Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Ґушка: як український бренд підкорив ліжниками Сінгапур

Опубліковано

Ліжники — це гуцульські ковдри з овечої вовни, якими вкривались наші предки ще 100 років тому. Ці ковдри тчуться на домашніх верстатах, вивалюються у карпатських водах та сохнуть на свіжому гірському повітрі. За сотні років технологія виробництва майже не змінилась. Щоб зберегти та переосмислити традиції предків, молодь з Яворова створила власний бренд Ґушка. Вони виготовляють з 100% овечої вовни килими, ковдри, доріжки, пледи та подушки за традиційними техніками. Їхні вироби вже розлетілись по різних країнах, а самі засновники мріють, щоб ліжники від Ґушка були у кожному домі у світі.

Дарина Фурманюк

Дарина Фурманюк

Співзасновниця бренду Ґушка. Разом з чоловіком Олегом Луканюком перетворюють стару Дідову Хатчину у креативний простір.

Хочемо відтворити давні ремесла

Ще здавна гуцули були переконані в тому, що вовна має цілющі властивості. Ліжниками застеляли ліжко, клали їх на підлогу, або використовували як ковдру. Ґушка — це майстерня вовняних виробів. Ми виготовляємо ліжники, а також традиційний гуцульський одяг — гуні, пальта, жилетки.

У своїх виробах ми відтворюємо та переосмислюємо українські традиції. Спочатку надихались скандинавськими мінімалістичними дизайнами, щоб звернути увагу людей до ліжників. Та згодом почали знайомити своїх клієнтів з традиційними ескізами. Під час карантину ми проробили дослідницьку роботу, шукали по музеях і архівах старі взірці ліжників. Вдалось відновити понад 10 ескізів з різних сіл нашого регіону.

Ми також і переосмислюємо давні традиції. На старих ескізах помітно, що люди відтворювали у ліжниках все, що бачили навколо — природу. Теж саме ми намагаємось робити і у своїх виробах, але з власним баченням природних мотивів. Цьому присвячена нова колекція “Ліс”.

Все почалось з Дідової Хатчини

Історія нашого бренду почалась з місця в горах в Яворові. Тут була ділянка, яка дісталась у спадок моєму чоловіку. Чотири роки тому тут, де раніше була лише старенька хатина, ми почали створювати простір альтернативного відпочинку. Хотілось зробити місце, де б кожен міг жити, творити і працювати. За ці роки нам вдалось звести нову домівку, стайню, майстерню, кінотеатрі завести невеличке господарство. У Дідовій Хатчині ми проводимо музичні фестивалі, тижні гончарства, різьби по дереву та інші події, які пов’язані з традиційним ремеслом. 

Читайте також: Купують і в Америці, і в ПАР. Як українські ляльки-мотанки підкорюють світ

Олег (чоловік Дарини, – авт.) фінансував це місце самостійно, а коли проєкт масштабувався, то потрібно було залучати і додаткові кошти. Потім ми подумали, що було б непогано створити ще одну справу, яка буде приносити прибуток. І ці кошти йтимуть на розвиток цього місця в горах. Чому саме ліжники? Бо на цьому місці, у Яворові, здавна популярне це ремесло. Тут досі живуть сім’ї, які займають ткацтвом.

Дідова Хатчина у Яворові

Так склалось, що сусідка Дідової Хатчини Люба Рибенчук — ткаля в третьому поколінні. Вона працювала самостійно і ткала вдома маленькі замовлення чи продавала вироби на базарі. Ми вирішили запропонувати працювати з нами, але сумнівались, чи погодиться. Та пані Люба з задоволенням погодилась і зараз вона вже керівник нашого виробництва. Я займаюсь маркетингом та дизайном, Олег Луканюк — плануванням та стратегуванням, а Микола Парпан — комунікацією з партнерами та клієнтами. Така у нас команда. 

Команда бренду Ґушка

Професія ткалі — це не соромно

Як тільки ми домовились з Любою, одразу взялись за справу. Ми орендували приміщення в Косові, купили верстати. До речі, з ними дуже багато роботи, бо зібрати і налаштувати старовинний верстат – дуже важко. А ще ми на основі старого обладнання склали нове.

Далі почали шукати майстринь в селі, які б ткали для нас. Також найняли студенток, яких навчили цьому ремеслу з нуля. Ми хочемо надати цій професії статусності. Раніше в селі вважали, що ткаля — це не престижно і краще бути домогосподаркою і нічого не робити. Жінки соромились своєї професії і коли у них питали про роботу, то вони тихеньку відповідали: “ну, я тчу”. Ми хочемо змінити це, щоб люди пишались, що несуть це ремесло роками. І головна наша мета передати традиції, щоб вони не залишались тільки в межах цього села. Саме тому і наймаємо молодь, щоб вони навчились ткацтва.

