Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Економіка

Вигідне задоволення. Як Славутич перетворює витратну соціальну інфраструктуру на енергоефективну

Опубліковано

01.08.2019

Закриття Чорнобильської АЕС перетворило соціальну інфраструктуру Славутича із предмету гордості на джерело великих витрат. На неї йшла майже третина бюджету міста. Однак протягом багатьох років Славутич наполегливо скорочує свої енерговитрати без шкоди для соціальної сфери.

Славутич – наймолодше місто України. Його заснували після катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції. Сюди переселили працівників, що продовжували обслуговувати три вцілілих енергоблоки підприємства.

Водночас це місто стало символом солідарності із постраждалими внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Перші квартали звели у рекордно короткий термін – трохи більше, ніж за рік. Над цим працювали декілька будівельних команд із різних країн (тоді ще республік СРСР): Азербайджану, Вірменії, Грузії, Естонії, Латвії, Литви, Росії та, власне, України.

Кожна країна, кожна бригада привозили свої найкращі архітектурні проєкти. Загалом архітектори, які планували майбутнє місто, застосували новий підхід. Наприклад, більше приділяли уваги створенню публічних просторів, культурних споруд, зон активного відпочинку і занять спортом, збереженню дерев у місті. Тому Славутич не схожий на інші радянські міста, що будували навіть за десять років до того.

Однак архітектори міста не в усьому відмовилися від радянських принципів будування.

“У більшості українських міст, зокрема і у Славутичі, соціальна інфраструктура спланована за проєктами 1960-1980-их років. Тоді мало хто замислювався над заощаджуванням енергії у будівлях”, – розповів заступник міського голови Славутича Віктор Шевченко говорить про невиправдано велику площу будівель цієї сфери.

За його словами, розвинена соціальна інфраструктура стала особливістю і гордістю Славутича. Коли у 2000 році остаточно закрилася Чорнобильська АЕС, місто пережило короткотермінове скорочення населення. Але невдовзі його кількість знову почала зростати. Комфортність Славутича є одним із факторів цього.

Читайте також: Як містечко на Івано-Франківщині здивувало Європу енергоефективними досягненнями

“До 2000 року більшість цих об’єктів утримували за рахунок прибутку Чорнобильської АЕС. Але коли на ній припинили виробляти електроенергію, всі будівлі соціальної інфраструктури передали до комунальної власності”, – Віктор Шевченко розповідає, що у перші роки утримання 29 соціальних об’єктів обходилися міському бюджету майже у 30% усіх видатків.

До енергоефективності за планом

Цього року на баланс Славутицької міської ради перейшов ще один соціальний об’єкт – лікарняне містечко. Однак у місті впевнені, що зможуть без труднощів утримувати і його. Адже вже протягом багатьох років тут реалізують проєкти з енергомодернізації.

Ще 2007 року Славутич увійшов до числа засновників Асоціації енергоефективних міст України. За два роки Славутицька міська рада долучилася до програми Європейського Союзу «Угода мерів щодо клімату та енергії» і прийняла План дій із сталого енергетичного розвитку на десятиліття вперед. Славутич мав зменшити споживання енергії та скоротити викиди CO2 не менш, ніж на 29%, у порівнянні із 2000 роком.

“План дій досить амбітний: набір кроків сягав 140 мільйонів гривень, а бюджет розвитку міста – в середньому 9-12 мільйонів гривень. Самостійно виконати його, виключно за місцеві гроші, було складно. Тому Славутич шукав інші джерела фінансування”, – Віктор Шевченко розповідає, що місто постійно брало участь у малих і великих міжнародних програмах енергомодернізації від ЄС та корпорації NEFCO.

Шанс на наймасштабнішу в історії міста енергомодернізацію з’явився у Славутича 2014 року. Тоді ЄС оголосив конкурс Демонстраційних проєктів серед міст – підписантів Угоди мерів. Європейські партнери були готові взяти на себе не більше 80% витрат на реалізацію. Заявка Славутича влаштувала їх. Місто мало виконати енергомодернізаційний проєкт на 926 тисяч євро (більше 27 мільйонів гривень). Із них місцевий бюджет сплачував лише 204 тисячі євро (більше 6 мільйонів гривень).

