Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Дрони і фотопастки допомагають жмеринським лісникам ловити браконьєрів

Опубліковано

Для більш ефективної роботи лісівників та мисливствознавців у держпідприємстві “Жмеринський лісгосп” застосовують сучасну техніку.

Жмеринські лісівники ловлять браконьєрів технологіями. Встановили по всьому лісу фотопастки. Вони реагують на рух і миттєво фіксують правопорушника.

Читайте також: Енергетична ферма на Тернопіллі позбавила селян газової залежності

 

Усі фото одразу надходять на мобільні телефони лісової команди. Лісівники одразу отримують координати порушника. Ведуть стеження з висоти 800 метрів – втекти неможливо!

Фотопастки працюють навіть вночі. Окрім правопорушників камери відстежують і лісових жителів. Це допомагає стежити за їхньою міграцією. Усі браконьєри тепер оминають Жмеринський ліс.


Реклама

Суспільство

У столиці відкрили бронзову мініскульптуру «Київська гривня»

Опубліковано

У Києві відкрили 31-шу бронзову мініскульптурку проєкту «Шукай», присвячену київській гривні.

Про це ШоТам повідомили ініціатори проєкту.

Нова скульптурка встановлена за адресою вул. Володимирська, 2 – на фасаді Національного музею історії України.

 

Це злиток у формі ромбовидного шестикутника – як на логотипі Національного банку України.

У Києві гривні відливали зі срібла, вага була 160 грамів.

Цими грошима користувалися у так званий безмонетний період майже тисячу років тому.

«За дві гривні можна було купити коня. Це була настільки надійна валюта, що багаті люди накопичували в ній свій капітал. І звідси прикмета – коли знайдете нашу скульптурку, потріть її на фінансову удачу», – розповіла Юлія Бевзенко, автора проєкту «Шукай».

Читайте також: «Забрав у дітей котлети й дав нагетси». Як Євген Клопотенко замінює радянське меню у школах

Прикмета скульптурки: Мене потреш – гривню збережеш.

Найбільша в Україні колекція гривень київського типу зберігається у Національному музеї історії України.

«Гривневі злитки – це були фактично перші гроші, які ходили на території України. І тому на їх честь названа сучасна національна валюта. Першим це питання підняв Михайло Грушевський. Він же був істориком. І коли створювали УНР, гроші він запропонував назвати гривнями», – розповіла Зінаїда Зразюк, завідувачка сектору нумізматики Національного музею Історії України.

Читайте такожЛуцька вишиванка підкорює світ. Як бренд «Укргламур» одягає в українське Європу та Америку

Кожен злиток київської гривні оригінальний. Формочки для них були одноразовими. Головним завданням майстра було зберегти форму і стандартну вагу. Гривня проєкту «Шукай» виготовлена за подібним методом, як оригінали.

«Я так відливаю зараз всі наші скульптурки. Воскову модель занурюю в рідку кераміку, роблю таких 8 шарів. Усе це сохне 3-4 дні. Після цього віск виплавляється з форми і на його місце заливається метал (у нашому випадку це бронза)», – роз’яснив скульптор проєкту Юрій Білявський.

Бронзова гривня увійшла у серію мініскульптурок «Шукай», присвячених символам Києва. Їх наразі вже 31: мініатюрна котлета по-київськи, київський каштан, золота туфелька Сержа Лифаря, гелікоптер Сікорського, велосипедист, київське сухе варення, київський слоник та інші.

Читайте також: Old Khata Project: як дві містянки подорожують селами у пошуках давніх хат

Нагадаємо, Посольство Італії подарувало Києву скульптуру ДНК-молекули.

Як ми повідомляли раніше, в Ужгороді відкрили унікальну мініскульптурку «Дикий Захід Баффало Білла».

Усі фото проєкту «Шукай».

Читати далі

Суспільство

Українські спецпризначенці показали евакуацію гелікоптером (ВІДЕО)

Опубліковано

На одному з полігонів у районі проведення операції Об’єднаних сил триває вишкіл підрозділу Сил спеціальних операцій ЗС України.

Про це пише АрміяІнформ.

За інформацією, відбувається тактико-спеціальне навчання, де спецпризначенці відпрацьовують елемент «наліт».

 

Групу спеціального призначення ділять на дві підгрупи.

Перша прибуває у визначений район на авто. Відпрацьовує знищення умовного противника. У процесі навчання отримує ввідну — поранення військовослужбовця.

Тоді гелікоптером прибуває друга підгрупа, яка виконує десантування безпарашутним способом, допомагає першій підгрупі знищити сили умовного противника й евакуювати пораненого.

Заключний і найважливіший елемент навчання – евакуація повітряним шляхом всієї групи і важкопораненого, меддопомогу якому на борту гелікоптера під час польоту надає медик групи.

