Суспільство
Зіпсувала 300 літрів молока, поки навчилася робити бринзу. Як фермерка з Одещини здійснила мрію мати 100 кіз завдяки держпідтримці
Історії, які ми тут зібрали, є прикладом лідерства для підприємиць та активісток. Попри війну, ці жінки відкривають чи продовжують бізнес, волонтерять і мотивують волонтерити.
12 років тому Олена Дроздовська з Одещини побачила на сільському базарі козеня: малесеньке, біле, з милими вушками. Тоді вона не змогла пройти повз, а тепер у неї 100 кіз — і ще багато планів попереду.
Сімейний козиний бізнес жінка розвиває завдяки державній дотації та власній любові до тварин. Про те, як випасає кіз у будь-яку погоду й проходить 10 кілометрів, про чорну козу Сметану й омріяний маленький Прованс на Одещині Олена Дроздовська розповіла ШоТам.
Олена Дроздовська
Власниця сімейного фермерського господарства на Одещині.
Моє хобі переросло в заробіток
Мій будинок стоїть у центрі села Ясенове Друге, а за 20 метрів базар. 12 років тому одна жінка не могла продати біленьке козеня породи ламанча. Таке гарнюче те козеня! Я купила його для доньки, коли їй було 3 рочки. Донечка з козеням так і не гралася, а я викохала його. З тих пір кози у мене постійно. Працювала вчителькою зарубіжної літератури й української мови, і заробітку не вистачало, тож кізоньки та їхнє молоко виручали.
Потім захотіла робити щось більше й вирішила стати головою рідного села, і з другої спроби я таки це зробила. Та навіть під час цієї роботи мала 5 кіз. Так пропрацювала 5 років, а після реформи децентралізації ще рік була старостою.
Після звільнення вирішила більше часу присвячувати козам, тож зараз моє хобі переросло в заробіток. Молоко я не продаю, натомість роблю з нього бринзу — виходить екологічно чистий продукт.
Молочна продукція в селі — не новинка та не дефіцит, тому односельці не дуже активно купують у мене. Є декілька поціновувачів, але в основному продаю свої сири в Одесі на Привозі.
Коли починала, то не думала про проблеми козиного бізнесу чи що буде далі. Я захотіла та зробила — це такий мій девіз по життю. Але з божою поміччю і моєю цілеспрямованістю я вірила, що все вийде на 100%.
Як фермеру отримати державну допомогу
Свою справу я зареєструвала в листопаді 2021 року. Знайшла інформацію, що коли відкриваєш сімейне фермерське господарство, то держава може допомагати грішми — йшлося про 1000 гривень на одну козу. Тож я оформила 60 кізочок, відповідно держава дала 60 тисяч гривень. На ці кошти закупила їжу для кіз, частково залишила на покупку молодняка. У 2022 та 2023 роках такі програми були закриті, але я чула, що у 2024 році їх мають відновити. Стежити за можливостями для аграріїв можна на порталі Державного аграрного реєстру (ДАР).
Різнобарв’я кізочок на фермі
Моя ферма розташована в сусідньому селі Гвоздавка Друга. Мене по-дружньому пустили на територію вцілілої колгоспної ферми, тож за оренду не плачу. Тут є достатньо просторі приміщення та велика територія для випасання моїх кізоньок.
На початку в мене було 25 дійних кіз, а всього 60 голів молодняка. За 2 роки вже маю 100 кіз, і 80 з них дійних на весну буде. У моєму стаді є чотири породи кіз: зааненські, ламанча, нубієчки й альпієчки. Кожна з них особлива, має свої переваги й недоліка. Наприклад, зааненські дають більше молока, але воно менш жирне, а нубієчки навпаки — молоко від них більш жирне, але його менше. Мої кози на м’ясо не йдуть, бо таких тваринок нереально забивати — вони ж як діти малесенькі! Тому мої кізоньки тільки молоко дають.