“Спершу ми створили систему енергоменеджменту, під’єднали до автоматичного контролю за витратами енергії всі комунальні установи міста. Із них визначили дві із найбільшими витратами: дитячий садочок №1 “Калинка” та школа № 2. Вони споживали щороку більше 240 кВт на квадратний метр. Це клас «F» за міжнародною класифікацією”, – Віктор Шевченко говорить, що цей показник не найнижчий на шкалі. Але він змушує замислитися, що об’єкт треба модернізувати.

Тож в обидвох установах провели ідентичні ремонти:

  • повністю замінили старі вікна та двері на нові металопластикові;
  • утеплили зовнішні стіни мінеральною ватою, а фундамент – на 1,5 метри в глибину піносклом;
  • встановили нові автоматичні вентиляційні системи та системи рекуперації (дозволяють індивідуально регулювати температуру у кожній кімнаті);
  • встановили індивідуальні теплові пункти (автоматично регулюють температуру у будівлі, відповідно до зміни погодних умов назовні).

“Коли у школі встановлювали вікна, то на це навіть місцеві майстри приходили дивитися. Вони особливі – між склопакетами є спеціальна плівка, що краще утримує тепло. Майстри казали, що такого немає навіть у найбагатших будинках Славутича. Тепер пропонують своїм клієнтам”, – пригадує одна із менеджерок проєкту Наталія Гантімурова.

За її словами, багато технічних деталей модернізації були новинкою як для підрядників, так і для місцевих жителів: чи то утеплення цоколя чи вирівнювання вікняних відкосів не гіпсокартоном (може привести до появи плісняви), а цементом і штукатуркою. Однак такими були вимоги ЄС до проєкту. Такими стали стандарти для всіх комунальних закладів міста.

Читайте також: Зекономити на опаленні вдвічі! Як це вдалось Вознесенську?

Модернізацію дитячого садочка №1 та школи № 2 у Славутичі завершили 2018 року. У місті порахували результати цих робіт. У перший після утеплення опалювальний сезон на цих об’єктах спожили на 44,2% менше тепла і скоротили викиди CO2 на 33,9%, ніж минулого року. Завдяки цьому міський бюджет заощадив 938 тисяч гривень.

Наталія Гантімурова каже, що на цьому проєкт модернізації цих двох об’єктів не завершений. На заощаджені під час його реалізації кошти вже змогли замінити систему внутрішнього освітлення на більше економну. Також міська рада готує документацію для заміни даху над школою № 2. Лише так утеплення буде повноцінним.

Працюючи на випередження

Демонстраційний проект у рамках Угоди мерів у Славутичі не обмежився лише енергомодернізацією двох закладів освіти. Віктор Шевченко говорить, що міській раді також було важливо формувати енергетичну та кліматичну свідомість славутичан.

“Ми всі бачимо прогнози та тенденції: марно сподіватися на здешевшання носіїв енергії. Тому всіляко заохочуємо власників приміщень скорочувати енергоспоживання. Це можна робити навіть не витрачаючи коштів на модернізацію: потрібно просто змінювати звички у використанні енергії”, – говорить заступник міського голови Славутича.

Тим славутичанам, які бажають інвестувати в енергоефективність своїх осель, Славутицька міська рада готова допомагати. Із бюджету міста можуть компенсувати 10% вартості кредиту, взятого на енергомодернізацію будівель. Вже більше 200 жителів скористалися програмою, загалом отримавши майже 300 тисяч гривень компенсації.

“Але найбільш ефективна робота у нас із дітьми. Дорослі бачать платіжки, рахують гроші – вони інакше ставляться до всіх заходів. Але діти у Славутичі вже вчаться сучасним принципам споживання енергії та екології. Вони вже вважають це нормою життя. І розповідають про це батькам”, – Віктор Шевченко розповідає про останній компонент Демонстраційного проєкту.

Він каже, що завдяки роботі із дітьми Славутич отримає нові можливості до скорочення енергоспоживання у майбутньому. Для них знімали телевізійні передачі. Школярів водили на екскурсії на водоканал, котельні, щоби вони розуміли, скільки місто насправді споживає ресурсів. Із ними проводили ігрові заняття: вчили сортувати сміття, майстрували сонячні батареї.

