Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Економіка

Вигідне задоволення. Як Славутич перетворює витратну соціальну інфраструктуру на енергоефективну

Опубліковано

Закриття Чорнобильської АЕС перетворило соціальну інфраструктуру Славутича із предмету гордості на джерело великих витрат. На неї йшла майже третина бюджету міста. Однак протягом багатьох років Славутич наполегливо скорочує свої енерговитрати без шкоди для соціальної сфери.

Славутич – наймолодше місто України. Його заснували після катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції. Сюди переселили працівників, що продовжували обслуговувати три вцілілих енергоблоки підприємства.

Водночас це місто стало символом солідарності із постраждалими внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Перші квартали звели у рекордно короткий термін – трохи більше, ніж за рік. Над цим працювали декілька будівельних команд із різних країн (тоді ще республік СРСР): Азербайджану, Вірменії, Грузії, Естонії, Латвії, Литви, Росії та, власне, України.

Кожна країна, кожна бригада привозили свої найкращі архітектурні проєкти. Загалом архітектори, які планували майбутнє місто, застосували новий підхід. Наприклад, більше приділяли уваги створенню публічних просторів, культурних споруд, зон активного відпочинку і занять спортом, збереженню дерев у місті. Тому Славутич не схожий на інші радянські міста, що будували навіть за десять років до того.

Однак архітектори міста не в усьому відмовилися від радянських принципів будування.

“У більшості українських міст, зокрема і у Славутичі, соціальна інфраструктура спланована за проєктами 1960-1980-их років. Тоді мало хто замислювався над заощаджуванням енергії у будівлях”, – розповів заступник міського голови Славутича Віктор Шевченко говорить про невиправдано велику площу будівель цієї сфери.

За його словами, розвинена соціальна інфраструктура стала особливістю і гордістю Славутича. Коли у 2000 році остаточно закрилася Чорнобильська АЕС, місто пережило короткотермінове скорочення населення. Але невдовзі його кількість знову почала зростати. Комфортність Славутича є одним із факторів цього.

Читайте також: Як містечко на Івано-Франківщині здивувало Європу енергоефективними досягненнями

“До 2000 року більшість цих об’єктів утримували за рахунок прибутку Чорнобильської АЕС. Але коли на ній припинили виробляти електроенергію, всі будівлі соціальної інфраструктури передали до комунальної власності”, – Віктор Шевченко розповідає, що у перші роки утримання 29 соціальних об’єктів обходилися міському бюджету майже у 30% усіх видатків.

До енергоефективності за планом

Цього року на баланс Славутицької міської ради перейшов ще один соціальний об’єкт – лікарняне містечко. Однак у місті впевнені, що зможуть без труднощів утримувати і його. Адже вже протягом багатьох років тут реалізують проєкти з енергомодернізації.

Ще 2007 року Славутич увійшов до числа засновників Асоціації енергоефективних міст України. За два роки Славутицька міська рада долучилася до програми Європейського Союзу «Угода мерів щодо клімату та енергії» і прийняла План дій із сталого енергетичного розвитку на десятиліття вперед. Славутич мав зменшити споживання енергії та скоротити викиди CO2 не менш, ніж на 29%, у порівнянні із 2000 роком.

“План дій досить амбітний: набір кроків сягав 140 мільйонів гривень, а бюджет розвитку міста – в середньому 9-12 мільйонів гривень. Самостійно виконати його, виключно за місцеві гроші, було складно. Тому Славутич шукав інші джерела фінансування”, – Віктор Шевченко розповідає, що місто постійно брало участь у малих і великих міжнародних програмах енергомодернізації від ЄС та корпорації NEFCO.