На виробництві працюють як молоді дівчата, так і старші жінки

У нас працюють старші жінки, яким вже за 60. Вони прядуть нитки у себе вдома, які ми потім забираємо і відправляємо у майстерню. А там вже створюємо нашу продукцію.

Без гірської річки не буде хорошого ліжника

Зараз наше виробництво зосереджене в орендованому приміщенні, але ми мріємо про власне. Всі процеси розкидані по різних місцях: валило в селі, виробництво в Косові, а частина овець знаходиться високо в горах. У нашій Дідовій Хатчині є 20 овець, але це лише 10% шерсті, яка нам необхідна для виробництва. Тому плануємо зібрати всі процеси в одному місці, яке буде доступним для туристів. 

Читайте також: Мосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції

З чого починається ліжник? Один раз на рік стрижуть овець. Роблять це зазвичай весною, інакше влітку тварина може спаритися і захворіти чи втратити молоко для вигодовування. Після цього заготовлену вовну випарюють і вимивають, щоб вона втратила ланолін (овечий шкірний жир). Далі вовну вичісують. Раніше це робити величезними граблями, а зараз цей процес автоматизували — великі вали перетирають вовну і роблять її м’якшою. Далі формуємо таку вовняну хмарку — кужіль. А вже потім наші майстрині прядуть вручну нитку для ткання — ґушку. Звідси й назва бренду– Ґушка.

Далі вже з цієї нитки тчуться вироби. Але це не останній етап. Коли ліжник чи одяг з вовни готовий, то його несуть у валило — це така велика природна пральна машинка на гірській річці. Тут під великим тиском вода перебиває вироби, щоб вони стали м’якшими та зменшились у розмірі. Саме тому вироби тчуться на кілька сантиметрів більшими.Після цього ми висушуємо ліжники чи одяг на свіжому повітрі. А вже потім можемо продавати.

Ліжники у Сінгапурі 

Два роки тому, коли ми тільки запустили бренд, то зіштовхнулись з тим, що українці не були готові платити за українську річ стільки, як за іноземну. Людям легше піти в IKEA і купити дорогий килим, який через 2-3 роки доведеться змінювати. Вони не знають, що в Україні може бути товар, який служитиме вічно і це зроблене тут, у нас. Перші наші клієнти з’явились майже одразу — це були гості та друзі Дідової Хатчини, які підтримували нас. Зараз ми вийшли на той рівень, коли люди вважають, що мати килим від Ґушка — це престижно.

Ліжники дуже полюбляють іноземці. У нас є навіть офіційний представник у Сінгапурі. Дизайнерам сподобались наші вироби і вони відкрили шоу-рум, де є наші килими. А так поодиноко ліжники та вовняний одяг майже кожного місяця відправляємо в Америку, Скандинавські країни, Європу. Зараз ми на етапі перемовин з багатьма країнами. Планували поїхати на виставки та ярмарки, але карантин нам завадив. Ми просто шукаємо дизайнерські компанії, шоу-руми, магазини, пишемо їм на пошту та розповідаємо про бренд. Так само спілкуємось з діаспорянами, які підтримують український продукт і готові допомагати. 25% наших замовлень — з-за кордону.

Читайте також: Кинула роботу в Лондоні та створила бізнес в Україні. Історія Марії Бондарєвої

Хочемо розширюватись. Якщо раніше мріяли про те, щоб ліжник був у кожній українській хаті, то тепер мріємо, щоб наші вироби були по всьому світі. А також наша команда зацікавлена у розвитку регіону, адже він багатий на ремесла, які потрібно досліджувати та зберігати. Хочемо зробити з Гуцульщини маленьку Швейцарію.

28.10.2020

Суспільство

Харківський завод показав нововведення у своїх тракторах (ВІДЕО)

Опубліковано

Харківський тракторний завод підготував відеоролик, в якому відображені нововведення, реалізовані конструкторами та інженерами заводу в 2020 році.

Про це повідомили у пресслужбі заводу.

І головні з них це автоматична коробка передач і нові мости, що дозволяють встановлювати на трактори ХТЗ двигуни потужністю 300 к.с. і вище.

Читайте такожБа та Ді фрілансери. Як бабуся влаштовує пенсіонерів на роботу нянями

Зазначається, коробка передач, що встановлена на трактор має 16 передач переднього ходу і 8 передач заднього ходу і забезпечує швидкість від 4 км за год до 41 км за год.

Читайте також«Чорна п’ятниця» чи свідоме споживання? Три історії людей, які вас надихнуть

Нагадаємо, Харківський тракторний завод показав новинки 2020 року.

Як ми повідомляли раніше, майстер з Канева зібрав диво-трактор.

Усі фото: xtz.ua.

Читати далі

Суспільство

У Миколаєві модернізували партію БТР-80

Опубліковано

Миколаївський бронетанковий завод модернізував та передав Збройним Силам партію відновлених БТР-80 з покращеними тактико-технічними характеристиками.