Також під час реалізації Демонстраційного проєкту Славутицька міська рада створила департамент енергоменеджменту. Він діятиме і після завершення цієї програми. Його завдання – залучати інвестиції у проєкти енергоефективності, проводити енергомоніторинг та енергоаудит, а також проводити контроль за провадженням енергетичних ініціатив. І його робота вже дає результати.

Читайте також: Як Нововолинськ відмовляється від вугілля і стає енергетично незалежним

За роки виконання Плану дій із сталого енергетичного розвитку, Славутич скоротив викиди CO2 на 31% і споживання енергії – на 42,5%, у порівнянні з 2000 роком, перевиконавши свої зобов’язання. Загалом від часу, коли на утримання місту передали всі будівлі соціальної інфраструктури, на їх енергомодернізацію залучили більше 45 мільйонів гривень. Загалом за ці роки місто отримало більше 1,3 мільярдів гривень капіталовкладень у сферу енергоефективності.

Сьогодні у Славутичі модернізують ще два заклади освіти, коштами кредиту від NEFCO на суму більше 8 мільйонів гривень. На території міськради споруджують дві теплові електростанції, які віддаватимуть теплову енергію у загальноміські мережі. Славутич передав підрядникам 50 гектарів землі для будівництва сонячної електростанції потужністю у 20 МВт. Місто не зупиняється на досягнутому.

Автор тексту та фото: Михайло Драпак

Економіка

В Україні ввели в експлуатацію нову газову свердловину

Опубліковано

«Укргазвидобування» ввело в експлуатацію нову свердловину на Шосейній площі в Харківській області. Про це повідомляє пресслужба організації.

Як зазначається, її добовий дебіт після проведення операції з гідравлічного розриву пласта (ГРП) збільшився у понад 20 разів і склав 121 тис. м3 газу.

«Це нова ділянка надр із перспективними ресурсами близько 9 млрд кубометрів газу. Ми провели сейсморозвідувальні роботи, визначили перспективи та почали її розбурювати. Звісно, одна така площа не зробить прориву у видобутку газу в масштабах країни. Проте робота на десятках подібних спеціальних дозволів дає відчутний результат, який дозволяє нам утримувати досягнутий рівень видобутку газу. Високий дебіт цієї свердловини підтверджує, що інвестиції в буріння навіть на виснажених або невеликих площах, в поєднанні з сучасними методами інтенсифікації, можуть бути економічно обґрунтованими», – прокоментував Андрій Фаворов, директор з інтегрованого газового бізнесу Нафтогазу України.

Читайте також: В Україні відновлюють виробництво медичного кисню через коронавірус

Добовий дебіт після буріння становив близько 5 тис. м3 блакитного палива. Після проведення операції з ГРП дебіт зріс до 121 тис. м3 на добу. Роботи з ГРП виконувало ТОВ «Сервіс Ойл», дочірнє підприємство ВО «Белоруснефть».

У планах компанії до 2022 року пробурити ще кілька розвідувальних та експлуатаційних свердловин, а також побудувати установку комплексної підготовки газу.

Читати далі

Економіка

Органічні кавуни з Херсонщини експортуватимуть до Великої Британії

Опубліковано

Фермерське господарство з Херсонської області отримало запит на імпорт органічних кавунів до Великої Британії. Про це повідомляє agro-yug.com.ua з посиланням на Херсонщина 24.

Зазначається, що у лютому представники господарства «Лиманське», який вирощує органічні кавуни в Херсонській області, брали участь в міжнародній виставці BIOFACH 2020. Нещодавно вони отримали кілька пропозицій щодо експорту своєї солодкої продукції до Великобританії.

«Завоювати європейського покупця дуже важко: високі вимоги до якості, сертифікації, упаковці. Нашим виробникам ще треба багато працювати над створенням товарного вигляду, щоб витримати світову конкуренцію», – прокоментував керівник господарства Олександр Бритвин.

Читайте також: Херсонський кавун отримав власний логотип

«Я експортував органічні кавуни і знаю, скільки багато треба зробити підготовчої роботи. Наші працівники вже багато зробили для цієї амбітної мети, а саме: розробили і замовили тару, отримали органічний сертифікат на землю», – повідомив Бритвин.