Шанс на наймасштабнішу в історії міста енергомодернізацію з’явився у Славутича 2014 року. Тоді ЄС оголосив конкурс Демонстраційних проєктів серед міст – підписантів Угоди мерів. Європейські партнери були готові взяти на себе не більше 80% витрат на реалізацію. Заявка Славутича влаштувала їх. Місто мало виконати енергомодернізаційний проєкт на 926 тисяч євро (більше 27 мільйонів гривень). Із них місцевий бюджет сплачував лише 204 тисячі євро (більше 6 мільйонів гривень).

“Спершу ми створили систему енергоменеджменту, під’єднали до автоматичного контролю за витратами енергії всі комунальні установи міста. Із них визначили дві із найбільшими витратами: дитячий садочок №1 “Калинка” та школа № 2. Вони споживали щороку більше 240 кВт на квадратний метр. Це клас «F» за міжнародною класифікацією”, – Віктор Шевченко говорить, що цей показник не найнижчий на шкалі. Але він змушує замислитися, що об’єкт треба модернізувати.

Тож в обидвох установах провели ідентичні ремонти:

  • повністю замінили старі вікна та двері на нові металопластикові;
  • утеплили зовнішні стіни мінеральною ватою, а фундамент – на 1,5 метри в глибину піносклом;
  • встановили нові автоматичні вентиляційні системи та системи рекуперації (дозволяють індивідуально регулювати температуру у кожній кімнаті);
  • встановили індивідуальні теплові пункти (автоматично регулюють температуру у будівлі, відповідно до зміни погодних умов назовні).

“Коли у школі встановлювали вікна, то на це навіть місцеві майстри приходили дивитися. Вони особливі – між склопакетами є спеціальна плівка, що краще утримує тепло. Майстри казали, що такого немає навіть у найбагатших будинках Славутича. Тепер пропонують своїм клієнтам”, – пригадує одна із менеджерок проєкту Наталія Гантімурова.

За її словами, багато технічних деталей модернізації були новинкою як для підрядників, так і для місцевих жителів: чи то утеплення цоколя чи вирівнювання вікняних відкосів не гіпсокартоном (може привести до появи плісняви), а цементом і штукатуркою. Однак такими були вимоги ЄС до проєкту. Такими стали стандарти для всіх комунальних закладів міста.

Читайте також: Зекономити на опаленні вдвічі! Як це вдалось Вознесенську?

Модернізацію дитячого садочка №1 та школи № 2 у Славутичі завершили 2018 року. У місті порахували результати цих робіт. У перший після утеплення опалювальний сезон на цих об’єктах спожили на 44,2% менше тепла і скоротили викиди CO2 на 33,9%, ніж минулого року. Завдяки цьому міський бюджет заощадив 938 тисяч гривень.

Наталія Гантімурова каже, що на цьому проєкт модернізації цих двох об’єктів не завершений. На заощаджені під час його реалізації кошти вже змогли замінити систему внутрішнього освітлення на більше економну. Також міська рада готує документацію для заміни даху над школою № 2. Лише так утеплення буде повноцінним.

Працюючи на випередження

Демонстраційний проект у рамках Угоди мерів у Славутичі не обмежився лише енергомодернізацією двох закладів освіти. Віктор Шевченко говорить, що міській раді також було важливо формувати енергетичну та кліматичну свідомість славутичан.

“Ми всі бачимо прогнози та тенденції: марно сподіватися на здешевшання носіїв енергії. Тому всіляко заохочуємо власників приміщень скорочувати енергоспоживання. Це можна робити навіть не витрачаючи коштів на модернізацію: потрібно просто змінювати звички у використанні енергії”, – говорить заступник міського голови Славутича.

Тим славутичанам, які бажають інвестувати в енергоефективність своїх осель, Славутицька міська рада готова допомагати. Із бюджету міста можуть компенсувати 10% вартості кредиту, взятого на енергомодернізацію будівель. Вже більше 200 жителів скористалися програмою, загалом отримавши майже 300 тисяч гривень компенсації.