Не у всіх 100 кіз є клички, бо вони не даються просто так — дивимося, який характер, і так підбираємо.
Але десь 40 кізоньок мають чудові імена: Няша, Фієста, Краля, Бусюся, Адріана, Мотя, Маланка тощо. Маю Сметану — це чорна коза, одна з тих, яких мені привезли з Миколаєва, бо вони страждали через обстріли. Та я їх не лише за кличками розрізняю, а й за вименем — отак вони йдуть, і я безпомилково скажу, яка то коза.
Я не зоотехнік і не закінчувала ветеринарного, в моїй сім’ї кіз ніколи не було. Всього вчилася сама. Думаю, що перш за все має бути саме любов до цих тварин, бо кізонька не така проста, як здається: і в лікуванні, і в поведінці.
З господарством справляюся майже одна, бо поки не можу дозволити собі найняти робітника. Тож дою сама, електропастух випасає, а родина допомагає з сінокосом.
Війна й кози
Війна прийшла неочікувано для мене, моїх кізочок і всієї України. Вона порушила мої плани на розвиток справи, бо в березні 2022 я мала отримати від держави позику — мільйон гривень на розвиток сироварні. За 10 років я б мала віддати цю суму, та я готова була ризикнути й створити нову справу. Так я б могла надати робочі місця односельцям.
Таке страшне слово «війна» всіх нас змусило об’єднатися, діяти по-іншому й допомагати. Тож подумала: чим я можу допомогти військовим? Звісно, своїм продуктом! Коли приїздили волонтери, моя бринза була й на першій лінії — я її у відеречках засолювала та передавала.
Мої кози постраждали від війни: стали тихі, а деякі втратили малят. У перші два тижні погано їли. Зараз уже звикли, хоча коли є прильоти в області, то вони відчувають: прищулюють вушка, присідають.
Тоді зрозуміла, що кізоньки не лише дають смачні продукти, а й проявляють силу духу та витримку. Кормів було обмаль, і тому я щодня, незважаючи на хуртовини, дощ чи мороз, ішла раненько й пасла своїх кізоньок.
Проходила й 10 кілометрів на день — це добре для здоров’я. Для мене кози — і заробіток, і антистрес. На початку вторгнення вони допомогли не втратити себе та відновитися через працю.
Мрії, цілі й школа сиру
Молочний продукт, який найкраще в мене виходить — бринза. Я, мабуть, і з заплющеними очима її зроблю. Та це не було одразу — мабуть, літрів 300 молока зіпсувала, поки навчилася.
Є в мене мрія — варити тверді сири. Пробувала робити качотту, лавандовий сир 3-місячної витримки, сулугуні, моцарелу. Також хочу витяжні сири навчитися робити — для цього багато читала й шукала курси в Україні. У нас є Школа сиру Тетяни Дядечко — там можна пройти курси онлайн. Цьогоріч я не потрапила на програму, але все попереду.
Коли в людини є мрія, вона перетворюється на ціль. Я мріяла про кізочок — вони в мене є, а тепер у мене ціль — створити сироварню та робити лавандовий сир.
Лаванду я вже посадила, тут навіть можна зробити маленький Прованс на Одещині. А ще територія дозволяє зробити полонину: тут є й гори, і яри, і вода. Можна висадити смереки, сосни, і в зимовий період створити такий чудовий край.
Постійно шукаю можливостей для козиного бізнесу, подаюся на конкурси та гранти. Я хочу, щоб люди знали — це все реально. Завдяки державним програмам я отримувала і селітру, наприклад. Можливостей є багато, тож продовжую заповнювати заявки.
Не бійтеся свої мрії втілювати в життя. Коли робиш перший крок, якась невидима сила веде тебе вперед. Вірю, що все це можна робити тільки з любов’ю, тому любімо одне одного й насолоджуймося тим, що ми українці.