Читати далі

Економіка

Українське підприємство виробляє 13 видів напоїв з гарбузового соку

Опубліковано

Підприємство “Спориш”, яке спеціалізується на виготовленні безалкогольних напоїв та смузі, завоювало соком з гарбуза чи не всю Україну.

Комерційний директор підприємства Людмила Денисюк розповіла, що гарбузи для соків вони купують, передає “Агробізнес сьогодні” з посиланням на SEEDS.

«Ми знайшли підприємство у Житомирській області, яке вирощує гарбузи і почали з ними співпрацю з минулого року. Ми почали своє виробництво тільки у вересні. Провели з колегами дегустації майбутньої продукції і дійшли висновку, що саме гарбуз – продукт майбутнього», – зауважила Денисюк.

Читайте також: У селі на Запоріжжі налагоджують виробництво соків прямого віджиму

Де беруть натуральні соки?

Зараз є клієнти, які хочуть заключити з товариством”Спориш” договори на співпраці, щоб забезпечувати його продукцією. Це господарства, які вирощують гарбузи на постійній основі в Житомирі, Кропивницькому, Херсоні, Миколаєві, Одесі, Вінниці.

За словами Денисюк, при виробництві соків не використовуються ні барвники, ні ароматизатори, ні консерванти, ні стабілізатори, ні згущувачі.

«Для нашої продукції використовуємо тільки сам гарбуз, цукор і найрізноманітніший концентрований сік. Соки ми купуємо на підприємстві у Хмельницькій області. Зараз у нас лінійка напоїв тільки з гарбузового соку – 13 видів. До того ж ще в розробці ще 2 види соків зовсім без цукру: “гарбуз-чорниця” та “гарбуз-журавлина”», – зазначила директорка підприємства.

Як кажуть на підприємстві, найкраще продаються соки “гарбуз-ожина” та “гарбуз-слива”, а сік “гарбуз-вишня” має неймовірний смак.

Як з’явилась ідея?

Денисюк розповіла, що ідея робити соки з гарбуза з’явилася випадково.

«Залишилась від батьків присадибна ділянка. Якось дуже гарно вродили гарбузи, хотіли віддати сусідам, але вирішили зачекати і подумати, що з них можна ще зробити. Якось приїхала подруга і сказала: ми ось таке робимо. Сік. Так і почали вдома експериментувати з соками. Спочатку зробили “гарбуз-апельсин”. Рецепт відшукали в інтернеті. Але інтернет, то є інтернет – поки сам не зробив, не набив рецептуру, ніколи не дізнаєшся що то таке. Відтоді все і почалось», – поділилася підприємиця.

Також вона зауважила, що є дуже багато задумок щодо виробництва соків із інших овочів.

«Ми приймаємо активну участь у виставках, ярмарках, до нас почали звертатися люди – запитують, чи можемо ми виробляти з гарбузів повидла чи джеми. Ми вже закупили і будемо встановлювати для цих цілей новий котел», – розповіла директорка “Спориша”.

Читати далі

Економіка

Університети – в минулому. П’ять професій, які сьогодні можна опанувати онлайн

Опубліковано

Навіть топові університети світу сьогодні зізнаються: не встигають вчасно оновлювати навчальні програми, адже в умовах глобалізації світ змінюється щохвилини. 

Тож, хоч університет все ще дає непогану базу знань з обраної професії, все ж це слабка причина для того, аби витрачати 5 років свого життя на те, що можна вивчити за максимум рік. 

Цілий вищий навчальний заклад в силу своєї забюрократизованості не зможе крокувати в ногу з часом, а от одна людина з жагою до знань – цілком імовірно. 

Ми в ШоТам поміркували над цим, і обрали кілька професій, які можна опанувати в режимі онлайн у перервах між навчанням та роботою. Звісно, якщо ви морально готові до самоосвіти. 

Контент-фрілансер

Заробітна плата від $650 у сфері продажів до $2100 у сфері програмування*

Мова не тільки про журналістів чи копірайтерів. Створення контенту потребує все більшої кількості рук, і у цій сфері знадобляться фотографи, відеооператори та монтажери, автори коміксів чи карикатур – і ще багато вакансій.

