Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Ґушка: як український бренд підкорив ліжниками Сінгапур

Опубліковано

Ліжники — це гуцульські ковдри з овечої вовни, якими вкривались наші предки ще 100 років тому. Ці ковдри тчуться на домашніх верстатах, вивалюються у карпатських водах та сохнуть на свіжому гірському повітрі. За сотні років технологія виробництва майже не змінилась. Щоб зберегти та переосмислити традиції предків, молодь з Яворова створила власний бренд Ґушка. Вони виготовляють з 100% овечої вовни килими, ковдри, доріжки, пледи та подушки за традиційними техніками. Їхні вироби вже розлетілись по різних країнах, а самі засновники мріють, щоб ліжники від Ґушка були у кожному домі у світі.

Дарина Фурманюк

Дарина Фурманюк

Співзасновниця бренду Ґушка. Разом з чоловіком Олегом Луканюком перетворюють стару Дідову Хатчину у креативний простір.

Хочемо відтворити давні ремесла

Ще здавна гуцули були переконані в тому, що вовна має цілющі властивості. Ліжниками застеляли ліжко, клали їх на підлогу, або використовували як ковдру. Ґушка — це майстерня вовняних виробів. Ми виготовляємо ліжники, а також традиційний гуцульський одяг — гуні, пальта, жилетки.

У своїх виробах ми відтворюємо та переосмислюємо українські традиції. Спочатку надихались скандинавськими мінімалістичними дизайнами, щоб звернути увагу людей до ліжників. Та згодом почали знайомити своїх клієнтів з традиційними ескізами. Під час карантину ми проробили дослідницьку роботу, шукали по музеях і архівах старі взірці ліжників. Вдалось відновити понад 10 ескізів з різних сіл нашого регіону.

Ми також і переосмислюємо давні традиції. На старих ескізах помітно, що люди відтворювали у ліжниках все, що бачили навколо — природу. Теж саме ми намагаємось робити і у своїх виробах, але з власним баченням природних мотивів. Цьому присвячена нова колекція “Ліс”.

Все почалось з Дідової Хатчини

Історія нашого бренду почалась з місця в горах в Яворові. Тут була ділянка, яка дісталась у спадок моєму чоловіку. Чотири роки тому тут, де раніше була лише старенька хатина, ми почали створювати простір альтернативного відпочинку. Хотілось зробити місце, де б кожен міг жити, творити і працювати. За ці роки нам вдалось звести нову домівку, стайню, майстерню, кінотеатрі завести невеличке господарство. У Дідовій Хатчині ми проводимо музичні фестивалі, тижні гончарства, різьби по дереву та інші події, які пов’язані з традиційним ремеслом. 

Читайте також: Купують і в Америці, і в ПАР. Як українські ляльки-мотанки підкорюють світ

Олег (чоловік Дарини, – авт.) фінансував це місце самостійно, а коли проєкт масштабувався, то потрібно було залучати і додаткові кошти. Потім ми подумали, що було б непогано створити ще одну справу, яка буде приносити прибуток. І ці кошти йтимуть на розвиток цього місця в горах. Чому саме ліжники? Бо на цьому місці, у Яворові, здавна популярне це ремесло. Тут досі живуть сім’ї, які займають ткацтвом.

Дідова Хатчина у Яворові

Так склалось, що сусідка Дідової Хатчини Люба Рибенчук — ткаля в третьому поколінні. Вона працювала самостійно і ткала вдома маленькі замовлення чи продавала вироби на базарі. Ми вирішили запропонувати працювати з нами, але сумнівались, чи погодиться. Та пані Люба з задоволенням погодилась і зараз вона вже керівник нашого виробництва. Я займаюсь маркетингом та дизайном, Олег Луканюк — плануванням та стратегуванням, а Микола Парпан — комунікацією з партнерами та клієнтами. Така у нас команда. 

Команда бренду Ґушка

Професія ткалі — це не соромно

Як тільки ми домовились з Любою, одразу взялись за справу. Ми орендували приміщення в Косові, купили верстати. До речі, з ними дуже багато роботи, бо зібрати і налаштувати старовинний верстат – дуже важко. А ще ми на основі старого обладнання склали нове.

