Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Ґушка: як український бренд підкорив ліжниками Сінгапур

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Ліжники — це гуцульські ковдри з овечої вовни, якими вкривались наші предки ще 100 років тому. Ці ковдри тчуться на домашніх верстатах, вивалюються у карпатських водах та сохнуть на свіжому гірському повітрі. За сотні років технологія виробництва майже не змінилась. Щоб зберегти та переосмислити традиції предків, молодь з Яворова створила власний бренд Ґушка. Вони виготовляють з 100% овечої вовни килими, ковдри, доріжки, пледи та подушки за традиційними техніками. Їхні вироби вже розлетілись по різних країнах, а самі засновники мріють, щоб ліжники від Ґушка були у кожному домі у світі.

Дарина Фурманюк

Дарина Фурманюк

Співзасновниця бренду Ґушка. Разом з чоловіком Олегом Луканюком перетворюють стару Дідову Хатчину у креативний простір.

Хочемо відтворити давні ремесла

Ще здавна гуцули були переконані в тому, що вовна має цілющі властивості. Ліжниками застеляли ліжко, клали їх на підлогу, або використовували як ковдру. Ґушка — це майстерня вовняних виробів. Ми виготовляємо ліжники, а також традиційний гуцульський одяг — гуні, пальта, жилетки.

У своїх виробах ми відтворюємо та переосмислюємо українські традиції. Спочатку надихались скандинавськими мінімалістичними дизайнами, щоб звернути увагу людей до ліжників. Та згодом почали знайомити своїх клієнтів з традиційними ескізами. Під час карантину ми проробили дослідницьку роботу, шукали по музеях і архівах старі взірці ліжників. Вдалось відновити понад 10 ескізів з різних сіл нашого регіону.

Ми також і переосмислюємо давні традиції. На старих ескізах помітно, що люди відтворювали у ліжниках все, що бачили навколо — природу. Теж саме ми намагаємось робити і у своїх виробах, але з власним баченням природних мотивів. Цьому присвячена нова колекція “Ліс”.

Все почалось з Дідової Хатчини

Історія нашого бренду почалась з місця в горах в Яворові. Тут була ділянка, яка дісталась у спадок моєму чоловіку. Чотири роки тому тут, де раніше була лише старенька хатина, ми почали створювати простір альтернативного відпочинку. Хотілось зробити місце, де б кожен міг жити, творити і працювати. За ці роки нам вдалось звести нову домівку, стайню, майстерню, кінотеатрі завести невеличке господарство. У Дідовій Хатчині ми проводимо музичні фестивалі, тижні гончарства, різьби по дереву та інші події, які пов’язані з традиційним ремеслом. 

Читайте також: Купують і в Америці, і в ПАР. Як українські ляльки-мотанки підкорюють світ

Олег (чоловік Дарини, – авт.) фінансував це місце самостійно, а коли проєкт масштабувався, то потрібно було залучати і додаткові кошти. Потім ми подумали, що було б непогано створити ще одну справу, яка буде приносити прибуток. І ці кошти йтимуть на розвиток цього місця в горах. Чому саме ліжники? Бо на цьому місці, у Яворові, здавна популярне це ремесло. Тут досі живуть сім’ї, які займають ткацтвом.

Дідова Хатчина у Яворові

Так склалось, що сусідка Дідової Хатчини Люба Рибенчук — ткаля в третьому поколінні. Вона працювала самостійно і ткала вдома маленькі замовлення чи продавала вироби на базарі. Ми вирішили запропонувати працювати з нами, але сумнівались, чи погодиться. Та пані Люба з задоволенням погодилась і зараз вона вже керівник нашого виробництва. Я займаюсь маркетингом та дизайном, Олег Луканюк — плануванням та стратегуванням, а Микола Парпан — комунікацією з партнерами та клієнтами. Така у нас команда. 

Команда бренду Ґушка

Професія ткалі — це не соромно

Як тільки ми домовились з Любою, одразу взялись за справу. Ми орендували приміщення в Косові, купили верстати. До речі, з ними дуже багато роботи, бо зібрати і налаштувати старовинний верстат – дуже важко. А ще ми на основі старого обладнання склали нове.

