Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Економіка

Як містечко на Івано-Франківщині здивувало Європу енергоефективними досягненнями

Опубліковано

 

Долина – єдине українське місто у цьогорічному фінальному переліку претендентів на премію Європейського Союзу із сталої енергії серед країн Східного партнерства. Для районного центру України із населенням 20 тисяч осіб таке визнання – поки великий здобуток. Досягнути його вдалося завдяки стратегії сталого енергетичного розвитку від влади міста, проекту на мільйон євро та містянам, готових до активної участі у розвитку Долини.

Більше 25 тисяч квадратних метрів утеплених стін. Скорочення споживання газу на 24%. Левова частина українських міст досі не спромоглися досягти такого показника. Долині на це знадобилося три роки. Хоча передумови для такої модернізації почали закладати більше десяти років тому.

З чого почалась модернізація?

Ще у 2007-2008 роках місто почало розробляти стратегію сталого енергетичного розвитку та плани для енергомодернізації окремих сфер господарства. Заступник міського голови Долини Володимир Смолій каже, що ці прагнення не мали під собою досвіду та конкретних знань:

 

“Ми хотіли запровадити зміни. Але не могли зробити це системно. Тому звернули увагу на «Угоду мерів щодо клімату та енергії». Вона пропонувала амбітну мету – зменшити викиди CO2 та споживання природного газу на 20%, збільшити використання альтернативної енергії.

Вже 2009 року – одним із перших серед міст України – Долина підписала «Угоду мерів». За два роки у міста з’явився План дій із сталого енергетичного розвитку. Він проголошував амбітну мету – знизити викиди вуглекислого газу у місті на 21% до 2020 року”, – розповів заступник. 

Читайте також: Зекономити на опаленні вдвічі! Як це вдалось Вознесенську?

Одночасно з амбітними цілями, «Угода мерів» відкривала Долині доступ до експертної підтримки із боку Європейського Союзу та сучасних знань у сфері енергоефективності. Це було важливо, з огляду на те, що в Україні у 2008-2010 роках ще не було затверджених сучасних енергомодернізаційних рекомендацій (існували старі, створені на початку 2000-их років або й ще раніше).

Водночас міська рада Долини не мала у своєму штаті спеціалістів, здатних самостійно проводити енергоаудит чи розробляти повноцінні проекти зменшення енергоспоживання. Але під час реалізації Плану дій із сталого енергетичного розвитку працівники Управління комунального майна Долинської міської ради навчилися цим компетенціям у партнерів.

Тепер вони надають фахові консультації з енергоаудиту та енергетичної модернізації будівель. Їхніми послугами користується все місто. Але у 2011-2012 роках про це поки не йшло мови.

Володимир Смолій каже, що конкретні кроки до енергоефективності після затвердження Плану дій починалися із локальних рішень. 2012 року місто саме отримало перший грант від Європейського Союзу на енергомодернізацію будівель. Міська рада насамперед сконцентрувалася на поліпшенні тих будівель, які безпосередньо були під її управлінням: садочків, закладів освіти, лікарень та інших комунальних установ.

Спершу у таких будівлях проводили енергоаудит і встановлювали систему моніторингу споживання ресурсів. Далі утеплювали їхні фасади та цокольні поверхи, замінювали дах, системи водопостачання та навіть встановлювали альтернативні джерела енергії (сонячні колектори на дахах для підігріву води і опалення відходами деревообробних підприємств). Сьогодні три дитячі садочки у Долині повністю енергомодернізовані за європейськими вимогами. Місто також взяло на себе значну частину витрат на об’єкти.

Де взяли гроші?

Незважаючи на те, що реалізація «Угоди мерів» у Долині набирала темп саме завдяки проектам у бюджетних установах, не лише ці успіхи зробили місто номінантом премії Європейського Союзу зі сталої енергії. Для цього досягнення крізь суттєву зміну мало пройти усе місто.

Нагода трапилася 2014 року, коли у рамках «Угоди мерів» Європейський Союз оголосив конкурс демонстраційних проектів. Ідея полягала в тому, що міста-учасники ініціативи мали подати масштабні енергомодернізаційні пропозиції до участі. Європейські партнери були готові взяти на себе більшу частину їх фінансування (від 60% до 80%). Загальна вартість кожного із проектів переможців коливалася у межах 500 тис. -1,5 мільйона євро.

У списку учасників програми демонстраційних проектів опинилася і Долина. Але її проект здивував представників інших учасників з України: місто пропонувало масштабну енергомодернізацію значної частини своїх багатоквартирних житлових будинків.

