

Суспільство
Ґушка: як український бренд підкорив ліжниками Сінгапур
Ліжники — це гуцульські ковдри з овечої вовни, якими вкривались наші предки ще 100 років тому. Ці ковдри тчуться на домашніх верстатах, вивалюються у карпатських водах та сохнуть на свіжому гірському повітрі. За сотні років технологія виробництва майже не змінилась. Щоб зберегти та переосмислити традиції предків, молодь з Яворова створила власний бренд Ґушка. Вони виготовляють з 100% овечої вовни килими, ковдри, доріжки, пледи та подушки за традиційними техніками. Їхні вироби вже розлетілись по різних країнах, а самі засновники мріють, щоб ліжники від Ґушка були у кожному домі у світі.

Дарина Фурманюк
Співзасновниця бренду Ґушка. Разом з чоловіком Олегом Луканюком перетворюють стару Дідову Хатчину у креативний простір.
Хочемо відтворити давні ремесла
Ще здавна гуцули були переконані в тому, що вовна має цілющі властивості. Ліжниками застеляли ліжко, клали їх на підлогу, або використовували як ковдру. Ґушка — це майстерня вовняних виробів. Ми виготовляємо ліжники, а також традиційний гуцульський одяг — гуні, пальта, жилетки.
У своїх виробах ми відтворюємо та переосмислюємо українські традиції. Спочатку надихались скандинавськими мінімалістичними дизайнами, щоб звернути увагу людей до ліжників. Та згодом почали знайомити своїх клієнтів з традиційними ескізами. Під час карантину ми проробили дослідницьку роботу, шукали по музеях і архівах старі взірці ліжників. Вдалось відновити понад 10 ескізів з різних сіл нашого регіону.

Ми також і переосмислюємо давні традиції. На старих ескізах помітно, що люди відтворювали у ліжниках все, що бачили навколо — природу. Теж саме ми намагаємось робити і у своїх виробах, але з власним баченням природних мотивів. Цьому присвячена нова колекція “Ліс”.
Все почалось з Дідової Хатчини
Історія нашого бренду почалась з місця в горах в Яворові. Тут була ділянка, яка дісталась у спадок моєму чоловіку. Чотири роки тому тут, де раніше була лише старенька хатина, ми почали створювати простір альтернативного відпочинку. Хотілось зробити місце, де б кожен міг жити, творити і працювати. За ці роки нам вдалось звести нову домівку, стайню, майстерню, кінотеатрі завести невеличке господарство. У Дідовій Хатчині ми проводимо музичні фестивалі, тижні гончарства, різьби по дереву та інші події, які пов’язані з традиційним ремеслом.
Читайте також: Купують і в Америці, і в ПАР. Як українські ляльки-мотанки підкорюють світ
Олег (чоловік Дарини, – авт.) фінансував це місце самостійно, а коли проєкт масштабувався, то потрібно було залучати і додаткові кошти. Потім ми подумали, що було б непогано створити ще одну справу, яка буде приносити прибуток. І ці кошти йтимуть на розвиток цього місця в горах. Чому саме ліжники? Бо на цьому місці, у Яворові, здавна популярне це ремесло. Тут досі живуть сім’ї, які займають ткацтвом.

Так склалось, що сусідка Дідової Хатчини Люба Рибенчук — ткаля в третьому поколінні. Вона працювала самостійно і ткала вдома маленькі замовлення чи продавала вироби на базарі. Ми вирішили запропонувати працювати з нами, але сумнівались, чи погодиться. Та пані Люба з задоволенням погодилась і зараз вона вже керівник нашого виробництва. Я займаюсь маркетингом та дизайном, Олег Луканюк — плануванням та стратегуванням, а Микола Парпан — комунікацією з партнерами та клієнтами. Така у нас команда.

