство
Як почати бізнес в підвалі: історія успіху ветерана
Екс-учасник АТО заснував підприємство з вирощування зелені на гідропоніці. Проект реалізував у рідному місті Запоріжжі. Працює разом зі своїм батьком та побратимом по службі в ЗСУ. Підприємство функціонує вже чотири місяці.
Читайте також: Під землею на Волині вирощують кілограмові цитрусові
На міні-фермі методом гідропоніки у виробничих обсягах вирощують цибулю. Підприємство обладнали в орендованому напівпідвальному приміщенні, розміром 50 м². Палети з розсадою розташовують на стелажах у два яруси. Для пророщення зелені використовують додаткове освітлення.
Зв’язатися з одним із власників міні-ферми, 27-річним Іллею Волошиним для інтерв’ю вдалося тільки з третьої спроби, пізнього вечора. Пояснює, що має ненормований робочий день.
“Доводиться працювати до сьомого поту, – сміється Ілля. – Усе залежить від замовлення. Можуть попросити на наступний день 30 кілограмів зелені нарізати. Сидиш до ночі – ріжеш. Оскільки немає великого досвіду – роботу ще не злагодили до кінця. Тому і процес не доведений до автоматизму. Доводиться багато фізично працювати”.
Читайте також: Чоловік відкопав під садибою на Закарпатті старовинний винний погріб
Приміщення під міні-ферму переобладнували разом з батьком та побратимом. З нуля довелося зробити стенди для розсади і повністю весь комплекс по обладнанню. Коли заїхали туди, там були лише підведені вода і світло. Решту робили своїми руками. З батьком і побратимом працюють разом: ріжуть, готують розсаду, саджають.
Зелені вдається зібрати від 30 до 40% від кількості посадкового матеріалу. Від висадженого обсягу це може бути від 10 до 50 кілограмів. Урожай, з моменту посадки, можна зібрати вже за 20 – 30 днів.
Робота нагадує “день сурка”, але мріяв про це на фронті
“Мій робочий день починається з кави. Робота інколи нагадує “день сурка”. Щоранку готуємо матеріали. Якщо є замовлення – ріжемо цибулю. І одразу висаджуємо новий матеріал. Ріжемо – саджаємо, саджаємо – ріжемо”, – сміється Ілля.
На фронті всі його думки були про те, чим займатися, коли повернеться додому. У зоні АТО служив три роки – з 2014 по 2017 рік. У 14 році вступив до батальйону особливого призначення “Січ”. Потім перейшов в добровольчий підрозділ “Карпатська Січ”, який включили до 93-ї бригади. Підписав контракт із ЗСУ. Продовжив службу. З війни повернувся з третьою групою інвалідності. Має технічну освіту.
Коли приїхав – одразу взявся за реалізацію проекту. Планував, як воно буде. Дякувати Богу, все вдалося. Деякою мірою, віра в самореалізацію допомогла бійцеві витримати жахи війни.
Читайте також: Бізнес із друзями – це можливо. Історія ветеранського СТО
Зі свого підприємства бізнесмен до бюджету щомісяця сплачує 5% від прибутку, на третій формі оподаткування.
Хобі батьків стало родинним бізнесом
“Зараз вирощуємо зелену цибулю. Продукція продається чудово. Маємо постійних покупців. Познайомилися з оптовиком, який закуповує нашу зелень для ресторанів Запоріжжя. Готуємо зелень і для дрібного опту”, – розповів бізнесмен.
Ідея відкрити такий бізнес прийшла кілька років тому. Коли Ілля ще служив у Збройних силах і перебував в зоні АТО. Приїхав у відпустку, з батьками сиділи, міркували над тим, чим займатися далі. Рішення прийшло спонтанно. Хоча батьки займалися подібним вирощуванням, але це було більше для себе, як розвага. Вирішили, що хобі можна перетворити на бізнес. Почали цікавитися, читати. Знайшли інформацію про метод гідропоніки. Взялися за втілення ідеї в життя.
За словами Іллі, коли починав нову справу – нічого не боявся. Мав досвід ведення бізнесу раніше. До подій на Майдані та війни, у Запоріжжі близько трьох років тримав кафе. Після початку бойових дій довелося свій заклад закрити та піти добровольцем на війну.