“Але найбільш ефективна робота у нас із дітьми. Дорослі бачать платіжки, рахують гроші – вони інакше ставляться до всіх заходів. Але діти у Славутичі вже вчаться сучасним принципам споживання енергії та екології. Вони вже вважають це нормою життя. І розповідають про це батькам”, – Віктор Шевченко розповідає про останній компонент Демонстраційного проєкту.

Він каже, що завдяки роботі із дітьми Славутич отримає нові можливості до скорочення енергоспоживання у майбутньому. Для них знімали телевізійні передачі. Школярів водили на екскурсії на водоканал, котельні, щоби вони розуміли, скільки місто насправді споживає ресурсів. Із ними проводили ігрові заняття: вчили сортувати сміття, майстрували сонячні батареї.

Також під час реалізації Демонстраційного проєкту Славутицька міська рада створила департамент енергоменеджменту. Він діятиме і після завершення цієї програми. Його завдання – залучати інвестиції у проєкти енергоефективності, проводити енергомоніторинг та енергоаудит, а також проводити контроль за провадженням енергетичних ініціатив. І його робота вже дає результати.

Читайте також: Як Нововолинськ відмовляється від вугілля і стає енергетично незалежним

За роки виконання Плану дій із сталого енергетичного розвитку, Славутич скоротив викиди CO2 на 31% і споживання енергії – на 42,5%, у порівнянні з 2000 роком, перевиконавши свої зобов’язання. Загалом від часу, коли на утримання місту передали всі будівлі соціальної інфраструктури, на їх енергомодернізацію залучили більше 45 мільйонів гривень. Загалом за ці роки місто отримало більше 1,3 мільярдів гривень капіталовкладень у сферу енергоефективності.

Сьогодні у Славутичі модернізують ще два заклади освіти, коштами кредиту від NEFCO на суму більше 8 мільйонів гривень. На території міськради споруджують дві теплові електростанції, які віддаватимуть теплову енергію у загальноміські мережі. Славутич передав підрядникам 50 гектарів землі для будівництва сонячної електростанції потужністю у 20 МВт. Місто не зупиняється на досягнутому.

Автор тексту та фото: Михайло Драпак

Економіка

Проклали 60 метрів тунелю: як триває будівництво столичного метро на Виноградар (ФОТО)

Опубліковано

У Києві будівництво метро на Виноградар не припиняється ні на день. Як розповіли у КМДА, роботи тривають одночасно на 6-ти будівельних майданчиках.

Тунелепрохідницький комплекс, за допомогою якого прокладають тунелі метро на Виноградар, рухається вперед від станції «Мостицька» у напрямку станції «Сирець», де фінішує майже через 1,3 км. Наразі проводиться проходка так званого правого тунелю – з Виноградаря в центр. 

Читайте також: Буде 5 станцій: якими вулицями прокладуть метро на Троєщину в Києві

Як прокладають тунель метро

Як повідомив заступник голови КМДА Олександр Густєлєв, на сьогодні тунелепрохідницький комплекс пройшов 60 м. Проте вже незабаром, завдяки монтажу всіх технологічних візків, комплекс набере свою максимальну швидкість і проходитиме під землею близько 200 м у місяць.

«Паралельно з роботою тунелепрохідницького комплексу триває будівництво правого перегінного тунелю в напрямку від Виноградаря до Сирця. Дільниця облаштування обертових тупиків станції «Проспект Правди» готується до розширення на південь – на територію майбутнього аварійного виходу зі станції. А на будівельному майданчику, де триває зведення електричної підстанції «Мостицької», бетонують стіни тунелів і саму підстанцію. Будівельники вже приступили до бетонування західної стіни (східну майже повністю забетоновано). Також практично завершено бетонування перекриттів внутрішніх приміщень, монтаж арматурного каркасу стін і роботи з гідроізоляції західної стіни котловану», – зазначив Олександр Густєлєв.

Нагадаємо, що дві нові станції метро – «Мостицька» і «Проспект Правди» – перевозитимуть до 90 тисяч пасажирів за добу. Довжина ділянки метро між цими двома станціями становитиме 3,7 кілометри.