Далі почали шукати майстринь в селі, які б ткали для нас. Також найняли студенток, яких навчили цьому ремеслу з нуля. Ми хочемо надати цій професії статусності. Раніше в селі вважали, що ткаля — це не престижно і краще бути домогосподаркою і нічого не робити. Жінки соромились своєї професії і коли у них питали про роботу, то вони тихеньку відповідали: “ну, я тчу”. Ми хочемо змінити це, щоб люди пишались, що несуть це ремесло роками. І головна наша мета передати традиції, щоб вони не залишались тільки в межах цього села. Саме тому і наймаємо молодь, щоб вони навчились ткацтва.

На виробництві працюють як молоді дівчата, так і старші жінки

У нас працюють старші жінки, яким вже за 60. Вони прядуть нитки у себе вдома, які ми потім забираємо і відправляємо у майстерню. А там вже створюємо нашу продукцію.

Без гірської річки не буде хорошого ліжника

Зараз наше виробництво зосереджене в орендованому приміщенні, але ми мріємо про власне. Всі процеси розкидані по різних місцях: валило в селі, виробництво в Косові, а частина овець знаходиться високо в горах. У нашій Дідовій Хатчині є 20 овець, але це лише 10% шерсті, яка нам необхідна для виробництва. Тому плануємо зібрати всі процеси в одному місці, яке буде доступним для туристів. 

Читайте також: Мосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції

З чого починається ліжник? Один раз на рік стрижуть овець. Роблять це зазвичай весною, інакше влітку тварина може спаритися і захворіти чи втратити молоко для вигодовування. Після цього заготовлену вовну випарюють і вимивають, щоб вона втратила ланолін (овечий шкірний жир). Далі вовну вичісують. Раніше це робити величезними граблями, а зараз цей процес автоматизували — великі вали перетирають вовну і роблять її м’якшою. Далі формуємо таку вовняну хмарку — кужіль. А вже потім наші майстрині прядуть вручну нитку для ткання — ґушку. Звідси й назва бренду– Ґушка.

Далі вже з цієї нитки тчуться вироби. Але це не останній етап. Коли ліжник чи одяг з вовни готовий, то його несуть у валило — це така велика природна пральна машинка на гірській річці. Тут під великим тиском вода перебиває вироби, щоб вони стали м’якшими та зменшились у розмірі. Саме тому вироби тчуться на кілька сантиметрів більшими.Після цього ми висушуємо ліжники чи одяг на свіжому повітрі. А вже потім можемо продавати.

Ліжники у Сінгапурі 

Два роки тому, коли ми тільки запустили бренд, то зіштовхнулись з тим, що українці не були готові платити за українську річ стільки, як за іноземну. Людям легше піти в IKEA і купити дорогий килим, який через 2-3 роки доведеться змінювати. Вони не знають, що в Україні може бути товар, який служитиме вічно і це зроблене тут, у нас. Перші наші клієнти з’явились майже одразу — це були гості та друзі Дідової Хатчини, які підтримували нас. Зараз ми вийшли на той рівень, коли люди вважають, що мати килим від Ґушка — це престижно.

Ліжники дуже полюбляють іноземці. У нас є навіть офіційний представник у Сінгапурі. Дизайнерам сподобались наші вироби і вони відкрили шоу-рум, де є наші килими. А так поодиноко ліжники та вовняний одяг майже кожного місяця відправляємо в Америку, Скандинавські країни, Європу. Зараз ми на етапі перемовин з багатьма країнами. Планували поїхати на виставки та ярмарки, але карантин нам завадив. Ми просто шукаємо дизайнерські компанії, шоу-руми, магазини, пишемо їм на пошту та розповідаємо про бренд. Так само спілкуємось з діаспорянами, які підтримують український продукт і готові допомагати. 25% наших замовлень — з-за кордону.

Читайте також: Кинула роботу в Лондоні та створила бізнес в Україні. Історія Марії Бондарєвої

Хочемо розширюватись. Якщо раніше мріяли про те, щоб ліжник був у кожній українській хаті, то тепер мріємо, щоб наші вироби були по всьому світі. А також наша команда зацікавлена у розвитку регіону, адже він багатий на ремесла, які потрібно досліджувати та зберігати. Хочемо зробити з Гуцульщини маленьку Швейцарію.