Міні-ферма має окупитися за два роки
Вкинули у виробництво немаленькі кошти. Виявилося, що у цьому бізнесі багато нюансів і немає такого, щоб за місяць-два він повністю себе окупив. Та за бізнес-планом, на рівень прибутковості мають вийти через два роки.
На розвиток міні-ферми підприємці отримали грант від міжнародної організації з міграції. Брали участь у програмі. Підприємцям пощастило, бо вдало захистили проєкт. Отримали 15 тисяч гривень. Ці гроші витратили на обладнання, освітлення. На той час вже не було грошей для його придбання. Цей грант виявився дуже вчасним.
“Я не прихильник того, щоб вичавлювати з усіх можливих програм гроші. Якщо влада має кошти – можуть допомогти тим, хто зараз цього більше потребує”, – переконаний бізнесмен.
Читайте також: Фермер з Нідерландів вклав у теплицю на Львівщині 600 000 євро
Міні-ферма споживає небагато. Щомісяця на зрошення йде до 3 кубів води. Коли цибуля виросла, всю воду зливають, миють обладнання і саджають по-новій. На електроенергію щомісяця витрачають до 400 гривень, оскільки для освітлення використовують Led-лампи.
Економлять на опаленні. Зараз в приміщенні стоїть буржуйка і пелети, виходить дешевше, ніж газ. Перепробували обігрівачі, але це виявився найкращий метод. На опалення щомісяця витрачають до 1000 гривень. Приміщення прогрівають один раз на день. Цього вистачає, тепло тримається. Температуру підтримують на рівні 18-20 градусів. Буває коригують, щоб було від 13 до 18 градусів. Усе залежить від того, наскільки швидке потрібне проростання зелені.
Продукція конкурентна, бо екологічно чиста
“Основна проблема, яка виникла з самого початку – не було достатніх навичок і досвіду ведення такої справи. Це значно важче, ніж можна прочитати в інтернеті. Проте з кожним місяцем процес стає все кращим, нам подобається”, – каже Ілля Волошин.
Зараз трьом підприємцям доводиться самостійно опановувати ще одну професію – агронома. Інформацію про те, як доглядати за рослинами – читають в інтернеті. Проблемні питання обговорюють на форумах.
Від традиційної посадки відмовилися. Гідропоніка дозволяє не перетворювати вирощування на сезонну роботу. Якість зелені не поступається великим тепличним комплексам.
Читайте також: Американець організував в українському селі органічну ферму
За його словами, перевага гідропоніки в тому, що зелень можна виростити без додаткових добрив. Продукція є конкурентною. Не використовують хімії. Виходить екологічно чисте. Методом гідропоніки, постійно підтоплюючи коріння – пророщують цибулю. Туди подається вода, яка насичує коріння, потім вона зливається. І так кожні 6 годин. Рослина отримує все необхідне для зростання, не гниє. Добрив додаткових не застосовують.
Меседж “усе вдасться” – запорука успіху
У планах підприємців – розширитися і перейти на свою територію. Спробують вирощувати нові види рослин. Незабаром почнуть експериментувати з м’ятою, потім з полуницею.
“Щоб налагодити власну справу – треба брати і робити. Не боятися. Не виходить – починайте знову. Поки не спробуєте – нічого не досягнете. Не варто думати про те, що щось піде не так, як запланував. Усе вдасться – це основний меседж, який треба нести”, – радить власник міні-ферми усім, хто хоче випробувати власні сили у веденні бізнесу.
Крім того, підприємці не забувають про своїх побратимів на передовій. Зв’язуються з волонтерами, коли залишається урожай цибулі. Передають зелень бійцям.
Як раніше повідомляв #ШоТам, ветеран АТО Максим Петрик заснував медовий кооператив Фронтмед. Колишній розвідник Андрій Дробіт вирощує ірландські троянди під Львовом. А екс-атовець Микола Стецьків зі Львівщини після служби вирішив вирощувати полуницю.
Суспільство
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Що змінюється для пасажирів?
Коментарі
Коментарі