Вигідне задоволення. Як Славутич перетворює витратну соціальну інфраструктуру на енергоефективну

Закриття Чорнобильської АЕС перетворило соціальну інфраструктуру Славутича із предмету гордості на джерело великих витрат. На неї йшла майже третина бюджету міста. Однак протягом багатьох років Славутич наполегливо скорочує свої енерговитрати без шкоди для соціальної сфери.

Славутич – наймолодше місто України. Його заснували після катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції. Сюди переселили працівників, що продовжували обслуговувати три вцілілих енергоблоки підприємства.

Водночас це місто стало символом солідарності із постраждалими внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Перші квартали звели у рекордно короткий термін – трохи більше, ніж за рік. Над цим працювали декілька будівельних команд із різних країн (тоді ще республік СРСР): Азербайджану, Вірменії, Грузії, Естонії, Латвії, Литви, Росії та, власне, України.

Кожна країна, кожна бригада привозили свої найкращі архітектурні проєкти. Загалом архітектори, які планували майбутнє місто, застосували новий підхід. Наприклад, більше приділяли уваги створенню публічних просторів, культурних споруд, зон активного відпочинку і занять спортом, збереженню дерев у місті. Тому Славутич не схожий на інші радянські міста, що будували навіть за десять років до того.

Однак архітектори міста не в усьому відмовилися від радянських принципів будування.

“У більшості українських міст, зокрема і у Славутичі, соціальна інфраструктура спланована за проєктами 1960-1980-их років. Тоді мало хто замислювався над заощаджуванням енергії у будівлях”, – розповів заступник міського голови Славутича Віктор Шевченко говорить про невиправдано велику площу будівель цієї сфери.

За його словами, розвинена соціальна інфраструктура стала особливістю і гордістю Славутича. Коли у 2000 році остаточно закрилася Чорнобильська АЕС, місто пережило короткотермінове скорочення населення. Але невдовзі його кількість знову почала зростати. Комфортність Славутича є одним із факторів цього.

Читайте також: Як містечко на Івано-Франківщині здивувало Європу енергоефективними досягненнями

“До 2000 року більшість цих об’єктів утримували за рахунок прибутку Чорнобильської АЕС. Але коли на ній припинили виробляти електроенергію, всі будівлі соціальної інфраструктури передали до комунальної власності”, – Віктор Шевченко розповідає, що у перші роки утримання 29 соціальних об’єктів обходилися міському бюджету майже у 30% усіх видатків.

До енергоефективності за планом

Цього року на баланс Славутицької міської ради перейшов ще один соціальний об’єкт – лікарняне містечко. Однак у місті впевнені, що зможуть без труднощів утримувати і його. Адже вже протягом багатьох років тут реалізують проєкти з енергомодернізації.

Ще 2007 року Славутич увійшов до числа засновників Асоціації енергоефективних міст України. За два роки Славутицька міська рада долучилася до програми Європейського Союзу «Угода мерів щодо клімату та енергії» і прийняла План дій із сталого енергетичного розвитку на десятиліття вперед. Славутич мав зменшити споживання енергії та скоротити викиди CO₂ не менш, ніж на 29%, у порівнянні із 2000 роком.

“План дій досить амбітний: набір кроків сягав 140 мільйонів гривень, а бюджет розвитку міста – в середньому 9-12 мільйонів гривень. Самостійно виконати його, виключно за місцеві гроші, було складно. Тому Славутич шукав інші джерела фінансування”, – Віктор Шевченко розповідає, що місто постійно брало участь у малих і великих міжнародних програмах енергомодернізації від ЄС та корпорації NEFCO.

Шанс на наймасштабнішу в історії міста енергомодернізацію з’явився у Славутича 2014 року. Тоді ЄС оголосив конкурс Демонстраційних проєктів серед міст – підписантів Угоди мерів. Європейські партнери були готові взяти на себе не більше 80% витрат на реалізацію. Заявка Славутича влаштувала їх. Місто мало виконати енергомодернізаційний проєкт на 926 тисяч євро (більше 27 мільйонів гривень). Із них місцевий бюджет сплачував лише 204 тисячі євро (більше 6 мільйонів гривень).

“Спершу ми створили систему енергоменеджменту, під’єднали до автоматичного контролю за витратами енергії всі комунальні установи міста. Із них визначили дві із найбільшими витратами: дитячий садочок №1 “Калинка” та школа № 2. Вони споживали щороку більше 240 кВт на квадратний метр. Це клас «F» за міжнародною класифікацією”, – Віктор Шевченко говорить, що цей показник не найнижчий на шкалі. Але він змушує замислитися, що об’єкт треба модернізувати.

