Дмитро Гринь з Ладижина з радістю та гордістю оглядає свої володіння — довгі рівненькі рядки полуниці в теплицях. Минулого року він власноруч розвозив пахучу полуницю першим покупцям. Зараз у нього вже 7 теплиць і багато планів на розширення бізнесу під назвою Trueberry.
Як поїздка за кордон закохала його у полуницю та на що використав 81 тис. гривень гранту, Дмитро Гринь поділився із ШоТам.
Придумав бізнес на полуничному полі в Німеччині
Дмитро після школи вчився на інженера. Каже, можливостей було небагато, і жодна зі спеціальностей йому особливо не подобалася. На магістратурі подався на агронома. Під час навчання хлопець кілька разів їздив у Німеччину на практику у 2019 році — збирав полуницю. І це йому сподобалося настільки, що, повернувшись додому в Ладижин на Вінниччині, відкрив власний бізнес. Також пішов учитися далі, вже за спеціальністю до душі — «Садівництво. Городництво».
«За кордоном я працював і з полуницею, і з декоративними рослинами. Але мій вибір був саме за полуницею — це якось ближче до мене. З нею цікавіше — є більше різновидів. Мені так сподобалася ця атмосфера, коли на поле заходить група з 30 людей і збирає полуницю. Такий масштаб!» — пригадує Дмитро.
Дмитро Гринь в одній зі своїх теплиць для вирощування полуниці. Фото надав герой
Тепер Дмитрові 25 років, і він вирощує полуницю в теплицях на бабусиному городі. Спочатку робив усе власними силами і за власні кошти — перші дві теплиці у 2022 році ставити допомагав тато. Тоді висадили 1200 саджанців. Дмитро зізнається: не думав про те, що його полуничний бізнес може постраждати через війну. Дуже хотів спробувати вирощувати полуницю й покидати цю справу не збирається.
«Не варто боятися починати. Головне — перший крок, а там усе закрутиться», — впевнений Дмитро.
Полуницю Дмитро Гринь вирощує за голландським методом: формуються горбки, накриті плівкою. Фото надав герой
На кошти гранту спорудив ще 2 теплиці для пахучої полуниці
Тож разом з татом Дмитро й збирав перший урожай полуниці в травні 2023 року та розвозив її першим покупцям сам. Доставка безоплатна в межах міста — це така фішка бізнесу. З травня по червень кілограм ягід продавав по 300 гривень.
Складнощів вистачало, каже підприємець, та бажання працювати було більшим. Та тепер дещо б зробив інакше, наприклад, підживив би землю добривами перед тим, як висаджувати полуницю, а не так, як робить зараз (користується крапельним поливом). Усім початківцям у полуничному бізнесі Дмитро Гринь радить добре обирати постачальників, адже від цього залежить урожай. Це — найскладніше, адже результат такої покупки можна побачити значно пізніше, і виявиться, що вам продали не той сорт чи не тієї якості.
«Краще приїхати до них на виробництво й побачити, як усе працює. Просто по оголошенню обирати не раджу», — каже Дмитро Гринь.
Зібраний урожай полуниці з теплиць Дмитра Гриня готовий потрапити до своїх покупців. Фото надав герой
Підприємець розповідає: бюджет у нього був доволі обмежений, а хотілося досягати більшого. Дмитро подумав, що варто звернутися до міськради. Там йому грошей на полуничний бізнес не дали, але розповіли про інші шляхи — так молодий підприємець потрапив до Благодійного фонду «МХП — Громаді». Прийшов до їхнього офісу й дізнався про програми, також йому роздрукували заявку для ознайомлення.
Дмитро подав свій перший запит на грант через сайт фонду в травні 2023 року. Каже, бізнес-план створив легко, адже загуглив ціни на будівельні матеріали й прорахував бюджет. У червні виграв, а в липні грантові кошти вже були у Дмитра.
Дмитро Гринь на презентації свого бізнесу від «МХП — Громаді». Фото надав герой
На 81 000 гривень від фонду Дмитро спорудив ще 2 теплиці для пахучої полуниці. Та на цьому зупинятися не збирається — попереду ще багато можливостей, головне шукати їх.
«Найбільше в моїй роботі мені подобається те, що ніхто мені не вказує — я сам собі хазяїн. І, звісно, запах, коли заходиш у теплицю під час цвітіння полуниці чи в час урожаю», — ділиться молодий підприємець.
Які плани? Ще більше полуниці!
Зараз у Дмитра є 4 000 кущів полуниці різних сортів — усі вони з Італії. Серед них і ранні, і ремонтантні — такі, що дають плоди двічі на рік. Підприємець каже:
«Українські сорти полуниці також існують. Я хочу дійти й до них теж, щоб підтримати українських виробників».
Цьогоріч у Дмитра є підтримка тата та друга Назара, який допомагає із соцмережами. У новому сезоні врожайності планують додавати на кошички полуниці QR-коди з посиланням на сторінку бізнесу Trueberry, щоб більше людей дізналося про неї. Дмитро каже, що, можливо, мама теж долучиться й допоможе зі збором урожаю.