Суспільство

Публічний простір на Подолі проведе прибирання для створення нового місця у форматі поп-ап парку

Опубліковано

Культурний центр “Спаська 13”, що вже дев’ять років працює над розвитком громадського простору, оголосив про організацію нового поп-ап парку на Подолі. Акція передбачає спільне прибирання та садівництво для створення комфортного місця для відпочинку та спілкування.

Про це повідомляє Публічний простір.

“Ми плануємо висадити квіти, встановити лавки та створити атмосферу, де кияни зможуть відпочити з друзями або відпочити серед робочого дня після відвідування кіносеансу в “Жовтні” або попити кави”, – розповіли організатори заходу.

Читайте також: У Києві запускають групи психологічної підтримки у школах

Всі охочі можуть приєднатися до ініціативи, принісши з собою рукавички, садові інструменти, їжу та воду. Зустріч запланована на 28 квітня о 12:00 на перехресті вулиць Костянтинівської і Щекавицької. “Самосад” вже дев’ять років допомагає створювати комфортні та затишні місця для мешканців міста.

Доєднатись до робочої групи самосаду можна за посиланням.

Нагадаємо, стало відомо, кому продовжать виплати допомоги від ООН.

Читати далі

Суспільство

Зірка українських фільмів захищає країну на фронті (ВІДЕО)

Опубліковано

Знявся у найдорожчому українському блокбастері та змінив знімальний майданчик на фронт! По ньому гатив танк, влучав ворожий снайпер, але він вижив, відновлюється, а разом із цим встиг знятися в серіалі!

Яків Ткаченко український актор театру та кіно з Дніпра. За його плечима – гра у низці українських стрічок: “Червоний”, “Безславні кріпаки”, “Припутні”. А також – роль опришка Сабата у найдорожчому в історії України фільмі “Довбуш”. Утім найголовніша в його житті роль, вважає Яків, це роль захисника України, до якої він повернеться, щойно відновиться після поранення. Детальніше у матеріалі ШоТам!

“Завжди хотів займатися акторською професією, можливо, надалі режисурою. Ніколи не гадав, і навіть думки такої не мав, що може початися велика війна”, – ділиться Яків Ткаченко.

Яків – український актор театру та кіно з Дніпра. Ви точно його бачили в українських кінострічках “Червоний”, “Безславні кріпаки”, “Довбуш”.

“Довбуш” нині найдорожчий в історії України, в ньому Яків зіграв опришка Сабата.

Та головну свою роль, як вважає Яків, він зіграв пізніше: 1 березня 2022 року.

“Росіяни вже були під Києвом, і була загроза, що вони зайдуть у Дніпро. Я просто прийняв рішення і пішов служити”, – згадує Яків.

Читайте також: Як у Білозірській громаді повернули за парти понад 600 учнів (ВІДЕО)

Він вступив до Дніпровської ТРО, а пізніше у складі ЗСУ, дав відсіч ворогу у Вугледарі. Раніше Яків не мав військового досвіду, тому перші дні військових дій стали для актора шоком. Ворог гатив мінометами, артилерією та авіацією, але це актора загартувало. У серпні 2022 відбувся найважчий бій: Яків гатив ворога із кулемета. Саме тоді куля ворожого снайпера поцілила у його броню, а уламки влучили у воїна.

Та вже за місяць Яків був у строю і у готовності виконувати нові завдання, як виявилося це було не останнє його поранення. Тоді Яків отримав контузію, зараз відновлюється та знову грає у кіно. Нещодавно зіграв роль у серіалі “Перевізниця”. Однак думки про іншу роль – Захисника України не полишають Якова!

“Хочу, щоб ця війна відпустила те відчуття, яке ніколи не відпустить… Як буду відчувати себе здоровим, то повернуся на фронт!” – підсумовує Яків.

Нагадаємо, на Євробаченні 2024 оголосили збір на відбудову гімназії.

Фото: ШоТам!

Читати далі

Суспільство

TAF Drones запускає Defence Tech кластер Innovation Hub для реалізації «гаражних» інновацій на фронті. Як винахідникам без стартап-бекграунду подати заявку?