Усі пострадянські міста мають спільну проблему – надмірне споживання енергії у панельних будинках. Володимир Смолій каже, що міська влада вивчала обсяги споживання енергії у різних спорудах Долини за сферами. Виявилося, що на опалення житлового фонду йде найбільше ресурсів. На будинки 1960-1970-их років чекала модернізація. 

“Набагато простіше утеплити садочок чи школу, бо міська рада має на балансі ці будівлі. А в утеплюванні будинків завжди купа питань: у того – антена, в іншого – балкон, той – готовий рівно платити за модернізацію всього будинка, а інший – вважає, що його відповідальність обмежується лише квартирою”, – розповідає керівник Управління комунального майна Долинської міської ради Сергій Гаргат. Раніше він також був менеджером із комунікацій демонстраційного проекту «Угоди мерів» у Долині.

За словами Сергія Гаргата, міська влада пішла на співпрацю із мешканцями багатоквартирних будинків не лише тому, що на їхніх об’єктах були найбільші витрати енергії. Це також був спосіб провести дійсно масштабні перетворення у місті, змінити основу ставлення людей до ефективного споживання ресурсів у своїх домівках. Тому проект сконцентрувався лише на тих будинках, де вже були створені ОСББ, а також на тих, які обслуговували управлінські компанії.

Водночас важливою була фінансова складова. Жодне об’єднання мешканців багатоквартирних будинків у Долині не спроможне самостійно оплатити повну енергомодернізацію своїх домівок. Згідно із первинними умовами, Європейський Союз був готовий виділити 773 тисячі із 1,03 мільйона євро, передбачених для реалізації цього проекту. Решту витрат на себе мали взяти мешканці і міська рада.

“Ми хотіли показати, що люди також можуть покращувати своє житло. Що вони теж мають це робити. Тому передбачили, що певний відсоток за утеплення нададуть вони”, – каже Володимир Смолій.

Він розповідає, що пізніше співвідношення часток перетворилося на 60% (кошти ЄС без зміни обсягу), 20% і 20% (рівні частки міськради та жителів). Зрештою у проектів виявилися нові непередбачувані витрати (наприклад, необхідно було утеплити цокольні приміщення у будинках). Їх покрив міський бюджет.

Як переконали мешканців?

За словами Сергія Гаргата, спершу жителі Долини поставилися до ініціативи міської влади із пересторогою. Згідно із результатами опитувань жителів міста, у 2015 році близько 45% із них не знали, скільки можуть виділити на енергомодернізацію своїх будинків, а 25% – готові були віддати на це 3 тисячі гривень. Коли ринкова ціна утеплення однієї квартири у 8-9 разів вища.

Обережність жителів виявилася в інтенсивності їх участі в ініціативі на початку. Долинська міська рада 2015 року оголосила перший конкурс серед багатоквартирних будинків на утеплення. Того року надійшло лише 16 заявок, із яких 13 допустили до модернізації. Наступного року число будинків-учасників зросло до 24. Із них 17 отримали кошти на теплий фасад.

Конкурси, погодження усіх документів, збори коштів мешканцями, закупівля матеріалів, утеплення фасадів і цокольних поверхів тривала із 2015 до 2018 року. За цей час енергомодернізацію пройшли 30 будинків. Більшість із них має по 60 квартир.

Загалом у Долині більше 300 багатоквартирних будинків. Але лише 108 із них мають ОСББ або ними керують управлінські компанії. І 29% із низ них – утеплені. До 2014 року у Долині був лише один подібний будинок.

“Коли демонстраційні проекти «Угоди мерів» закінчували реалізувати, Долинська міська рада запропонувала нову програму: «50 на 50». Згідно із нею, ми готові профінансувати половину або навіть 60% витрат мешканців на енергетичну модернізацію своїх багатоквартирних будинків. Якщо є чітка пропозиція і готовність надати решту грошей”, – розповідає Сергій Гаргат. У списку претендентів на участь у цій програмі вже є 10 будинків.

Будівлі у центральній частині Долини змушують думати, що це місто розташоване не на Західній Україні. Тут вкрай мало споруд австрійської доби чи часів Другої Речі Посполитої. Хоча місто було засновано більше тисячі років тому, до сучасного вигляду його розбудували вже у 1960-1980-их роках. Адже тут розташовані важливі нафтовидобувні підприємства.

Відповідно, центр Долини заповнений будівлями радянського періоду. Більшість із них – панельні житлові будинки. До 2014 року їхні фасади виглядали похмуро.

“Скажіть, гарний колір вибрали! – Галина Кузнєцова вказує на рожеві стіни будинку, головою ОСББ якого вона є. – Ті, хто не здавав гроші на його утеплення, досі мені кажуть, що у погані барви вифарбували”.

Яка економія?