Професія ткалі — це не соромно
Як тільки ми домовились з Любою, одразу взялись за справу. Ми орендували приміщення в Косові, купили верстати. До речі, з ними дуже багато роботи, бо зібрати і налаштувати старовинний верстат – дуже важко. А ще ми на основі старого обладнання склали нове.
Далі почали шукати майстринь в селі, які б ткали для нас. Також найняли студенток, яких навчили цьому ремеслу з нуля. Ми хочемо надати цій професії статусності. Раніше в селі вважали, що ткаля — це не престижно і краще бути домогосподаркою і нічого не робити. Жінки соромились своєї професії і коли у них питали про роботу, то вони тихеньку відповідали: “ну, я тчу”. Ми хочемо змінити це, щоб люди пишались, що несуть це ремесло роками. І головна наша мета передати традиції, щоб вони не залишались тільки в межах цього села. Саме тому і наймаємо молодь, щоб вони навчились ткацтва.

У нас працюють старші жінки, яким вже за 60. Вони прядуть нитки у себе вдома, які ми потім забираємо і відправляємо у майстерню. А там вже створюємо нашу продукцію.
Без гірської річки не буде хорошого ліжника
Зараз наше виробництво зосереджене в орендованому приміщенні, але ми мріємо про власне. Всі процеси розкидані по різних місцях: валило в селі, виробництво в Косові, а частина овець знаходиться високо в горах. У нашій Дідовій Хатчині є 20 овець, але це лише 10% шерсті, яка нам необхідна для виробництва. Тому плануємо зібрати всі процеси в одному місці, яке буде доступним для туристів.
Читайте також: Мосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції
З чого починається ліжник? Один раз на рік стрижуть овець. Роблять це зазвичай весною, інакше влітку тварина може спаритися і захворіти чи втратити молоко для вигодовування. Після цього заготовлену вовну випарюють і вимивають, щоб вона втратила ланолін (овечий шкірний жир). Далі вовну вичісують. Раніше це робити величезними граблями, а зараз цей процес автоматизували — великі вали перетирають вовну і роблять її м’якшою. Далі формуємо таку вовняну хмарку — кужіль. А вже потім наші майстрині прядуть вручну нитку для ткання — ґушку. Звідси й назва бренду– Ґушка.
Далі вже з цієї нитки тчуться вироби. Але це не останній етап. Коли ліжник чи одяг з вовни готовий, то його несуть у валило — це така велика природна пральна машинка на гірській річці. Тут під великим тиском вода перебиває вироби, щоб вони стали м’якшими та зменшились у розмірі. Саме тому вироби тчуться на кілька сантиметрів більшими.Після цього ми висушуємо ліжники чи одяг на свіжому повітрі. А вже потім можемо продавати.
Ліжники у Сінгапурі
Два роки тому, коли ми тільки запустили бренд, то зіштовхнулись з тим, що українці не були готові платити за українську річ стільки, як за іноземну. Людям легше піти в IKEA і купити дорогий килим, який через 2-3 роки доведеться змінювати. Вони не знають, що в Україні може бути товар, який служитиме вічно і це зроблене тут, у нас. Перші наші клієнти з’явились майже одразу — це були гості та друзі Дідової Хатчини, які підтримували нас. Зараз ми вийшли на той рівень, коли люди вважають, що мати килим від Ґушка — це престижно.

Ліжники дуже полюбляють іноземці. У нас є навіть офіційний представник у Сінгапурі. Дизайнерам сподобались наші вироби і вони відкрили шоу-рум, де є наші килими. А так поодиноко ліжники та вовняний одяг майже кожного місяця відправляємо в Америку, Скандинавські країни, Європу. Зараз ми на етапі перемовин з багатьма країнами. Планували поїхати на виставки та ярмарки, але карантин нам завадив. Ми просто шукаємо дизайнерські компанії, шоу-руми, магазини, пишемо їм на пошту та розповідаємо про бренд. Так само спілкуємось з діаспорянами, які підтримують український продукт і готові допомагати. 25% наших замовлень — з-за кордону.
Читайте також: Кинула роботу в Лондоні та створила бізнес в Україні. Історія Марії Бондарєвої
Хочемо розширюватись. Якщо раніше мріяли про те, щоб ліжник був у кожній українській хаті, то тепер мріємо, щоб наші вироби були по всьому світі. А також наша команда зацікавлена у розвитку регіону, адже він багатий на ремесла, які потрібно досліджувати та зберігати. Хочемо зробити з Гуцульщини маленьку Швейцарію.
Суспільство