Фото: kyivcity.gov.ua

Читати далі

Економіка

Повна модернізація і власний флот: стало відомо, які зміни чекають на порт у Херсоні

Опубліковано

На Херсонський порт чекають масштабні зміни. Компанія RISOIL S.A, яка отримала його в концесію, має намір провести масштабну реконструкцію об’єкта і тримати власний флот.

Про це на конференції Grain Ukraine 2020. Limited Edition розповів співзасновник і директор компанії Шота Хаджішвілі, інформує Elevatorist.

«Ми плануємо знести увесь мотлох, ці склади, сараї румунського будівництва минулого століття. Хочемо зробити актив маленьким компактним портом. Що стосується флоту, то ми націлені не так на його покупку, як на будівництво. Так, дорого, але якщо це стане масовою інвестицією, то ціна знизиться. Адже у нас простоюють суднобудівні потужності, які могли б спокійно будувати баржі. Забули про судна, тут ми фактично втратили галузь, але баржі точно здатні будувати», – поділився планами Шота Хаджішвілі.

Читайте також: Ще один український порт планують передати в концесію: що відомо

Про концесію

Нагадаємо, концесія — договір про передачу природних багатств, підприємств, інших господарських об’єктів, що належать державі чи територіальній громаді, в тимчасову експлуатацію іншим державам, іноземним фірмам, приватним особам.

Концесіонер — суб’єкт підприємницької діяльності, який на підставі договору отримав концесію.

Фото: infoindustria.com.ua

Читати далі

Економіка

У Маріуполі відремонтували тротуари (ФОТО)

Опубліковано

У Маріуполі на вулиці Куїнджі капітально відремонтували тротуари протяжністю майже 1,5 км.

Про це повідомили у пресслужбі міської ради.

Крім того, встановлено дві зупинки громадського транспорту і LED-освітлення.

Ремонтні роботи на ділянці стартували торік. Нові тротуари мають скошені бордюри, що дозволяють комфортно пересуватися людям з інвалідністю. Уздовж пішохідних зон встановлені урни для сміття і лави очікування.

Також змонтовано 64 світлодіодних світильника. На ділянці, де розташований пішохідний перехід, встановлено спеціальний світильник з асиметричною оптикою. Завдяки цьому, вулиці будуть світлими, а місто отримає економію.

Читайте також“В інтернаті мені забороняли вступати до вишу – і я втекла”. Як біглянці з ДНР вдалось отримати вищу освіту та престижну роботу в “Кока-Кола”

Вартість реконструкції тротуарів – понад 10 млн грн. На павільйони очікування було виділено 1 млн грн. Більш 390 тис грн пішли на модернізацію освітлення.

Читайте також7000$ та виклик від Родрігеса: як це знімати фільм із людиною з ДЦП у головній ролі

Нагадаємо, почали основний етап ремонтних робіт на розв’язці Полтава-Олександрія.

Як ми повідомляли раніше, у Хмельницькому збудували з нуля і відкрили для транспорту нову магістраль.

Усі фото: mariupolrada.gov.ua.

Читати далі

Економіка

Шафран на експорт: у Херсоні фермери вирощують дорогу спецію

Опубліковано

На Херсонщині фермери Віталій та Тетяня Шакало у смт Любимівка мають плани консолідувати об’єми спеції у партію для експорту.

Про це пише Agravery.

Зазначається, що Віталій Шакало один з перших в Україні почав вирощувати цю культуру на 5 сотках, а тепер він вже має біля 2 тисяч послідовників, які також вирощують шафран на теренах України.

«На 15 сотках землі можна зібрати 2 кг шафрану. Грам спеції ми не продаємо дешевше ніж по $5, частіше по $6,5−7,5. У найближчих наших планах сертифікація продукції „Шафран Любимівський“. Завдяки проекту ми знайшли своїх клієнтів на посадковий матеріал, ми допомагаємо іншим учасникам проекту з технологією вирощування», – розповів Шакало.