За словами Галини Кузнєцової, нарікання на колір фасаду зараз залишилися єдиними аргументами проти утеплення будинку із боку незгодних мешканців. Адже побоювання, що витрачені на модернізацію гроші не принесуть результату, не підтвердилися. Споживання газу у кожній квартирі (мешканці багатоквартирних будинків Долини мають автономне опалення) знизилося в середньому на 30%.

“Я вже давно мріяла утеплитися, рахувала потенційну користь від того. Навіть ходила до своїх сусідів із такою пропозицією. Вони були не проти, але відповідали: «Самі ми такі роботи не потягнемо»”, – каже Галина Кузнєцова. Шанс з’явився разом із програмою демонстраційних проектів «Угоди мерів».

У будинку Галини Кузнєцової були дуже тривалі перемовини з усіма мешканцями та збори коштів. Голова ОСББ розповідає, що в один момент ледь не впала у розпач: наближалася осінь, роботи з утеплення досі не почали, а до необхідної суми (20% вартості модернізації мали покрити мешканці) бракувало декілька десятків тисяч гривень.

Тоді Галина Кузнєцова дізналася про програму «теплих кредитів». Вона дозволяла ОСББ взяти кошти на модернізацію під низькі відсотки, а держава гарантувала повернення частини позики. Згідно із нею, ОСББ Галини Кузнєцової отримало 172 тисячі гривень, із яких державний бюджет компенсував 72 тисячі. Кредит повернули, енергомодернізацію будинку у рамках «Угоди мерів» провели, а на повернені кошти у під’їздах зробили ремонт.

“Не всі квартири здали кошти на утеплення. В останньому під’їзді таких лише 7 із 20. Тому кошти на ремонт ми розподіляли пропорційно зданим грошам. Я, наприклад, заплатила найбільше з усіх мешканців – 5200 гривень. Але відчуваю конкретну користь”, – резюмує Галина Кузнєцова.

Голова ОСББ також хизується новим дахом у своєму будинку. Його змогли встановити за раніше заощаджені кошти об’єднання. Галина Кузнєцова каже, що споруда зараз близька до повної енергомодернізації.

Керівник іншого ОСББ Долини – «Французького дому» – Віктор Семкулич також каже, що жителі його будинку вже оцінили переваги модернізації. Вони подалися на конкурс демонстраційних проектів «Угоди мерів» 2016 року. Будинок утеплили дуже швидко – з весни до осені 2017 року.

“Оскільки у нас усіх автономне опалення, складно говорити про якісь спільні цифри. Особисто у мене споживання газу скоротилося на 20%. Найбільше ж вдячності за цей проект я чую від мешканців із перших поверхів – у них нарешті тепло у помешканнях”, – каже керівник ОСББ.

Віктор Семкулич говорить, що кожна квартира витратила не більше 3600 гривень на утеплення.

Голова ОСББ «Французький дім» свідомий, що його будинок ще далекий від досконалості, якщо говорити про енергоефективність: треба, щонайменше, поміняти дах. Але за словами Віктора Семкулича, мешканці його ОСББ повірили у дієвість ініціатив із співфінансуванням завдяки демонстраційним проектам «Угоди мерів«. Тепер вони збираються подати заявку на конкурс «50 на 50» від Долинської міської ради.

Реклама

Економіка

Укрпошта встановила перші пілотні поштомати у Києві (ВІДЕО)

Опубліковано

 

«Укрпошта» почала встановлювати поштомати у київських відділеннх у межах пілотного проекту.

Як користуватися поштоматами розповів у фейсбуці гендиректор компанії Ігор Смілянський.

За його словами, з 2022 року «Укрпошта» планує масштабування поштоматів різних форматів по всій країні з інтеграцією з мобільним додатком, особистим кабінетом.

 

Під час пілотного проекту «Укрпошта» перевірить, чи сподобається такий формат клієнтам.

Читайте також5 найдавніших козацьких храмів України, де й досі зберігся дух Запорізької Січі

Отримання посилки займе всього 10-11 секунд: потрібно отримати смс, набрати код і отримати посилку.

Якщо проєкт буде успіншний планують встановлювати поштомати з міст із населенням понад 100 тисяч.

Поштомати працюватимуть 24/7

Керівник компанії запевнив, що цінова політика залишиться найдемократичнішою і доступною для всіх.

Довідка

Поштомат або автоматизована поштова станція – електронний програмно-технічний комплекс із великою кількістю комірок, термінал самообслуговування, що призначений для автоматичних операцій прийому і видачі посилок: кур’єр доставляє посилку до поштомату, а отримувач її забирає у зручний для себе час.

Читайте також«Продовжуємо справу наших предків». Як на Закарпатті роми дають людям роботу та руйнують стереотипи

Поштомат виконує три основні функції: приймає посилку, короткостроково зберігає посилку, видає посилку. Також поштомат приймає гроші за посилку. Поштомати вперше з’явилися у Німеччині у 2001 році. В Україні поштомати з’явились у 2014 році.