Контррозвідка Служби безпеки затримала у Києві агента російського центру спецпризначення «Сенеж» — одного з елітних підрозділів ГРУ. За даними слідства, 44-річний киянин передавав ворогу координати для ракетних і дронових атак по столичному регіону.
Про це повідомили в СБУ.
У поле зору російських спецслужб киянин потрапив через проросійські висловлювання у чат-рулетці. Після вербування він почав збирати інформацію про українські підприємства, які, на його думку, могли бути пов’язані з оборонним виробництвом. Дані отримував у побутових розмовах, а потім особисто фіксував локації.
Читайте також: Школярка з Івано-Франківська допомогла СБУ зірвати теракт у місті
Також агент стежив за маршрутами мобільних вогневих груп під час тривог, намагаючись зібрати дані, які могли б допомогти обійти українську ППО. У його телефоні виявили фото об’єктів і координати на гугл-мапах.
СБУ задокументувала його діяльність і затримала чоловіка вдома. Йому повідомили про підозру у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 111 КК України). Зараз він перебуває під вартою без права на заставу. Зраднику загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
Нагадаємо, що СБУ передала в музей морський дрон, яким підривали Кримський міст та російські судна.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка СБУ
Суспільство

На місцях, де тривають рятувальні роботи після нічної атаки Росії, працюють два гелікоптери ДСНС. Вони вже здійснили понад 50 скидів води загальним обсягом понад 100 тонн.
Про це повідомили в ДСНС.
Авіація допомагає гасити пожежі, що виникли через влучання, зокрема на дахах пошкоджених будинків. Рятувальники продовжують пошуково-рятувальні операції та ліквідацію вогню на трьох локаціях у столиці.
За останніми даними, унаслідок нічної атаки загинули щонайменше троє людей у Дарницькому районі й 15 у Солом’янському. До медиків звернулися 114 постраждалих, з яких 68 госпіталізували. Решта отримали допомогу на місці.
Читайте також: У Солом’янському районі кияни до приїзду ДСНС самотужки рятували людей із під’їзду (ВІДЕО)
Опубліковано ДСНС України Вівторок, 17 червня 2025 р.
Нагадаємо, що бійці ППО знешкодили 428 з 472 ворожих цілей під час масованої атаки на Україну.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка ДСНС
Суспільство

У ніч на 17 червня під час масованої атаки росії по Києву, у Солом’янському районі сталося пряме влучання російської балістичної ракети в багатоповерхівку. Унаслідок удару росіяни повністю зруйнували один із під’їздів. Ще до прибуття рятувальників небайдужі мешканці району кинулися на допомогу постраждалим.
Про це містяни повідомили журналістам телеканалу «Київ24».
Один із чоловіків, який допомагав після влучання ракети, розповів, що вибухом двері загнуло всередину. Чоловіки власноруч відкривали їх, щоб дістатися до людей. Кияни допомагали вибратись із будинку тим, хто опинився у пастці через завали.
За останніми даними, унаслідок нічної атаки загинули щонайменше троє людей у Дарницькому районі й 15 у Солом’янському. До медиків звернулися 114 постраждалих, з яких 68 госпіталізували. Решта отримали допомогу на місці.
Читайте також: Захисник набив тату з віршем сестри, який підтримував його в російському полоні (ВІДЕО)
Атака РФ на Київ🥺До приїзду рятувальників небайдужі чоловіки допомагали людям вибратись з будинку в Солом'янському районі Вибухом двері під'їзду загнуло всередину, чоловіки своїми силами відкривали їх. Цієї ночі через атаку РФ в Солом'янському районі повністю зруйновано під'їзд. За словами міністра МВС, це було пряме влучання російської балістичної ракети.
Опубліковано Телеканал Київ24 Вівторок, 17 червня 2025 р.
Нагадаємо, що бійці ППО знешкодили 428 з 472 ворожих цілей під час масованої атаки на Україну.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Міноборони