Але навіть не думайте опановувати навички в класичних університетах, їх можна дістати онлайн, на профільних зустрічах чи спеціалізованих курсах, навіть в Youtube, як би банально це не звучало. Будьте готові до того, що усі хитрощі або секрети доведеться опановувати самотужки. 

Заробіток у цій сфері нестабільний, але насправді все залежить від проектів, в яких ви будете брати участь.

Data-аналітик

Фахівцям з досвідом роботи до 2 років роботи найчастіше платять $1000 на місяць**

Сьогодні, коли кількість даних “зашкалює”, їх обробка вимагає чималої зосередженості, уваги та аналітичних здібностей. Від переліку атмосферних показників за кілька років до визначення статистики настроїв споживачів якогось товару – сьогодні дані для аналізу може генерувати навіть ваш розумний пилосос. 

Data Science – це наука про методи аналізу даних і вилучення з них цінної інформації, знань. 

Data Analyst (аналітик даних) – це людина, яка проводить описовий аналіз даних, інтерпретує їх і подає звіт зацікавленим особам.

Він повинен відмінно знати сферу бізнесу, в межах якої аналізує дані, бути в курсі особливостей ведення бізнесу компанії, де працює, і вміти ці дані презентувати. 

Згідно зі статистикою ресурса для розробників dou.ua дата-аналітик в Києві найчастіше отримує $1500.

Поріг входу в цю професію порівняно низький і спеціальної технічної освіти від вас не знадобиться – лиш бажання навчатись. 

Основи курсу з Data Science можна пройти в Coursera, наприклад. Є також перекладений українською курс з аналізу даних на Prometheus.

Розробник мобільних додатків

Розробники зі знанням Java та досвідом роботи до 2 років отримують в Києві близько $820

Спеціалісти зі створення мобільних додатків на Android та iOS зараз – одні з найзатребуваніших  на ринку 

Згідно з даними dou.ua станом на кінець минулого року, найбільші зарплати серед програмістів зараз отримують ті, хто працюють з мовою Java. Зарплати для початківців або джунів, у столиці коливаються в межах $700-$900 доларів. 

Якщо вам цікава розробка додатків, варто оволодіти мовами програмування Java або JavaScript (для Android) або Objective-C (для iOS). Базові знання з цих мов можна отримати на освітніх онлайн-платформах на кшталт Coursera чи Udemy.

Спеціаліст з відновлюваної енергетики 

За даними work.ua, зарплата цього спеціаліста починається від $680

Це справжній тренд у розвинених країн, а в України це поки що в новинку. 

Тенденція тільки починає набирати обертів, і скоро світова енергетика потребуватиме нових спеціалістів у цій галузі.

Що за обов’язки покладаються на такого фахівця? Наприклад, на вакансію від USAID шукають людину, яка допоможе в перегляді держполітики та норм щодо відновлюваної енергетики, допоможе оцінити сьогоднішню політику в енергетичному секторі. Обов’язків, насправді, набагато більше і детальніше про них можна прочитати тут.

Якщо ви вирішили розвиватись у цій галузі, має сенс переглянути декілька програм на Coursera. Наприклад, про відновлювальну енергетику та екологічне підприємництво. 

Front-end Developer

За даними work.ua, середня зарплата від $1000

Звичайний університетський курс не дає достатніх знань щодо професії front-end developer. 

Фронт-енд розробник – це програміст, що займається розробкою користувальницького інтерфейсу, тобто публічною частиною сайту в браузері. Головне завдання фронт-енд розробника – зробити максимально зручним взаємодію користувачів з сайтом або веб-додатком. Професія підходить тим, кого цікавила інформатика в школі. А ще – дизайн, тому що зовнішня привабливість сайту – також покладається на нього.

Аби розвиватись у цій професії, неодмінно доведеться проходити додаткові курси онлайн. Корисні програми є на Coursera, Udemy, Udacity, у Microsoft Academy.

А на сайті Coding The Smart Way навіть склали добірку актуальних курсів з frontend-розробки.