Нагадаємо, Укрпошта починає будівництво першого автоматизованого логістично-сортувального центру.

Як ми повідомляли раніше, Укрпошта повністю переходить на прийом електронних паспортів.

Головне фото: facebook.com/ukrposhtaceo.

Читати далі

Економіка

У Дніпрі з’явилася перша в Україні вертикальна зелена ферма

Опубліковано

 

У Дніпрі в супермаркеті мережі Varus встановили першу в Україні вертикальну зелену ферму компанії Vertical Field Ukraine.

Про це пише RAU.

Зазначається, що вирощують зелень у контейнері з особливим мікрокліматом, спеціальним освітленням і економною системою поливу.

 

Контейнер розміщений в безпосередній близькості до супермаркету Varus.

Про ферми

Наголошується, що у США, Євросоюзі, Ізраїлі досить давно використовують вертикальні зелені ферми для стабільного забезпечення жителів міст свіжою зеленню високої якості.

@alexpitel www.dneprfilm.com

За інформцією, Vertical Field Ukraine створює «зелені стіни» для вирощування рослин в будь-якому місці.

Обробка врожаю відбувається за допомогою інноваційної автоматизованої системи, в стерильному середовищі – люди з ним практично не контактують.

Особливості вертикального вирощування

При цьому система весь процес контролює на 100%. Урожаю не завадять погодні умови або забрудненість повітря – рослини знаходяться в закритому приміщенні з чистим повітрям і врожайність не залежить від зовнішніх погодних умов.

Читайте також«Я піду в далекі гори». П’ять українських фільмів про Карпати

Подібні ферми ще й дуже екологічні – не забруднюють стічні води, не призводять до ерозії ґрунтів, мають істотно менший викид парникових газів.

На них значно знижено споживання води завдяки контрольованому мікроклімату і використанню замкнутого циклу іригації.

@alexpitel www.dneprfilm.com

Така співпраця надає людям одразу кілька переваг.

Люди точно знатимуть, як і де виростили куплену ними зелень і навіть можуть подивитися, як вона росте через скляну вітрину контейнера. Також покупець отримує товар прямо «з грядки» на піку стиглості і свіжості.

Читайте також5 найдавніших козацьких храмів України, де й досі зберігся дух Запорізької Січі

Окрім того, зелені ферми всесезонні — рослини можна вирощувати в них круглий рік. А значить клієнт може придбати і вживати продукт з грядки незалежно від сезону.

Закритий простір вертикальних ферм захищає рослини від паразитів і шкідників, тому майже не потребує хімічного захисту.

@alexpitel www.dneprfilm.com

«Зелена ферма» – екологічно чисте середовище, яка дозволяє рослинам синтезувати велику кількість вітамінів та інших корисних речовин і зберігати їх на максимумі на полицях магазину.

Нагадаємо, фермери з Запоріжжя розвивають продажі салатів у соцмережах.

Як ми повідомляли раніше, компанія «Сади Дніпра» почала експортувати свіже яблуко до африканського Сомалі.

Усі фото: rau.ua.

Читати далі

Економіка

Укроборонпром підписав угоду з британською Babcock про будівництво військових кораблів

Опубліковано

 

Український державний концерн Укроборонпром підписав угоду про співпрацю з британською суднобудівною компанією Babcock International щодо розвитку військово-морських сил ЗСУ.

Про це повідомили у пресслужбі Укроборонпрому.

Угоду підписали у Лондоні під час Міжнародної виставки оборонних технологій DSEI-2021.

 

Підписи поставили міністр із питань оборонних закупівель Великобританії Джеремі Квін і генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв.

Документом передбачена спільна реалізація українських військово-морських проєктів у рамках програми розширення можливостей Військово-морських сил Збройних сил України.

Читайте також: Українські бренди підкорюють Нью-Йорк. Що представляють дизайнери на цьогорічному Тижні моди

Розраховують, що реалізація підписаної угоди дозволить значно посилити спроможності і бойовий потенціал українського флоту, а співпраця стане драйвером відновлення суднобудівної галузі України.

Зазначається також, що підписання угоди сприятиме ефективному виконанню тристороннього Меморандуму щодо реалізації програми UNCEP.

Нагадаємо, «Укроборонпром» у США уклав угоди на $2,5 млрд.

Також на Харківському авіазаводі розвиватимуть власне конструкторське бюро.

Як ми повідомляли раніше, українські двигуни підняли безпілотник Akinci на 11,5 км і побили рекорд турецької авіації.

Головне фото: ukroboronprom.com.ua.

Читати далі