Тактико-спеціальне навчання відбувається в умовах, максимально наближених до бойових.

Читайте такожСкайдайвинг для екстремалів: де в Україні можна стрибнути з парашутом і скільки це коштує

Під час навчання використовують лише бойові боєприпаси і засоби мінування й підриву. Такі заняття проводять щотижня. Відпрацьовують усі елементи, які можуть використовувати підрозділи Сил спеціального призначення під час виконання бойових завдань.

Спецпризначенці кажуть, що рівень підготовки їхнього підрозділу наразі на максимальному рівні.

Читайте також«Забрав у дітей котлети й дав нагетси». Як Євген Клопотенко замінює радянське меню у школах

Нагадаємо, у зоні ООС визначили кращий артилерійський розрахунок.

Як ми повідомляли раніше, українські спецпризначенці тренувалися стрибати із конвертопланів Osprey.

Головне фото: armyinform.com.ua.

Читати далі

Суспільство

Як фундація DEJURE реформує українське правосуддя: результати за липень

Опубліковано

Юридичний відділ Фундації DEJURE за липень домігся покарання для кількох недоброчесних суддів.

Про це Фундація повідомила на своєму сайті.  

Зокрема, юристи DEJURE у липні 2021 року підготували та внесли на розгляд Вищої ради правосуддя 21 скаргу на суддів, 5 з яких лягли в основу дисциплінарних проваджень.

 

Крім цього, трьох суддів було покарано за дисциплінарні проступки за скаргами нашого юридичного відділу.

Так, серед покараних суддів:

  • Усатов Дмитро Дмитрович, суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області. Суддя скоїв ДТП у нетверезому стані та тікав від правоохоронців. ВРП прийняла рішення звільнити суддю з посади.
  • Грищенко Ірина Олексіївна, суддя Дзержинського районного суду міста Харкова. Була затримана за одержання хабара. ВРП вирішила звільнити суддю з посади.
  • Бакай Іванна Анатоліївна, суддя Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області. Суддя закривала справи за 130 статтею КУпАП (водіння у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння) через малозначність. Тобто, зазначала, що таке водіння не несло небезпеки для суспільства, і звільняла водіїв-п’яниць від відповідальності. ВРП застосувала щодо судді догану з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.

Читайте також: Old Khata Project: як дві містянки подорожують селами у пошуках давніх хат

Також юристи DEJURE подали до НАЗК заяву про конфлікт інтересів Павла Вовка під час розгляду ним судової справи, а також виграли 5 позовів, серед яких три судові справи у Великій Палаті Верховного Суду проти ВРП:

  • Суд визнав протиправною відмову ВРП надати протокол засідання ВРП та перелік документів, які ВРП отримала при перевірці кандидатури Ступак.
  • Суд визнав протиправним те, що ВРП не оприлюднила свої рішення у формі відкритих даних на офіційному вебсайті та Єдиному державному вебпорталі відкритих даних в строк, визначений законодавством.
  • Суд визнав протиправною відмову ВРП надати список її нормативно-правових актів на запит.

Окрім того, юристи виграли судову справу проти Конституційного Суду України. Апеляційний суд визнав незаконною відмову КСУ надати інформацію на запит, яка містилася у протоколах зборів суддів.

Також виграли судову справу проти Пенсійного Фонду України, який відмовився надавати інформацію про розмір довічного утримання суддів.

Довідка

За 2020-2021 роки юристи Фундації DEJURE подали 241 дисциплінарну скаргу на суддів, за якими наразі відкрито 39 дисциплінарних проваджень і покарано 12 суддів. Окрім того, наша команда подала 38 позовів до ВРП, ОАСКу, Конституційного Суду України щодо порушення доступу до публічної інформації, з яких наразі виграно 21 справу. Верховний Суд двічі визнавав незаконними окремі норми Регламенту ВРП, які обмежували доступ до дисциплінарних проваджень.

Про Фундіцію

Фундація DEJURE — це аналітичний центр прямої дії, створений у 2016 році для сприяння розвитку правовладдя (верховенства права) та реформ у сфері правосуддя в Україні.

У назві організації — перші літери слів DEMOCRACY, JUSTICE, REFORMS, з яких складається поняття DE JURE, латиною — «згідно з правом». Це відображає нашу філософію: справжня демократія в Україні можлива тільки з дієвим правосуддям, шлях до якого лежить через структурні реформи.

Місією організації є доброчесна, незалежна та професійна судова влада, якій довіряє суспільство.

Нагадаємо, в Україні оголосили конкурс грантів «Розвиток діалогу з владою».

Як ми повідомляли раніше, українські COVID-сертифікати в «Дії» пройшли технічне оцінювання в Євросоюзі.

Головне фото: dejure.foundation.

Читати далі