Увечері 21 квітня мешканці Сумської області могли спостерігати рідкісне для України природне явище — полярне сяйво.
Про це повідомили в Сумському обласному центрі з гідрометеорології.
Полярне сяйво виникає внаслідок взаємодії заряджених частинок сонячного вітру з магнітним полем Землі. У результаті ці частинки потрапляють в атмосферу та збуджують молекули газів, що й спричиняє характерне світіння.
Такі явища зазвичай можна побачити в приполярних регіонах, однак під час сильної сонячної активності полярне сяйво іноді з’являється і на ширших географічних широтах, зокрема в північних областях України.
Читайте також: Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво
Нагадаємо, що UAnimals запустили власну платформу із лекціями задля допомоги тваринам.
Фото: Анастасія Братуха
Громадська організація UAnimals представила нову платформу «Балачка» — серію мінілекцій на різноманітні теми. Усі кошти з цього проєкту активісти використовуватимуть для допомоги тваринам.
Про це повідомили в UAnimals.
Що додали на платформу
На платформі вже доступні 14 лекцій з таких тем: креатив, бізнес, мистецтво, історія, сексуальна освіта, штучний інтелект, харчування, жестова мова для собак, керування часом, вивчення англійської тощо.
Тривалість лекцій — від 10 до 40 хвилин. Кожну доповнює бонусне відео з добіркою «Топ-5» від спікера.
До проєкту долучилися:
- підприємець Андрій Федорів;
- комік Василь Байдак;
- військовий та письменник Остап Українець;
- засновники гурту Tember Blanche;
- лікарі, експерти з ІТ, прав дитини та інші експерти.
Переглянути доступні лекції можна за посиланням. Для цього потрібно зробити благодійний внесок від 200 гривень. Після оплати лекцію можна буде переглянути в особистому кабінеті протягом трьох місяців.
Читайте також: У Чорнобильському заповіднику зафіксували рекордне стадо оленів шляхетних (ФОТО)
«Ми вирішили створити платформу, яка буде водночас корисною і людям, і тваринам. Лекторів обирали так, щоб охопити максимум різнопланових сфер, і саме тих, чиї “балачки” самі залюбки послухаємо. Більшість лекцій ніяк не стосуються теми тварин, але кожна з них – рятує тварин. Адже всі отримані гроші підуть на допомогу тваринам, постраждалим від війни», — зазначив засновник UAnimals Олександр Тодорчук.
Про UAnimals
Організація UAnimals з 2016 року пропагує гуманне ставлення до тварин і захищає їх від експлуатації та знущань. Після початку повномасштабного вторгнення UAnimals рятує домашніх, диких та свійських тварин від війни.
За цей час команда UAnimals вивезла з-під обстрілів близько 7 тисяч тварин, підтримала відбудову понад 24 притулків, роздала тисячу тонн корму та стерилізувала понад 43 тисяч безпритульних тварин. Наразі спільнота фонду налічує близько трьох тисяч волонтерів.
Нагадаємо, що прикордонники врятували лебедя, який заблукав біля позицій на Херсонщині (ВІДЕО).
Раніше ми писали, що UAnimals запустили найкоротшу рекламу із зірками задля допомоги тваринам (ВІДЕО).
Фото обкладинки: UAnimals
На позиціях Херсонського прикордонного загону військові допомогли лебедю, який збився з курсу. Птах потрапив у траншею та був дезорієнтованим і виснаженим.
Про це повідомили ДПСУ.
Прикордонники обережно дістали лебедя та переконалися, що він не має поранень. Після короткого відпочинку його перенесли до найближчої водойми.
Птахові вдалося відновити сили, а згодом він продовжив політ.
Читайте також: Українці біля «Вернадського» зафіксували рідкісну в Антарктиці єгипетську чаплю (ФОТО)
Нагадаємо, що український ветеран пробіг на протезі всі шість найбільших маратонів світу (ФОТО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка ДПСУ