* У грудні 2019 року платіжна платформа Payoneer провела глобальне опитування фрілансерів з-поміж своїх користувачів, з опитаних – 15% опитаних респондентів – це фрілансери з України.  

** дані з сайту для розробників Dou.ua станом на грудень 2019 року.

Читати далі

Економіка

Як підприємство з Хмельницького завойовує світовий ринок

Опубліковано

Хмельницька компанія Вішак, що виробляє пластмасові вироби, за 16 років виросла з невеликого підприємства до найбільшого виробника вішаків та чохлів для одягу у Східній Європі. Про це повідомляє місцеве видання podillyanews.com.

Як починали

Історія компанії Вішак розпочалась у 2004 році. Тоді було засноване ТОВ «Пласт-системи», яке спеціалізувалося на модернізації та продажу обладнання для лиття виробів з пластмаси. Розвиток підприємства став можливий завдяки стрімкому підйому легкої промисловості в Хмельницькому. У той час місто привабило десятки великих швейних фабрик та сотні підприємств легкої промисловості, які перетворили місто на центр оптової закупки одягу та господарських товарів для західних та центральних областей України. Саме тому засновники обрали Хмельницький, як виробничий майданчик для своєї компанії.

Асортимент збільшився у 100 разів

Виробництво і торгівля набирали обертів, і вже через рік компанія відкрила свій власний цех з виготовлення пластмасових виробів. Поступово нарощувався спектр матеріалів для виробництва: поліпропілен, поліетилен, полістирол, поліацетат, ABS.

Читайте також: Буковинський кооператив продає дикорослі гриби по всьому світу. Як їм це вдалось?

Попит на продукцію зростав, а разом з ним зростали запити на нові види продукції. Це дозволило компанії Вішак за п’ять років збільшити асортимент виробів зі 100 до понад 1000, в тому числі з пластику, металу, дерева, тощо.

Паралельно запустили лінії з виготовлення товарів  для швейних мануфактур та товарів господарського призначення: гребінців, гудзиків, мухобійок, гачків, підставок,  прищепок тощо. Це допомогло значно розширити спектр клієнтів, які часто хочуть купувати все оптом, і не цікавляться лише однією продукцію. Тому розширення виробництва дало потужний ефект росту компанії.

Вихід на європейський ринок

Логічним продовженням став вихід на ринки Східної Європи. Попри те, що 80% споживання припадає на Україну, компанія розпочала експорт продукції в Чехію, Польщу, Латвію, Литву та Естонію.

Станом на 2020 рік компанія співпрацює з успішними українськими модельєрами, виробниками і торговельними марками, а також з дистриб’юторами світових брендів одягу як от Adidas, Puma, Reserved.  Зараз мережа брендів, торгових марок, супермаркетів, бутиків та торгових мереж, які користуються продукцією Вішак, досягла позначки у 7000. У найближчі роки компанія планує продовжувати експансію по Європі та виходити на ринки Центральної Азії.

Читати далі

Економіка

«Нова пошта» виділяє 25 млн гривень на закупівлю обладнання для лікарень

Опубліковано

Компанія «Нова пошта» у зв’язку з поширенням коронавірусу COVID-19 в Україні виділяє 25 млн гривень на закупівлю найнеобхіднішого обладнання для ефективного лікування вірусних інфекцій у лікарнях. Також будуть придбані засоби індивідуального захисту та інші матеріали, які допоможуть протистояти вірусу та захистять українців, повідомляє пресслужба пошти.

«Всього за декілька днів нам усім довелося змінити звичний ритм життя, щоб підготуватися та протистояти вірусній загрозі. «Нова пошта» як бізнес, який працює для людей, просто не може залишатися осторонь. Ми вирішили допомогти нашим лікарям у боротьбі з вірусною інфекцією і виділили на це 25 млн гривень. Ми спрямуємо їх на оснащення лікарень в Полтаві та Полтавській області. Я закликаю відповідальний бізнес, який працює в України, вчинити так само. Це – маніфест «Нової пошти». Неодноразово в історії України бізнес допомагав країні. Давайте зробимо це знову», – говорить Вячеслав Климов, співзасновник компанії.