Опубліковано

TAF Drones, один з найбільших виробників безпілотників в Україні з потужністю 25 000 одиниць на місяць, оголосив про створення нового Defence Tech кластеру Innovation Hub. Його мета – мінімізувати час між розробкою перспективних технологій “з гаражів та окопів” та їх впровадженням на фронті.

В січні 2024 року віцепремʼєр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що учасники кластера Brave1 подали вже понад тисячу розробок, які можуть допомогти військовим на полі бою. 481 з цих розробок отримала статус BRV1 — тобто вони пріоритетні для Сил оборони України. 

Та існує значна кількість перспективних розробок, які, на жаль, не отримують достатнього фінансування для їх втілення в життя. За підрахунками TAF Drones, зараз кількість таких розробок вже перетнула декілька тисяч.

Innovation Hub від TAF Drones прагне вирішити цю проблему, для цього буде використовувати не лише венчурні інвестиції, але і більш гнучкі способи фінансування. Кошти будуть вкладатися напряму в перспективні технології та талановиті команди без стартап-досвіду.

Читайте також: Як виглядає головна сцена Євробачення 2024: у мережі з’явилися фото


Цей підхід надасть можливість більшій кількості технічно орієнтованих колективів, навіть без досвіду у бізнесі або менеджменті, реалізовувати свої ідеї та внести вклад у розвиток оборонних технологій.

На відміну від інших оборонних кластерів, Innovation Hub від TAF Drones відрізняється своїм підходом до інвестицій. Зазвичай оборонні кластери, розподіляють гранти на широкий спектр проєктів для підтримки розвитку галузі оборонних технологій, а Innovation Hub зосереджений на безпосередньому фінансуванні конкретних технологій та ідей, незалежно від комерційної стадії розробки.
Таким чином, Innovation Hub інвестуватиме прямо в інновації і винахідників, забезпечуючи ресурсами для швидкого переходу від концепції до виробництва і використання на фронті. 
Водночас в порівнянні з класичними венчурними фондами, які орієнтовані на зростання прибутковості саме компаній, Innovation Hub використовуватиме ресурси та експертизу одного з найбільших виробників FPV-дронів TAF Drones саме для роботи з інноваціями, що робить його відповідним партнером для «гаражних» винаходів, які могли б ніколи не досягнути дійсно закінченої стадії та почати їх масове виробництво.

«Наш фокус – на інноваціях з «гаражів та окопів», які без нашої підтримки могли б так і залишитися лише мрією їх творців. Ми прагнемо, щоб кожна перспективна розробка швидко доходила до фронту, де вона може врятувати життя та сприяти перемозі», – говорить Олександр Яковенко, засновник TAF Drones. «Наприклад, розробили плату донаведення на ціль, і тут треба 10-20 дронів розбити, щоб її протестувати, в тому числі на сумісність з автопілотом тощо. По закінченню розробки, технологія відповідно може використовуватись на всіх нових дронах – тобто є величезний споживач.»

Особливості Defence Tech кластер Innovation Hub

Швидке впровадження: TAF Drones має досвід та ресурси для швидкого переведення перспективних розробок у серійне виробництво та постачання на фронт.

Доступ до виробничих потужностей: Винахідники отримують доступ до виробничих потужностей TAF Drones для тестування та доопрацювання своїх технологій.

Підтримка науково-дослідницької бази: TAF Drones має команду досвідчених фахівців R&D центру, які можуть допомогти з розробкою та вдосконаленням нових технологій.

В першу чергу в Innovation Hub шукають технології, що створюють додаткову цінність FPV дронам. Окремі напрямки, які зараз в пріоритеті:

  • – РЕБ-стійкі радіомодулі для FPV дронів;
  • – Системи донаведення на ціль;
  • – Локалізація виробництва компонентів для FPV;
  • – Розвиток технологій РЕБ і антиРЕБ.

Як подати заявку:

  • TAF Drones закликає всіх, хто розробляє інноваційні оборонні технології, подати заявку на участь на сайті
  • TAF Drones — military-tech компанія з виробництва та розробки військових технологій: від FPV дронів до штучного інтелекту для аеророзвідки.

Нагадаємо, у застосунку Signal запущено інформативний чат-бот для військовослужбовців та членів їхніх родин.

Читати далі