Далі почали шукати майстринь в селі, які б ткали для нас. Також найняли студенток, яких навчили цьому ремеслу з нуля. Ми хочемо надати цій професії статусності. Раніше в селі вважали, що ткаля — це не престижно і краще бути домогосподаркою і нічого не робити. Жінки соромились своєї професії і коли у них питали про роботу, то вони тихеньку відповідали: “ну, я тчу”. Ми хочемо змінити це, щоб люди пишались, що несуть це ремесло роками. І головна наша мета передати традиції, щоб вони не залишались тільки в межах цього села. Саме тому і наймаємо молодь, щоб вони навчились ткацтва.

На виробництві працюють як молоді дівчата, так і старші жінки

У нас працюють старші жінки, яким вже за 60. Вони прядуть нитки у себе вдома, які ми потім забираємо і відправляємо у майстерню. А там вже створюємо нашу продукцію.

Без гірської річки не буде хорошого ліжника

Зараз наше виробництво зосереджене в орендованому приміщенні, але ми мріємо про власне. Всі процеси розкидані по різних місцях: валило в селі, виробництво в Косові, а частина овець знаходиться високо в горах. У нашій Дідовій Хатчині є 20 овець, але це лише 10% шерсті, яка нам необхідна для виробництва. Тому плануємо зібрати всі процеси в одному місці, яке буде доступним для туристів. 

Читайте також: Мосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції

З чого починається ліжник? Один раз на рік стрижуть овець. Роблять це зазвичай весною, інакше влітку тварина може спаритися і захворіти чи втратити молоко для вигодовування. Після цього заготовлену вовну випарюють і вимивають, щоб вона втратила ланолін (овечий шкірний жир). Далі вовну вичісують. Раніше це робити величезними граблями, а зараз цей процес автоматизували — великі вали перетирають вовну і роблять її м’якшою. Далі формуємо таку вовняну хмарку — кужіль. А вже потім наші майстрині прядуть вручну нитку для ткання — ґушку. Звідси й назва бренду– Ґушка.

Далі вже з цієї нитки тчуться вироби. Але це не останній етап. Коли ліжник чи одяг з вовни готовий, то його несуть у валило — це така велика природна пральна машинка на гірській річці. Тут під великим тиском вода перебиває вироби, щоб вони стали м’якшими та зменшились у розмірі. Саме тому вироби тчуться на кілька сантиметрів більшими.Після цього ми висушуємо ліжники чи одяг на свіжому повітрі. А вже потім можемо продавати.

Ліжники у Сінгапурі 

Два роки тому, коли ми тільки запустили бренд, то зіштовхнулись з тим, що українці не були готові платити за українську річ стільки, як за іноземну. Людям легше піти в IKEA і купити дорогий килим, який через 2-3 роки доведеться змінювати. Вони не знають, що в Україні може бути товар, який служитиме вічно і це зроблене тут, у нас. Перші наші клієнти з’явились майже одразу — це були гості та друзі Дідової Хатчини, які підтримували нас. Зараз ми вийшли на той рівень, коли люди вважають, що мати килим від Ґушка — це престижно.

Ліжники дуже полюбляють іноземці. У нас є навіть офіційний представник у Сінгапурі. Дизайнерам сподобались наші вироби і вони відкрили шоу-рум, де є наші килими. А так поодиноко ліжники та вовняний одяг майже кожного місяця відправляємо в Америку, Скандинавські країни, Європу. Зараз ми на етапі перемовин з багатьма країнами. Планували поїхати на виставки та ярмарки, але карантин нам завадив. Ми просто шукаємо дизайнерські компанії, шоу-руми, магазини, пишемо їм на пошту та розповідаємо про бренд. Так само спілкуємось з діаспорянами, які підтримують український продукт і готові допомагати. 25% наших замовлень — з-за кордону.

Читайте також: Кинула роботу в Лондоні та створила бізнес в Україні. Історія Марії Бондарєвої

Хочемо розширюватись. Якщо раніше мріяли про те, щоб ліжник був у кожній українській хаті, то тепер мріємо, щоб наші вироби були по всьому світі. А також наша команда зацікавлена у розвитку регіону, адже він багатий на ремесла, які потрібно досліджувати та зберігати. Хочемо зробити з Гуцульщини маленьку Швейцарію.