Частина теплиць, у яких Дмитро Гринь з Ладижина вирощує полуницю. Фото надав герой
Планів на розширення багато. Дмитро хоче податися на ще один грант від благодійного фонду «МХП — Громаді» й розглядає інші можливості. Нині шукає додаткову землю під полуницю, думає про оренду трактора та закупівлю додаткового обладнання.
А в «МХП — Громаді» стартував новий сезон конкурсу «Роби своє». Підприємці можуть отримати до 100 000 гривень на розвиток власної справи. Фонд планує підтримати до 80 ініціатив у 13 областях України. Заявки приймають за посиланням до 9 квітня 2024 року.
«Щороку конкурс «Роби своє» трансформується та пропонує підтримку все більшій кількості українців. Єдине, що завжди залишається незмінним — ми крок за кроком супроводжуємо підприємців на шляху до ведення стійкого локального бізнесу та завдяки цьому розвиваємо громади. Цьогоріч ми хочемо ще більше підтримати діяльність ветеранів і військових, завдяки яким сьогодні маємо можливість працювати та розвивати громади, аби там хотілося жити. Конкурс бізнес-ідей «Роби своє» — черговий доказ, що економіка розвивається, а мрії підприємців реалізуються, і цього року таких здійснених мрій буде ще більше», — говорить директорка Благодійного фонду «МХП — Громаді» Тетяна Волочай.
«МХП — Громаді» — український благодійний фонд, який почав свою діяльність 2015 року. Його головна місія — комплексний розвиток громад. Географія діяльності налічує 12 областей України, з яких понад 700 містечок і сіл. Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну фонд системно підтримує людей, які перебувають у регіонах бойових дій, українських захисників і рятувальників, громади, лікарні та пологові будинки, благодійні установи, які дбають про дітей-сиріт та літніх людей, а також людей, які через війну залишилися без дому та засобів для існування.
У Києві стартувала кампанія із збереження хвойних дерев у передноворічний період. Комунальні служби посилять охорону ялин, сосен, туй і ялівців за допомогою патрулювань і спеціальних хімічних обробок.
Захист дерев включає в себе оброблення репелентами. Він є безпечними для рослин, але у приміщенні виділяють неприємний запах. Крім того, будуть застосовувати клеєво-крейдяну суміш, яка дає дереву «брудний» вигляд. Оброблені зони будуть позначені попереджувальними табличками.
У Дарницькому районі Києва очистили озеро Зариваха, а незаконну дамбу, яка перекривала водойму, демонтували.
Як повідомляє Державна екологічна інспекція Столичного округу, інспектори отримали звернення про засмічення прибережної смуги. На місці вони побачили стихійне звалище, дамбу, зведену з мішків та шин, а також трубу, встановлену без дозволу.
Співробітники КП «Плесо» розчистили прибережну зону озера та демонтували незаконну конструкцію. Завдяки спільним зусиллям вдалося відновити природний вигляд прибережної території та покращити її екологічний стан.
Фото: Державна екологічна інспекція Столичного округу
Нагадаємо, що у столиці відкрили інсталяцію I’m fine, яку створили з пошкодженого обладнання звʼязку (ФОТО).
Українки Ольга Олефіренко та Ольга Руднєва увійшли до списку «100 жінок 2024 року» від BBC. Це перелік найвпливовіших жінок, які надихають та змінюють світ.
Ольга Олефіренко вирішила втілити мрію свого батька — створити ферму, проте перша спроба виявилася невдалою. Фінансові труднощі змусили її продати першу худобу.
Усе змінилося минулого року, коли Ольга склала бізнес-план і отримала фінансування від Українського фонду ветеранів. Цього разу вона зробила акцент на модернізації своєї ферми, використанні сучасних агротехнологій та створенні нових робочих місць.
Ольга Руднєва створила у Львові травматологічний центр Superhumans. Він спеціалізується на протезуванні кінцівок для ветеранів російсько-української війни. Центр також надає реабілітаційні послуги.
За перші два роки роботи понад тисяча людей отримали допомогу в Superhumans. Це стало важливим кроком у відновленні як фізичного, так і психологічного стану українських захисників.
Про премію «100 жінок року»
Проєкт «100 жінок» заснований у 2013 році.
Він звертає увагу на те, яким непростим був цей рік для жінок, і відзначає тих, хто завдяки своїй стійкості прагне до змін. Як і у попередні роки, проєкт приділяє особливу увагу зміні клімату, і отже, до списку увійшли жінки, які борються з наслідками кліматичної кризи та допомагають своїм громадам подолати її вплив та адаптуватися до нього.
Минулоріч до переліку потрапили письменниця Оксана Забужко, захисниця прав дітей Олена Розвадовська й експертка з клімату Ірина Ставчук.
Повний список найвпливовіших жінок року доступний на сайті BBC.
Нагадаємо, що у столиці відкрили інсталяцію I’m fine, яку створили з пошкодженого обладнання звʼязку (ФОТО).
Коментарі