Читайте також“В інтернаті мені забороняли вступати до вишу – і я втекла”. Як біглянці з ДНР вдалось отримати вищу освіту та престижну роботу в “Кока-Кола”

За словами фермера, у найближчих планах консолідувати об’єми спеції у партію для експорту.

«Разом з учасниками проекту думаємо про кооперацію у подальшому, треба готувати документи для експорту та виходити на міжнародний ринок», – підкреслив Віталій Шакало.

Читайте також: Як зробити бізнес на фрешах з… пшениці (ВІДЕО)

Нагадаємо, фермер вирощує на Львівщині трюфелі і чорні горіхи: скільки він заробляє.

Як им повідомляли раніше, український виробник молочних продуктів вийшов на 15 нових експортних ринків.

Головне фото: agravery.com.

Читати далі
Суспільство28 хв. тому

На дорогах Кропивницького встановили комплекс автоматичної фіксації порушень ПДР

Економіка58 хв. тому

Проклали 60 метрів тунелю: як триває будівництво столичного метро на Виноградар (ФОТО)

Суспільство1 годину тому

У Черкасах відновлюють драмтеатр, який знищила пожежа

Технології2 години тому

Міноборони прийняло на озброєння нову “вибухову” розробку

Технології2 години тому

Розробники додатку “Дія” запустили бета-тестування цифрового свідоцтва про народження

Суспільство3 години тому

В Україні планують запровадити безкоштовні послуги супроводу вагітності

Суспільство3 години тому

На Франківщині медики отримали 7 нових “швидких” для боротьби з коронавірусом

Суспільство4 години тому

Український анімаційний серіал відібрали до участі в одному з найбільших форумів Європи

Економіка4 години тому

Повна модернізація і власний флот: стало відомо, які зміни чекають на порт у Херсоні

Суспільство5 години тому

Біля відомого курорту на Львівщині за 13 млн грн облаштують туристичну інфраструктуру

Суспільство5 години тому

Соцмережі VS Книги. Як українську молодь закохують у літературу

Суспільство5 години тому

Дорожники завершили ремонт найскладнішої ділянки проспекту Степана Бандери у Києві (ФОТО)

Суспільство14 години тому

Київський бронетанковий завод передав армії партію БТР-80

Суспільство15 години тому

Як прикордонники брали участь в антитерористичних навчаннях (ВІДЕО)

Суспільство16 години тому

Київ відмовляється від знезараження води хлором

Суспільство3 дні тому

Як волонтер самотужки перетворив село на казку (ВІДЕО)

Суспільство3 дні тому

Як зробити бізнес на фрешах з… пшениці (ВІДЕО)

Суспільство3 дні тому

Як священник сам пече хліб і роздає нужденним (ВІДЕО)

Суспільство3 дні тому

Обираємо пальта від українських виробників (ВІДЕО)

Суспільство3 дні тому

Як український пенсіонер продав майно і став яхтсменом (ВІДЕО)

Суспільство4 дні тому

Полтавець створив власну копію Tesla (ВІДЕО)

Суспільство4 дні тому

У Львові влаштували спецоперацію зі спасіння дерева: чому воно особливе (ВІДЕО)

Суспільство4 дні тому

Де купатись восени: найкращі термальні озера України (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Як українські книжки-вімельбухи для дітей завойовують ринок (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Студент-історик проводить безкоштовні екскурсії на підтримку рідного міста (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Як батько зробив доньці самокат із електродвигуна (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Як на Вінниччині люди з інвалідністю вирощують квіти, зелень та овочі (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Як виглядатиме новий бібліохаб на Нивках в Києві (ФОТО)

Суспільство1 тиждень тому

На Закарпатті ферма милосердя готує щодня по 1000 обідів для нужденних (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Як ветеран розпочав бізнес у перший день повернення з війни (ВІДЕО)

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.