Відео дня

Суспільство

ЗСУ знищили ворожий склад боєприпасів на Миколаївщині

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Українські військові завдали удару по двох складах боєприпасів російських окупантів у Миколаївській області: один із них знищено.

Про це повідомили в Оперативному командуванні «Південь».

«По двох ворожих складах боєприпасів в Баштанському й Снігурівському районах Миколаївщини нами нанесено авіаційний і ракетний удари. Є підтвердження ліквідації одного складу, решта результатів дорозвідується», – йдеться в повідомленні.

Дивіться відео: Колишня депутатка Норвегії захищає Україну на передовій

За добу втрати противника становлять:

  • 47 рашистів,
  • 2 самохідні артустановки,
  • гаубиця «Мста-Б»,
  • радіолокаційна станція та станція радіоелектронної розвідки,
  • 3 одиниці броньованої техніки.

Намагаючись розвідати українські позиції на Херсонщині, ворог запускав безпілотник «Орлан-10», який силами розрахунку переносного зенітно-ракетного комплексу знищений.

Нагадаємо, ЗСУ підірвали міст на Запоріжжі, яким окупанти перевозили зброю.

Також 2 липня ЗСУ знищили військову базу окупантів у Мелітополі.

Фото: facebook.com/okPivden.

Відео дня
Читати далі

Суспільство

ЗСУ підірвали міст на Запоріжжі, яким окупанти перевозили зброю

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

У Запорізькій області між тимчасово окупованими Мелітополем і Токмаком ЗСУ підірвали залізничний міст, яким окупанти перевозили свою зброю і техніку.

Про це повідомили у телеграм-каналі Управління стратегічних комунікацій ЗСУ.

Зазначається, що вибух пролунав, імовірно, в тимчасово окупованому селі Любимівка.

Водночас за даними Штабу оборони Запорізького краю, через міст російські загарбники переганяли також вагони з військовою технікою.

Читайте також«Я не можу сказати: наберіть завтра, подумаємо». Як киянин на байку став Святим Миколаєм для наших бійців

Нагадаємо, напередодні, 2 липня, ЗСУ знищили військову базу окупантів у Мелітополі.

Окрім того, на Запоріжжі злетів у повітря ворожий склад боєприпасів.

Фото: t.me/riamelitopol.

Відео дня
Читати далі

Суспільство

Австралія надає Україні додаткову військово-технічну допомогу на $100 млн

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Австралія надасть Україні військово-технічної допомоги на 100 млн доларів.

Про це заявив у неділю, 3 липня, прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албенізі під час візиту до Києва, пише Інтерфакс.

«Ми оголошуємо 100 млн доларів у вигляді військово-технічної допомоги. Загалом ми вже надали 390 млн доларів», – сказав прем’єр на брифінгу.

Він зазначив, що Австралія додатково надає 14 БТР та 20 броньованих машин Bushmaster. Загальна кількість Bushmaster, які Австралія надасть Україні, становитиме 60 штук.

За словами прем’єра, Австралія також надаватиме додаткове військове обладнання і безпілотники.

«Ми також надаватимемо додаткову допомогу прикордонним військам України», — сказав він.

Австралія також знижуватиме мита на українські товари та приєднається до роботи Міжнародного суду.

Читайте також: «Ця тема досі табуйована». Як фонд «Сильні» стає підтримкою для людей, які пережили сексуальне насильство під час війни

Окрім того, оголосить додаткові санкції та заборони на пересування щодо 16 російських міністрів і великих бізнесменів. Австралія, за словами прем’єра, також заборонить імпорт російського золота.

Нагадаємо, Норвегія виділить €1 млрд допомоги Україні.

Також США передадуть Україні три ракетні комплекси NASAMS для підсилення ППО.

Як ми повідомляли раніше, австралійські броньовики Bushmaster вже служать ЗСУ на фронті.

Фото: president.gov.ua.

Відео дня
Читати далі