Про це повідомляє пресслужба ДК «Укроборонпром».

Фахівці підприємства провели капітальний ремонт бронетранспортерів, відновили роботу всіх вузлів та агрегатів, а також встановили новітні прибори спостереження, навігації та зв’язку українського виробництва.

“Після покращення тактико-технічних характеристик, бронетранспортери стали більш зручними у керуванні у темний час доби, адже вони оснащені новітніми тепловізорами. Обзорність та розпізнавання цілі також суттєво поліпшені. А нові прибори цифрового зв’язку БТР-80 відповідають стандартам НАТО та мають вищий рівень захищеності від радіоперехоплення. Оновлені бронетранспортери вже передано нашим військовим”, – пояснив директор Миколаївського бронетанкового заводу Юрій Кравченко.

Читайте також«Чорна п’ятниця» чи свідоме споживання? Три історії людей, які вас надихнуть

Державне підприємство “Миколаївський бронетанковий завод” – одне із основних підприємств “Укроборонпрому”, що спеціалізується на ремонті та модернізації броньованої колісної техніки для Збройних Сил України. Згідно Постанови Кабінету міністрів України від 6 листопада 2019 року №913, підприємство внесено до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. 

Читайте такожБа та Ді фрілансери. Як бабуся влаштовує пенсіонерів на роботу нянями

Нагадаємо, українські військові отримали оновлений броньований тягач БТС-4.

Як ми писали раніше, в Україні випробовують нові гранати вітчизняного виробництва.

Усі фото: ukroboronprom.com.ua.

Читати далі

Суспільство

У Польщі сквер назвали на честь генерала УНР

Опубліковано

У польському Гданську сквер назвали на честь генерала армії УНР Марка Безручка, написав посол України в Польщі Андрій Дещиця  у себе в Twitter.

Зазначається, що міська рада польського міста Гданськ ухвалила рішення про присвоєння одному зі скверів міста імені генерала армії Української народної республіки Марка Безручка.

Читайте також«Чорна п’ятниця» чи свідоме споживання? Три історії людей, які вас надихнуть

З пропозицією присвоїти скверу ім’я генерала виступив консул України у місті Лев Захарчишин. З

Сквери названі на честь генерала Української народної армії Марка Безручка у Варшаві та Кошаліні, кільцева розв’язка у Вроцлаві, а тепер ще й рішення міської влади Гданська, — написав Андрій Дещиця.

Депутати Гданської міської ради підтримали пропозицією 27 голосами, ще 7 обранців утрималось.

Довідка

Генерал-хорунжий Армії УНР Марко Безручко – один із командирів, який брав участь у військовій операції з відбиття російсько-більшовицьких військ на Польщу у 1920 році, відомого в історії як «Диво на Віслі».

Читайте такожБа та Ді фрілансери. Як бабуся влаштовує пенсіонерів на роботу нянями

Нагадаємо, у Туреччині віднайшли оригінали Брест-Литовського договору та грамоту Скоропадського.

Як ми повідомляли раніше, у Польщі відкрили пам’ятник з Петлюрою.

Усі фото: twitter.com/ADeshchytsia.

Читати далі

Суспільство

Презентували тренажер для рятувальників «Вогневий модуль» (ФОТО)

Опубліковано

У Черкасах відбулося відкриття тренажеру «Вогневий модуль» з пожежно-технічним обладнанням та спорядженням для підвищення рівня безпеки під час навчань, який був доставлений в навчальний заклад 17 листопада польськими виробниками.

Про це повідомили у пресслужбі ДСНС.

Відмічається, що дуже важливо навчитись застосовувати знання на практиці. Саме на таких тренажерах курсанти мають можливість пройти підготовку, наближену до реальних подій.

Читайте такожБа та Ді фрілансери. Як бабуся влаштовує пенсіонерів на роботу нянями

Участь у презентації модуля взяла група рятувальників Черкащини на чолі з начальником Управління Андрієм Даником.

Читайте також«Чорна п’ятниця» чи свідоме споживання? Три історії людей, які вас надихнуть

Метою «Вогневого модулю» є підготовка пожежних до безпечного й ефективного виконання оперативних завдань під час гасіння внутрішніх пожеж, підвищення рівня свідомості відносно загроз, які можуть при цьому виникнути (викид полум’я, спалах приміщення та явище зворотної тяги).

Упродовж двох днів сертифіковані інструктори навчатимуть своїх колег способам використання тренажера, моделюватимуть різноманітні ситуації під час пожеж, максимально наближених до реальних. Усі, хто пройде навчання, отримають відповідні сертифікати.

Нагадаємо, ДСНС отримала гелікоптер H225 Super Puma.

Як ми повідомляли раніше, рятувальники провели низку тренувань з ліквідації пожеж.

Усі фото: chipb.dsns.gov.ua.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.