Читайте також: Укрпошта не братиме плату за зберігання відправлень під час карантину

«Зараз наша країна, як і весь світ, починає жити в новій реальності. Епідемія буде мати вплив на економіку та на всіх нас. Але треба пам’ятати, що життя та здоров’я людей – найцінніше. Саме тому «Нова пошта» виділила 25 млн грн на допомогу медичним закладам. Я прошу медичні заклади інформувати суспільство про потреби в обладнанні та захисних матеріалах, щоб до нашої ініціативи могли долучитися інші підприємці», – коментує Володимир Поперешнюк, співвласник компанії. 

За його словами, бізнес в нашій країні ніколи не відчував себе в ідеальних умовах. Але зараз йде мова про виживання та збереження робочих місць. 

«Я впевнений, що ми вийдемо з цієї кризи з гідністю та станемо ще сильнішими! Саме зараз час думати та дбати про наше майбутнє», – додав Володимир Поперешнюк.

Читати далі
Реклама
Суспільство52 хв. тому

Як Кременчук потрапив у рекламну кампанію Marc Jacobs (ВІДЕО)

Суспільство12 години тому

Коронавірус в Україні: кому я можу допомогти онлайн

Суспільство15 години тому

Майстер зі Слов’янська створює унікальні тандири (ВІДЕО)

Суспільство16 години тому

Google запускає сайт для вчителів – з підказками і тренінгами українською мовою

Суспільство17 години тому

У вільний доступ виклали фестивальні стрічки: де дивитися

Суспільство17 години тому

Що почитати на карантині: ТОП-10 статей #ШоТам

Суспільство18 години тому

Харків’янин майструє бандури і продає за $2000 (ВІДЕО)

Суспільство19 години тому

На Київщині рибалки самотужки очистили озеро від сміття (ВІДЕО)

Суспільство20 години тому

Як студентка відкрила власний цех і заробляє на тортиках (ВІДЕО)

Суспільство21 годину тому

5 пляжів України, де не зустрінеш інших людей (ВІДЕО)

Суспільство22 години тому

У Києві команда волонтерів рятує тварин на пожежах (ВІДЕО)

Суспільство23 години тому

Безпечні мандри під час карантину: онлайн-тури Україною (ВІДЕО)

Суспільство24 години тому

Українців просять вимкнути світло 28 березня під час Години Землі

Суспільство1 день тому

Киянин створив додаток для комунікації водіїв та медиків «Підвези лікаря»

Суспільство1 день тому

Хіменес-Браво на час карантину відкрив доступ до уроків своєї кулінарної академії

Суспільство52 хв. тому

Як Кременчук потрапив у рекламну кампанію Marc Jacobs (ВІДЕО)

Суспільство15 години тому

Майстер зі Слов’янська створює унікальні тандири (ВІДЕО)

Суспільство18 години тому

Харків’янин майструє бандури і продає за $2000 (ВІДЕО)

Суспільство19 години тому

На Київщині рибалки самотужки очистили озеро від сміття (ВІДЕО)

Суспільство20 години тому

Як студентка відкрила власний цех і заробляє на тортиках (ВІДЕО)

Суспільство21 годину тому

5 пляжів України, де не зустрінеш інших людей (ВІДЕО)

Суспільство22 години тому

У Києві команда волонтерів рятує тварин на пожежах (ВІДЕО)

Суспільство23 години тому

Безпечні мандри під час карантину: онлайн-тури Україною (ВІДЕО)

Суспільство3 дні тому

ШоТам та Zagoriy Foundation випустили відео про захист старших людей від вірусу

Суспільство4 дні тому

ШоТам та Zagoriy Foundation випустили відео про важливість карантину

Суспільство5 днів тому

ШоТам та Zagoriy Foundation випустили відео про гігієну під час карантину

Суспільство7 днів тому

Як переселенка створює з глини унікальні прикраси і посуд (ВІДЕО)

Суспільство7 днів тому

Як звичайна вчителька стала власницею міжнародної компанії (ВІДЕО)

Суспільство7 днів тому

Як школа на лінії розмежування стала схожою на приватну (ВІДЕО)

Суспільство7 днів тому

Як кравчиня з Луцька стала першою в країні відеодіджейкою (ВІДЕО)

Реклама

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.