Тож в обидвох установах провели ідентичні ремонти:

• повністю замінили старі вікна та двері на нові металопластикові;
• утеплили зовнішні стіни мінеральною ватою, а фундамент – на 1,5 метри в глибину піносклом;
• встановили нові автоматичні вентиляційні системи та системи рекуперації (дозволяють індивідуально регулювати температуру у кожній кімнаті);
• встановили індивідуальні теплові пункти (автоматично регулюють температуру у будівлі, відповідно до зміни погодних умов назовні).

“Коли у школі встановлювали вікна, то на це навіть місцеві майстри приходили дивитися. Вони особливі – між склопакетами є спеціальна плівка, що краще утримує тепло. Майстри казали, що такого немає навіть у найбагатших будинках Славутича. Тепер пропонують своїм клієнтам”, – пригадує одна із менеджерок проєкту Наталія Гантімурова.

За її словами, багато технічних деталей модернізації були новинкою як для підрядників, так і для місцевих жителів: чи то утеплення цоколя чи вирівнювання вікняних відкосів не гіпсокартоном (може привести до появи плісняви), а цементом і штукатуркою. Однак такими були вимоги ЄС до проєкту. Такими стали стандарти для всіх комунальних закладів міста.

Читайте також: Зекономити на опаленні вдвічі! Як це вдалось Вознесенську?

Модернізацію дитячого садочка №1 та школи № 2 у Славутичі завершили 2018 року. У місті порахували результати цих робіт. У перший після утеплення опалювальний сезон на цих об’єктах спожили на 44,2% менше тепла і скоротили викиди CO₂ на 33,9%, ніж минулого року. Завдяки цьому міський бюджет заощадив 938 тисяч гривень.

Наталія Гантімурова каже, що на цьому проєкт модернізації цих двох об’єктів не завершений. На заощаджені під час його реалізації кошти вже змогли замінити систему внутрішнього освітлення на більше економну. Також міська рада готує документацію для заміни даху над школою № 2. Лише так утеплення буде повноцінним.

Працюючи на випередження

Демонстраційний проект у рамках Угоди мерів у Славутичі не обмежився лише енергомодернізацією двох закладів освіти. Віктор Шевченко говорить, що міській раді також було важливо формувати енергетичну та кліматичну свідомість славутичан.

“Ми всі бачимо прогнози та тенденції: марно сподіватися на здешевшання носіїв енергії. Тому всіляко заохочуємо власників приміщень скорочувати енергоспоживання. Це можна робити навіть не витрачаючи коштів на модернізацію: потрібно просто змінювати звички у використанні енергії”, – говорить заступник міського голови Славутича.

Тим славутичанам, які бажають інвестувати в енергоефективність своїх осель, Славутицька міська рада готова допомагати. Із бюджету міста можуть компенсувати 10% вартості кредиту, взятого на енергомодернізацію будівель. Вже більше 200 жителів скористалися програмою, загалом отримавши майже 300 тисяч гривень компенсації.

“Але найбільш ефективна робота у нас із дітьми. Дорослі бачать платіжки, рахують гроші – вони інакше ставляться до всіх заходів. Але діти у Славутичі вже вчаться сучасним принципам споживання енергії та екології. Вони вже вважають це нормою життя. І розповідають про це батькам”, – Віктор Шевченко розповідає про останній компонент Демонстраційного проєкту.

Він каже, що завдяки роботі із дітьми Славутич отримає нові можливості до скорочення енергоспоживання у майбутньому. Для них знімали телевізійні передачі. Школярів водили на екскурсії на водоканал, котельні, щоби вони розуміли, скільки місто насправді споживає ресурсів. Із ними проводили ігрові заняття: вчили сортувати сміття, майстрували сонячні батареї.

Також під час реалізації Демонстраційного проєкту Славутицька міська рада створила департамент енергоменеджменту. Він діятиме і після завершення цієї програми. Його завдання – залучати інвестиції у проєкти енергоефективності, проводити енергомоніторинг та енергоаудит, а також проводити контроль за провадженням енергетичних ініціатив. І його робота вже дає результати.

Читайте також: Як Нововолинськ відмовляється від вугілля і стає енергетично незалежним

За роки виконання Плану дій із сталого енергетичного розвитку, Славутич скоротив викиди CO₂ на 31% і споживання енергії – на 42,5%, у порівнянні з 2000 роком, перевиконавши свої зобов’язання. Загалом від часу, коли на утримання місту передали всі будівлі соціальної інфраструктури, на їх енергомодернізацію залучили більше 45 мільйонів гривень. Загалом за ці роки місто отримало більше 1,3 мільярдів гривень капіталовкладень у сферу енергоефективності.

Сьогодні у Славутичі модернізують ще два заклади освіти, коштами кредиту від NEFCO на суму більше 8 мільйонів гривень. На території міськради споруджують дві теплові електростанції, які віддаватимуть теплову енергію у загальноміські мережі. Славутич передав підрядникам 50 гектарів землі для будівництва сонячної електростанції потужністю у 20 МВт. Місто не зупиняється на досягнутому.

Автор тексту та фото: Михайло Драпак